Облік «охоронного» обладнання

технічні засоби

Облік «охоронного» обладнання

Максим Нестеренко, податковий експерт

Отож почнемо! Напевно, ні в кого не виникає сумнівів: придбання сигналізації та інших «охоронних» засобів має зв’язок із господарською діяльністю. Зокрема, про витрати на охорону основних засобів як складову витрат на утримання основних засобів згадується у переліку адміністративних витрат і витрат на збут (п.п. «в» п.п. 138.10.2 і п.п. 138.10.3 ПКУ). Тож коли ви придбаваєте сигналізацію, засоби відеоспостереження чи інше подібне обладнання з метою охорони об’єктів, які використовуєте у госпдіяльності, будьте певні: «податкові» витрати і податковий кредит вам гарантовано!

Також зауважте: якщо ваше підприємство встановлює «охоронні» засоби власними силами, то ліцензія йому не потрібна. Ліцензуванню підлягатиме лише діяльність професійних охоронних служб. Докладніше про ліцензування читайте на с. 6 цього номера.

Давайте приділимо увагу тому, як підприємству класифікувати ті чи інші «охоронні» засоби з точки зору обліку.

Головне питання, над яким обов’язково ламатимуть голови бухгалтери, — як розцінювати витрати на встановлення «охоронних» засобів? Як окремий об’єкт обліку чи як поліпшення тієї будівлі та споруди, яку вони охороняють?

Раніше податкові органи, не довго думаючи, однозначно відповідали: такі витрати слід визнавати поліпшенням будівлі, на якій установлено сигналізацію (див. консультації у БЗ, підкатегорії 102.09.01 і 102.07.04). Проте наразі ці консультації втратили чинність, а нової відповіді на зазначене запитання на момент підписання номера до друку немає. Відповідна консультація у БЗ, підкатегорія 102.09.01 повідомляє: відповідь на цей час відсутня. Але навряд чи слід очікувати, що податкові органи радикально змінять позицію.

На нашу думку, тут головним чином слід виходити з таких принципів:

1) критерії віддільності/невіддільності та автономності/неавтономності. Цей критерій, на нашу думку, наразі є головним. Адже відображає сутність господарської операції та функціональну спрямованість «охоронних» засобів;

2) відображення операції в бухобліку. Значення цього критерію підвищилося, адже податковий облік порівняно з «докодексним періодом» значно наблизився до бухгалтерського. Це, безумовно, збільшує шанси довести, що аналогічний бухобліку податковий облік є обґрунтованим;

3) первинні документи. У нашому випадку цей критерій навряд чи має бути засадничим. Адже ми маємо справу з обладнанням, яке у будь-якому випадку придбавається окремо від будівлі. З іншого боку, у випадках, коли охоронна ситсема придбавається частинами, на цей критерій, можливо, слід буде зважити;

4) спеціальні Класифікатори.

Більш детально читайте про ці принципи у статті «Покращення чи об’єкт: проблеми класифікації основних фондів» у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 44, с. 31. А ми лише коротко нагадали вам ті критерії, які ми тоді використовували, аби відрізнити поліпшення від об’єкта.

«Охоронні» засоби, які можуть експлуатуватися окремо від будівлі, визнаються окремими об’єктами

Відповідно, решта «охоронних» засобів розглядаються як поліпшення будівлі, на яку вони встановлені.

Сигналізація або інші «охоронні» пристрої. що визнаються окремим об’єктом, обліковуються залежно від його вартості та строку використання.

Зазвичай «охоронні» пристрої придбавають із розрахунку на використання протягом більш ніж одного року.

Тож залежно від вартості такий об’єкт буде відображено у податковому обліку або у складі основних засобів (група 4), або у складі малоцінних необоротних матеріальних активів (група 11) (п. 145.1 ПКУ)

Тут слід зробити суттєве зауваження стосовно мінімальних строків корисного використання об’єктів групи 4 у податковому обліку. Адже не всі вони потраплять під мінімальний строк у 2 роки. Про це йтиметься у спеціальному підрозділі цієї статті.

Дещо простіший підхід в обліку бухгалтерському. «Охоронні» пристрої залежно від вартості зараховуються або на субрахунок 104 «Машини та обладнання», або на субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи».

Надалі зазначений об’єкт і в бухгалтерському, і в податковому обліку амортизується. Сума нарахованої амортизації уключається до витрат відповідно до напряму, за яким використовується будівля, що її охороняють пристрої (у бухгалтерському обліку вона відображаеться на рахунках 91, 92, 93).

Якщо сигналізація або інші «охоронні» пристрої визнаються поліпшенням будівлі, на яку вони встановлені, у податковому обліку спрацьовує правило 10 % «ремонтного» ліміту (пп. 146.11, 146.12 ПКУ). Тобто якщо вартість «охоронних» пристроїв становить понад 10 % сукупної балансової вартості усіх груп основних засобів на початок звітного року — така вартість у межах ліміту відноситься до складу витрат*. Сума перевищення збільшує балансову вартість об’єкта основних засобів, на який установлено ці «охоронні» пристрої.

В бухгалтерському обліку правила 10 % «ремонтного» ліміту немає. Натомість діють сутнісні критерії, які відрізняють поліпшення (яке збільшує балансову вартість об’єкта основних засобів) від підтримки у робочому стані (відноситься на витрати) (пп. 14, 15 П(С)БО 7). Встановити на будівлю сигналізацію чи інше подібне обладнання — означає якісно цю будівлю удосконалити.

Тож у бухгалтерському обліку витрати на придбання «охоронних» пристроїв збільшують первісну вартість будівлі, на яку встановлено такі пристрої

Утім, П(С)БО 7 також дозволяє обліковувати «ремонтні» операції за податковими правилами, тож можна буде уникнути розбіжностей із бухобліком. Надалі витрати на «охоронні» пристрої амортизуються у складі первісної вартості будівлі (відображеної на субрахунку 103). Амортизація таких витрат залежно від напряму, за яким використовується будівля, відображається на рахунках 91, 92, 93.

Припустимо тепер, що підприємство встановлює «охоронні» пристрої на орендовану будівлю. У цьому випадку в податковому обліку також слід ураховувати суму 10 % «ремонтного» ліміту (п. 146.12 ПКУ). А саме: витрати на «охоронні» засоби в межах такого ліміту відносяться до витрат періоду. Решта ж, тобто витрати понад установлений ліміт, формують окремий об’єкт основних засобів (п. 146.19 ПКУ). Але пам’ятайте: це можливо лише за умови, що договір оренди зобов’язує або дозволяє орендарю поліпшувати орендований об’єкт.

Такий об’єкт амортизується у податковому обліку за тими ж правилами, що й орендована будівля, тобто за правилами групи 3 основних засобів.

У бухгалтерському обліку ситуація відрізняється. Оскільки в бухобліку не існує правила 10 % ліміту, уся сума витрат на «охоронні» пристрої формує окремий об’єкт необоротних активів. Такий об’єкт зараховують на субрахунок 117.

Для більшої наочності того, як класифікуються «охоронні» пристрої в обліку, погляньмо на схему на с. 30.

«Охоронних» пристроїв існує дуже багато, і розмаїття їх вельми серйозне. Чи можливо у таких умовах мати певні об’єктивні критерії того, які пристрої у податковому обліку амортизуються протягом двох років, а які — протягом п’яти. Які обліковувати окремо, а які — як поліпшення будівлі?

Охоронні сигналізації. Якщо говорити про автномну сигналізацію, то її цілком можна визнати окремим об’єктом, але виникає запитання: чи можна амортизувати такі сигналізації протягом 2-х років? однозначно сказати складно. Багато що залежить від типу сигналізації та принципу її роботи. Але здебільшого сигналізації, що зараховуються до окремих об’єктів основних засобів, на нашу думку, повинні амортизуватися протягом 5 років.

Гучномовці*. Йдеться про гучномовці, які встановлюють у будівлях з метою подавати голосові команди про евакуацію, мобілізацію, попереджувальні команди. Логічно їх (разом із їхньою системою зв’язку) розглядати як поліпшення цієї будівлі. Якщо ж ви усе-таки вирішили обліковувати гучномовець як окремий об’єкт, то швидше за все амортизувати його будете 5 років. Адже прямо про нього у переліку засобів для дворічної амортизації п. 145.1 ПКУ не говорить.

Камери відеоспостереження*. Камери, які встановлюються на будівлях з метою охорони, логічніше розглядати як поліпшення будівлі. З огляду на те, що окремо від будівлі камери, звісно, працювати можуть, але навряд чи будуть повною мірою виконувати свої охоронні функції.

Відеооко і системи, пов’язані із ним. Такі об’єкти, на нашу думку (як і камери відеоспостереження), доцільніше розглядати як поліпшення. Адже відеооко, хоча воно є цілком самостійним пристроєм, поза будівлею використовувати немає сенсу. Відповідно, й амортизуватися такі об’єкти будуть у складі первісної вартості будівлі та у строки, визначені для неї.

Рації охоронців. Щодо таких пристроїв немає сумнівів — вони можуть розглядатися як окремі об’єкти обліку. Про рації прямо згадує п. 145.1 ПКУ, тож якщо вони коштують дорожче 2500 грн. — безсумнівно, зараховуються до складу основних засобів групи 4 та амортизуються протягом 2 років.

Зрозуміло, що ці принципи є доволі неоднозначними внаслідок узагальнення. Необхідно детально аналізувати функції та принцип роботи «охоронних» пристроїв у кожному конкретному випадку.

Приклад. Підприємство для охорони власного приміщення (офісу) придбало охоронну сигналізаційну систему вартістю 3360 грн (у тому числі ПДВ — 560 грн.). Також було придбано сім автономних GSM-сигналізацій вартістю 462 грн. кожна (у тому числі ПДВ — 77 грн.). Окрім цього, придбано камеру відеоспостереження вартістю 1920 грн. (у тому числі ПДВ — 320 грн.) і рації для чотирьох охоронців вартістю 780 грн. кожна (у тому числі ПДВ — 130 грн.). Витрати на монтаж сигналізації та камери спостереження — 480 грн. (у т.ч. ПДВ — 80 грн.).

Відобразимо зазначені господарські операції в обліку.

Облік витрат на придбання «охоронного» обладнання

Відображення у податковому та бухгалтерському обліку «охоронних» пристроївств

На цьому закінчуємо огляд «охоронних» питань.

Безпечної вам роботи!

	висновки
	Витрати на придбання «охоронного» обладнання прямо пов’язані з господарською діяльністю, якщо об’єкт, що охороняється, підприємство використовує з господарською метою. Поліпшенням чи окремим об’єктом той чи інший «охоронний» пристрій слід вважати залежно від критеріїв віддільності, автономності тощо. Якщо «охоронний» пристрій визнається окремим об’єктом — він обліковується або як основний засіб, або як малоцінний необоротний матеріальний актив. Якщо ж установлення такого пристрою визнається поліпшенням будівлі чи споруди, що охороняється, — відповідно до правила 10 % «ремонтного» ліміту.