Теми статей
Обрати теми

Заповнюємо «земельну» декларацію

Редакція ПБО
Стаття

Заповнюємо «земельну» декларацію

У цій статті завершимо тему плати за землю. А саме: обговоримо порядок, згідно з яким заповнюється «земельна» декларація.

Максим Нестеренко, податковий експерт

 

Звітність із будь-якого податку рано чи пізно зводиться до того, як заповнити декларацію. Наразі настала черга обговорити «земельну» декларацію.

Форма декларації

Форму податкової «земельної» декларації (повна назва — Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)) затверджено наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1015, і складається вона із:

1) податкової декларації з плати за землю;

2) двох додатків:

додаток 1 «Відомості про наявні земельні ділянки» — подається всіма платниками плати за землю та в усіх випадках подання декларації;

додаток 2 «Відомості про пільги на земельний податок з наявних площ земельних ділянок» — подається у разі, якщо платник має право на пільгу (детальніше про пільги із земельного податку ви можете дізнатися з газети «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 88, с. 29).

Можливо, незабаром зазначений наказ втратить чинність. Однак не переймайтеся: зміни виключно технічні, пов’язані з утворенням Міндоходів. Як свідчить аналіз проекту «нової» форми «земельної» декларації*, уся його «новизна» зводиться до зміни у шапці органу, який затверджує документ. Інакше кажучи, Міндоходів планує просто «перезатвердити» форму «земельної» декларації, не змінюючи форму як таку. Тому наші роз’яснення будуть актуальними навіть після того, як втратить чинність наказ ДПАУ.

* http://minrd.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2013-rik/120877.html.

Зауважте: навіть якщо платник податків має пільгу зі сплати земельного податку, йому все одно потрібно звітувати з плати за землю. Водночас подавати спеціальні документи, які посвідчували б право на пільгу, платникам не потрібно (див. БЗ, розд. 112.04).

А от якщо пільги із земельного податку немає, то додаток 2 разом із податковою декларацією подавати не потрібно.

При цьому слід мати на увазі, що, як роз’яснюють податківці, пільги з плати за землю для громадян (установлені п. 281.1 ПКУ) не поширюються на фізосіб-підприємців. Тому якщо державний акт на право власності на земельну ділянку оформлено на фізособу-підприємця з метою здійснення підприємницької діяльності, то такий підприємець є платником плати за землю та подає податкову декларацію з плати за землю в загальновстановленому порядку (лист ДПСУ від 13.12.2012 р. № 3278/0/141-12/Ф/17-3214).

Форма декларації є універсальною (єдиною) для обох складових плати за землю

Тобто за допомогою встановленої форми можуть декларувати податкові зобов’язання як платники земельного податку, так і орендарі земельних ділянок державної або комунальної власності.

Далі звернемо увагу на кілька принципових моментів.

Якщо земельних ділянок декілька

За загальним правилом податкова декларація з плати за землю подається за місцезнаходженням земельної ділянки (п. 286.2 ПКУ). Що це означає? Наприклад, якщо земельні ділянки розташовані на території однієї сільської, селищної чи міської ради (код КОАТУУ один і той самий), то платник щодо них може подавати одну «загальну» податкову декларацію.

Інша справа, якщо земельні ділянки знаходяться на території різних адміністративно-територіальних одиниць (коди органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ різні). У такому разі платник податків зобов’язаний подати до контролюючих органів окрему «земельну» декларацію щодо кожного місцезнаходження земельної ділянки. Тобто, наприклад, якщо платник має три земельних ділянки на території однієї адміністративно-територіальної одиниці та ще одну — на території іншої, він подає дві «земельних» декларації.

Для більшої наочності давайте розглянемо цей принцип у вигляді схеми.

 

img 1

Схема подання декларації з плати за землю

 

При цьому перед тим як подати звітність за земельну ділянку, розміщену на території іншої територіальної громади, підприємство повинне стати на облік за місцезнаходженням такої ділянки як за неосновним місцем обліку. Строк для цього йому визначений — 10 робочих днів після реєстрації відповідного права на землю (пп. 7.1, 7.2 Порядку № 1588).

А якщо платник у своїй діяльності одночасно користується декількома ділянками, причому щодо однієї з них є платником земельного податку, а щодо інших (як орендар) — платником орендної плати? Чи зможе він відзвітувати одразу за обидва різновиди плати за землю в одній і тій самій декларації? Податківці наполягають, що податкові «земельні» декларації щодо земельного податку та щодо орендної плати слід подавати окремо (БЗ, розд. 112.05).

Тож навіть до одного податкового органу за кожним із платежів доведеться звітувати окремо, подаючи окремі декларації

Зважаючи на це, власне форма «земельної» звітності передбачає «окрему» нумерацію декларацій кожного виду. Тобто окремо ведеться нумерація декларацій із земельного податку та окремо нумерація декларацій із орендної плати (у вступній частині комірки «1.1.Т»). У рамках же цього правила нумерація здійснюється послідовно наростаючим числом від кількості поданих відповідних декларацій.

Окрім того, на відміну від, скажімо, екологічного податку чи спецводозбору, «земельна» декларація потребує окремої нумерації різних типів декларації — «Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча», а також декларацій, які подаються різним контролюючим органам (див. БЗ, розд. 112.05).

Припустімо, що до податкового органу А платник податку за звітний рік подав три звітних і дві уточнюючих декларації. У цьому випадку звітні декларації нумеруються 1, 2, 3, а уточнюючі — 1, 2. Одночасно до податкового органу Б платник за звітний рік подав три звітних і одну звітну нову декларацію. Нумерація звітних декларацій так само позначається 1, 2, 3, а нумерація звітної нової декларації починається з 1.

Тож при складанні «земельної» звітності не забудьте про цю особливість.

Довідка про розмір нормативної грошової оцінки

Із попередньої статті ви вже могли дізнатися, що для визначення розміру плати за землю важливою є нормативна грошова оцінка земельних ділянок (п. 289.1 ПКУ). У зв’язку з цим існує певна особливість у поданні першої «земельної» декларації. Тобто тоді, коли платник звітує за той період, у якому він вперше набув статусу платника плати за землю. У цьому випадку разом із декларацією подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. 286.2 ПКУ).

Вочевидь, надати відомості про нормативну грошову оцінку нововідведених земельних ділянок потрібно і тоді, коли до цього суб’єкт господарювання вже був платником плати за землю, але надавав такі відомості щодо інших земельних ділянок. Надалі таку довідку разом із декларацією платнику податків слід подавати лише тоді, якщо затверджено нову нормативну грошову оцінку землі.

До уваги тих платників, які подають «земельну» декларацію в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку! У такому разі довідку (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки такі платники повинні подати на паперових носіях, бо формат (стандарт) такого документа в електронному вигляді відсутній (див. БЗ, розд. 112.05).

До речі, міндоходівці повідомляють, що неподання платником разом із податковою декларацією за звітний період такої довідки (витягу) не є підставою для відмови у прийнятті декларації (див. БЗ, розд. 112.05).

Якщо землею користуються філії

Слід мати на увазі, що відповідно до розд. ХIII ПКУ суб’єктами плати за землю можуть бути тільки юридичні особи, які отримали право власності на землю або отримали у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (читайте попередню статтю сьогоднішнього номера). А філії (відокремлені підрозділи підприємства) юридичними особами не є (ч. 3 ст. 95 ЦКУ).

Тому платниками плати за землю (ані у формі земельного податку, ані у формі орендної плати) філії вважатися не можуть

За земельні ділянки, якими користуються у своїй діяльності філії, податок у вигляді плати за землю нараховує головне підприємство. Тобто саме воно є у цьому випадку платником плати за землю. У зв’язку із цим саме головному підприємству (а не філіям) слід подавати «земельну» декларацію до контролюючих органів за місцезнаходженням земельних ділянок (див. БЗ, розд. 112.05).

Особливості для «єдиноподатників»

Згадаймо, що у загальному випадку єдиноподатників звільнено від сплати земельного податку (п.п. 4 п. 297.1 ПКУ). Виняток тут становить земельний податок за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

З іншого боку, у разі тимчасового припинення господарської діяльності єдиноподатники платниками не стають (див. БЗ, розд. 112.01).

Тому за земельні ділянки, що перебувають у власності чи постійному користуванні єдиноподатника та використовуються ним у своїй госпдіяльності, ані сплачувати земельний податок, ані подавати «земельну» звітність (податкову декларацію з плати за землю) не потрібно. До того ж слід мати на увазі, що таке звільнення єдиноподатників від земельного податку не є «пільгою», тому необхідності декларувати «земельну» пільгу в єдиноподатників у цьому випадку також немає. Згодні з цим і податкові органи (жив. БЗ, розд. 112.05).

Крім того, податківці погодились із тим, що єдиноподатники-фізособи, які надають в оренду будівлі, споруди чи їх частини, також звільняються від сплати земельного податку та обов’язку звітувати з плати за землю. Контролери стверджують, що єдиноподатник не повинен сплачувати плату за землю за земельні ділянки, на яких розміщені об’єкти, які надаються в оренду (див. Узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом ДПСУ від 23.11.2012 р. № 1051 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 97, с. 26).

А от якщо будівлі в оренду здає єдиноподатник-юрособа, податкові органи наполягають на сплаті земельного податку. На їх думку, не є тут винятком навіть ситуація, коли оренда нерухомого майна є основним чи навіть єдиним видом діяльності юрособи-єдиноподатника (див. БЗ, розд. 112.01). Таке роз’яснення вигладає дещо нелогічно, адже в іншій консультації із цього ж розд. 112.01 податкові органи визнають, що юрособа-єдиноподатник не повинна сплачувати земельний податок у тих випадках, коли земельна ділянка використовується у господарській діяльності такого єдиноподатника.

Отже, єдиноподатникам — орендодавцям нерухомості подавати «земельну» звітність і сплачувати земельний податок також не потрібно

Вважаємо, що за аналогією такі «звільняючі» висновки зазначеної Узагальнюючої податкової консультації щодо фізосіб повинні поширюватися і на єдиноподатників-юросіб, які надають власну нерухомість в оренду (детальніше про цю ситуацію читайте у редакційному коментарі до документа).

А от від орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності єдиноподатники не звільняються (див. БЗ, розд. 112.04). Тому єдиноподатники-орендарі сплачують орендну плату та подають «земельну» звітність у загальновстановленому порядку.

Заповнення декларації

Тепер щодо власне заповнення «земельної» звітності. Спеціального порядку, який би визначав, як це робити, не існує. Тому, заповнюючи «земельну» звітність, платнику податків слід керуватися текстовою частиною таблиць декларації та примітками до них. Окрім цього, слід використовувати дані правовстановлюючих документів на землю.

Тож перейдемо безпосередньо до декларації.

Вступна частина. Вступна частина «земельної» декларації складається із десяти рядків. Розглянемо, що вказується у кожному із них. Для зручності наведемо це у табличній формі.

 

Рядок

Назва рядка

Що вказується

1

2

3

1

«Податкова декларація з плати за землю»

В рядку 1 вказується: — порядковий номер декларації за рік. Нумерація здійснюється послідовно наростаючим числом залежно від кількості поданих відповідних декларацій. Окремо нумеруються декларації щодо земельного податку і щодо орендної плати. Також окремо нумеруються звітні, звітні нові та уточнюючі декларації; — різновид плати за землю (земельний податок чи орендна плата); — тип декларації (звітна, звітна нова, уточнююча).

2

«Для земельного податку»

Вказується звітний період (рік, або місяць і рік), за який подається декларація платником земельного податку. У разі звітування за нововідведену земельну ділянку заповнюється також поле «починаючи з», а якщо уточнюються податкові зобов’язання — поле «з урахуванням уточнень з».

3

«Для орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності»

Вказується звітний період (рік, або місяць і рік), за який подається декларація орендарем земельної ділянки державної чи комунальної власності. У разі звітування за нововідведену земельну ділянку заповнюється також поле «починаючи з», а якщо податкові зобов’язання уточнюються — поле «з урахуванням уточнень з».

4

«Повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника»

Вказується повна юридична назва платника плати за землю земельного податку — юридичної особи чи прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — орендаря земельної ділянки державної чи комунальної власності. Також зазначається, про який вид плати за землю йдеться — про земельний податок чи орендну плату.

5

«Код згідно з ЄДРПОУ або податковий номер»

Вказується код ЄДРПОУ (для платнків — юридичних осіб) або податковий номер (для платників — фізичних осіб).

6

«Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта»

Заповнюється лише платниками — фізичними особами — підприємцями. Вказується реєстраційний номер облікової картки платника податків. Ті платники, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера, вказують серію та номер свого паспорта.

7

«Код виду економічної діяльності»

Заповнюється відповідно до класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД).

8

«Місцезнаходження (місце проживання) платника»

Вказується юридична адреса платника (для юросіб) або місце постійного проживання (для фізосіб). Адреса має обов’язково містити «поштові» реквізити — індекс, місто (область), вулицю, номер будинку. Також обов’язково вказується телефон і за бажанням факс та електронна адреса.

9

«Найменування органу державної податкової служби…»

Вказується найменування органу Міндоходів, до якого подається декларація (за місцем реєстрації земельної ділянки). Оскільки найменування таких органів доволі часто змінюються, рекомендуємо попередньо уточнити у відповідного податкового органу його чинне найменування.

10

«Код органу місцевого самоврядування…»

Вказується код органу місцевого самоврядування відповідно до класифікатора адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ).

 

Основна частина. Основна частина «земельної» декларації має доволі складну структуру. Тому доцільно розглянути її одночасно як у вертикальному, так і у горизонтальному розрізі.

Найбільш «важливими» у «земельній» декларації є рядки 1 — 4 і колонки 8 — 9.

Розрахунок суми земельного податку або орендної плати здійснюється за кожною категорією земель окремо за кожною земельною ділянкою в рядках 1.1.1 — 4.2 табличної частини декларації.

А у колонці 8 або 9 за кожною з ділянок наводиться загальна річна сума земельного податку (орендної плати). Причому ці колонки підлягають також заповненню і в разі, якщо платник податків вирішив подавати декларації з плати за землю щомісячно.

Що стосується колонок 10 — 21, то у них річна сума земельного податку (орендної плати) за кожною ділянкою розподіляється за місяцями.

Принагідно зауважимо щодо орендної плати: її розмір згідно з п. 288.5 ПКУ установлюється в договорі оренди за домовленістю сторін*. У зв’язку з цим заповнення декларації орендарем, по суті, має зводитися до розподілу річної суми орендної плати, що зазначена в договорі та відображається в колонці 9 декларації. Після цього орендар декларує визначені у такий спосіб податкові зобов’язання (щорічно чи щомісячно — залежно від обраного способу).

* Щоправда, податківці вважають інакше (докладніше читайте про це у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 92, с. 39).

Далі у рядках 5 або 13 «земельної» декларації підбиваються підсумки та наводиться, відповідно, загальна (річна з розподілом також за місяцями) сума нарахованого земельного податку або орендної плати за землю.

Решту рядків «земельної» декларації (6 — 12 і 14 — 21) відведено для виправлення помилок.

І наостанок кілька слів, важливих для платників, які користуються пільгами. Справа в тому, що в декларації немає спеціальних рядків чи колонок для відображення пільг із земельного податку. Тому, на наш погляд, у колонці 8 «Річна сума земельного податку, яка підлягає сплаті за даними платника» потрібно вказувати «чисту» суму податку. Тобто розраховану за даними колонок 2 — 7 за мінусом суми пільги, відображеної за такою ділянкою в колонці 14 додатка 2 до податкової декларації з плати за землю.

Для того щоб краще зрозуміти, як заповнюється «земельна» декларація, традиційно розглянемо це на прикладі.

 

Приклад. Підприємство має у власності 2 земельні ділянки:

— площею 700 кв. м у місті обласного значення з чисельністю населення від 100 до 250 тис. осіб, щодо якої не проведено грошову оцінку земель; категорія земель — землі громадської забудови;

— площею 25 га за межами населеного пункту; категорія земель — землі промисловості. Нормативна грошова оцінка за 1 га ріллі по області на 01.01.2014 р. становить 21691,20 грн. (умовно).

У цьому разі декларацію з плати за землю на 2014 рік буде заповнено таким чином.

фрагмент Податкової декларації з плати за землю

1

Податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)

Код типу декларації

1.1.Т 1

Порядковий номер за рік

Х

Земельний податок

 

 

 

 

Орендна плата

 

Тип декларації

01

Х

Звітна

 

 

02

 

Нова звітна

 

 

03

 

Уточнююча

 

 

 

2

Для земельного податку

за

2

0

1

4

рік

починаючи з

 

 

.

 

 

З урахуванням уточнень з

 

 

.

 

 

за ______________________ місяць

 

3

Для орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності

<…>

 

№ з/п

Категорія земель

Площа земельної ділянки

Нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки або одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації

Ставка податку (грн. за 1 кв. м або % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; % від одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області)

Коефіцієнт до збільшення

Відсоток від суми земельного податку

Річна сума земельного податку, яка підлягає сплаті за даними платника

Річна сума орендної плати, яка підлягає сплаті за даними платника

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

<…>

3

Земельні ділянки у межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

3.1

Землі під громадською забудовою

700,00

х

1,97

1,6

2206,40

183,87

183,87

183,87

183,87

183,87

183,87

183,87

183,87

183,87

183,87

183,87

183,83

<…>

4

Земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

4.1

Землі промисловості

25,0000

21691,20

5 %

х

27114,00

2259,50

2259,50

2259,50

2259,50

2259,50

2259,50

2259,50

2259,50

2259,50

2259,50

2259,50

2259,50

<…>

5

Нараховано земельного податку на 2013 рік, усього (сума значень к. 10 — 21 р. 1.1.1 — 4.2)

29320,40

2443,37

2443,37

2443,37

2443,37

2443,37

2443,37

2443,37

2443,37

2443,37

2443,37

2443,37

2443,33

<…>

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі