Пошта редакції. Послуги банку з РКО: як відображати в Реєстрі ПН?

Послуги банку з РКО: як відображати в Реєстрі ПН?

Наша відповідь така: послуги банку з розрахунково-касового обслуговування (далі — РКО) ми б узагалі не включали до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр). Будьте спокійні — у цьому немає нічого революційного!

Справа ось у чому. Дійсно, платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об’єктами оподаткування та звільнені від оподаткування (п. 201.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, далі – ПКУ). При цьому зведені результати такого обліку відображають у декларації з ПДВ (п. 201.15 ПКУ).

А ось у Реєстр, як випливає із цього ж п. 201.15 ПКУ, повинні потрапляти лише податкові накладні та, зрозуміло, розрахунки коригування до них. Про інші документи там не йдеться.

До того ж такі послуги не є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. 196.1.5 ПКУ), і на них не виписується податкова накладна.

Не впливають ці суми і на розрахунок 300-тисячного обсягу з метою ПДВ-реєстрації, а також на співвідношення операцій, що обкладаються ПДВ, і тих, які цим податком не обкладаються, для обчислення частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях згідно зі ст. 199 ПКУ.

Отже, на наш погляд, платі за РКО не місце ані в Реєстрі банку, ані в Реєстрі клієнта.

Хоча, цілком можливо, ви звикли включати до Реєстру всі операції без винятку, як того вимагають податківці й хочете підстрахуватися на подальше. Тоді варто записувати до розділу II Реєстру й послуги з РКО, керуючись п. 1 розд. IV Порядку ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 р. № 708 (далі — Порядок № 708). У цьому пункті зазначено, що в розділі II Реєстру платник ПДВ відображає не лише податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі — РК), митні декларації, а й інші документи, на підставі яких здійснюється облік придбання товарів/послуг.

Які ж документи є такими щодо наданих банком послуг із РКО? Це банківська виписка або (рідше) меморіальний ордер (акт наданих послуг).

Якщо згідно з договором плату за РКО банк справляє після закінчення місяця на підставі меморіального ордера (акта наданих послуг), то такі послуги включаються до розділу II Реєстру за таким меморіальним ордером (актом).

Може трапитися й так, що меморіальні ордери банк не оформляє. Тоді витрати на РКО клієнт відображає на підставі банківських виписок. Те, що банківська виписка є підставою для відображення витрат на РКО, підтверджують і податківці в Узагальнюючій податковій консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженій наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 583 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 58, с. 33). Але це за умови, що в ній: (1) зазначена інформація про надання банком послуги РКО; (2) зазначена сума операції; (3) заповнені обов’язкові реквізити.

У такій ситуації до розділу II Реєстру послуги з РКО заносяться за кожною випискою банку. Це підкреслила ДПСУ в листі від 25.10.2011 р. № 4261/6/15-3415-04 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 93, с. 6).

А як діяти, якщо виписка банку не містить номера документа? Який номер у такому разі вносити до графи 4 розділу II Реєстру?

Коли йдеться про податкові накладні, РК та митні декларації, то все просто — до цієї графи потрапляє порядковий номер такої податкової накладної, РК або реєстраційний номер митної декларації.

А от щодо інших документів, на підставі яких здійснюється облік придбання товарів/послуг, контролери зазвичай рекомендували проставляти у графі 4 той же номер, який платник вказав у графі 1 «№ з/п» розділу II Реєстру. Тобто це має бути порядковий номер, що відповідає порядковому номеру запису в Реєстрі. Хоча ми вважаємо, що якщо і такий «інший» документ містить порядковий номер, то до графи 4 потрібно внести саме цей номер.

У графі 5 «вид документа» проставте «БО». Але якщо банк — неплатник ПДВ, то тут варто проставити «НП». Робити так наказує п. 2 розд. IV Порядку № 708.

Ще цікаве запитання, яке у вас може виникнути: що вписувати у графу 7 «індивідуальний податковий номер» розділу II Реєстру? Адже податкової накладної, яка б надавала інформацію про ІПН, у вас немає.

Міндоходівці в консультації, розміщеній у підкатегорії 101.21 БЗ (на сьогодні ця консультація втратила чинність), радили проставляти тут «0». Проте трапляється, що сервер Міндоходів з якихось причин не пропускає електронні копії реєстрів, у яких ІПН постачальника позначено як «0». Отже, краще в цій графі зазначати ІПН банку, якщо, звісно, банк — платник ПДВ. Дізнатися його можна, наприклад, із Реєстру платників ПДВ, розміщеного на офіційному сайті Міндоходів, за кодом ЄДРПОУ або за повним найменуванням контрагента. Ще таку інформацію можна отримати власне у відділенні банку — вона зазвичай розміщена у так званому «Куточку покупця».

Якщо банк не зареєстрований як платник ПДВ, то у графі 7 потрібно проставити умовний ІПН «400000000000», як це пропонує робити п. 2 розд. IV Порядку № 708.

Приклад. За розрахунково-касове обслуговування підприємства за січень 2014 року АКБ «Гривня» утримав 31.01.2014 р. комісію в сумі 800 грн. (без ПДВ). Підстава — банківська виписка від 31.01.2014 р. Припустимо, що банк не зареєстрований платником ПДВ.

Наведемо зразок заповнення розділу II Реєстру (фрагмент) на с. 43.

Пам’ятайте, що послуги банку з РКО ви повинні записати до декларації з ПДВ. Вони потраплять:

— або до рядка 11.1, якщо призначені для використання в межах госпдіяльності для здійснення операцій, які підлягають обкладенню ПДВ за основною або нульовою ставкою;

— або до рядка 11.2, якщо призначені для використання в межах госпдіяльності для здійснення операцій, які не є об’єктом обкладення ПДВ, та/або звільнені від оподаткування, та/або не обкладаються ПДВ;

— або до рядка 14.2, якщо призначені для використання не в госпдіяльності.

Також будьте уважні: у разі заповнення у ПДВ-декларації рядків 11.1, 11.2, 14.2 платник відтепер зобов’язаний розшифрувати записані в цих рядках операції в розділі II додатка Д5 до декларації (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 12, с. 16). При цьому (важливо!) у графі 2 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» цього розділу повинна фігурувати та сама інформація, що і в графі 7 розділу II Реєстру.

Тому, якщо у графі 7 розділу II Реєстру ви проставили, наприклад, умовний ІПН «400000000000», то цей же умовний ІПН повторіть і в розділі II додатка Д5 до декларації з ПДВ. Інакше виникнуть нестикування. Але ж їх цілком можна не допускати. Усе у ваших руках!

Наталя Білова, податковий експерт

Фрагмент заповнення розділу II Реєстру