Трудові медогляди працівників

Трудові медогляди: хто і коли зобов’язаний проходити?

Хороший роботодавець має піклуватися про здоров’я своїх працівників. Адже здорові працівники — це запорука злагодженої роботи всього підприємства ☺. «Стимулює» роботодавця не забувати про здоров’я працівників законодавство про охорону праці і КЗпП.

Так, роботодавцю дозволено приймати на роботу осіб молодше 18 років тільки після того, як вони пройдуть обов’язковий медогляд (див. ст. 191 КЗпП). Крім того

обов’язковий медичний огляд мають щорічно проходити всі працівники віком до 21 року незалежно від професії та виду виконуваних ними робіт

І це ще не все!

Трудові медогляди обов’язкові для працівників, зайнятих на роботах (див. ст. 169 КЗпП і ст. 17 Закону про охорону праці) :

— важких;

— зі шкідливими або небезпечними умовами праці;

— де існує необхідність у професійному відборі.

Чи можуть зазначені категорії працівників відмовитися від проходження медогляду? Так. Але така відмова буде підґрунтям для усунення працівника від роботи без збереження заробітної плати та притягнення його до дисциплінарної відповідальності (ст. 46, 159 КЗпП). Тож краще не відмовлятися від закріпленої на законодавчому рівні можливості перевірити своє здоров’я.

Організаційні питання проведення обов’язкових трудових медоглядів працівників урегульовано Порядком № 246.

Трудові медогляди бувають:

— попередніми. Їх проводять при прийманні на роботу;

— періодичними. Такі медогляди проводять у процесі трудової діяльності на підприємстві з певною періодичністю. Чому вона дорівнює? Відповідь на це запитання шукайте в додатках 4 (залежно від шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу) і 5 (залежно від характеру здійснюваної роботи) до Порядку № 246;

— позачерговими. Якщо працівник вважає, що погіршення стану здоров’я пов’язане з умовами праці, або, на думку роботодавця, стан здоров’я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов’язки, може бути проведений позачерговий медогляд.

Порядок проведення медогляду

Організовувати обов’язкові трудові медогляди працівників зобов’язаний роботодавець. Як це зробити? Заглянемо в Порядок № 246.

Усе починається з визначення категорій працівників, які повинні пройти трудовий медогляд. Для цього роботодавець проводить атестацію робочих місць відповідно до положень Державних санітарних норм і правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, тяжкістю і напруженістю трудового процесу», затверджених наказом Мінохоронздоров’я від 08.04.2014 р. № 248.

Далі на підставі заявки роботодавця (подається щорічно) СЕС* до 1 грудня складає Акт за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку № 246.

Установа охорони здоров’я, в якій проходитиме медогляд, має відповідати вимогам п. 2.1 Порядку № 246. З нею роботодавець укладає договір про проведення медоглядів працівників. На підставі цього договору він розраховуватиметься за проведені медогляди працівників. Так-так!

Платити за проведення обов’язкових трудових медоглядів працівників повинен роботодавець, а не працівник

Підтвердження цьому — положення ст. 169 КЗпП і п. 2.5 Порядку № 246.

Але давайте поки що оплатні питання залишимо осторонь і перейдемо до наступного етапу порядку проведення медогляду.

Отримавши на руки Акт СЕС (див. вище), роботодавець впродовж місяця:

— складає в 4 примірниках на паперовому та електронному носіях поіменні списки працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам, за формою, наведеною додатку 2 до Порядку № 246;

— погоджує ці списки в СЕС.

Один примірник погодженого списку залишається на підприємстві (у відповідального за організацію медогляду посадовця), другий — надсилаєте закладу охорони здоров’я, в якому проходитиме медогляд працівників, третій, — передаєте СЕС, четвертий, — до ФНВ*.

На підставі списку працівників, які підлягають періодичним медоглядам, заклад охорони здоров’я :

1) складає план-графік їх проведення;

2) погоджує такий план-графік з роботодавцем і СЕС.

Проводить трудовий медогляд працівників комісія з проведення медичних оглядів закладів охорони здоров’я (далі — Комісія).

Результати трудового медогляду та висновок Комісії про стан здоров’я заносять до Картки працівника, який підлягає попередньому (періодичним) медичному огляду (далі — Картка працівника) і до Медичної картки амбулаторного хворого.

Далі Комісія:

— на підставі даних з Картки працівника видає працівнику медичну довідку про проходження медогляду за формою, зазначеною в додатку 8 до Порядку № 246;

— упродовж місяця після закінчення медогляду оформляє та надсилає роботодавцю заключний акт за результатами періодичного медичного огляду працівників за формою згідно з додатком 9 до Порядку № 246. Цей акт роботодавець зберігає впродовж 5 років (п. 2.20 Порядку № 246).

Важливо! Картку працівника зберігає заклад охорони здоров’я, який проводить медогляд, упродовж трудової діяльності працівника в цього роботодавця.

Якщо працівник розриває трудовий договір з роботодавцем, заклад охорони здоров’я видає йому Картку працівника під підпис

У себе в архіві такий заклад охорони здоров’я ще впродовж 15 років після звільнення працівника продовжує зберігати копію Картки працівника.

Трудові гарантії для працівників, які направляються на медогляд

За час перебування в медичній установі на обстеженні за працівниками, що зобов’язані проходити таке обстеження (ст. 169, 191 КЗпП), зберігається :

1) місце роботи (посада);

2) середній заробіток.

Такі гарантії для працівників закріплено законодавцем у ст. 123 КЗпП. Зверніть увагу, ця стаття не передбачає, що середній заробіток зберігається тільки впродовж робочих днів. Отже, якщо працівника направили на медогляд, який здійснюється у вихідні дні працівника, то за ним має зберігатися середній заробіток.

Як розрахувати середній заробіток? Відповідно до Порядку № 100, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують періоду проходження працівниками медогляду.

Зазначена гарантія не поширюється на осіб, які проходять попередній медогляд, тобто на тих, кого ще не прийняли на роботу.

Середня заробітна плата за час медогляду включається до фонду оплати праці на підставі п.п. 2.2.12 Інструкції № 5 і обкладається ПДФО, військовим збором (далі — ВЗ) і ЄСВ у складі заробітної плати в загальному порядку. Особливості податкового обліку витрат роботодавця на проведення обов’язкових трудових медоглядів розглянемо далі.

У табелі обліку використання робочого часу дні проходження медогляду табелюйте з кодом 22 («ІН»), а час усунення працівника від роботи в разі ухилення від проходження медогляду — з кодом 30 («І»).

Податковий облік витрат на проведення обов’язкових медоглядів

Податок на прибуток. Витрати на охорону праці, зокрема, на проведення обов’язкового трудового медогляду працівників, уключаєте до складу податкових витрат. Ось аргументи:

по-перше, обов’язок роботодавця забезпечити фінансування та організувати проведення трудових медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці або таких, де існує необхідність у професійному відборі, установлено ст. 169 КЗпП і ст. 17 Закону про охорону праці;

по-друге, такі витрати зазначено в п. 7 Переліку № 994.

Основою для включення до податкових витрат слугує п.п. «є» п.п. 138.8.5 ПКУ. Підприємства, які не формують загальновиробничі витрати, можуть обліковувати витрати на проведення обов’язкових медичних оглядів у складі адміністративних витрат (п.п. «ж» п.п. 138.10.2 ПКУ), витрат на збут (п.п. «з» п.п. 138.10.3 ПКУ), інших операційних витрат (п.п. «в» п.п. 138.10.4 ПКУ).

«А як же суми, витрачені на трудові медогляди працівників віком до 21 року?» — запитаєте ви. Дійсно, Перелік № 994 не містить окремої згадки про можливість віднести такі витрати до складу податкових витрат. Проте, на наш погляд, їх суми також мають обліковуватися у складі витрат підприємства при визначенні об’єкта оподаткування. Адже обов’язковість проведення медоглядів зазначеної категорії працівників установлено чинним законодавством (ст. 191 КЗпП, ст. 17 Закону про охорону праці), а витрати на їх проведення пов’язані з господарською діяльністю підприємства.

ПДВ. Операції з поставки послуг охорони здоров’я установами охорони здоров’я, які мають ліцензію на постачання таких послуг, звільнені від обкладення ПДВ, якщо медогляд працівників організовано роботодавцем згідно із законом (п.п. 197.1.5 ПКУ). Підтверджують це податківці в роз’ясненні в підкатегорії 101.14.01 БЗ.

ПДФО. Витрати на проведення обов’язкового трудового медичного огляду працівників не обкладають ПДФО. Такий висновок базується на положеннях п.п. 165.1.19 ПКУ. Цією нормою виведено із складу оподатковуваного доходу платника податку кошти або вартість майна (послуг), які надаються як допомога на медичне обслуговування за рахунок коштів його роботодавця. При цьому, на наш погляд, до медичного обслуговування працівників можна віднести не тільки обов’язкові медогляди згідно із Законом № 1645, прямо зазначені в цьому підпункті ПКУ, а й обов’язкові медогляди згідно із Законом про охорону праці.

Але не забудьте подбати про документи, що підтверджують понесені витрати! Їх наявність — умова для неоподаткування виплати.

Роботодавець зобов’язаний відобразити у формі № 1 ДФ суму, витрачену на обов’язковий медогляд конкретного працівника, з ознакою доходу «143»　

ЄСВ. Витрати на проведення обов’язкових медичних оглядів працівників не зазначені в розд. 2 Інструкції № 5. Отже, їх суми не включаються до складу виплат, що формують фонд оплати праці підприємства. Це у свою чергу означає, що ЄСВ із суми витрат на проведення обов’язкових медичних оглядів працівників справляти не потрібно.

Причому зверніть увагу: відсутність згадки про такі витрати в Переліку № 1170, на нашу думку, не зумовлює необхідності включати їх до бази справляння ЄСВ. Адже ці виплати є витратами роботодавця і не можуть розцінюватися як особистий дохід працівника.

ВЗ. Ще раз повторимося, але тепер уже для цілей обкладення ВЗ. За нашим твердим переконанням, кошти, витрачені роботодавцем на обов’язковий згідно із законом трудовий медогляд працівника не можна розцінювати як дохід працівника. Тому ВЗ з них утримувати не треба. Але все ж таки рекомендуємо отримати індивідуальну податкову консультацію про необхідність обкладення ВЗ сум, витрачених на медогляд працівників.

Бухгалтерський облік

Витрати на проведення медичних оглядів працівників відображаєте в бухгалтерському обліку:

— виробничих підприємств згідно з п.п. 15.8 П(С)БО 16 у складі загальновиробничих витрат (за дебетом рахунка 91);

— торгових підприємств у складі елементу витрат «Інші операційні витрати», тобто на субрахунку 949. Проте, на нашу думку, не буде помилкою, якщо витрати підприємства, пов’язані з проведенням медичних оглядів, будуть віднесені до складу інших витрат підприємства (залежно від місця роботи особи, яка направляється на медогляд). У такому разі вартість медогляду відображатиметься за дебетом рахунків 92, 93, 94.

Покажемо порядок податкового та бухгалтерського обліку витрат на проведення медичних оглядів на прикладі.

Приклад. Виробниче підприємство в листопаді 2014 року оплатило установі охорони здоров’я послуги з проведення обов’язкового періодичного медогляду працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці. Вартість послуг — 3400 грн. без ПДВ.

У бухгалтерському та податковому обліку підприємства витрати на проведення медогляду працівників відобразяться так:

У формі № 1ДФ підприємство відобразить суму витрат, понесених ним у зв’язку з обов’язковим трудовим медоглядом конкретного працівника підприємства (припустимо, що податковий номер такого працівника — 2823232323, а на його мед­огляд витрачено 170 грн.), таким чином:

Фрагмент Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за 4 квартал 2014 року

висновки

• Трудові медогляди проводять відповідно до вимог законодавства про охорону праці та КЗпП.

• Організовувати проведення попереднього (при прийняття на роботу) і періодичних (упродовж трудової діяльності) медичних оглядів працівників за свої кошти зобов’язаний роботодавець.

• Витрати роботодавця на проведення обов’язкового згідно із законом медогляду працівників уключаєте до складу податкових витрат.

• Витрати роботодавця на проведення обов’язкового медичного огляду працівника не є об’єктом обкладення ПДФО, ВЗ, і ЄСВ.