Теми статей
Обрати теми

«Що уготовано...» обліковій політиці-2014

Редакція ПБО
Стаття

«Що уготовано…» обліковій політиці-2014

Початок нового звітного року — саме час підприємству «звірити годинники» на предмет унесення коректив до своєї облікової політики.

Що в плані обов’язкових змін «підготував» нам 2014 рік з позиції бухгалтерського та податкового законодавства, давайте зараз подивимося.

Тетяна Войтенко, податковий експерт

 

Одразу зауважимо: незважаючи на прийняття в минулому році одразу двох національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку — НП(С)БО 1 і НП(С)БО 2, а також унесення наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 627 змін до понад двох десятків нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку, сказати, що у зв’язку з цим є підстави для обов’язкових змін облікової політики, не можна.

Водночас тоді ж були прийняті Закон № 657 та Методрекомендації № 635. Як їх поява позначиться на обліковій політиці підприємства, проаналізуємо далі.

Суттєвість інформації: оновлені критерії

Спершу нагадаємо, що ще зовсім недавно при віднесенні облікової інформації до суттєвої підприємства використовували критерії, запропоновані Мінфіном у Методичних рекомендаціях щодо застосування суттєвості у бухгалтерському обліку, доведених листом від 29.07.2003 р. № 04230-04108. Проте на даний момент визначення кількісних критеріїв суттєвості інформації наведене в більш «нових» Методрекомендаціях № 635. Причому порівняно із запропонованими раніше вони дещо змінилися. Якими критерії стали тепер, побачимо трохи пізніше, а зараз визначимося з поняттям «суттєва інформація».

Так, під суттєвою п. 3 розд. I НП(С)БО 1 має на увазі інформацію, відсутність якої у фінансовій звітності може вплинути на прийняття рішень користувачів такої звітності. При цьому суттєвість інформації визначається відповідними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (далі — П(С)БО) або міжнародними стандартами фінансової звітності (далі — МСФЗ) та керівництвом підприємства.

Водночас керівництвом підприємства кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності можуть бути визначені виходячи з потреб користувачів такої інформації тільки в тому випадку, якщо такі критерії не встановлені П(С)БО та іншими нормативно-правовими актами (п. 2.20 Методрекомендацій № 635, лист Мінфіну від 27.08.2013 р. № 31-08410-07-10/25152). При цьому встановлені підприємством кількісні критерії та якісні ознаки суттєвості інформації про господарські операції та статті фінансової звітності повинні забезпечити надання користувачам усієї інформації з достатньою деталізацією про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Підходи до визначення суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності викладені в п. 2.20 Методрекомендацій № 635

Там же Мінфіном запропоновані діапазони кількісних критеріїв суттєвості облікової інформації про господарські операції та події щодо окремих об’єктів обліку, а також статей фінансової звітності.

Тим часом суттєвість облікової інформації може бути продиктована не лише кількісними критеріями, а й якісними характеристиками, що є значимими для користувачів такої інформації. Якісні характеристики властиві подіям господарської діяльності підприємства і, безумовно, мають найважливіше значення для користувачів фінансової звітності через свою нетиповість. Та і з точки зору вимог НП(С)БО 1 суттєвість є саме якісною, а не кількісною характеристикою фінансової звітності. Адже НП(С)БО 1 наполягає на включенні до фінансової звітності статей за умови, що інформація, яка наводиться в них, є суттєвою з позиції певного користувача (або групи користувачів) звітності незалежно від кількісної (вартісної) оцінки відповідного показника звітності.

Причому зверніть увагу: як зазначено в п.п. 2.20.3 Методрекомендацій № 635, стаття, яка може бути визнана не суттєвою для окремого подання її у фінансовому звіті, може бути достатньо суттєвою для окремого розкриття її у примітках до фінансової звітності.

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що підприємства при формуванні облікової політики можуть установлювати свої критерії суттєвості інформації (як відмінні від наведених у Методрекомендаціях № 635, так і з оглядкою на встановлені ними, але обумовлюючи при цьому свій розмір у межах описаних у них показників), указавши та обґрунтувавши їх у наказі про облікову політику. Адже, як прямо регламентовано п. 3 розд. I НП(С)БО 1, суттєвість інформації, повторимо, визначається відповідними П(С)БО або МСФЗ та керівництвом підприємства. Тому, чи переглядати облікову політику у зв’язку зі зміною з боку Мінфіну позиції щодо суттєвості інформації, вирішувати вам.

Кількісні критерії віднесення облікової інформації до суттєвої, запропоновані Мінфіном у Методрекомендаціях № 635, для зручності сприйняття наведемо в табл. 1. При цьому зазначимо, що кількісні критерії суттєвості інформації про господарські операції та події встановлюються залежно від обраної бази.

Таблиця 1. Кількісні критерії суттєвості інформації про господарські операції та події

№ з/п

Об’єкти застосування суттєвості

Діапазон (у % від бази)

База для визначення кількісного критерію суттєвості інформації

1

2

3

4

1

Окремі об’єкти обліку активів, зобов’язань, власного капіталу підприємства

До 3 %

Вартість відповідно всіх активів, або всіх зобов’язань, або власного капіталу

2

Окремі види доходів та витрат

До 2 %

Сума чистого прибутку (збитку)

До 0,2 %

Загальна сума доходів підприємства або загальна сума витрат

Найбільша за значенням класифікаційна група доходів (наприклад, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)) і, відповідно, витрат (собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг))

3

Вартісні відхилення при проведенні переоцінки або зменшенні корисності необоротних активів

До 10 %

Справедлива вартість активу

4

Визначення подібності активів

До 10 %

Справедлива вартість об’єктів обміну

5

Визначення звітного сегмента при розкритті інформації про сегменти

До 10 %

Відповідно, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), або фінансовий результат сегмента, або активи всіх сегментів підприємства

6

Інші господарські операції та події

Не більше 5 %

Критерії та ознаки суттєвості визначаються виходячи з потреб користувачів, економічної доцільності з урахуванням обсягів діяльності підприємства, характеру впливу об’єкта обліку на рішення користувачів та інших якісних факторів, які можуть впливати на визначення порога суттєвості

 

Окрім цього, у п.п. 2.20.3 Методрекомендацій № 635 Мінфін запропонував також інші порівняно з наведеними в листі від 29.07.2003 р. № 04230-04108 параметри кількісних критеріїв суттєвості для відображення статей у фінансовій звітності.

Нагадаємо, що відповідно до п. 4 розд. II НП(С)БО 1 підприємства можуть не наводити у фінансовій звітності статті, за якими відсутня інформація до розкриття (крім випадків, коли така інформація була в попередньому звітному періоді). Водночас вони мають право додавати статті зі збереженням їх назви та коду рядка з переліку статей, наведених у додатку 3 до НП(С)БО 1, якщо стаття відповідає таким критеріям:

— інформація є суттєвою;

— оцінка статті може бути достовірно визначена.

Як зазначається в п.п. 2.20.3 Методрекомендацій № 635, для кожного зі звітів фінансової звітності вибирається окрема база визначення кількісних критеріїв та якісних ознак суттєвості статей фінансової звітності й діапазон кількісних критеріїв. Наведемо їх у табл. 2.

Таблиця 2. Кількісні критерії суттєвості для статей фінансової звітності

№ з/п

Об’єкти застосування суттєвості

Діапазон (у % від бази)

База для визначення кількісного критерію суттєвості

1

Для статей балансу

До 5 %

Сума підсумку балансу

До 15 %

Підсумок класу активів, власного капіталу, класу зобов’язань

2

Для статей звіту про фінансові результати

До 5 %

Сума чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

До 25 %

Сума фінансового результату від операційної діяльності

3

Для статей звіту про рух грошових коштів

До 5 %

Сума чистого руху грошових коштів від операційної діяльності

4

Для статей звіту про зміни у власному капіталі

До 5 %

Розмір власного капіталу підприємства

 

Виходячи з положень п.п. 2.20.3 Методрекомендацій № 635, кожну статтю, що відповідає кількісним критеріям та якісним ознакам суттєвості, обов’язково слід наводити у фінансовій звітності окремо. А от інформація за статтями, які не відповідають критеріям та ознакам суттєвості, уключається до статей, призначених для розкриття інших складових класифікаційної групи активів, зобов’язань, доходів та витрат, інших показників, що виділяються у фінансовій звітності.

Тут ще раз підкреслимо, що стаття, яка може бути визнана не суттєвою для окремого подання її у фінансовому звіті, може бути достатньо суттєвою для окремого розкриття її у примітках до фінансової звітності (п.п. 2.20.3 Методрекомендацій № 635).

Закон № 657: вплив на облікову політику

Якщо виконувати приписи п. 1.3 Методрекомендацій № 635 щодо включення до розпорядчого документа про облікову політику попередніх оцінок, які використовуються підприємством з метою розподілу витрат між відповідними звітними періодами, тоді зміни, внесені Законом № 657 до п.п. 145.1.1 ПКУ, можуть знайти відображення в наказі про облікову політику. Ідеться про нематеріальні активи, для яких строк дії права використання відповідно до правовстановлюючих документів не встановлено. До 1 січня 2014 року, нагадаємо, у податкових цілях такий строк для них становив 10 років безперервної експлуатації (п.п. 145.1.1 ПКУ). Зараз для таких «безстрокових» нематеріальних активів оновленим п.п. 145.1.1 ПКУ передбачено, що строк їх корисного використання платник визначатиме самостійно, виходячи з «обмежувальних» часових рамок: не менше двох і не більше десяти років безперервної експлуатації (п. 31 розд. I Закону № 657).

Отже, з 01.01.2014 р. у податковому обліку для нематеріальних активів із невизначеним строком корисного використання підприємства можуть установлювати такий строк у межах від 2 до 10 років безперервної експлуатації

img 1При цьому, як зазначено в п. 31 П(С)БО 8, у бухгалтерському обліку строк корисного використання нематеріального активу та метод його амортизації підлягають перегляду в кінці звітного року, якщо в наступному періоді очікуються зміни строку корисного використання активу або зміни умов отримання майбутніх економічних вигод. Тому ті підприємства, які скористалися нормою п. 26 П(С)БО 8 і для нарахування амортизації нематеріальних активів застосовують «податкові» строки їх корисного використання й при цьому прийняли рішення про зміну строку корисного використання, керуючись новими правилами п.п. 145.1.1 ПКУ, цілком можуть це зробити. Узагалі-то, всі інші підприємства мають право щодо нематеріальних активів із невизначеним строком корисного використання переглянути (у кінці року) наявність ознак невизначеності обмеження строку їх корисного використання. І якщо з’ясується, що такі ознаки вже відсутні, тоді визначити для них строк корисного використання. Знову ж таки ніхто не забороняє встановити їх на «податковоприбутковому» рівні.

А от чи можливо буде, виходячи з нових вимог п.п. 145.1.1 ПКУ, змінити строк використання вже наявних податкових нематеріальних активів, питання залишається відкритим. Прямо такої можливості розд. ІІІ ПКУ не передбачає. У ньому йдеться лише про те, що переглядається строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів (п.п. 145.1.4 ПКУ). Хоча і прямої заборони для перегляду строку дії права використання нематеріального активу розд. ІІІ ПКУ теж не містить. Тому, на наш погляд, ніщо не заважає підприємству за необхідності змінити строк корисного використання «безстрокового» нематеріального активу шляхом його встановлення в межах менше 10 років (але, безумовно, більше двох). Тим часом у разі виникнення такого бажання підприємству варто заручитися індивідуальною податковою консультацією органу Міндоходів щодо цієї проблеми.

Інший «обліковий» момент пов’язаний із податковими різницями. Нагадаємо, що з 01.01.2014 р. Закон № 657 підкоригував п. 46.2 ПКУ. У результаті цього віднині платники податку на прибуток мають право самостійно вирішувати, подавати їм інформацію про тимчасові та постійні податкові різниці у складі своєї фінансової звітності чи ні. Однак таке бажання, на наш погляд, закріплювати наказом про облікову політику не потрібно, зважаючи на те, що це не є елементом облікової політики. Для бухоблікових цілей важливо зафіксувати обліковою політикою періодичність відображення у фінансовій звітності відстрочених податкових активів та відстрочених податкових зобов’язань, тобто тих показників, які розраховуються на виконання норм П(С)БО 17 «Податок на прибуток», затвердженого наказом Мінфіну від 28.12.2000 р. № 353. А податкові різниці, про які йдеться у ПКУ, не мають до них, як відомо, жодного відношення.

На завершення підкреслимо: вносити зміни до своєї облікової політики в добровільному порядку підприємства мають право при настанні обставин для її коригування, обумовлених п. 9 П(С)БО 6, а саме: коли змінилися статутні вимоги, що стосуються елементів облікової політики, або якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій та операцій у фінзвітності. Тому, якщо на підприємстві такі підстави виникли, тоді облікову політику переглядайте негайно.

 

висновки


img 2
 
 
  • Погляди Мінфіну щодо суттєвості інформації змінилися: чи переглядати у зв’язку з цим установлену облікову політику — вирішувати самому підприємству.

  • Кожну статтю, яка відповідає кількісним критеріям та якісним ознакам суттєвості, наводять у фінансовій звітності окремо.

  • Інформацію за «несуттєвими» статтями включають до статей, призначених для розкриття інформації про активи, зобов’язання, доходи та витрати, інші показники, що виділяються у фінзвітності.

  • У разі виникнення необхідності цілком можливим є перегляд строку дії права викорис­тання «безстрокового» нематеріального активу для цілей податкової амортизації у бік зменшення шляхом його встановлення в діапазоні від 2 до 10 років — заборонних норм щодо цього ПКУ не містить.
 
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі