Найменування товару: буква в букву...

Почнемо з того, що найменування товару призначене для однієї мети — його однозначної ідентифікації в усіх різновидах обліку — складському, бухгалтерському, податковому. Утім, для серйозних підприємств, завдяки інтегрованим обліковим системам, по суті при цьому йдеться про одне і те саме. До речі, в інтернет-магазинах із цим особливо не морочаться, а просто використовують додатковий реквізит «код товару» — та й годі… Здавалося б, чого простіше: закодуйте всі товари на підприємстві — і буде вам щастя?.. Утім, тут є два «але». Перше — товар надійшов від продавця за документами, у яких його названо не цифровим кодом, а якось більш «по-людськи». Цим ми натякаємо на друге — із товаром мають справу люди, а не роботи, а людям — і, зрештою, покупцям — одного лише коду явно недостатньо… Шкода тільки, що часто-густо ці люди один і той самий пристрій — наприклад, смартфон — схильні називати по-різному: «айфон», «термінал», «КПК» або навіть просто «телефон»… ☹

В обліковому сенсі найбільше списів уже зламано, по-перше — у контексті заповнення графи 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» податкової накладної* (далі — ПН), а по-друге — у контексті назви товару в чеку РРО (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 66, с. 21).

Почнемо з менш глобального — другого питання.

Найменування товару в чеку РРО

Нагадаємо, що згідно з абзацом восьмим розд. 1 Положення № 614:

найменування товару — це слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікують його в документообігу суб’єкта господарювання

При цьому Положення № 614 відносить найменування товару до обов’язкових реквізитів як фіскального касового чека (абзац восьмий п. 3.2), так і розрахункової квитанції (абзац шостий п. 5.3). А це вже не жарти! Адже фіскали щодо порушень зазначених вимог Положення № 614 займають жорстку позицію, застосовуючи санкції згідно з п. 1 ст. 17 Закону про РРО (нагадаємо їх розмір: на перший раз штраф становитиме 1 грн., за друге порушення — 100 % вартості проданого товару, за подальші — п’ятикратну вартість відповідного товару). Крім того, за це порушення фіскали загрожують адмінштрафом згідно зі ст. 155¹ КпАП (див. підкатегорію 109.20 БЗ). Їхня логіка така: у разі неправильного заповнення цей реквізит визнається відсутнім, і тоді підключається жорстке формулювання п. 2.1 Положення № 614. Мовляв, за відсутності хоча б одного з обов’язкових реквізитів документ не визнається розрахунковим, тобто він немовби взагалі «не роздрукований». ☹

Про всяк випадок зауважимо, що судові інстанції, аж до Верховного Суду України, не поділяють цю позицію. На їх думку, щербатий реквізит розрахун­кового документа не прирівняно в Положенні № 614 до відсутності самого розрахункового документа (див., наприклад, постанову ВСУ від 05.12.2011 р. у справі № 21-242a11).

Що стосується наведеного вище визначення, то варто зауважити, що при нинішньому різноманітті товарів одного слова для ідентифікації не вистачає практично ніколи. А от споживча ознака потрібна далеко не завжди — лише як додатковий ідентифікатор (наприклад, «лампа розжарювання електрична «Philips» 40 Вт», «емаль ПФ-115 2,7 кг синя» — оскільки є інші електролампи, у яких усе «те саме», але інша потужність, або така ж емалева фарба того ж фасування, але, скажімо, жовта).

І ще один тонкий момент, що стосується даних про виробника товару. Якщо та ж емаль передається для використання у своєму виробництві, то можна в обліку валити її в одну «малу купу»: розбіжності у властивостях емалі однієї марки від різних виробників будуть проблемою технологів ☹. А от для торгівлі, навпаки, — такі дані принципово важливі, наприклад, для зазначення у прайсах та цінниках, і у фіскальних чеках РРО, та й у ПН теж (див. далі). При цьому назва виробника буде неодмінним атрибутом найменування товару (наприклад, «емаль ПФ-115 2,7 кг синя «Поліфарб» або «емаль ПФ-115 2,7 кг синя «ХІМРЕЗЕРВ» — купуй українське! ☺.

До речі, податківці планують зробити обов'язковим реквізитом фіскального чека РРО штрих-код товару...

Цю тему висвітлено ширше, оскільки проблема стосується більшого кола платників податків (а точніше — платників ПДВ). Ви могли прочитати про неї, зокрема, у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 22, с. 19; № 68, с. 36.

Нагадаємо: згідно з п.п. «е» п. 201.1 ПКУ (у якому фігурують слова: «опис (номенклатура) товарів…») назву товару віднесено до рангу обов’язкового реквізиту ПН. Отже, і з цим жартувати не варто... Адже порушення при заповненні цього реквізиту ПН загрожує її невизнанням (див. запитання 7 УПК № 127  // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 17, с. 9). Уточнюємо: загрожує покупцю. Проте перспективи судового оскарження причіпок фіскалів у цьому випадку набагато більш райдужні, ніж для РРОшного випадку. Зверніть увагу на нашу публікацію в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 32, с. 34, присвячену лояльній ухвалі ВАСУ від 05.03.2014 р. у справі № К/800/66350/13. І хоча там прямо йдеться про факт заповнення графи 3 ПН не державною мовою, дуже обнадіює власне підхід ВАСУ до визначення «несуттєвих» порушень порядку заповнення ПН. Мовляв, якщо погрішності заповнення ПН не вплинули на правильність нарахування ПДВ за такою ПН, то вони визнаються «несуттєвими» і сама ПН підтверджує податковий кредит покупця як годиться!

Що ж стосується власне вимог до порядку заповнення цього реквізиту ПН, то вони зводяться по суті до такого (див. запитання 8 УПК № 127 та підкатегорію 101.19 БЗ):

— обов’язково зазначайте (у точній відповідності до товаросупровідних документів — якщо, звісно, вони складені коректно — про проблеми з цим скажемо далі) назву товару, а не тільки його марку (наприклад, «автомобіль» — а не тільки «Opel Astra», «книга» — а не тільки «Казки»), причому — увага! — строго державною мовою;

— у разі неможливості перекладу з іноземної мови торговельної марки або марки (найменування) товару можете вказувати їх і у вигляді абревіатури без перекладу;

— для уточнення правильної назви товару звертайтеся до класифікатора УКТ ЗЕД.

Нагадаємо також, що код УКТ ЗЕД товару підлягає зазначенню (у графі 4 ПН) тільки для підакцизних та імпортних товарів (п.п. «і» п. 201.1 ПКУ). Шкода тільки, що з метою однозначної ідентифікації товару цей код вам не дуже-то допоможе, оскільки він охоплює цілі категорії товарів. А це означає, що за одним і тим самим кодом УКТ ЗЕД у вашій ПН може фігурувати безліч різних найменувань конкретного виду товарів — як електролампочок (код УКТ ЗЕД 9405 40), так і емалей (код УКТ ЗЕД 3208 10).

Зверніть увагу! Згідно з п. 7 П(С)БО 9:

одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид)

Зрозуміло, що і при визначенні виду запасів вихідною інформацією є теж їх найменування! Цей факт лише підкреслює, наскільки важливу роль в обліку відіграє скрупульозне зазначення назви товару.

Здавалося б, рятівний рецепт лежить на поверхні: послідовно користуйтеся комбінаціями «Ctrl+C» і «Ctrl+V» — і, як мовиться, горя не знатимете… ☺ При цьому в усіх ваших документах, починаючи з прибуткової накладної і закінчуючи видатковою (або подібним документом для відпуску ТМЦ у виробництво), фігуруватиме одне і те саме найменування товару! Але…

Але на такому шляху можливі малі й великі проблеми.

І найпростіша з них: при програмуванні вашого РРО на конкретний товар може просто не вистачити кількості позицій, зарезервованих у РРО для друкування у фіскальному чеку найменування товару. Ну, з цією проблемою впоратися легко — робіть скорочення аж до абревіатур, аби отриманий текст, будучи надрукованим на фіскальному чеку, однозначно ідентифікував конкретний товар.

Але ми не просто так написали — «в усіх ваших документах»…

Що стосується найпоширеніших «невдалих» варіантів, то, мабуть, «най-най» із них — це помилкове або неповне написання назви товару в товаросупровідних документах постачальника.

Що робити в такому разі? Як завжди в подібній ситуації — вимагати від постачальника замінити документи на нормальні? Це зрозуміло, а якщо такий номер не пройшов і документи замінити неможливо?

Як відомо, досі — і це визнає Мінекономіки в листі від 11.10.2005 р. № 81-16/71 — питання приймання товару регулюються «допотопними» документами — Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Радміні СРСР від 25.04.66 р. № П-7, і аналогічною Інструкцією… за кількістю — від 15.06.65 р. № П-6. У п.п. «б» п. 3 першої з цих Інструкцій є вимога перевіряти «відповідність найменування вантажу і транспортного маркування на ньому даним, зазначеним у транспортному документі». Перекручення має бути зазначене у відповідному акті приймання, на підставі чого при оприбуткуванні товару і далі в обліку буде використано правильне (і повне) його найменування.

Неважко уявити ситуацію, коли ви отримали від різних постачальників одну і ту саму згадану фарбу, але з різними текстами у відповідних графах доправлених від них товаросупровідних документів та/або ПН. Наприклад, «емаль ПФ-115 2,7 кг синя» та «емаль алкідна ПФ-115 2,7 кг синя» (зауважимо, що ця емаль таки алкідна). Чи перейменовувати такий — однаковий по суті — товар при його опри­буткуванні?

Повторюємо: найпростіше — оприбуткувати такий товар як він є, тобто в точній відповідності до отриманих партій за назвами-«близнюками» і списувати його згідно із зазначеним в обліковій політиці методом — з кожної такої партії окремо (або покінчивши з однією партією, переходити до іншої). Нагадаємо: бухоблікові методи оцінки при вибутті запасів (товару) встановлено в п. 16 П(С)БО 9. При цьому п. 140.4 ПКУ ці методи поширив і на податковий облік з податку на прибуток.

Зрозуміло, що цей варіант потребує додатково ідентифікувати для цілей обліку кожну партію, а це не завжди зручно. Також цей варіант може не сподобатися роздрібній торгівлі. Що ж, тоді залишається варіант з оформленням згаданого вище акта комісії, яка за фактом і зведе весь ідентичний товар в одну партію. А далі — усе як завжди. Важливо! — товар у «зведеній» партії має бути строго ідентичним!

Як ви розумієте, ця ситуація може виникнути в підприємства, мудрого саме «заднім числом», позаяк товар із «різнобійними» документами не обрушується на покупця раптово. Цілком можливо, що різнобою в найменуваннях однакового товару від різних постачальників можна уникнути, якщо уважно вивчати текст із назвою товару ще на етапі отримання рахунка на товар від постачальника (це  якщо немає договору у письмовій формі, а якщо він є, то, звісно ж, ще на етапі його (специфікації до нього) оформлення). Чимало постачальників підуть вам назустріч і одразу напишуть у рахунку (а потім відповідно й у товаросупровідних документах) потрібну вам назву. І не таке траплялося… ☺ Але зрозуміло, при цьому назва повинна точно відповідати зазначеній у документах, що додаються до товару його виробником!..

ПДВ-фобії

Наближається 1 січня 2015 року, коли почнеться епоха дії нових ПДВ-правил*, установлених Законом № 1621 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 64, с. 9), і зокрема — правил обов’язкової реєстрації в ЄРПН усіх ПН. А це наводить на різні думки…

Наприклад, чи не стануть фіскали порівнювати (щодо виявлення розбіжностей) тексти з графи 3 відповідно вхідної та вихідної ПН одного підприємства на один і той самий товар?

Виявляється, що роздріб, який виписує щоденні підсумкові ПН (тип причини «11»), може наразі (див. вище, чому саме наразі) дихати спокійно. Усе одно в них є всі назви товарів у Z-звіті. А у двох консультаціях з підкатегорії 101.19 БЗ податківці дозволяють: 1) за реалізованими вітчизняними товарами у графі 3 підсумкової ПН писати «Товари в асортименті»; 2) за підакцизними та імпортними товарами — групувати в один рядок такої ПН усі реалізовані товари однієї групи УКТ ЗЕД (при цьому код зазначається у графі 4 підсумкової ПН). Детально про підсумкову ПН читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 96, с. 34.

У принципі сьогодні Z-звіти автоматично передаються з РРО до ДФСУ в електронному вигляді, але уявити, що ці дані фіскали «шерститимуть» на предмет контролю відповідності назв товару там і в ПН, — це для здорового розуму незбагненно… І сьогодні це точно неможливо.

Це саме стосується побоювань порівняння змісту графи 3 ваших вхідних і вихідних ПН, але технічно це можливо. Тим більше потрібно уважніше перевіряти товаросупровідні документи постачальника!..

Але найголовніше — це все ж дотримувати одноманітну «наскрізну» назву в обліку самого підприємства!

На завершення звертаємо вашу увагу на ту обставину, що п. 2.15 Положення № 88 вимагає від бухгалтерів, зокрема, обов’язково перевіряти первинні документи за формою і змістом, а також щодо наявності обов’язкових реквізитів (зрозуміло, що до них належить і правильно написана назва товару). У крайньому випадку Положення № 88 залишає можливість виправити помилку, допущену вами в написанні назви товару, коректурним способом (коли неправильний текст або цифри закреслюються однією лінією, щоб можна було прочитати виправлене, а зверху над закресленим пишуться правильний текст або цифри).

Головне — не плутати товари. Адже не плутаєте ж ви купюри номіналом 100 грн. і 100$?.. J

висновки

• Найменування товару — це слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікують його в документообігу суб’єкта господарювання.

• Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

• Порушення в заповненні обов’язкового реквізиту ПН «Номенклатура товарів/послуг продавця» загрожує покупцю її невизнанням.

• Неправильна назва товару у фіскальному чеку РРО, на думку податківців, позбавляє цей документ статусу розрахункового.

• Перекручення найменування товару в товаросупровідних документах постачальника має бути відзначене у відповідному акті приймання, на підставі чого при оприбутковуванні товару і далі в обліку буде використано правильну (і повну) його назву.

Документи статті

1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.

3. Закон про РРО — Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

4. Закон № 1621 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII.

5. Положення № 614 — Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614.

6. Положення № 88 — Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.

7. УПК № 127 — Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань відображення у податковому обліку з податку на додану вартість звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту, затверджена наказом ДПСУ від 16.02.2012 р. № 127.

8. П(С)БО 9 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. № 246.