 | основні засоби |  |
Щодо лічильників обліку спожитої теплової енергії
Лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 24.05.2013 р. № 40-16-2340
Законами України від 16.11.92 р. № 2780-XII «Про основи містобудування», від 20.05.99 р. № 687-XIV «Про архітектурну діяльність», від 17.02.2011 р. № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що будівельні роботи на об’єкті повинні виконуватись відповідно до погодженої і затвердженої у встановленому порядку проектної документації.
Держархбудінспекція України вважає, що обладнання будь-якими додатковими приладами обліку інженерних систем, встановлених відповідно до проектної документації, містить формальні ознаки реконструкції такої системи.
Разом з цим інформуємо, що статтею 14 Закону України «Про теплопостачання» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі теплопостачання, наділений правом надавати суб’єктам відносин у сфері теплопостачання консультативну допомогу з питань, що належать до його компетенції, та розглядати спірні питання, що виникають між суб’єктами у сфері теплопостачання та споживачами енергії.
Звертаємо увагу, що листи Держархбудінспекції України не є нормативно-правовими актами, не встановлюють норм права, а мають інформаційний характер та діють до дня набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
Перший заступник Голови А. Григор
| коментар редакції |  |
Лічильник обліку теплової енергії: самостійний об’єкт чи поліпшення?
У листі, що коментується, Державна архітектурно-будівельна інспекція (далі — ДАБІ) повідомила: обладнання інженерних систем, установлених відповідно до проектної документації, будь-якими додатковими пристроями обліку (далі — лічильник) з формальної точки зору є реконструкцією відповідної системи. Ми не оцінюватимемо правомірність цього висновку в технічному аспекті. Тим більше, що для вас як для бухгалтера це не особливо важливо. Набагато цікавіше відповісти на запитання: як цей висновок може вплинути на облік?
Почнемо з того, що строк корисного використання будівлі/приміщення/інженерної системи теплопостачання та лічильника істотно відрізняються. Із цієї причини в бухгалтерському обліку такий лічильник можна відображати як самостійний об’єкт. Як об’єкт основних засобів або як малоцінний необоротний матеріальний актив (далі — МНМА) — залежно від того, чи перевищує його вартість* установлений на підприємстві критерій «малоцінності» (як правило, його встановлюють на рівні податкового критерію для МНМА, тобто 2500 грн.). Такий підхід прямо допускається п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92 (далі — П(С)БО 7). У податковому обліку в цьому випадку варто керуватися тим же принципом: кваліфікувати лічильник як об’єкт основних засобів групи 6 або як МНМА.
Але є й інший підхід: і в бухгалтерському, і в податковому обліку відображати встановлення лічильника як поліпшення будівлі/приміщення або ж як поліпшення системи теплопостачання, якщо вона з якоїсь причини обліковується не у складі первісної вартості будівлі/приміщення. Інакше кажучи, в бухобліку вартість лічильника потрібно спрямувати на збільшення первісної вартості будівлі/приміщення/системи теплопостачання** (п. 14 П(С)БО 7). У свою чергу, в податковому обліку в межах 10 % «ремонтного» ліміту слід відобразити витрати, а суму перевищення спрямувати на збільшення первісної вартості будівлі/приміщення/системи теплопостачання. Зверніть увагу: і в цього підходу є логіка — адже лічильник не функціонує окремо від будівлі/приміщення/системи теплопостачання, до яких він під’єднується.
Податківці свого часу тяжіли саме до другого підходу (див. їх консультацію щодо встановлення сигналізації/систем відеоспостереження/кондиціонування в підкатегорії 102.09.01 Бази знань — на сьогодні її скасовано). Висновок сьогоднішнього листа теж ближче до нього. Чому? А тому, що в числі заходів щодо поліпшення основних засобів у п. 14 П(С)БО 7 названо й їх реконструкцію. Тобто саме те, про що повідомила ДАБІ.
Утім, зверніть увагу: сам по собі цей висновок для обліку нічого не означає. Адже він стосується технічної, а не облікової кваліфікації операції з установлення лічильника. Тим більше, що ДАБІ взагалі не уповноважена заглиблюватись у нюанси бухобліку та оподаткування. Інша справа, що цей підхід можуть підхопити податківці. І ось тоді з ним доведеться рахуватися. Проте навіть у такому разі вам не доведеться використовувати виключно його. Як і сьогодні, на цей принцип можна буде орієнтуватися як на один із можливих варіантів.
Нагадаємо, що з класифікацією основних засобів ви можете ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 73, с. 38, а також у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 10.
Віталій Смердов
* Зверніть увагу, що до первісної вартості лічильника входить не лише його ціна, а й інші витрати, пов’язані з його монтажем та доведенням до стану, придатного до використання.
** Нагадуємо, що в бухобліку в цьому питанні ви можете орієнтуватися й на податкові правила. Тобто відобразити витрати в межах 10 % «ремонтного» ліміту, а суму перевищення спрямувати на збільшення первісної вартості об’єкта.
