Залік «дивідендних» авансів у рахунок щомісячних: поки що тільки через суд
Ми зазвичай не наводимо постанови місцевих судів, але в цьому випадку (з урахуванням важливості проблеми) вирішили зробити виняток.
Суть спору
Платник податку на прибуток (ТОВ «П») звернувся до податкових органів (за місцем обслуговування головного підприємства та його двох філій) із проханням про проведення заліків сплачених ним до бюджету авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у рахунок сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток. Платнику у відповідь на це прохання податківці надали письмові відмови на проведення таких заліків. Не заперечуючи факти переплати, податківці відмовляли в заліку, стверджуючи, що зменшення грошових зобов’язань з податку на прибуток можливе лише шляхом подання декларації за 2013 рік, у якій платник самостійно відкоригує суму податкових зобов’язань.
Тоді платник звернувся до окружного адміністративного суду з позовом про визнання неправомірними письмових рішень податкових органів про відмову в проведенні згаданого заліку та попросив суд зобов’язати ці податкові органи провести заліки сплачених сум «дивідендних» авансів із щомісячними авансами з податку на прибуток за період з листопада 2013 року по квітень 2014 року.
Позиція податкових органів
Позиція податкових органів, які відмовили платнику в проведенні заліку, повністю ґрунтується на висновках листів Міндоходів від 12.09.2013 р. № 17802/7/99-99-19-03-02-17 (цей лист із нашим коментарем див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 80, с. 8) та від 23.09.2013 р. № 11793/6/99-99-10-04-02-1015/4452, а також консультації в Базі знань (див. у підкатегорії 102.15). Податківці в цих роз’ясненнях, неякісно маніпулюючи нормами ПКУ, стверджують, що Кодексом нібито не передбачений механізм коригування (зменшення) суми щомісячних авансових внесків протягом року. А тому, мовляв, у платників є можливість здійснити залік сплачених сум авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у зменшення щомісячних авансових внесків тільки за результатами декларування за звітний 2013 рік.
Вирішення справи судом
Суд, проаналізувавши чинні норми пп. 57.1 і 153.3 ПКУ, дійшов висновку про неспроможність та незаконність відмов податківців у проведенні заліку сплачених сум «дивідендних» авансів у рахунок авансів щомісячних.
На думку суду, після змін, унесених до ПКУ Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо об’єктів нерухомості» від 04.07.2013 р. № 403-VII, норми п. 57.1 ПКУ прямо дозволяють зменшити щомісячні аванси з податку на прибуток на суму сплачених «дивідендних» авансів як у поточному, так і в попередніх податкових періодах.
На цій підставі суд дійшов висновку, що відповідачі (відповідні податкові органи) неправомірно відмовили позивачу (ТОВ «П») у заліку сплачених дивідендних внесків у рахунок щомісячних авансів з податку на прибуток за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року.
Проте позов було задоволено судом частково — з тієї причини, що податкові зобов’язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток за березень і квітень 2014 року на момент розгляду позову ще не були визначені. Мабуть, прозорливий позивач (ТОВ «П») хотів добитися рішення і про залік авансів наперед, щоб з урахуванням «законослухняності» наших податкових органів йому за цим не довелося знову звертатися до суду. Але, шкода, це не вдалося. Хоча, чесно кажучи, шансів практично не було. Судячи з усього, не було їх не з тієї причини, що залік їх незаконний, а тому, що суми цих авансів, як ми зазначили, ще не були відомі (а за певних показників декларації за 2013 рік у позивача взагалі ці аванси могли й не виникнути).
Отже, якщо до березня позиція податкової з цього приводу не зміниться, то за заліки з авансами за березень 2014 — лютий 2015 знову доведеться судитися.
Думка редакції
У цій ситуації ми повністю поділяємо підхід суду та вважаємо дії податківців щодо такого заліку фіскально надуманими й абсолютно незаконними. Ми вже неодноразово на сторінках газети критикували фіскальний підхід податківців до цього заліку (див., наприклад, «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 80 с. 8; 2014, № 9, с. 20).
Нагадаємо також, що у згаданих вище листах та консультації податківці пообіцяли, що суми сплачених «дивідендних» авансів у декларації за 2013 рік зменшать при розрахунку за цією декларацією суми щомісячних авансів на період березень-2014 — лютий-2015. Тобто наполягали на проведенні заліку «за нарахуванням» майбутніх авансів, а не «за сплатою» авансів поточних.
Проте ця обіцянка виявилася всього лише хитрістю податківців, щоб відмовити в заліку «за сплатою» протягом 2013 року. Адже, як свідчить аналіз формули розрахунку авансових платежів, наведений у новій формі декларації з податку на прибуток (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 9, с. 19), суми «дивідендних» авансів на розрахунок щомісячних авансів ніяк не впливають. Так само вони не впливали і при використанні формули розрахунку авансів, передбаченої у «старій» (мінфінівській) формі декларації з податку на прибуток…
Тепер залишається тільки чекати, що податківці визнають залік «за сплатою» та відкликають згадані фіскальні листи та консультацію. Дуже сподіваємося, що позитивна судова практика (включаючи і постанову, що нами розглядається) підштовхне податківців прискорити рух до визнання ними правомірності заліку «дивідендних» авансів.
Якщо ж цього не станеться, то платникам доведеться йти шляхом ТОВ «П» (та інших шукачів правди в цьому питанні) і відсуджувати своє право на залік
При цьому, зауважимо, діяти слід за тією ж схемою, яку використовувало ТОВ «П»:
Відзначимо також такий момент. Щоб податківці змогли виконати рішення суду b>в частині проведення заліку з авансами за січень і лютий 2014 року, ТОВ «П» слід було б подати декларацію за 2013 рік до настання строку сплати першого з них — тобто до 30.01.2014 р. Річ у тім, що без декларування річних показників та визначення при цьому ще не зарахованої («перехідної») суми «дивідендних» авансів провести такий залік неможливо. Хоча проблеми з податківцями і в цьому випадку не виключаються…
Ну і, щоб трохи «підмажорити» фінал, нагадаємо, що навіть до внесення згаданих змін до п. 57.1 ПКУ Законом від 04.07.2013 р. № 403-VII платники регулярно брали в судах верх над податківцями в тяжбах за згаданий залік та змушували останніх через суд його проводити (див., наприклад, постанови Донецького окружного адміністративного суду від 26.03.2013 р. у справі № 805/3062/13-а, від 09.04.2013 р. у справі № 805/3784/13-а, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 у справі № 805/3782/13-а).
Ці непоодинокі прецеденти — додаткове підтвердження тому, що виграш у подібних судових тяжбах «за залік» тепер (коли п. 57.1 ПКУ вже містить із цього приводу пряму норму) платникам практично гарантовано.
Олексій Павленко, податковий експерт
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
09 грудня 2013 року
810/6086/13-а
(витяг)
<…>
У 2013 році позивач та його відокремлені філії подали до органів доходів і зборів за своїм місцезнаходженням податкові декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік, в яких визначили грошові зобов’язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток, які підлягають сплаті щомісяця у березні — грудні 2013 року та січні — лютому 2014 року.
<…>
У вересні 2013 року позивачем та його філіями виплачувались дивіденди за 2012 рік учасникам товариства, при цьому при виплаті дивідендів позивач сплатив авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів у загальному розмірі <…>.
У вересні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «П» звернулось до органів доходів і зборів за місцезнаходженням центрального офісу та філій із заявою від 23.09.2013 р. № <…>, в якій просило зарахувати авансові внески з податку на прибуток, сплачені до бюджету при виплаті дивідендів, у рахунок сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток починаючи з вересня 2013 року по квітень 2014 року.
Листом від <…> № <…> Міжрегіональне головне управління Міндоходів — Центральний офіс з обслуговування великих платників відмовило позивачу у зменшенні авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, мотивуючи це тим, що зменшення відбувається виключно за підсумками звітного періоду. Листом від <…> № <…> об’єднана державна податкова інспекція <…> області повідомила позивачу, що законодавством не передбачений механізм коригування (зменшення) суми щомісячних авансових внесків при за рахунок авансових внесків, сплачених при виплаті дивідендів, а також роз’яснила про можливість проведення заліку за результатами декларування за звітний 2013 рік.
Не погоджуючись з відмовою органів доходів і зборів здійснити таке зарахування, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань. При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.
<…>
Відповідно до підпункту 153.3.4 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов’язань підприємства — емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступного податкового періоду, а при отриманні від’ємного значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду — на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових періодів.
В силу положень підпункту 153.3.8 пункту 153.3 статті 153 Податкового кодексу України авансовий внесок із податку, сплачений у зв’язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід’ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів).
Законом України від 04.07.2013 р. № 403-VII, що набрав чинності 04.08.2013 р., до Податкового кодексу України було внесено зміни, які прямо дозволили платникам податків враховувати сплату авансового внеску під час виплати дивідендів в оплату щомісячних авансів з податку на прибуток.
Так, у зміненій згаданим Законом редакції Податкового кодексу України абзацами п’ятим та шостим пункту 57.1 статті 57 встановлено, що на суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.
Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до п. 153.3 ПКУ, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.
Таким чином, внесені до Податкового кодексу України зміни прямо дозволяють зменшити щомісячні аванси з податку на прибуток на суму сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів як в поточному, так і в попередніх періодах.
<…>
Під час судового розгляду встановлено, що позивач у 2013 році сплатив суму авансових внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів за 2012 року, внаслідок чого у нього уторилось переплата з податку на прибуток за 2013 рік. Таким чином, відповідачі неправомірно відмовили позивачу у зарахуванні сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів в рахунок сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за період з листопада 2013 року по лютий 2014 року.
З приводу позовних вимог щодо зобов’язання відповідачів зарахувати суми авансових внесків з податку на прибуток, сплачені позивачем в рахунок сплати щомісячного авансового внеску з податку на прибуток за період з березня 2014 року по квітень 2014 року, суд дійшов висновку, що ці вимоги звернуті на майбутнє, адже податковий (звітній) період 2014 року лише настане у майбутньому, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
<…>
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 — 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати незаконною відмову <…> здійснити зарахування сум авансових внесків з податку на прибуток, сплачених Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «П» при виплаті дивідендів, в рахунок щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за 2013 рік.
Зобов’язати Міжрегіональне головне управління Міндоходів — Центральний офіс з обслуговування великих платників зарахувати Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «П» сплачений ним авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів у сумі <…> грн. в рахунок сплати щомісячного авансового внеску з податку на прибуток за 2013 рік (період з листопада 2013 року по лютий 2014 року).
Зобов’язати <…> об’єднану державну податкову інспекцію <…> області зарахувати Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «П» (<…> філія) сплачений ним авансовий внесок з податку на прибуток при виплаті дивідендів у сумі <…> грн. в рахунок сплати щомісячного авансового внеску з податку на прибуток за 2013 рік (період з листопада 2013 року по лютий 2014 року).
<…>
