Декларація з ПДВ: що нового?

ПДВ- звітність

Декларація з ПДВ: що нового?

Наталя Білова, податковий експерт

Нову форму декларації з ПДВ, а також порядок її заповнення і подання Міністерство доходів і зборів України затвердило своїм наказом від 13.11.2013 р. № 678. Цей наказ набрав чинності в день офіційного опублікування. А опублікований він у бюлетені «Офіційний вісник України» від 30.12.2013 р. № 99.

Із цієї ж дати форма декларації з ПДВ, затверджена наказом № 1492, втратила чинність. Про це подбало Міністерство фінансів України, видавши відповідний наказ від 13.11.2013 р. № 944.

Отже, тепер ми з вами, шановні колеги, звикаємо до нової ПДВ-звітності та до нового порядку її заповнення. Одразу ж заспокоїмо: вона не дуже відрізняється від чинної раніше. Це підкреслюють і фахівці Міндоходів у журналі «Вісник Міністерства доходів і зборів України», 2014, № 4, с. 23.

Проте без змін, звісно, не обійшлося. Про них зараз і поговоримо. Але спершу відповімо на дуже важливе запитання: зі звітності за який період потрібно переходити на нову ПДВ-форму?

Ураховуючи норми п. 46.6 ПКУ, нову форму ПДВ-декларації потрібно застосовувати зі звітності, поданої починаючи з 01.02.2014 р.

Отже, вперше оновлену декларацію з ПДВ потрібно подати:

— місячним платникам — за січень 2014 року не пізніше 20 лютого 2014 року;

— квартальним платникам — за I квартал 2014 року не пізніше 12 травня 2014 року (граничний термін подання декларації припадає на 10 травня (суботу), тому переноситься на наступний за вихідним робочий день, тобто на понеділок 12 травня).

Це саме стосується і нового Уточнюючого роз­рахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Його платники можуть подавати теж починаючи з 01.02.2014 р. На це звертають увагу фахівці Міндоходів у консультації, розміщеній у підкатегорії 101.22 БЗ.

Тож, якщо у вас була необхідність до 01.02.2014 р. самостійно виправити раніше допущені ПДВ-помилки, вам варто було це робити за допомогою уточнюючого розрахунку за формою, затвердженою наказом № 1492.

У полі 05 заголовної частини нової форми ПДВ-декларації та в додатках до неї продовжує фігурувати комірка для зазначення номера ПДВ-свідоцтва. І це незважаючи на те, що такий реквізит — пережиток минулого. Завдяки Закону № 657 з 01.01.2014 р. Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ пішло у небуття. На зміну йому прийшов витяг із Реєстру платників податку. Але цей документ не є обов’язковим для платників, тому в контролерів немає підстав вимагати його.

У зв’язку з цим Міндоходів підтвердило: зазначати у звітності з ПДВ номер Свідоцтва не потрібно (а якщо він зазначений, то це не помилка)

Причому не має значення, за який період ПДВ-звітність складена. Це саме стосується й уточнюючих розрахунків (див. лист від 17.01.2014 р. № 1094/7/99-99-19-04-02-17 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 8, с. 7).

У декларації з ПДВ та, відповідно, в уточнюючому розрахунку з’явився новий рядок 5.1 «з рядка 5 — операції з вивезення товарів за межі митної території України».

Міндоходів вирішило виділити із загального числа звільнених від ПДВ операцій (відповідно до ст. 197, підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ та міжнародних договорів) операції з вивезення товарів за межі митної території України.

Це пов’язано, мабуть, із тим, що за загальним правилом, установленим п.п. «г» п. 185.1 ПКУ, експортні операції є об’єктом обкладення ПДВ за ставкою 0 % (п.п. 195.1.1 ПКУ). При цьому такі операції відображаються в рядку 2.1 декларації.

Однак якщо експортуються «пільгові» товари, то до них нульова ставка ПДВ не застосовується. Відповідно, за такими товарами в експортера немає права на відшкодування з бюджету сум ПДВ. Ідеться про:

— необроблені шкури товарної позиції 4101 — 4103 згідно з УКТ ЗЕД і товари, названі в товарній позиції 4301 згідно з УКТ ЗЕД (а саме хутряну сировину) (п. 16 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ);

— відходи та брухт чорних і кольорових металів, деревину товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00) (п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ):

— папір та картон для утилізації (макулатуру та відходи) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД (п. 23 підрозд. 2 розд. XX ПКУ);

— деякі зернові/технічні культури. Їх «неперші» постачання при експорті теж звільняються від ПДВ (п. 197.21 ПКУ).

Про те, що стосовно перелічених товарів у 2014 році діє ПДВ-пільга, ми нагадували вам у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 1 — 2, с. 15.

Тож рядок 5.1 декларації саме покликаний акумулювати в собі інформацію про такі пільговані експортні постачання.

Зверніть увагу: якщо ви заповнюєте рядок 5 декларації, вам доведеться розшифрувати наведені в ньому суми в розділі I додатка Д5. Вказівка на це тепер міститься у відповідній графі «Код додатка» цього рядка та власне в додатку Д5.

Декларація з ПДВ та уточнюючий розрахунок доповнені ще й рядком 16.1.4 «коригування згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів придбання, які було включено у рядок 10.2».

Трапляються ситуації, коли платник повертає постачальнику товари/послуги або необоротні активи, придбані з ПДВ, але призначені для здійснення операцій, які не є об’єктом обкладення ПДВ (ст. 196 ПКУ) та/або звільнені від ПДВ (ст. 197 ПКУ, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародні договори), та/або не обкладаються ПДВ (постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначене відповідно до пп. 186.2, 186.3 ПКУ за межами митної території України).

Оскільки ці товари/послуги або необоротні активи були придбані з ПДВ, але призначалися для використання не в оподатковуваних цим податком операціях, обсяги придбання повинні були потрапити до рядка 10.2 декларації (колонка А), а сума ПДВ — до податкових витрат (п.п. 139.1.6 ПКУ).

Отримавши від постачальника розрахунок коригування до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної), платник повинен на підставі ст. 192 ПКУ відкоригувати відображені обсяги.

Ще недавно перед платниками, які потрапляли у таку ситуацію, стояла дилема: який рядок декларації вибрати, щоб відобразити це коригування? Адже Порядок № 1492 не пропонував відповідних варіантів і платникам нічого не залишалося, як використовувати для цієї мети рядок 16.1.1, хоча це було і не зовсім коректно.

Міндоходів вирішило цю дилему легко, доповнивши нову форму декларації рядком 16.1.4.

Тобто в рядку 16.1.4 тепер наводитиметься коригування тих обсягів, ПДВ за якими не включався до податкового кредиту та які потрапили до рядка 10.2 декларації (колонка А)

А в рядку 16.1.1, як і раніше, коригуємо постачання, ПДВ за якими внаслідок звільнення від оподаткування (пільги) не нараховувався (тобто за якими виписана «пільгова» податкова накладна з позначкою «без ПДВ» (п. 10 Порядку № 1379). Також тут відображаємо коригування «необ’єктних» постачань (податкові накладні за якими не виписуються), обсяги яких з метою правильного визначення загальних обсягів постачання поточного періоду також підлягають коригуванню за наявності підстав зі ст. 192 ПКУ (повернення товарів, передоплати, перегляд цін).

Показники рядка 16.1.4 до підсумку рядка 16 не включаються. Інформація, наведена в цьому рядку, розшифровується в таблиці 2 розділу II додатка Д1.

Додаток Д1. У ньому з’явилися додаткові графи:

1) у таблиці 2 — графа 11 «Сума податку на додану вартість з кол. 10, яка була включена до податкового кредиту (до рядка 10.1 декларації)».

Тут платник наводить суми коригування ПДВ за податковими накладними, які він уключав до рядка 10.1 декларації;

2) у таблиці 3 — графа 11 «Частка використання в оподатковуваних операціях».

Із назви цієї графи зрозуміло тільки те, що в ній потрібно зазначати частку використання «вхідного» ПДВ в оподатковуваних операціях. Але яку? Немає особливого сенсу у формальному перенесенні показника з графи 6 рядка 1 таблиці 1 додатка Д7 до декларації за січень (I квартал) поточного року. Адже за самою податковою накладною ми могли розподіляти ПДВ, використовуючи інший (торішній або навіть «старіший») показник ЧВ. Тому, як нам здається, діяти тут слід таким чином:

— якщо первісний розподіл «вхідного» ПДВ та коригування податкового кредиту відбуваються в межах одного календарного року, то тільки в цьому випадку вказуємо січневе («першоквартальне») значення ЧВ. Окремим випадком тут є ситуація, якщо розподіляти ПДВ почали в середині року (див. п. 199.3 ПКУ). Тоді наводимо значення ЧВ, обчислене за підсумками першого звітного податкового періоду, в якому задекларовані неоподатковувані операції;

— у всіх інших випадках наводимо значення ЧВ, обчислене за підсумками останнього річного перерахунку ПДВ, у якому «засвітився» об’єкт (незалежно від того, йдеться про товар/послугу, що один раз бере участь у перерахунку, чи про необоротний актив, який потрапляє під перерахунок чотири рази).

Додаток Д3. Його Міндоходів доповнило новим рядком 2.1 «у т. ч. за основними фондами, фактично оплаченими та введеними в експлуатацію, які обліковуються як основні засоби». У цьому рядку при розрахунку суми бюджетного відшкодування наводять частину оплаченого від’ємного значення ПДВ за основними засобами, які введені в експлуатацію.

Нагадаємо, що такі суми має право заявити до бюджетного відшкодування навіть (п. 200.5 ПКУ):

— новостворений платник (зареєстрований менш ніж 12 місяців);

— платник, у якого обсяги оподатковуваних операцій за попередні 12 місяців менше, ніж сума бюджетного відшкодування.

Додаток Д5. Цей додаток, призначений для розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, з’явився перед платниками податків у новій подобі.

По-перше, його розділ I доповнено графою 3 «Період складання податкових накладних». Згідно з роз’ясненнями міндоходівців (див. консультацію в журналі «Вісник Міністерства доходів і зборів України», 2014, № 4, с. 23) це зроблено для того, щоб уникнути розбіжності показників, які задекларували платники-«квартальники» або «новачки», з показниками, які задекларували їх контрагенти.

Хоча, на наш погляд, це навряд чи пояснює мету запровадження цієї графи. Адже всі платники ПДВ, у тому числі «квартальники» та «новачки», зобов’язані згідно з п. 201.15 ПКУ щомісячно у строки, передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), подавати до контролюючого органу копії записів у Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді. Для порівняння даних цього було б цілком достатньо. Але якщо вже з’явилася у формі декларації така графа, будемо її заповнювати.

По-друге, обидва розділи додатка Д5 тепер мають нову структуру. Вони поділені на своєрідні підрозділи, в кожному з цих підрозділів містяться чіткі вказівки про те, показники яких саме рядків декларації потрібно розшифровувати.

Так, якщо раніше, нагадаємо, в розділі I цього додатка достатньо було відображати тільки операції з рядка 1, то сьогодні тут ви додатково наводите розшифровку, якщо заповнили в декларації:

— рядок 2.2 (продали на території України товари/послуги, оподатковувані за нульовою ставкою);

— рядок 5 (здійснили операції, звільнені від оподаткування).

У розділі II старого додатка Д5 платники обмежувалися відображенням операцій з рядків 10, 14.1 і 15. Тепер у новому додатку Д5 додатково доведеться наводити розшифровку, якщо в декларації ви заповнили:

— рядок 11.1 або 11.2 (придбали товари/послуги без ПДВ);

— рядок 14.2 (придбали товари/послуги без ПДВ, призначені для використання не в господарській діяльності).

Чим же продиктована необхідність розшифровувати додаткові рядки декларації? Міндоходівці в зазначеній вище консультації пояснюють: це для того, щоб реалізувати норми ПКУ в частині проведення електронних документальних перевірок платників.

Додаток Д6. У його таблицях 1, 2 і 3 з’явилася додаткова графа 4, у якій платник ПДВ повинен наводити індивідуальний податковий номер покупця.

Додаток Д7. Тут підкориговано формулу в колонці 4 таблиці 2. Раніше в аналогічній колонці додатка Д7 до декларації за формою, затвердженою наказом № 1492, була помилка — згідно з наведеним там алгоритмом основну ставку ПДВ пропонувалося застосовувати до суми ПДВ із колонки 6 таблиці 2. Ця формула перекочувала ще з додатка Д7 до декларації за формою, затвердженою наказом № 41.

Тепер усе стало на свої місця: у колонці 4 таблиці 2 нового додатка Д7 наводиться добуток суми ПДВ із колонки 3 цієї таблиці та основної ставки ПДВ

І ще гарна новина, пов’язана з додатком Д7. Вона стосується тих, хто протягом року заповнює в декларації рядок 15, тобто розподіляє податковий кредит відповідно до показника ЧВ, обчисленого в січні. Тепер у вас немає формальної підстави заповнювати та подавати додаток Д7 до кожної декларації. А все тому, що міндоходівці прибрали позначку «Д7» із графи «Код додатка» в рядку 15 декларації. Отже, зараз ви обмежуєтеся тільки додатком Д5.

Зміни в порядку заповнення і подання декларації з ПДВ зовсім незначні.

Митне оформлення експорту не з ЕМД. Невеликі зміни порівняно з Порядком № 1492 стосуються абзацу першого п. 18 розділу III Порядку № 678. У ньому тепер чітко прописано, в якому випадку при вивезенні товарів за межі митної території України до декларації з ПДВ для підтвердження права на використання ставки 0 %, а також з метою отримання бюджетного відшкодування потрібно додавати оригінали митних декларацій (примірники декларанта).

Це потрібно лише тоді, коли митне оформлення вивезених товарів здійснювалося не з використанням електронної митної декларації (ЕМД)

А про те, як митна декларація передається контролюючому органу, якщо вивезення товарів оформлене з використанням ЕМД, ви можете дізнатися детальніше з газети «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 18, с. 28.

Камеральні перевірки. Ще впадає в очі відсутність у новому Порядку № 678 розділу, що обумовлює схему перевірки декларацій у контролюючому органі. У старому Порядку № 1492 це був розділ IX. Немає тут більше і форми Акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (це був додаток 3 до Порядку № 1492).

Мабуть, міндоходівці визнали таку інформацію зайвою для платника податків. Напевно, вони подумали, що ті, хто все ж захоче дізнатися щось про камеральні перевірки та про те, як оформляються їх результати, не полінуються зазирнути до ст. 76 і 86 ПКУ.

Ось, мабуть, і всі новинки ПДВ-звітності. Приступайте до її заповнення сміливо! Бажаємо успішного і своєчасного подання!

	висновки
	Нова форма ПДВ-декларації застосовується зі звітності, поданої починаючи з 01.02.2014 р. Незважаючи на наявність відповідного реквізиту в оновленій ПДВ-звітності, вказувати в ній номер Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ не потрібно. А якщо він і зазначений, то це не помилка. Додаток Д5 тепер має нову структуру. У ньому чітко зазначено, що розшифровувати потрібно показники рядків 1, 2.2, 5, 10, 11, 14 і 15 декларації.

Документи статті

1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. Закон № 657 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» від 24.10.2013 р. № 657-VII.

3. Порядок № 678 — Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 р. № 678.

4. Наказ № 1492 — наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.11.2011 р. № 1492.

5. Порядок № 1492 — Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492.

6. Наказ № 41 — наказ ДПАУ «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.01.2011 р. № 41.