Як забезпечити охорону підприємства

безпека підприємства

Як забезпечити охорону підприємства

Наталя Білова, податковий експерт

Як уберегти майно підприємства у повній цілості? Як запобігти несанкціонованому доступу на його територію сторонніх осіб? Упевнені, що подібні запитання непокоять усіх без винятку суб’єктів господарювання. Щоб почуватися спокійно, варто подбати про охорону підприємства. Як саме це зробити? Зараз ми розповімо про найбільш поширені варіанти організації охорони. Думаємо, це допоможе вам, шановні колеги, визначитися з вибором.

Ми звикли до того, що відділення банків, пункти обміну іноземної валюти, ювелірні салони, великі торговельно-офісні комплекси, розважальні центри, супермаркети тощо перебувають під охороною. За власним бажанням господарі таких об’єктів організували їх охорону чи, можливо, — це обов’язкова умова?

Є низка об’єктів, які підлягають охороні в обов’язковому порядку

Об’єкти державної власності. Обов’язковій охороні підлягають окремі особливо важливі об’єкти права державної власності. Причому їх охорону здійснюють виключно державні підприємства та організації (ч. 2 ст. 6 Закону № 4616).

До переліку цих об’єктів згідно з Порядком № 421 входять об’єкти управління державної власності, визначені у ст. 3 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» від 21.09.2006 р. № 185-V.

Якщо ми звернемося до Переліку № 615, який деталізує список об’єктів, що підлягають обов’язковій охороні підрозділами Державної служби охорони при МВС, то зрозуміємо, що це, зокрема:

— будинки, в яких розміщені центральні органи виконавчої влади (крім Міндоходів, Держпідприємництва, центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями) — у межах асигнувань, передбачених у держбюджеті на їх утримання;

— Національна телекомпанія, Національна радіокомпанія, державні телевізійні центри, будинки радіомовлення та звукозапису;

— державні архіви та їх сховища;

— державні музеї, картинні галереї, історико-культурні заповідники, інші важливі об’єкти культури, де зберігаються історичні та культурні цінності загальнодержавного значення;

— Українська фондова біржа та її філії;

— державні підприємства ювелірної промисловості;

— інспекції пробірного нагляду;

— бази, склади благородних металів, дорогоцінного каміння та виробів із них;

— підприємства, які виготовляють цінні державні папери;

— об’єкти водопостачання населених пунктів із резервуарами питної води;

— центральні та обласні аптечні склади;

— підприємства, спеціалізовані цехи та дільниці, які виготовляють вогнепальну спортивно-мисливську зброю, спеціальні засоби, заряджені речовинами сльозоточивої та дратівливої дії, засоби активної оборони, вибухові речовини, та об’єкти їх зберігання;

— державні універсами з щоденною виручкою в сумі понад 5 тисяч мінімальних розмірів заробітної плати, їх склади, центральні каси;

— бази, склади та інші державні об’єкти зберігання матеріальних цінностей на суму понад 20 тисяч мінімальних розмірів заробітної плати.

Крім того, обов’язковій охороні підлягають цінності та об’єкти, що належать НБУ, а також приміщення банківських установ (ст. 1, п. 7 ст. 33 Закону про Нацбанк).

Інші об’єкти. Вимога про обов’язкову охорону поширюється не лише на об’єкти управління державної власності. На законодавчому рівні її закріп­лено й щодо низки інших об’єктів.

Так, в обов’язковому порядку охороняють небезпечні та цінні вантажі під час перевезення (ч. 3 ст. 6 Закону № 4616). Їх перелік затверджено постановою КМУ «Про затвердження Умов охорони небезпечних і цінних вантажів під час їх перевезення автомобільним транспортом та переліку таких вантажів» від 30.01.2013 р. № 55. Це, зокрема, вибухонебезпечні та токсичні речовини (ст. 1 Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» від 06.04.2000 р. № 1644-III), дорогоцінні метали, гроші, культурні цінності вартістю понад 100 мінзарплат.

Ще існує низка об’єктів підвищеної небезпеки підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Перелік цих об’єктів затверджено постановою № 918. Це, наприклад, сховища нафти і газу, особливо важливі об’єкти нафтогазової галузі, морські порти.

Також умову про обов’язкову охорону вантажів та об’єктів залізничного транспорту встановлено ст. 12 Закону № 273.

Охорона має бути забезпечена й у процесі видобутку, виробництва, переробки, реалізації та перевезення дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, а також виробів із них (ст. 21 Закону № 637).

Щодо інших об’єктів, які перебувають у приватній власності, власники самі приймають рішення про те, охороняти їх чи ні

Об’єкти, зазначені в Переліку № 615 і Переліку № 918 (див. вище), в обов’язковому порядку повинна охороняти Державна служба охорони при МВС, яка є структурним підрозділом міліції. У своїй діяльності вона керується Законом України «Про міліцію» від 20.12.90 р. № 565-XII, Положенням № 615, Інструкцією № 1429, іншими законодавчими та нормативно-правовими актами.

Цю ж службу залучають для охорони установ державних та комерційних банків України, їх філій, представництв, інших відокремлених підрозділів, пунктів обміну іноземної валюти (п. 1.1 Інструкції з організації охорони установ банків Державною службою охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 23.08.2005 р. № 700).

А от у НБУ для охорони цінностей та об’єктів, що йому належать, є відомча охорона (ст. 22 Закону про Нацбанк).

Охорону вантажів та об’єктів залізничного транспорту здійснює відомча воєнізована охорона Укрзалізниці (ст. 12 Закону № 273).

До речі, власна відомча воєнізована охорона є в багатьох великих промислових підприємств (наприклад, у паливно-енергетичному секторі).

Суб’єкти господарювання, які не мають відомчої воєнізованої охорони, можуть забезпечити свою безпеку, використовуючи:

— послуги професійних служб безпеки, що мають відповідну «охоронну» ліцензію (приватних охоронних фірм або Державної служби охорони при МВС), на договірній основі. Такі служби можуть організовувати: (1) пультову охорону об’єктів (віддалений моніторинг) та/або (2) стаціонарні пости на об’єктах, (3) супровід цінних вантажів, (4) установлення та обслуговування систем відеоспостереження й охоронної сигналізації;

— власні сили (персонал підприємства).

Це, у тому числі, стосується й підприємств, які займаються видобутком, виробництвом, переробкою, реалізацією й перевезенням дорогоцінних металів та виробів із них. Вони теж можуть охороняти своє дорогоцінне майно в будь-який із зазначених способів (ст. 21 Закону № 637).

Далі ми і розповімо про те, як організувати охорону майна підприємства за допомогою професіо­налів охоронної справи.

	висновки
	Існує низка особливо важливих об’єктів, які підлягають обов’язковій охороні. Об’єкти, зазначені в Переліку № 615 і Переліку № 918, в обов’язковому порядку повинна охороняти Державна служба охорони при МВС України.