Правильно заповнюємо поле № 3 в «бюджетній» платіжці на сплату ПДФО
| Підприємство виступає податковим агентом фізичної особи (утримує податок на доходи, надалі — ПДФО) за договором купівлі-продажу товарів. Що вказувати у полі № 3 реквізиту «Призначення платежу» платіжного доручення, за яким буде сплачуватися ПДФО — код за ЄДРПОУ податкового агента (власне підприємства) чи реєстраційний номер облікової картки платника податку (фізичної особи — продавця)? (м. Севастополь) |
Нещодавно у нашій газеті ви вже мали можливість ознайомитися із новим порядком заповнення «бюджетної» платіжки (читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 96, с. 32). Але оскільки запитання читача є досить слушним, ми вирішили висвітлити його у окремому матеріалі. Ось він перед вами.
Перш за все нагадаємо, що відтепер* у полі № 3 вказується:
— або код ЄДРПОУ клієнта (однак у разі здійснення юрособою сплати за відокремлений підрозділ друкується код за ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, за який здійснюється така сплата),
— або реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізособи чи серія та номер паспорта громадянина України (у разі відмови від реєстраційного номера),
— або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється Міндоходів.
Цього вимагає п. 1 чинного нині Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міндоходів України від 22.10.2013 р. № 609.
Із системного прочитання цього Порядку можна зробити висновок, що на сьогодні у більшості випадків у полі № 3 також зазначають відповідну інформацію щодо того суб’єкта, який подає платіжне доручення.
У свою чергу таким суб’єктом (тобто клієнтом банку) може бути або юрособа, або фізособа-підприємець**, або спеціальний суб’єкт з числа тих, що перелічені в п. 2.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. № 1588 (наприклад, уповноважена особа договору про спільну діяльність, постійне представництво нерезидента тощо).
Однак хто б з них не перераховував ПДФО (чи то із виплат найманим працівникам, чи то із сум винагород за цивільно-правовими договорами), у нього немає жодних підстав наводити у полі № 3 реєстраційний номер платника ПДФО — фізичної особи, щодо якої він виступає податковим агентом.
Максим Нестеренко, податковий експерт
* Раніше це поле заповнювалося лише в разі сплати зобов’язань за третіх осіб. У ньому треба було наводити податковий номер платника, за якого здійснювалася така сплата. Хоча на той час (та й на сьогодні також) було заборонено будь-яку уступку грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (див. п. 87.7 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI). Тож майже завжди зазначене поле залишалося порожнім.
** Оскільки звичайна фізична особа в жодному разі не може бути податковим агентом з ПДФО щодо іншої фізособи, то про них тут взагалі не згадуватимемо.
