Розробляємо технічні умови на продукцію: що в обліку?

Продукція, що виробляється та реалізується в Україні, має відповідати вимогам безпеки для здоров’я та життя людини. На це орієнтують виробників і продавців спеціальні нормативні документи, зокрема:

— Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII;

— Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р. № 2694-XII;

— Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.2004 р. № 4004-XII.

Серед інструментів, які використовує держава для технічного регулювання у сфері господарювання, ст. 15 ГКУ називає:

— технічні регламенти;

— стандарти;

— кодекси сталої практики;

— класифікатори;

— технічні умови (далі — ТУ).

Під ТУ ст. 1 Закону № 2408 розуміє документ, що встановлює технічні вимоги, яким повинні відповідати продукція, процеси або послуги. ТУ можуть бути стандартом, частиною стандарту або окремим документом.

А стандарт — це документ, розроблений на основі консенсусу і затверджений уповноваженим органом. Стандарт установлює призначені для загального та багаторазового використання правила, інструкції або характеристики, що стосуються діяльності або її результатів, уключаючи продукцію, процеси або послуги, дотримання яких є необов’язковим. Цей документ може містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування або етикетування, що застосовуються до певної продукції, процесу або послуги.

Чи потрібно реєструвати ТУ?

Необхідність у розробці ТУ на продукцію виникає, зокрема, коли на неї відсутні національні стандарти. Ще це роблять, якщо потрібно, наприклад, конкретизувати, підвищити вимоги або доповнити чинні стандарти. При цьому зовсім нещодавно ТУ, як і зміни до них, потрібно було реєструвати в держ­органі, що відає питаннями технічного регулювання. Без такої реєстрації ТУ вважалися недійсними.

Нині ж вимог про обов’язкову реєстрацію ТУ більше немає

Отже, життя підприємців стало трохи легше.

Усе це завдяки Закону № 1193, який з 26.04.2014 р. виключив з Декрету № 46-93 «стандартно-техумовні» ст. 4 — 9.

А Закон № 2408 з 03.01.2015 р. і зовсім втратить чинність — йому на зміну прийде Закон № 1315. Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону № 1315 розроблені підприємством стандарти і ТУ застосовуватимуться виключно на добровільній основі. Зрозуміло, без обов’язкової держреєстрації. От як нам із вами таланить!

Також з 03.01.2015 р. будуть унесені зміни до:

— ст. 15 ГКУ — застосування стандартів і кодексів сталої практики стане обов’язковим, зокрема, якщо цього вимагатимуть нормативно-правові акти;

— Закону України «Про стандарти, технічні регламенти і процедури оцінки відповідності» від 01.12.2005 р. № 3164-IV — з нього виключать розд. II «Процедури розробки і прийняття стандартів», що регламентує порядок проведення робіт зі стандартизації.

Отже, хоча Закон № 2408 поки і діє, але вимагати від підприємства обов’язкової держреєстрації ТУ на продукт, що випускається, уже ніхто не має права!

При цьому, як і раніше, якщо вам потрібно обзавестися ТУ, то ви можете піти одним із двох шляхів: перший шлях — використовувати для цього свої сили (якщо у вас є своє КБ або науково-дослідна лабораторія), другий — вдатися до послуг сторонніх організацій, які допоможуть розробити ТУ на вашу продукцію.

ТУ потрібно регулярно перевіряти: чи відповідають вони законодавству, технічним регламентам, потребам споживачів тощо. Майте на увазі: такі перевірки слід проводити не рідше одного разу на 5 років після введення ТУ в дію або після їх останньої перевірки (якщо не виникла необхідність провести перевірку раніше). За результатами перевірок до цих ТУ або вносять зміни, або натомість розробляють нові (п. 3.11 ДСТУ 1.3:2004).

А що, коли підприємство ТУ на новий вид продукції розробило, але випуск її відклало на невизначений строк (наприклад, через фінансові труднощі) і відповідно ТУ в дію не ввело? Чи не «застаріють» ці ТУ до того моменту, коли випуск продукції все ж таки розпочнеться? Чи не доведеться розробляти нову документацію замість тієї, якою так і не скористалися?

Вважаємо, що в цій ситуації хвилюватися не варто. Адже п. 3.11 ДСТУ 1.3:2004 чітко орієнтує на те, що будь-які маніпуляції з ТУ потрібно проводити тільки після введення їх у дію. Отже, не введені в дію ТУ можуть чекати свого часу (випуску продукції) скільки завгодно. Замінити (або змінити) документ, можливо, доведеться, тільки якщо він на той час утратить свою актуальність. Технології ж бо змінюються дуже швидко. ☺

ТУ — об’єкт інтелектуальної власності чи звичайна техдокументація?

Право власності на ТУ належить тим суб’єктам господарювання, на кошти яких вони створені. Причому свої права на ТУ власник може передати також іншим особам. На це вказують ст. 15 Закону № 2408, ч. 3 ст. 16 Закону № 1315 і п. 3.10 ДСТУ 1.3:2004.

Кошти, витрачені на розробку ТУ, ст. 18 Закону № 2408 закликає підприємців відносити на витрати, пов’язані з науково-технічним забезпеченням своєї господарської діяльності. Але насправді, щоб розібратися з їх відображенням у бухгалтерському та податковому обліку, вам доведеться звернутися до профільної «нормативки» — ПКУ і П(С)БО. Детальніше про це ви зможете прочитати нижче, а зараз пропонуємо поглянути на правовий статус ТУ, — він безпосередньо впливає на порядок їх обліку.

ТУ найлогічніше відносити до об’єктів права інтелектуальної власності

Такий висновок напрошується сам собою! Варто тільки вчитатися в норми ст. 15 Закону № 2408, ч. 3 ст. 16 Закону № 1315 і п. 3.10 ДСТУ 1.3:2004, що говорять про право власності підприємства на ТУ. Про авторське право на ТУ до останнього часу йшлося й у ст. 7 Декрету № 46-93. До речі, підтверджують це й суди (див. рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.12.2012 р. у справі № 2-2326/11).

Але не секрет, що перелік об’єктів авторського права досить місткий (ч. 1 ст. 420 ЦКУ). До якого з них зарахувати ТУ?

На нашу думку, ТУ можна віднести до літературних письмових творів наукового або технічного характеру* (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 3792). Про те, що подібні об’єкти є творами, свідчить і судова практика (див. пп. 1 і 8 Оглядового листа ВХСУ від 17.04.2006 р. № 01-8/846).

При цьому пам’ятайте: авторське право на твір виникає в результаті факту його створення. Для виникнення та здійснення авторського права не вимагається реєстрації твору чи будь-якого іншого спеціального його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей (ч. 2 ст. 11 Закону № 3792).

Хоча краще, звичайно ж, якщо право на подібний твір ви оформите, наприклад, свідоцтвом. Для цього керуйтеся Порядком державної реєстрації авторського права та договорів, що стосуються права автора на твір, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1756.

Маємо визнати, що існує й інша позиція щодо статусу ТУ. Не всі їх визнають об’єктом авторського права (див. постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2012 р. у справі № 5028/8/33/2012(15/163/8). За такого підходу ТУ, судячи з усього, потрібно розцінювати як робочу техдокументацію.

Тепер, коли ви повною мірою ознайомилися з правовим статусом ТУ, можемо переходити до порядку їх відображення в обліку.

При цьому виходитимемо з базової позиції: ТУ — це об’єкт авторського права.

Як відобразити витрати на розробку ТУ в бухгалтерському обліку?

Орієнтуючись на норми П(С)БО 8, у бухгалтерському обліку ТУ можна віднести до нематеріального активу (далі — НМА), отриманого в результаті розробки. Такі НМА відображають у балансі за умови, що підприємство має (п. 7 П(С)БО 8):

— намір, технічну можливість і ресурси для приведення НМА у стан, в якому він придатний для реалізації або використання;

— можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання НМА;

— інформацію для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою НМА.

Найчастіше виробник розробляє ТУ перед безпосереднім випуском продукції, тому щодо них вищеперелічені умови зазвичай дотримуються.

А отже, підприємство може визнати ТУ нематеріальним активом

Майте на увазі: порядок відображення ТУ на рахунках бухгалтерського обліку залежатиме від того, надано їм статус комерційної таємниці чи ні. Якщо ТУ зараховані до таких об’єктів, то їх обліковують на субрахунку 124 «Права на об’єкти промислової власності», а якщо ні — то на субрахунку 125 «Авторське право та суміжні з ним права».

НМА є необоротними активами, тому, як і основні засоби, підлягають амортизації. Для розрахунку амортизації можете використовувати будь-який з методів, передбачених п. 26 П(С)БО 7 для нарахування амортизації основних засобів (п. 27 П(С)БО 8).

Нараховують амортизацію НМА щомісячно, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому об’єкт введено в господарський оборот, і закінчуючи місяцем, наступним за місяцем вибуття (пп. 29 і 30 П(С)БО 8).

Якщо підприємство використовує виробничий метод, нараховувати амортизацію починають з дати, наступної за датою введення об’єкта НМА в господарський оборот.

Суму нарахованої амортизації в цій ситуації відображають за допомогою запису: Дт 23 «Виробництво» — Кт 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів».

Як відобразити витрати на розробку ТУ в податковому обліку?

У податковому обліку НМА визначені як (п.п. 14.1.120 ПКУ):

— право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об’єктом права власності (інтелектуальної власності);

— право користування майном і майновими правами платника податків у встановленому законодавством порядку, у тому числі придбані в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном і майновими правами.

Як бачите, в податковому визначенні НМА обов’язковою є наявність права власності на об’єкт або наявність інших аналогічних прав або ж права користування майном і майновими правами. Тобто НМА — це не самі об’єкти, а права на них.

З ТУ тут повний порядок. Як ми з вами пам’ятаємо, підприємство, здійснивши витрати на створення ТУ, отримує право власності на них (ст. 15 Закону № 2408, ч. 3 ст. 16 Закону № 1315 і п. 3.10 ДСТУ 1.3:2004).

Отже, такий об’єкт платник податків без сумніву може визнати об’єктом НМА групи 5, а якщо цей об’єкт має статус комерційної таємниці, то — групи 4

На це нас з вами орієнтує п.п. 145.1.1 ПКУ.

З місяця, наступного за місяцем введення ТУ в дію, на них як на об’єкт НМА починають нараховувати амортизацію (п. 146.2 ПКУ). Роблять це, як і в бухобліку, за методами, передбаченими для нарахування амортизації основних засобів (п.п. 145.1.1 ПКУ).

Будьте уважні! Податковій амортизації підлягають лише ті НМА, які платник податків використовує у своїй господарській діяльності (п. 144.1 ПКУ). Тут немає жодних сумнівів — витрати на розробку ТУ за профілем підприємства мають пряме відношення до його госпдіяльності. Отже, амортизуйте цей об’єкт спокійно!

Нараховану амортизацію включають до складу собівартості вироблених і реалізованих товарів (п. 138.8, п.п. «в» п.п. 138.8.5 ПКУ) і записують у рядок 05.1 декларації з податку на прибуток.

А ще господарська спрямованість витрат на розробку ТУ дає підприємству право відобразити суми «вхідного» ПДВ за ними у складі податкового кредиту.

Приклад. Підприємство вирішило випускати новий вид продукції. Національних стандартів на неї немає. Тому виробник за допомогою сторонньої організації розробив на цю продукцію окремі ТУ. Вартість послуг розробника — 12000 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 2000 грн.).

У податковому та бухгалтерському обліку ці операції підприємство відображає таким чином:

Табл. Облік витрат на розробку ТУ

Ось так обліковують витрати на розробку ТУ. Бажаємо, щоб ваша нова продукція завоювала міцні позиції на ринку і стала затребуваною серед покупців! Успішної роботи та гарних результатів!

висновки

• Необхідність у розробці ТУ на продукцію виникає, зокрема, коли на неї відсутні національні стандарти або ж якщо потрібно конкретизувати, підвищити вимоги чи доповнити чинні стандарти.

• Нормативні документи зі стандартизації, у тому числі ТУ і стандарти підприємств, з 26.04.2014 р. не є документами дозвільного характеру. Отже, обов’язкова держреєстрація ТУ більше не потрібна.

• Підприємство, здійснивши витрати на створення ТУ, отримує право власності на них.

• ТУ найлогічніше відносити до об’єктів права інтелектуальної власності.

Документи статті

1. ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

2. ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

3. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

4. Закон № 1315 — Закон України «Про стандартизацію» від 05.06.2014 р. № 1315- IV (не набув чинності).

5. Закон № 2408 — Закон України «Про стандартизацію» від 17.05.2001 р. № 2408-III.

6. Закон № 3792 — Закон України «Про авторське право та суміжні права» від 23.12.93 р. № 3792-XII.

7. Декрет № 46-93 — Декрет КМУ «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10.05.93 р. № 46-93.

8. ДСТУ 1.3:2004 — ДСТУ 1.3:2004 «Національна стандартизація. Правила побудови, викладення, оформлення, узгодження, прийняття і позначення технічних умов», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 30.04.2004 р. № 86.

9. П(С)БО 7 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92.

10. П(С)БО 8 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 р. № 242.