Щодо окремих питань здійснення готівкових розрахунків

готівкові обмеження

Щодо окремих питань здійснення готівкових розрахунків

Лист Національного банку України від 24.01.2014 р. № 11-116/3159

У зв’язку із запитами, що надходять до Національного банку України щодо надання роз’яснень стосовно застосування окремих положень постанови Правління Національного банку України «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 № 210 (далі — Постанова № 210) та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зі змінами (далі — Положення № 637), Національний банк України повідомляє таке.

1. Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), установлені пунктом 1 Постанови № 210 та пунктом 2.3 глави 2 Положення № 637, стосуються розрахунків як фізичної особи — платника з підприємством (підприємцем) — отримувачем, так і розрахунків підприємства (підприємця) — платника з фізичною особою — отримувачем.

2. Вимоги щодо обмеження готівкових розрахун­ків фізичної особи з підприємством (підприємцем), установлені пунктом 1 Постанови № 210 та пунктом 2.3 глави 2 Положення № 637, стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі розрахунків за договорами, пов’язаними з корпоративними правами, наданням чи поверненням позики, виплатою неустойки.

3. Відповідно до вимог, установлених пунктом 1 Постанови № 210 та пунктом 2.3 глави 2 Положення № 637, обмежуються готівкові розрахунки між підприємством (підприємцем) та фізичною особою, що здійснюються протягом одного дня. Таким чином, сплата за договором, загальна сума за яким перевищує 150000 гривень, у різні дні частками, кожна з яких не перевищує встановленої суми обмеження, не суперечить законодавству.

Однак звертаємо увагу, що пунктом 2.1 глави 2 Положення № 637 передбачено, що підприємства (підприємці) мають здійснювати розрахунки за своїми грошовими зобов’язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі.

4. Ураховуючи вимоги Постанови № 210 та Положення № 637 фізичні особи для здійснення розрахунків з фізичними особами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, на суму більше 150000 гривень, а також з підприємствами (підприємцями) за товари (роботи, послуги) на суму більше 150000 гривень мають право внести кошти готівкою до банків або небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку, для подальшого їх зарахування на рахунки отримувачів.

При цьому звертаємо увагу на особливості розрахунків між фізичними особами — резидентами та фізичними особами — нерезидентами. У разі здійснення розрахунків між фізичними особами — резидентами та фізичними особами — нерезидентами за договорами купівлі-продажу майна, що не є об’єктом іноземного інвестування в Україну, банкам необхідно пропонувати клієнтам для здійснення таких операцій використовувати окремий поточний рахунок нотаріуса. Так, нотаріусам для вчинення нотаріальних дій з прийняття у депозит грошової суми відкриваються окремі поточні рахунки у порядку, визначеному пунктом 4.5 глави 4 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах (далі — Інструкція № 492), затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 (зі змінами). Порядок використання коштів за таким рахунком визначений пунктом 4.6 глави 4 Інструкції № 492.

5. Вимоги, установлені главою 2 Положення № 637 щодо проведення готівкових розрахунків, не поширюються на банки та територіальні управління Національного банку України під час проведення розрахунків за реалізовані населенню / здані населенням дорогоцінні та банківські метали і монети.

Якщо банк здійснює розрахунки готівкою, пов’язані із забезпеченням власних виробничих (господарських) потреб, то на такі розрахунки банку поширюються обмеження, установлені пунктом 1 Постанови № 210.

Заступник Голови Національного банку України В. Ричаківська

коментар редакції

150-тисячне готівкове обмеження: НБУ «закручує гайки»

За останні декілька місяців ви побачили чимало роз’яснень НБУ на готівково-обмежувальну тематику — одне краще за інше. Пропонуємо вам помилуватися ще одним. Багато в чому його висновки повторюють те, що чиновники розповідали раніше, але один із них вас, безумовно, зацікавить.

У п. 2 листа, що коментується, вони вкотре спробували відповісти на запитання: які операції підпадають під 150-тисячне готівкове обмеження при розрахунках між фізособами та підприємствами/підприємцями? Нагадаємо: готівкові обмеження між ними «працюють» при розрахунках за товари (роботи, послуги), у тому числі з використанням РРО/РК (див. підкатегорію 109.13 Бази знань). Причому це обмеження працює в обидва боки (див. п. 1 листа, що коментується).

Що ж вважати товаром (роботою, послугою)? В одній зі своїх попередніх консультацій чиновники повідомили, що у цьому контексті товар — це будь-який предмет господарського обігу, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, які підтверджують зобов’язання та права. Це дозволило їм зробити висновок про те, що 150-тисячне готівкове обмеження стосується розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні/нематеріальні блага, що можуть бути оцінені у грошовій формі (див. лист НБУ від 08.11.2013 р. № 11-117/21669 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 10, с. 15).

НБУ знову повторив свій висновок (щоправда, цього разу він ні на що не послався*), але, крім цього, «порадував» своїми роздумами про те, що з цього випливає. Він повідомив, що під готівкові обмеження підпадають, зокрема, розрахунки за договорами, пов’язаними з:

1) корпоративними правами. Проти цього висновку не заперечуємо. Тим більше, що майнові права, а до них належать і корпоративні, дійсно є товаром (у тому числі з позиції ЦКУ). Про це ви могли прочитати в редакційному коментарі до згаданого листа НБУ від 08.11.2013 р. № 11-117/21669. Але ви, ймовірно, запитаєте: а чи стосується цей підхід розрахунків при здійсненні грошового внеску до статутного капіталу? На жаль, але швидше так, ніж ні. Враховуючи висновки листа, який коментується (про те, що під обмеження підпадають розрахунки за будь-які матеріальні/нематеріальні блага), чиновники, найімовірніше, теж наполягатимуть на цьому. До речі, готівкові обмеження доведеться врахувати і в разі грошового розрахунку з учасником товариства, якщо той вирішить вийти з нього;

2) наданням і поверненням позики. Із думкою НБУ в цій частині ми не згодні (про це ви могли дізнатися з консультації в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 102, с. 45). Річ у тім, що, по-перше, сама по собі операція з надання/повернення позики не є роботою чи послугою**. По-друге, при наданні/поверненні позики відсутній факт розрахунків за матеріальні/нематеріальні блага. Шкода тільки, що на чиновників ці аргументи навряд чи подіють. При цьому зовсім інша справа — проценти за позикою. НБУ про це не сказав, але такі суми повинні потрапити під обмеження, оскільки є платою за послугу. Також зверніть увагу: позиція НБУ в цій частині дозволяє передбачити його підхід і щодо надання/повернення безповоротної/поворотної фіндопомоги;

3) виплатою неустойки. На перший погляд, цей висновок неправомірний. Адже неустойка не є платою за товар (роботу, послугу). Але зверніть увагу: є й інший бік. Неустойка не виникає сама по собі. Це відбувається тільки в тому випадку, якщо боржник порушує свої договірні зобов’язання (ч. 1 ст. 549 ЦКУ), у тому числі за грошовими розрахунками. Отже, якщо неустойка сплачується у зв’язку з порушенням порядку розрахунків за товари (роботи, послуги), на неї цілком логічно поширити й зазначені готівкові обмеження. Щоправда, попереджаємо: навряд чи НБУ обмежиться тільки такими випадками. Найімовірніше, він наполягатиме на застосуванні готівкових обмежень і до неустойки, яка сплачується за іншими підставами (зокрема, при порушенні товарних зобов’язань). До речі, усе викладене вище стосується також інфляційних та процентів, що справляються згідно з ч. 2 ст. 625 ЦКУ (навіть незважаючи на те, що подібні суми не є неустойкою).

Це всі операції, згадані в цьому роз’ясненні. Але, на жаль, не всі, що підпадають під готівкові обмеження (про це свідчить і формулювання п. 2 листа, який коментується). При цьому можна лише здогадуватися, що ще, на думку НБУ, має потрапити до їх числа. Так, на практиці зустрічаються запитання щодо:

1) заробітної плати. Вважаємо, що готівкові обмеження таких виплат не стосуються. Адже виплату заробітної плати ніяк не пов’яжем з розрахунками за правочином, предметом якого є будь-які матеріальні/нематеріальні блага. Як мінімум тому, що робота в межах трудових відносин не є матеріальним/нематеріальним благом. Але, навіть якщо в НБУ буде інша думка, нічого страшного не станеться. Чому? Та тому, що сума обмеження — 150 тис. грн./день з однією особою. Не кожен роботодавець може похвалитися такими виплатами своїм працівникам ☺;

2) виплати дивідендів. На нашу думку, подібні виплати не потрапляють під готівкові обмеження. Причини ті самі, що і наведені вище в частині заробітної плати. Тобто тут відсутні розрахунки за матеріальні/нематеріальні блага;

3) передання готівки в межах посередницьких договорів. Ми вважаємо, що і ці суми повинні випадати з-під обмеження. Але, враховуючи викладений вище підхід НБУ (особливо в частині позики), краще не ризикувати і перераховувати такі суми безготівковим розрахунком або ж передавати частинами протягом декількох днів (тим більше, що проти цього НБУ не заперечує — див. п. 3 листа, який коментується). Що стосується оплати послуг посередника, то вона потрапляє під готівкові обмеження;

4) орендних платежів. На цьому етапі при здійсненні орендних платежів готівкові обмеження краще враховувати (навіть незважаючи на те, що оренда не є ані роботою, ані послугою). Пояснювати чому, вважаємо, не варто. Для цього досить ще раз подивитися на висновки листа, що коментується;

5) авансу на відрядження/підзвітні кошти. Видача авансу не охоплюється готівковими обмеженнями (див. підкатегорію 109.13 Бази знань). Це саме, до речі, можна сказати і про підзвітні кошти. От тільки при їх витрачанні працівником готівкові обмеження вже доведеться врахувати. Але зверніть увагу: гранична сума готівкових розрахунків залежатиме від того, у кого він купує товари (роботи, послуги): у фізособи-непідприємця чи підприємства/підприємця.

Інші висновки листа не такі цікаві.

Віталій Смердов