Плата за землю-2014: особливості сплати

Плата за землю-2014: особливості сплати

Максим Нестеренко, податковий експерт

Передусім згадаємо, що плата за землю — це загальнодержавний податок, який справляється у двох різних формах: (1) як земельний податкок та (2) як орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності (пп. 9.1.10, 14.1.147 ПКУ).

Для того щоб краще усвідомити сутність кожного із цих платежів, розглянемо таблицю.

Плата за землю

Також податкові органи у своїх роз’ясненнях наполягають на тому, що платниками земельного податку є власники будівель, споруд (їх частин), нежилих приміщень (їх частин) у багатоквартирних жилих будинках (на підставі п. 287.8 ПКУ) (див. консультації у БЗ, розд. 112.01).

За одну й ту саму земельну ділянку не може одночасно справлятися і земельний податок, і орендна плата

А що, коли підприємство у своїй діяльності використовує одночасно декілька земельних ділянок? При цьому можлива ситуація, коли щодо однієї ділянки суб’єкт господарювання є власником або постійним землекористувачем (у зв’язку з чим сплачує земельний податок), а щодо іншої — орендарем (у зв’язку з чим сплачує орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності).

У такому разі форма плати за землю (земельний податок чи орендна плата) залежить від підстав, на яких використовується земельна ділянка, та правовстановлюючих документів на землю.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік — з 1 січня по 31 грудня включно.

Для новостворених підприємств, а також для осіб, що набувають право власності та/або користування на нові земельні ділянки, звітний період може бути менше 12 місяців (ст. 285 ПКУ).

Звітувати щодо плати за землю можна у будь-який зручний спосіб: або щорічно, або щомісячно. Кожен із платників плати за землю може обрати найбільш зручний для себе варіант звітності.

«Річний» варіант. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щорічно станом на 1 січня і не піз­ніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки декларацію на поточний рік. У декларації річна сума плати за землю розбивається рівними частинами за місяцями. Якщо платник подав таку декларацію, то він може не подавати щомісячні декларації (п. 286.2 ПКУ).

Що стосується фізичних осіб, то їм суму податку нараховує контролюючий орган. Він зазначає цю суму в спеціальному податковому повідомленні-рішенні, яке надсилає платнику до 1 липня поточного року (п. 286.5 ПКУ). Безпосередньо податок фізичні особи сплачують протягом 60 днів із дня, коли їм вручили податкове повідомлення-рішення (п. 287.5 ПКУ).

Водночас із цього правила існує виняток, на який звертають увагу податкові органи. Коли фізособа-підприємець використовує в підприємницькій діяльності земельну ділянку, яка при цьому оформлена на неї як на фізичну особу — підприємця. Так ось, контролери вважають, що такий підприємець (загальносистемник) так само, як і платники плати за землю — юрособи, повинен подавати податкову декларацію та сплачувати земельний податок самостійно. Водночас підприємці-єдиноподатники від такого обов’язку звільнені (див. листи ДПСУ від 06.03.2012 р. № 6535/7/17-3217, від 14.03.2012 р. № 7267/7/17-3217, а також консультацію із БЗ, розд. 112.01; 112.05).

«Місячний» варіант. Платники плати за землю мають право звітувати також щомісячно. У цьому випадку декларацію вони подають протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. Відповідно, річна «земельна» декларація у цьому випадку не подається (п. 286.3 ПКУ).

Варто зазначити, що граничні строки для подання як річної, так і першої місячної декларації співпадають. Це 20 лютого поточного року. Тож у нинішньому році звітуємо не пізніше 20.02.2014 р.

Нові земельні ділянки. Тепер припустимо, що особа набула право власності чи користування на землю посеред року. Коли звітувати у цьому випадку? Згідно з п. 286.4 ПКУ за нововідведеними земельними ділянками або за новоукладеними договорами оренди землі «земельна» декларація подається протягом 20 календарних днів місяця, наступного за місяцем, в якому відбулися такі події.

Такий самий строк звітування у тому випадку, якщо протягом року змінився об’єкт або база оподаткування.

Причому, якщо суб’єкт господарювання на початку року не був платником плати за землю, він подає звітну декларацію — «місячну» або «річну». Варіант звітування він обирає на власний розсуд (БЗ, розд. 112.05).

А що, коли суб’єкт господарювання на початок року вже був платником плати за землю, подав річну звітну декларацію, а протягом року в нього виник додатковий об’єкт оподаткування? Таким платникам податківці радять у строк, визначений п. 286.4 ПКУ, подати нову звітну декларацію з ураху­ванням показників звітної декларації (БЗ, розд. 112.05).

За «новою» ділянкою разом із декларацією платник також подає довідку про розмір її нормативної грошової оцінки (п. 286.2 ПКУ)

Крім того, пам’ятайте: нововідведена земельна ділянка є об’єктом оподаткування в розумінні ПКУ, а укладення договору оренди землі спричинює обов’язок орендаря сплачувати орендну плату за землю. Тому в таких випадках протягом 10 робочих днів після держреєстрації права власності чи постійного користування ділянкою або держреєстрації права оренди землі вам необхідно подати до контролюючого органу форму № 20-ОПП* (п. 8.4 Порядку № 1588).

Після того, як ми розібралися зі строками, в які платники звітують платники плати за землю, погляньмо на строки сплати для обох варіантів звітування.

«Річний» варіант. Якщо платник звітував за річною декларацією, плату за землю він сплачує щомісячно рівними частинами. Строк — 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ПКУ).

«Місячний» варіант. Якщо платник звітував за місячною декларацією плата за землю також сплачується щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ПКУ).

Отже, строк сплати не залежить від того, як звітує платник, і дорівнює 30 календарним дням, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця

Ці строки сплати стосуються як земельного податку, так і орендної плати.

Окремо визначимо «земельні» особливості 2014 року. Порядок, у якому розраховується земельний податок, залежить від того, чи проведено нормативну грошову оцінку землі. Так:

— для оцінених земель застосовується ставка земельного податку, виражена у відносних величинах (у відсотках від нормативної грошової оцінки);

— для земель, нормативну грошову оцінку яких не проведено, застосовується ставка земельного податку, виражена в абсолютних величинах (у грн. за одиницю площі).

При цьому власне сума земельного податку в розрахунку на рік, відповідно, визначається:

— для земель, що мають грошову оцінку, — як добуток проіндексованої станом на початок року грошової оцінки (у грн.) та ставки (у %) з урахуванням відповідних коефіцієнтів, установлених ст. 276 ПКУ;

— для земель, нормативну грошову оцінку яких не проведено, — як добуток площі (у кв. м або га) та ставки (у грн. за 1 кв. м або га) з урахуванням (за необхідності) відповідних коефіцієнтів, установлених ст. 276 ПКУ, а також коефіцієнтів, визначених ст. 275 ПКУ.

У зв’язку з цим звернемо увагу на таке.

Як відомо, ст. 289 ПКУ передбачає проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі порівняно з попереднім роком. Порядок такої індексації, зокрема розрахунок спеціального коефіцієнта, визначено п. 289.2 ПКУ.

Чи потрібно проводити таку індексацію у 2014 році (за результатами 2013 року)? Це залежить від того, яким є офіційний індекс споживчих цін за 2013 рік. А він менше 110 %. Це означає, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки дорівнює 1,0. Тобто нормативну грошову оцінку землі у 2014 році індексувати не доведеться. Детальніше про механізм проведення індексації читайте у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 11, с. 12.

Пам’ятайте: про індексацію у разі її необхідності повинне «нагадувати» Державне агентство земельних ресурсів України. Саме це відомство не пізніше 15 січня поточного року повинне повідомити податківців, а також власників землі та землекористувачів про те, чи проводиться у цьому році індексація (п. 289.3 ПКУ). Як правило, Держ­земагенство та податкові органи публікують із цього приводу спеціальні листи. Як тільки вони з’являться, ми повідомимо вас про це на сторінках нашої газети.

Бувають випадки, коли нормативна грошова оцінка землі перезатверджується або затверджується вперше. В такому разі нормативна грошова оцінка застосовується у порядку, передбаченому в п. 271.2 ПКУ.

Насамперед, щодо власне проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок (п.п. 14.1.125 ПКУ) та її перезатвердження нагадаємо таке.

Згідно зі ст. 18 Закону про оцінку земель нормативна грошова оцінка проводиться:

— для земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів (незалежно від їх цільового призначення), — не рідше ніж один раз на 5 — 7 років;

— для земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів: сільськогосподарського призначення — не рідше ніж один раз на 5 — 7 років; несільскогосподарського призначення — не рідше ніж один раз на 7 — 10 років.

За результатами такої оцінки складається технічна документація, копії якої передаються до Державного фонду документації із землеустрою (п. 9 Положення про Державний фонд документації із землеустрою, затвердженого постановою КМУ від 17.11.2004 р. № 1553). Ця технічна документація затверджується місцевими радами (ст. 23 Закону про оцінку земель).

Аби дізнатися, чи проведено нормативну оцінку земель, підприємству необхідно звернутися з письмовою заявою до територіального органу Державного агентства земельних ресурсів

У заяві має міститися таке прохання: надати витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земель щодо конкретної ділянки.

Як передбачено п. 271.2 ПКУ, рішення місцевих рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюються відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін до неї (плановий період). В іншому разі новий розмір нормативної грошової оцінки застосовується не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим періодом.

А отже, при розрахунку податкових зобов’язань із плати за землю на 2014 рік землекористувачі враховують рішення місцевих рад про нову величину нормативної грошової оцінки, оприлюднені в період з 1 по 15 липня 2013 року. А от рішення щодо нормативної грошової оцінки земель, оприлюднені пізніше — у період з 15.07.2013 р. по 15.07.2014 р., ураховуватимуться землекористувачами відповідно при розрахунку податкових зобов’язань із плати за землю тільки на 2015 рік.

Це стосується земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено. Також нагадаємо, що відповідно до п. 4 розд. ХIХ ПКУ Кабміну доручено щорічно до 1 червня подавати на розгляд до ВРУ проект закону про внесення змін до ПКУ з метою індексації ставок податків і зборів (у тому числі плати за землю), виражених в абсолютному значенні, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції.

Можна подумати, що такий Закон буде і в 2014 році, але із набранням чинності він, як завжди, запізниться. Наразі ми маємо лише проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зміни ставок деяких податків і зборів від 01.07.2013 р. № 2442а*.

Однак, зважаючи на цілком зрозумілі обставини, наразі складно навіть приблизно сказати, коли зазаначений проект буде прийнятий як закон та чи відбудеться це взагалі.

Якщо це все ж таки станеться, ми обов’язково повідомимо вас на сторінках нашої газети. А поки що, виходячи із наявних обставин, для прикладу заповненої «земельної» декларації** використовуємо ставки за 2013 рік.

Тепер щодо того, чи можливо проводити індексацію іншого «земельного» платежу — орендної плати за землю (п.п. 14.1.136 ПКУ). У цьому випадку слід зауважити, що необхідність індексувати орендну плату виникатиме в орендаря тільки в разі, якщо такий обов’язок покладено на нього договором оренди. Інакше, тобто якщо умови про індексацію в договорі немає, самостійно індексувати розмір орендної плати орендарю не потрібно. Хоча податківці (іноді навіть суди) з цього приводу деінде висловлюють іншу думку (докладніше див. відповідь на запитання «Орендна плата за землю: за договором чи за ПКУ?» // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 92, с. 39).

Як відобразити плату за землю у декларації з податку на прибуток? Для початку слід згадати, що, незалежно від обраного способу звітування за «земельною» звітністю витрати з плати за змелю визнаються щомісячно в останній день кожного місяця. Це стосується і бухгалтерського, і податкового обліку (п. 5 П(С)БО 16, п.п. 138.5.1 ПКУ).

Однак з 1 січня 2013 року більшість підприємств завдяки п. 57.1 ПКУ перейшла на «річний» базовий період (зі складанням річної декларації з податку на прибуток). Тому такі підприємства плату за землю відображатимуть у декларації з податку на прибуток лише за підсумками року. Тож для цих платників знімається проблема, коли сплачену авансом суму плати за землю дозволялося відносити до складу витрат звітного періоду лише у сумі, нарахованій з першого по останній день такого звітного періоду (кварталу, півріччя, трьох кварталів, року).

Для тих же платників, які звітують із податку на прибуток щокварталу все залишилось, як і раніше, — вони можуть віднести до витрат звітного кварталу лише ту частину плати за землю, яка припадає на цей звітний квартал.

І, нарешті, іще одна деталь, яка стосується платників, які звітують із земельного податку щомісячно. Такі платники на витрати мають відносити суму податку, нараховану у звітному періоді, незалежно від того, що сплачено її може бути вже у наступному звітному періоді.

Тепер щодо власне заповнення рядків декларації з податку на прибуток. Нагадаємо, що тут, як і раніше, зберігаються два підходи, і платник податків має право суми земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності відображати:

— або у «спеціальному» (відведеному для податків і зборів) рядку 06.4.13 додатка ІВ (з подальшим уключенням таких сум, відповідно, до «іншого» рядка 06.4 декларації),

— або класифікуючи такі «земельні» витрати за напрямами витрат і відображаючи їх у такому разі у відповідних «витратних» рядках: 05.1 (тобто у складі собівартості), 06.1 (у складі адміністративних витрат) і 06.2 (у складі витрат на збут).

Додатково читайте із цього приводу також лист Міністерства фінансів України від 23.08.2012 р. № 31-08410-07-/23-8152/5195 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 77, с. 15).

Ну, а ми, завершивши розгляд особливостей «земельної» звітності у 2013 році, переходимо до власне її складання.

	висновки
	Плата за землю — це загальнодержавний податок, який складається із земельного податку і плати за оренду земельних ділянок державної та комунальної власності. Індексації нормативної грошової оцінки землі у 2014 році не буде. Перспективи проекту Закону щодо індексації ставок земельного податку у 2014 році наразі невідомі. У декларації з податку на прибуток відображається лише та частина нарахованого земельного податку, яка припадає на «прибутковий» звітний період.