Теми статей
Обрати теми

Від авансу до зарплати і навпаки

Редакція ПБО
Стаття

Від авансу до зарплати і навпаки

Сьогодні ми з вами поговоримо про те, чого завжди замало, а саме про заробітну плату. Але йтиметься не про причини, з яких її не вистачає. Адже в кожному випадку вони індивідуальні. Ми розглянемо більш загальні питання. Наприклад, які вимоги встановлені чинним законодавством щодо строків виплати зарплати? Яким має бути розмір заробітної плати за першу половину місяця (авансу)? Чи можна зменшувати суму авансу, з якої буде утримано ПДФО, на суму ПСП та ЄСВ*? Як у бухгалтерському та податковому обліку відображаються нарахування та виплата зарплати? Ну і, нарешті, що загрожує роботодавцю, який порушив порядок та строки виплати зарплати?

Лілія Ушакова, експерт з питань оплати праці

 

* Тут і далі ПДФО — податок на доходи фізичних осіб, ПСП — податкова соціальна пільга, ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

 

Порядок виплати заробітної плати має бути встановлено (ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці) у:

колективному договорі,

або

нормативному акті роботодавця, погодженому з профкомом (за його відсутності — із представником трудового колективу).

У цих документах, серед іншого, мають бути зазначені періоди виплати зарплати, строки, а також розміри, в яких вона виплачуватиметься працівникам.

Розміри заробітної плати

Мінімальні суми заробітної плати в місячному та погодинному розмірі законодавець визначає в законі про державний бюджет на відповідний бюджетний рік. А чи встановлено на законодавчому рівні розмір заробітної плати за першу половину місяця (у народі таку виплату зарплати називають авансом)? Відповідь — так.

Розмір авансу має бути не менше оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника

Це прямо передбачено ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці.

Зверніть увагу: при розрахунку суми авансу не враховуються премії, доплати, надбавки та інші заохочувальні й компенсаційні виплати. Їх ви нарахуєте в кінці місяця та виплатите з частиною окладу (ставки) працівника за другу половину місяця. Для розрахунку авансу слід брати «голий» оклад (ставку).

При погодинній системі оплати праці розмір авансу має бути не менше 50 % тарифної ставки (посадового окладу) працівника з урахуванням фактично відпрацьованого ним часу. Для працівників-відрядників сума авансу визначається виходячи з фактичного обсягу виробленої ними продукції (робіт, послуг) за першу половину місяця та відрядних розцінок (див. лист Мінпраці від 22.11.2010 р. № 964/13/84-10 // «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 97, с. 12).

Періодом, за який здійснюється виплата заробітної плати за першу половину місяця, вважається період з 1 по 15 число місяця (див. роз’яснення фахівця Мінпраці в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2010, № 91 с. 43). Саме за цей період слід провадити розрахунок суми авансу працівникам.

Важливо! У різні місяці календарного року мінімальний відсоток авансу може коливатися. Насамперед це залежить від співвідношення робочих днів у першій та другій половинах місяця. Продемонструємо на прикладі.

Приклад 1. На підприємстві встановлено п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями — субота та неділя. Оклад працівника становить 4000 грн. Виплата заробітної плати здійснюється двічі на місяць. Визначимо мінімальний розмір авансу, який повинен отримати працівник у січні та лютому 2014 року, якщо ці місяці відпрацьовані ним повністю. Згідно з рекомендацією КМУ* на підприємстві було перенесено робочі дні з четверга 2 січня 2014 року на суботу 11 січня 2014 року; із п’ятниці 3 січня 2014 року на суботу 25 січня 2014 року; з понеділка 6 січня 2014 року на суботу 8 лютого 2014 року.

* Розпорядження КМУ «Про перенесення робочих днів у 2014 році» від 21.11.2013 р. № 920-р.

Визначимо мінімальний розмір заробітної плати за першу половину січня 2014 року:

4000,00 : 20 х 6 = 1200,00 (грн.),

де 20 — кількість робочих днів у січні 2014 року з урахуванням перенесення;

6 — кількість робочих днів, відпрацьованих працівником за першу половину січня 2014 року (з 1-го по 15-е число).

Отже, мінімальний розмір авансу за січень 2014 року становитиме 30 % (6 роб. дн. факт. : 20 роб. дн. х 100 або 1200,00 грн. : 4000,00 грн. х 100) окладу, встановленого працівнику.

Виконавши такі ж розрахунки щодо лютого 2014 року, отримаємо мінімальний розмір авансу 52,4 % (11 роб. дн. факт. : 21 роб. дн. х 100) окладу працівника.

Як бачите, навіть не знаючи оклад працівника, але знаючи кількість робочих днів у конкретному місяці 2014 року та кількість робочих днів, що припадають на його першу половину, можна легко розрахувати мінімальний відсоток авансу для такого місяця. Здійснивши аналогічні розрахунки щодо кожного місяця 2014 року, ми з’ясували, що серед місяців 2014 року найбільший відсоток мінімального розміру авансу припадає на серпень 2014 року — 55 % окладу (11 роб. дн. факт. : 20 роб. дн. х 100). А отже, щоб не перераховувати ці суми щомісячно, ви можете в колективному договорі (нормативному акті роботодавця) на 2014 рік указати розмір авансу для всіх працівників у розмірі 55 % окладу (тарифної ставки). У цьому випадку вимоги ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці порушені не будуть. Адже законодавець, встановивши мінімальну суму авансу, не заборонив виплачувати його в більшій сумі.

І ще один важливий момент.

При розрахунку авансу слід ураховувати фактично відпрацьований працівником час за першу половину місяця, за який виплачується зарплата

Погодьтеся, це справедливо. Адже за час щорічної відпустки або хвороби, що припадає на першу половину місяця, працівник уже отримав відпускні або отримає лікарняні. Тому при розрахунку суми авансу не відпрацьовані працівником дні в період з 1-го по 15-е число місяця, за який виплачується аванс, ураховуватися не повинні.

Зауважимо, що зараз є чимало бухгалтерських програм із розрахунку заробітної плати, які автоматично здійснюють розрахунок авансу. Зокрема, такий розрахунок виконується шляхом ділення суми окладу працівника, зазначеної в його картці, на кількість робочих днів у місяці. Отриманий результат помножується на фактично відпрацьовані працівником дні. У такому разі в колективному договорі (іншому локальному акті роботодавця, що регулює питання виплати зарплати) розмір авансу як відсоток від окладу вказувати не потрібно. Достатньо просто зазначити, що він має бути не нижче оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (окладу) працівника.

А як бути в ситуації, якщо аванс працівнику було розраховано неправильно і його сума не перекривається сумою зарплати за місяць (за працівником утворилася дебіторська заборгованість)? Тут головне не засмучуватися. Вихід із неї ви знайдете в положеннях ст. 127 КЗпП. Ця стаття дозволяє для повернення надмірно виданого авансу здійснювати утримання із заробітної плати працівника на підставі наказу роботодавця. Майте на увазі, що роботодавець має право видати наказ (розпорядження) про утримання не пізніше одного місяця із дня виплати неправильно обчисленої суми.

Строки виплати заробітної плати

Вимоги до строків виплати заробітної плати законодавець прописав в ч. 1 і 2 ст. 115 КЗпП і ч. 1 ст. 24 Закону про оплату праці. Вони поширюються на всіх роботодавців, у тому числі на фізичних осіб — підприємців та осіб, які займаються незалежною професійною діяльністю. Озвучимо їх.

Перша вимога

Роботодавець зобов’язаний виплачувати заробітну плату працівникам не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів

Звернемо вашу увагу на два важливі моменти.

1. У цій нормі законодавець вказав мінімальну кількість виплат зарплати на місяць — не рідше двох разів. Разом із тим роботодавець має право виплачувати зарплату і більше двох разів (наприклад, один раз на тиждень або кожні 10 днів тощо).

2. Виплата заробітної плати мінімум два рази на місяць — це обов’язок, а не право роботодавця. І він підлягає безумовному виконанню незалежно від згоди працівника отримувати заробітну плату один раз на місяць. Тобто навіть якщо працівник не хоче отримувати аванс (написав заяву із проханням виплачувати йому зарплату один раз на місяць), роботодавець усе одно зобов’язаний розрахувати суму авансу, що належить до виплати такому працівнику. Потім він отримує її в банку (якщо зарплата виплачується готівкою з каси) та прибуткує в касі підприємства. Якщо працівник не отримує аванс протягом трьох робочих днів, неотримані суми зарплати слід депонувати (здати до банку), щоб виплатити їх разом із сумою заробітної плати за другу половину місяця. Простіше складається ситуація в разі, якщо зарплата перераховується на рахунок працівника, відкритий у банку. Тут роботодавець повинен просто розрахувати та перерахувати суми зарплати в дні, установлені для її виплати.

Порушенням буде і виплата в аванс усієї суми заробітної плати, що належить працівнику за поточний місяць. Оскільки в цьому випадку буде порушено вимогу про виплату не рідше двох разів на місяць через проміжок, що не перевищує 16 календарних днів. Виняток — ситуації, коли працівник хворів або перебував у відпустці.

Друга вимога

Роботодавець зобов’язаний виплачувати заробітну плату не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата

Наведена вимога щодо строків виплати зарплати не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який проводиться виплата, застосовується і для авансу, і для заробітної плати. Ми з вами вже знаємо, що перша половина місяця — це перші 15 календарних днів поточного місяця. А це означає, що заробітна плата:

— за першу половину місяця має бути виплачена не пізніше 22 числа поточного місяця (15 + 7);

— за другу половину місяця — не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем нарахування зарплати.

Третя вимога

Зарплату необхідно виплачувати в робочі дні. Якщо день виплати заробітної плати збігся зі святковим, неробочим або вихідним днем, заробітна плата виплачується напередодні (ч. 2 ст. 115 КЗпП)

Бухгалтерський облік та оподаткування

Як правило, у бухгалтерському обліку заробітна плата нараховується загальною сумою один раз після закінчення календарного місяця. Нарахування заробітної плати за 1-шу половину місяця не здійснюється, а в бухгалтерському обліку відображається тільки її виплата.

Заробітна плата обкладається ПДФО та ЄСВ (п.п. 164.2.1 ПКУ, ст. 7 Закону № 2464). Нарахування й утримання ЄСВ та утримання ПДФО з усієї суми заробітної плати за місяць відображаються в бухгалтерському обліку при нарахуванні заробітної плати, тобто в кінці місяця. Причому в загальному випадку при нарахуванні заробітної плати база обкладення ПДФО визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суми ЄСВ і ПСП (за її наявності).

Строки сплати ПДФО та ЄСВ при виплаті авансу та зарплати наведемо в таблиці.

 

Виплата

Строки сплати (підстава)

ЄСВ

ПДФО

утримання

нарахування

Виплата зарплати за першу (аванс) і другу половину місяця

Виплата за рахунок коштів, отриманих з банківського рахунка

Не пізніше 20 числа наступного місяця (для гірничих підприємств — не пізніше 28 числа наступного місяця) (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, п.п. 2 п. 4.4 і п.п. 6 п. 4.3 Інструкції № 455)

Одночасно з отриманням (перерахуванням) грошових коштів (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, п.п. 7 п. 4.3 Інструкції № 455)

Одночасно з отриманням (перерахуванням) грошових коштів на виплату авансу (п.п. 168.1.2 ПКУ)

Виплата в безготівковій формі шляхом перерахування на рахунки працівників

Виплата з каси за рахунок грошових коштів, що надійшли до каси як виручка (тобто тих, що не були зняті в банку для виплати зарплати)

У день виплати зарплати (авансу) (абзац другий ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, п.п. 7 п. 4.3 Інструкції № 455)

Протягом банківського дня, наступного за днем виплати (нарахування) (п.п. 168.1.4 ПКУ)

Виплата в натуральній формі

Несвоєчасна виплата заробітної плати

Заробітна плата нарахована, але не виплачена

Не пізніше 20 числа наступного місяця (для гірничих підприємств — не пізніше 28 числа наступного місяця) (абзац перший ч. 8 ст. 9 Закону № 2464, п.п. 2 п. 4.4 і п.п. 6 п. 4.3 Інструкції № 455)

Протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем місяця, в якому нарахована зарплата (п.п. 49.18.1, п. 57.1, п.п. 168.1.5 ПКУ)

 

Важливо! Якщо останній день строку сплати ЄСВ припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку сплати ЄСВ вважається перший робочий день, наступний за вихідним або святковим днем (п. 4.10 Інструкції № 455). А от щодо ПДФО таке перенесення строку сплати на найближчий робочий день ПКУ не передбачене. Тому в даній ситуації сплатити ПДФО слід напередодні.

З інформації, наведеної в таблиці, випливає, що при кожній виплаті авансу роботодавець зобов’язаний сплатити ПДФО та ЄСВ у частині нарахування. ЄСВ у частині утримання можна перерахувати до бюджету при виплаті зарплати за другу половину місяця (не пізніше 20 числа наступного місяця).

І тут цілком правомірно виникає запитання: а чи можна при розрахунку суми ПДФО зменшити суму авансу на суму ПСП, якщо працівник має право на її застосування, і суму ЄСВ, утриманого із суми авансу, якщо роботодавець проводить таке утримання при виплаті зарплати за першу половину місяця?

Відповідь податківців — ні. Так, у своєму роз’ясненні в підкатегорії 103.07 БЗ* вони зазначили, що при виплаті авансу алгоритм розрахунку податку на доходи фізичних осіб (із застосуванням ставок 15 % та/або 17 % і зі зменшенням суми нарахованої заробітної плати на суму єдиного соціального внеску та податкової соціальної пільги) не застосовується.

* Тут і далі — База знань, розміщена на офіційному сайті Міндоходів www.minrd.gov.ua.

Чи мають вони рацію? Давайте розбиратися.

Отже, ст. 163 ПКУ встановлено, що об’єктом обкладення ПДФО є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Якщо оподатковуваним доходом є заробітна плата, то, як ми вже з’ясували вище, до бази оподаткування її нарахована сума повинна потрапити зменшеною на суму ЄСВ у частині утримання та ПСП за наявності права на неї (п. 164.6 ПКУ). У свою чергу, ПСП застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем її нарахування (виплати) (п.п. 169.2.1 ПКУ).

Із граничним розміром доходу, що дає право на ПСП, слід порівнювати загальну місячну суму зарплати працівника, а не частину цієї зарплати, що виплачується як аванс

Аванс ми виплачуємо без нарахування в бухобліку і він є лише частиною загального місячного доходу працівника у вигляді заробітної плати. Тому суму авансу при проведенні розрахунку ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету, зменшувати на суми ПСП та ЄСВ не можна. Зауважимо, що такий висновок не суперечить положенням Закону № 2464, який дозволяє роботодавцям не сплачувати ЄСВ у частині утримань із сум заробітної плати за першу половину місяця при її виплаті (див. таблицю на с. 21).

Майте на увазі: навіть якщо ви заздалегідь знаєте, що в деяких працівників база оподаткування місячної заробітної плати буде менше або дорівнюватиме сумі застосованої до неї ПСП (тобто в кінці місяця сума податку дорівнюватиме нулю), при виплаті авансу слід перерахувати ПДФО без ураху­вання ПСП. Наприкінці місяця при нарахуванні зарплати ви обчислите суму податку щодо кожного працівника з урахуванням ПСП (за наявності права на неї). А вже при виплаті зарплати за другу половину місяця до бюджету сплатите різницю між загальною сумою ПДФО, утриманого з місячної заробітної плати працівників, і сумою ПДФО, сплаченого в аванс. Отже, ПДФО, сплачений в аванс за працівників, які мають право на ПСП, буде врахований при визначенні загальної суми ПДФО, що підлягає сплаті за підсумками місяця.

img 1Приклад 2. На підприємстві встановлено п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними — субота та неділя. Згідно з положеннями колективного договору, укладеного на підприємстві:

— виплата зарплати здійснюється два рази на місяць — 7 і 22 числа;

— розмір заробітної плати за першу половину місяця становить 60 % від окладу;

— при розрахунку суми авансу необхідно враховувати фактичну зайнятість працівника.

Ставка ЄСВ, установлена підприємству згідно з класом професійного ризику виробництва, становить 37,26 %.

Оклад бухгалтера із заробітної плати становить 3000 грн. Із 2 по 6 січня 2014 року працівник перебував у щорічній відпустці (перенесення робочих днів (2,3 і 6 січня 2014 року) згідно з рекомендацією КМУ на підприємстві не проводилося).

Визначимо суми авансу за січень 2014 року та заробітної плати за другу половину січня 2014 року, що належать цьому працівнику.

Сума зарплати за повністю відпрацьовану працівником першу половину січня 2014 року становитиме:

3000 х 60 : 100 = 1800 (грн.)

Проте працівник відпрацював лише частину першої половини місяця (6 із 9 робочих днів), що має бути враховано при розрахунку суми авансу. Розрахуємо суму авансу з урахуванням фактичної зайнятості працівника:

1800 : 9 х 6 = 1200 (грн.),

де 9 — кількість робочих днів, що припадають на першу половину січня 2014 року (з 1-го по 15-е число);

6 — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих працівником за першу половину січня 2014 року.

У січні 2014 року працівнику будуть нараховані відпускні в сумі 507,05 грн. та заробітна плата за фактично відпрацьований час — 2571,43 грн.

Податковий та бухгалтерський облік операцій із нарахування та виплати зарплати за січень 2014 року наведемо в таблиці.

 

Дата

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки

Сума

Дт

Кт

22.01.2014

Перераховано ЄСВ (1200,00 х 37,26 : 100)

651

311

447,12

Перераховано ПДФО (1200,00 х 15 : 100)

641/ПДФО

311

180,00

Перераховано зарплату за першу половину січня 2014 року (аванс) на банківський рахунок працівника (1200,00 - 180,00)

661

311

1020,00

31.01.2014

Нараховано заробітну плату за січень 2014 року (507,05 + 2571,43)

92

661

3078,48

Нараховано ЄСВ на суму зарплати за січень 2014 року (3078,48 х 37,26 : 100)

92

651

1147,04

Утримано ЄСВ із суми зарплати за січень 2014 року (3078,48 х 3,6 : 100)

661

651

110,83

Утримано ПДФО із суми зарплати за січень 2014 року ((3078,48 - 110,83) х 15 : 100)

661

641/ПДФО

445,15

07.02.2014

Перераховано ЄСВ (1147,04 + 110,83 - 447,12)

651

311

810,75

Перераховано ПДФО (445,15 - 180,00)

641/ПДФО

311

265,15

Перераховано працівнику на рахунок зарплату за другу половину місяця (3078,48 - 110,83 - 445,15 - 1020,00)

661

301

1502,5

 

Чи встановлена відповідальність за невиплату авансу?

Роботодавець, який ігнорує порядок виплати зарплати, установлений у ч. 1 ст. 115 КЗпП і ч. 1 ст. 24 Закону про оплату праці (наприклад, виплачує зарплату один раз на місяць), порушує трудове законодавство та законодавство про оплату праці. Його посадовим особам (а якщо роботодавець — підприємець, то йому самому) це загрожує притягненням до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ст. 41 КпАП. Розмір адмінштрафу становить від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн.).

Порушення може бути виявлене фахівцями Держпраці під час проведення перевірки та відображене ними у протоколі про адміністративне порушення. Рішення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КпАП виноситься судом.

Зверніть увагу: порушення встановлених строків виплати зарплати є триваючим правопорушенням

Воно починається з моменту, коли заробітна плата має бути виплачена працівнику (у строки, установлені законом або колективним договором), і триває доти, доки роботодавець її не виплатить або факт правопорушення не буде виявлено відповідною посадовою особою Держпраці (лист Мінпраці від 28.08.2002 р. № 06/2-4/196).

Отже, якщо на вашому підприємстві зарплата виплачується один раз на місяць (не виплачується зарплата за першу половину місяця (аванс)), то адміністративне стягнення за таке порушення може бути застосоване протягом 3 місяців із дня його виявлення.

Зверніть увагу! Невиплата заробітної плати за першу половину місяця у зв’язку з відсутністю грошових коштів на банківському рахунку підприємства (у підприємця) не звільняє посадових осіб підприємства (самого підприємця) від відповідальності за порушення вимог ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону про оплату праці.

 

висновки


img 2
 
 
  • Роботодавець зобов’язаний виплатити зарплату не рідше, ніж два рази на місяць, незалежно від згоди працівника отримувати заробітну плату один раз на місяць.

  • При проведенні розрахунку ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету при виплаті авансу, його суму не можна зменшувати на суму ЄСВ у частині утримань та ПСП (за наявності права на неї).

  • Якщо роботодавець не дотримує встановлений законодавством порядок виплати зарплати, посадовим особам підприємства (підприємцю), загрожує адмінштраф у розмірі від 510 до 1700 грн.

 

Документи статті

  1. КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р.

  2. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI

  3. КпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X.

  4. Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI

  5. Закон про оплату праці — Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

  6. Інструкція № 455 — Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. № 455.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі