Помилково відобразили податковий кредит за скаргою Д8: чи можна виправити?

Для початку згадаємо, що таке взагалі скарга на постачальника, для чого і як вона використовується.

Заява зі скаргою на постачальника (додаток Д8) подається покупцем разом із ПДВ-декларацією у тому випадку, якщо постачальник відмовився надати податкову накладну або ж надав податкову накладну, складену з порушеннями. У цьому році така заява поки що є підставою, аби відобразити податковий кредит (п. 201.10 ПКУ)*.

Але! Для того щоб податківці не сумнівалися, що ви заслужили на цей податковий кредит — мусите це довести! А саме — додати до заяви копії товарних чеків чи інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку, або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

До речі, якщо ви подаєте ПДВ-звітність в електронному вигляді, на вас чекає приємний сюрприз. Аби подати заяву зі скаргою разом із декларацією за грудень, вам не обов’язково буде нести до податкової ці копії на папері. Їх можна буде відсканувати і надіслати в електронному вигляді (п. 21 розд. ІІІ Порядку № 966).

Отже, копії розрахункових документів можна буде подавати як звичним паперовим, так і відсканованим електронним способом

Проте вони обов’язково мають бути! Більше того, лише їх наявність надає скарзі «податковокредитний» сенс. Але у нашому випадку скаргу було подано без таких документів. Як діяти у цьому випадку — читайте далі!

Д8 без розрахункових документів: що робити?

Зрозуміло, що без розрахункових документів заява зі скаргою не дасть вам права на податковий кредит. Отже, якщо ви його вже поставили — це, безумовно, помилка.

Чи можна виправити таку помилку у наступних ПДВ-періодах? На нашу думку, тут слід зважати на строк, протягом якого за платником зберігається право на податковий кредит за заявою зі скаргою. Цей строк визначено у ПКУ — 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за період, у якому покупець мав би отримати спірну податкову накладну. Докладно про те, як рахувати цей 60-денний строк, читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 4, с. 13.

Якщо цей строк вже сплинув — податкового кредиту за цим постачанням на підставі заяви вам вже не бачити. Сумно, але тут дійсно вже нічого не вдієш… Якщо ж ви встигаєте подати заяву зі скаргою протягом зазначеного строку — на нашу думку, виправити ситуацію ще можна.

Для цього вам потрібно здійснити такі шість простих кроків.

Крок 1. Зняти помилково відображений податковий кредит. Для цього необхідно заповнити Уточнюючий розрахунок. У ньому проставте відмітку про те, подаєте ви його як самостійний документ чи як додаток до декларації. Від цього буде залежати, яку суму самоштрафу ви сплатите: за «самостійний» уточнюючий розрахунок це буде 3 %, а за додаток до декларації — 5 % від суми завищеного податкового кредиту (п. 50.1 ПКУ).

А як краще подавати Уточнюючий розрахунок у цьому конкретному випадку — самостійно чи разом з декларацією?

На нашу думку, перевагу слід надати варіанту із додатком до декларації

Пояснимо: якщо ви поквапитесь подати Уточнюючий розрахунок раніше ніж декларацію (подасте його як самостійний документ) — ви можете потрапити у халепу. А саме: податківці зафіксують завищення податкового кредиту (а відповідно — і заниження податкових зобов’язань)  і вимагатимуть негайно погасити недоїмку живими грошима! Зрозуміло, що це значною мірою зведе нанівець усі ваші зусилля із виправлення помилки.

Тож краще дочекатися, коли прийде час подавати декларацію. І вже до неї додати Уточнюючий розрахунок, у якому анулювати помилкову скаргу. Але тут потрібно слідкувати за 60-денним строком. Іншими словами, якщо у вас 60-денний строк спливає раніше, ніж граничний строк подачі звітної декларації — покваптеся подати декларацію! Зробіть це заради скарги ☺.

В Уточнюючому розрахунку вам потрібно виправити рядок 10.1 декларації того періоду, у якому ви відобразили податковий кредит за скаргою без розрахункових документів. При цьому у графі 4 рядка 10.1 уточнюючого розрахунку продублюйте помилкове значення податкового кредиту (разом із сумою, зазначеною у заяві, до якої ви не додали документи). У графі 5 рядка 10.1 розрахунку зазначте правильну суму податкового кредиту (за вирахуванням суми, зазначеної у заяві, поданій без розрахункових документів). А у графі 6 ви відобразите власне суму помилки (ту суму, яка була у вас у заяві, до якої ви не додали розрахункові документи).

Також не забувайте, що податківці вимагають в Уточнюючому розрахунку відображати не лише ті рядки, які виправляються, але й усі інші заповнені рядки декларації, що уточнюється (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 101.28). Тому вам потрібно продублювати в Уточнюючому розрахунку показники усіх правильно заповнених рядків декларації, що уточнюється. В Уточнюючому розрахунку значення граф 4 і 5 для них буде однаковим, а у гра- фі 6 (сума помилки) буде прокреслення.

Крок 2. Виправити помилку у Реєстрі. Тут усе простіше. Помилка виправляється методом «сторно» і коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формувати нові (уточнюючі) реєстри (п. 1 розд. І Порядку № 708; п. 1 розд. І Порядку № 958)*. Простіше кажучи, Реєстр того періоду, у якому ви відобразили помилкову скаргу, вам чіпати не потрібно. Ви відобразите анулювання цієї скарги у Реєстрі періоду, в якому виправляєте помилки, — продублюєте у розділі ІІ цього Реєстру відомості про помилкову скаргу, а обсяг постачання і суму ПДВ покажете з мінусом (п. 2 розд. V Порядку № 708; п. 2 розд. V Порядку № 958).

При цьому до коду документа (заяви зі скаргою на постачальника) додається літера У (п. 2 розд. IV Порядку № 708; п. 2 розд. IV Порядку № 958). Тобто у графі 5 розділу ІІ Реєстру вид анульованої скарги позначатиметься «ЗПУ». Консультація у БЗ, підкатегорія 101.28, свідчить що податківці допускають позначати заяву із скаргою на постачальника як уточнюючу**. Також нагадаємо, що у Реєстрі, до якого ви включили помилкову заяву, вам слід окремо підбити підсумки за нею та іншими документами, за якими виправлялись помилки, що вплинули на показники декларації (п. 1 розд. V Порядку № 708; п. 1 розд. V Порядку № 958). Такі підсумки відображаються у рядку «З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період» розділу ІІ Реєстру.

Крок 3. Відкоригувати додаток Д5 до декларації, яка уточнюється. Порядок складання ПДВ-звітності говорить: якщо ви виправили рядок декларації, до якого подається додаток — мусите виправити і сам цей додаток (п. 3 розд. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів від 13.11.2013 р. № 678; п. 3 розд. IV Порядку № 966). Ми, як вже відомо, виправляємо рядок 10.1. А до нього подається додаток Д5 (розшифровка податкових зобов’язань за контрагентами). Отже, мусимо виправити додаток Д5 до декларації, яка уточнюється.

Зауважте: це додаток до уточнюючого розрахунку! Отже, якщо ви подаєте Уточнюючий розрахунок разом із декларацією за той період, у якому виправляєте помилку, у вас буде одночасно подаватися два додатка Д5: один до декларації, а один до Уточнюючого розрахунку. Не переплутайте їх! Якщо ж Уточнюючий розрахунок подається як окремий документ — тут легше: подання цього розрахунку і подання декларації відбуваються окремо, тому легше відділити «мухи від котлет».

Виправляти додаток Д5 будемо так. Перш за все, у шапці поставте відмітку про те, що це уточнюючий додаток. Далі зауважте, що

коли виправляється додаток, то в ньому (на відміну від декларації) заповнюються лише ті рядки, які уточнюються

Податківці відзначають, що в уточнюючому додатку містяться вартісні показники, які відображаються на суму уточнення (збільшення або зменшення) з відповідним знаком та відповідають даним з колонки 6 Уточнюючого розрахунку (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 101.28).

У нашому випадку це означає, що в уточнюючому додатку Д5 заповнюється лише розд. ІІ «Податковий кредит» в частині операцій з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту. Тобто, в уточнюючому додатку Д5 буде заповненим лише один рядок, у якому буде зазначено ІПН постачальника, на якого ви подали скаргу без розрахункових документів (графа 2), дата цієї скарги (графа 3) і з мінусом відображені обсяг постачання (графа 4) та сума ПДВ (графа 5), на яку ви подали скаргу, не підтвердивши її розрахунковими документами. Ця ж сума відобразиться і у підсумковому рядку «Усього за звітний період…».

Крок 4. Скласти правильну заяву зі скаргою. Така заява відрізнятиметься від щойно анульованої помилкової, по-перше, датою, а по-друге, тим, що до неї буде додано розрахункові документи, як те передбачено п. 201.10 ПКУ. На підставі цієї нової скарги податковий кредит відображатиметься у рядку 10.1 звітної декларації.

Крок 5. Внести дані про операцію до Реєстру. Зрозуміло, що сума податкового кредиту за помилковою (анульованою) і правильною заявою у нашому випадку будуть однаковими. Але ні в якому разі не згортайте їх! Показуйте помилкову і правильну скаргу окремо у розділі ІІ Реєстру за той період, у якому виправляється помилка. Робіть це хоча б тому, що правильна заява зі скаргою, на відміну від помилкової, не включатиметься до окремих підсумків у рядку «З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період».

Відповідно, коли ви будете відображати в Реєстрі правильну заяву, у графі 5 розділу ІІ вид документа буде позначено «ЗП» (а не «ЗПУ», як для помилкової заяви). У графах 3 і 4 розділу ІІ Реєстру ви вкажете дату складання та номер розрахункових документів, що додаються до заяви, у графі 2 — дату, коли ви отримали такі розрахункові документи. Решта граф Реєстру заповнюватимуться без особливостей. Такий порядок відображення у розділі ІІ Реєстру заяви зі скаргою на постачальника підтримують податківці у своїй консультації із БЗ, підкатегорія 101.21.

Крок 6. Внести дані про операцію до додатка Д5. Зауважте: тут ідеться про додаток Д5 до звітної декларації. Не переплутайте його із додатком Д5 до Уточнюючого розрахунку — там анулюється помилкова скарга, а правильна скарга відображається у розділі ІІ додатка, що додається до звітної декларації.

Для більшої наочності проілюструємо порядок дій покупця у вигляді схеми (див. рисунок на с. 36).

Протидія податківців і боротьба з нею

Вище ми описали, так би мовити, ідеальний алгоритм. Утім, тут є одне «але», пов’язане із фіскальною позицією податківців. А саме: в одній із своїх консультацій у БЗ, підкатегорія 101.23 податківці стверджують, що

заяву зі скаргою (додаток Д8) не можна подавати до Уточнюючого розрахунку

Із цим, в принципі, ніхто не сперечається.

Та в іншій своїй консультації податківці роблять із цього міркування не зовсім логічний висновок. А саме: оскільки додаток Д8 не можна подавати до Уточнюючого розрахунку, виправити помилки у ньому платник може виключно до закінчення граничного строку подання податкової декларації за такий самий звітний період. Виправляються помилки шляхом подання звітної нової декларації, до якої, зокрема, додається звітна нова заява зі скаргою (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 101.23).

Ми із таким підходом не згодні з кількох причин.

По-перше, заява зі скаргою додається не до Уточнюючого розрахунку, а до звітної декларації за той період, у якому виправляються помилки. В Уточнюючому розрахунку лише анулюється раніше відображений за помилковою скаргою податковий кредит. А податковий кредит, відображений за правильною скаргою, відображається у декларації за звітний період. І саме до цієї декларації заява зі скаргою подається як додаток.

По-друге, таким підходом податківці практично повністю ігнорують правило «60 днів» (п. 201.10 ПКУ). Справді, якщо пристати на думку податківців, виходить, що показати податковий кредит за скаргою на постачальника платник може лише до того часу, як сплине термін подавати декларацію за той період, у якому він не отримав податкову накладну (або отримав податкову накладну, складену з порушеннями). У цьому випадку 60 днів після цього граничного терміну просто «зникають»! Право на податковий кредит протягом них за платником вже не зберігається, бо він, бачте, помилився, складаючи скаргу на постачальника. Виходить, що помилка у додатку Д8 обмежує строк, протягом якого платник має право на податковий кредит. Це, на наш погляд, не є правильним.

Якщо платник має право на податковий кредит за скаргою протягом 60 днів, то він має право протягом цих 60 днів виправити помилку у заяві зі скаргою

По-третє, із зазначеного питання ми маємо позитивну судову практику. Ще раніше, коли у ПКУ не було прописано правило «60 днів», податківці намагалися стверджувати, що заяву зі скаргою можна подавати лише у тому періоді, коли платник мав би відображати податковий кредит за накладною, на яку він скаржиться.

Раніше ми вже публікували позитивне для платників рішення із цього питання. У ньому суд відкинув вищенаведені аргументи податківців. Натомість зазначив, що податковий кредит за заявою зі скаргою можна відображати протягом того періоду, який у ПКУ визначено як такий, протягом якого за платником зберігається право на податковий кредит (див. ухвалу ВАСУ від 05.03.2014 р. у справі № К/800/66350/13 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 32, с. 34).

Тоді це було 365 днів, зараз — 60 днів. Але у будь-якому випадку цей строк не може бути зменшено лише тому, що платник припустився помилки, яку встиг самостійно виправити до перевірки. Отже, позиція податківців знову не знаходить підтримки.

На цьому, мабуть, будемо прощатися. Не лише у цій статті, але і взагалі із темою щодо податкового кредиту за скаргою Д8. З нового року цю рятівну для покупця функцію вона вже втратить. Тож якщо вам є на кого поскаржитися — покваптеся!

висновки

• Заява зі скаргою дає право на податковий кредит лише за наявності розрахункових документів, що підтверджують факт сплати ПДВ. З нового року такого права заява більше не даватиме.

• Виправити помилку у додатку Д8, на нашу думку, можна лише протягом визначених ПКУ 60 днів. Тобто протягом періоду, упродовж якого за покупцем зберігається право на податковий кредит за скаргою на постачальника.

• Податківці наполягають, що виправити помилку у додатку Д8 можна лише до того, як сплине граничний строк подачі декларації за той період, у якому виникла потреба подавати скаргу.

Документи статті

1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. Порядок № 708 — Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом Міндоходів від 25.11.2013 р. № 708 (втратив чинність з 01.12.2014 р.).

3. Порядок № 958 — Порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затверджений наказом Мінфіну від 22.09.2014 р. № 958.

4. Порядок № 966 — Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 23.09.2014 р. № 966.