Заповнюємо додатки до декларації

заповнюємо додатки

Заповнюємо додатки до декларації

Віталій Смердов, Наталя Білова, податкові експерти

У додатках ІД і ІВ зазначаються, відповідно, інші доходи, не пов’язані з вашою операційною діяльністю з продажу товарів (робіт, послуг), та інші витрати. Порівняно з декларацією, затвердженою наказом № 1213, змін у цих додатках небагато. Податківців додали і перейменували всього кілька рядків. Ураховуючи це, нагадаємо, що із заповненням більшості рядків додатків ІД і ІВ ви можете ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 30, с. 2 і 18. Тут же ми приділимо увагу тільки нововведенням.

Трансфертне ціноутворення. У додатках ІД і ІВ з’явилося кілька абсолютно нових рядків:

1) ряд. 03.28 додатка ІД «Сума самостійного коригування відповідно до статті 39 Податкового кодексу України (+)» і ряд. 06.4.41 додатка ІВ «Сума самостійного коригування відповідно до статті 39 Податкового кодексу України (-)»;

2) ряд. 03.29 додатка ІД «Сума пропорційного та/або зворотного коригування відповідно до статті 39 Податкового кодексу України (+,-)» і ряд. 06.4.42 додатка ІВ «Сума пропорційного та/або зворотного коригування відповідно до статті 39 Податкового кодексу України (+,-)».

Податківці додали їх, зважаючи на вимоги ПКУ в частині трансфертного ціноутворення. Які саме?

Так, ряд. 03.28 додатка ІД і ряд. 06.4.41 додатка ІВ призначено для відображення результатів самостійного коригування доходів та витрат за ст. 39 ПКУ. Що це означає? Для відповіді на це запитання пригадаємо, що таке самостійне коригування.

Якщо протягом року ви здійснювали контрольовані операції за цінами, відмінними від звичайних, то ви маєте право відкоригувати їх до рівня звичайних. Це і є самостійне коригування

Причому це правило стосується і тих ситуацій, коли при здійсненні операції ви ще не знали, що в майбутньому вона стане контрольованою.

Як зазначено в п.п. 39.5.4.3 ПКУ, таке коригування ви можете здійснити: або (1) протягом календарного року в податковій декларації, або (2) шляхом подання уточнюючого розрахунку в порядку, визначеному ст. 50 ПКУ. Давайте подивимось, як це зробити в податковій декларації. Так, стосовно 2013 року виходить: якщо у 2013 році ваші окремі операції виявилися контрольованими і рівень їх цін нижче звичайних, то ви можете підкоригувати їх у декларації за підсумками року. Для цього суму коригування (тобто тільки різницю) потрібно занести до ряд. 03.28 додатка ІД та/або ряд. 06.4.41 додатка ІВ. Ці рядки заповнюються на підставі додатка ТЦ (про його заповнення читайте на с. 40).

При цьому, якщо враховувати підхід податківців при відповіді на запитання 9 УПК № 699, «самоштраф» у даному випадку не застосовується.

Якщо ж ви здійснюєте самостійне коригування за попередній рік, то податківці, судячи з усього, будуть наполягати на поданні уточнюючої декларації. На наш погляд, заповнювати її слід у загальному порядку (тобто включити у неї всі правильні показники). От тільки суму коригування слід вказати у ряд. 03.28 додатка ІД та/або ряд. 06.4.41 додатка ІВ. Крім того, у даному випадку доведеться сплатити «самоштраф».

Другий комплект нових рядків (ряд. 03.29 додатка ІД і ряд. 06.4.42 додатка ІВ) також пов’язаний із трансфертним ціноутворенням. У них відображається результат від пропорційного та/або зворотного коригування. Давайте пригадаємо, що це за операції. Почнемо з пропорційного коригування. Ви маєте право провести його, якщо (п.п. 39.5.5.1 ПКУ):

1) вашого «пов’язаного» контрагента перевіряють податківці (в межах трансфертного ціноутворення) та коригують при цьому показники його податкового обліку;

2) ваш «пов’язаний» контрагент здійснює самостійне коригування (читайте про це вище).

При цьому власне пропорційне коригування полягає в тому, що в такому разі ви маєте право відкоригувати показники свого податкового обліку згідно з рівнем звичайних цін.

Що стосується зворотного коригування, то воно проводиться в тому випадку, якщо ви здійснили пропорційне коригування на підставі рішення податківців, яке потім було скасовано (п.п. 39.5.5.6 ПКУ).

Правила відображення зазначених коригувань не відрізняються від тих, з якими ви ознайомилися в частині самостійного коригування (див. вище).

Ціннопаперовий облік. У 2013 році ціннопаперовий облік зазнав докорінних змін. Нагадаємо, що тепер прибуток/збиток від операцій з цінними паперами потрібно визначати в розрізі цінних паперів, які перебувають/не перебувають в обігу на фондовому ринку. Із порядком такого обліку ви ознайомитеся на с. 31. Тут же ми нагадаємо: якщо за операціями з цінними паперами (що перебувають або не перебувають в обігу на фондовому ринку) у вас утворюється прибуток, він підлягає оподаткуванню за спеціальною ставкою — 10 % (п. 151.4 ПКУ). Із цією метою в новій формі декларації податківці винесли такі операції з її основної частини і додатка ІД. За загальним правилом, вони відображаються лише в додатку ЦП. Із нього сума податку переноситься безпосередньо до підсумкового ряд. 10 декларації.

Але це правило стосується не всіх операцій з цінними паперами. Так, якщо дотримуватися форми декларації, то воно не поширюється на продаж/будь-яке інше відчуження корпоративних прав, акцій ПАТ, емітованих нерезидентом цінних паперів. Зауважимо, що це не зовсім справедливо, оскільки п. 151.4 ПКУ називає такі операції в числі тих, які повинні оподатковуватися за ставкою 10 %. Водночас сумніваємося, що хтось зважиться оспорювати підхід, закладений у цій частині декларації. Тим більше, що п. 153.9 ПКУ містить аргументи і на користь механізму, запропонованого податківцями.

Таким чином, якщо в результаті продажу корпоративних прав, акцій ПАТ або цінних паперів, емітованих нерезидентом, утворюється прибуток, він має потрапити до ряд. 03.20 додатка ІД (переноситься із ряд. 10 табл. 3 додатка ЦП).

Звідти він потрапить до загального об’єкта оподаткування і буде оподаткований за загальною ставкою (при сплаті податку за 2013 рік — 19 %)

Аналогічно доведеться діяти в разі отримання збитку від таких операцій. Але тут нам це тільки на руку. Чому? Тому що такий збиток безпосередньо потрапляє до «загальних» витрат, а саме, до ряд. 06.4.13 додатка ІВ. Причому, зважаючи на те, що йдеться про загальні витрати, а не фінрезультат від операцій з цінними паперами, заборона на відображення ціннопаперових збитків, сформованих на 01.01.2014 р. (п. 32 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), у цьому випадку не працює*.

Інші зміни. У додатку ІД з’явився новий ряд. 03.2.1 (його показник переноситься до ряд. 03.2). Його призначено для додаткового розкриття процентних доходів, отриманих від пов’язаних осіб. До будь-яких істотних наслідків це не призведе. Нагадаємо, що до процентних доходів належать (п.п. 14.1.206 ПКУ):

1) проценти за товарним кредитом;

2) платежі за використання коштів, розміщених як депозит;

3) платежі за реалізацію товарів у розстрочку;

4) платежі за облігаціями та іншими борговими цінними паперами (у тому числі проценти за векселем).

Крім того, до рядка 03.2/03.2.1 мають потрапити і проценти за фінлізингом (без урахування компенсації вартості майна). Це пов’язано з тим, що такі суми також вважаються процентами. Водночас не буде помилкою відобразити їх у ряд. 03.7 додатка ІД «Доходи від операцій оренди/лізингу».

Додаток СБ призначено для відображення даних про коригування доходів та витрат підприємства у зв’язку з урегулюванням сумнівної nf безнадійної заборгованості. Про те, в яких випадках здійснюється врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості та як це зробити правильно, ми розповідали в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 33; № 80, с. 39.

Також у вас була можливість детально ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 30, с. 11 із порядком заповнення старої версії додатка СБ (до декларації з податку на прибуток, форму якої затверджено наказом № 1213).

Достатньо побіжного погляду, щоб помітити — цей додаток має абсолютно новий дизайн. Проте якщо придивитись уважно, стає зрозумілим — жодних принципових змін порівняно зі старою версією він не зазнав. Змінилася лише його структура. Як і раніше, додаток СБ містить одну таблицю, але тепер вона включає три умовні «розділи» замість одного й одинадцять граф замість трьох.

До першого і другого «розділів» нового додатка перекочувала інформація, яка раніше в старому додатку розташовувалася під його таблицею в текстовому вигляді.

Віднині в першому «розділі» додатка СБ (графи 1 — 4) платники податків фіксують:

— дані договору (номер і дату), доходи/витрати за яким коригуються (графи 1 і 2);

— найменування контрагента-юрособи (а для фізичної особи — прізвище, ім’я, по батькові та податковий номер) (графа 3);

— інформацію про те, ким є платник податків за договором — продавцем чи покупцем (графа 4). Продавець словами повинен написати в цій графі — «продавець», а покупець, відповідно, — «покупець».

У другому «розділі» додатка СБ підприємства вказують, на підставі якого підпункту/пункту ПКУ (графа 5) та яких документів (графа 6) вони здійснили коригування доходів/витрат.

А от третій «розділ» додатка СБ (графи 7 — 11) — це аналог таблиці старого додатка СБ, тільки тепер у новому додатку комірки з інформацією розміщені не вертикально, а горизонтально. У цьому «розділі» платники податків наводять дані про:

— коригування суми доходів (код рядка 03.11) (графа 7). Цю графу заповнює тільки продавець;

— коригування суми витрат (код рядка 06.4.24) (графа 8). Цю графу заповнюють як продавець, так і покупець;

— суму пені, нарахованої у зв’язку з коригуванням доходів/витрат (графи 9, 10, 11). Ці графи також заповнює тільки продавець. Це пов’язано з тим, що тільки він зобов’язаний нарахувати пеню згідно з п.п. 159.1.2 ПКУ, якщо довелося здійснити зворотні коригування доходів/витрат. А потрібні вони від продавця, нагадаємо, у разі коли суд виявився не на його боці.

Увага! Раніше додаток СБ продавець і покупець складали щодо кожної операції (кожного договору), за якою вони провели врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості. Зараз у цьому немає необхідності. У новій формі додатка СБ кожну операцію (кожен договір) платник вписує до окремого рядка (кількість цих рядків не обмежена). Це, звісно, набагато зручніше.

Значення рядків за кожною графою третього «розділу» підсумовуються, підсумкові значення записуються до рядка «Всього за укладеними договорами». Після цього сумарне значення графи 7 (код рядка 03.11) переноситься до рядка 03.11 додатка ІД до рядка 03 декларації з податку на прибуток, а графи 8 (код рядка 06.4.24) — до рядка 06.4.24 додатка IВ до рядка 06 декларації.

Пам’ятайте: і продавець, і покупець, які провели процедуру врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості, зобов’язані подати до контролюючого органу разом із декларацією з податку на прибуток за звітний період повідомлення про зменшення доходу або витрат із посиланням на положення пп. 159.1.1 та/або 159.1.2 ПКУ (думаємо, і на положення п. 5 підрозд. 4 розд. XX ПКУ теж). Цього вимагає п.п. 159.1.3 ПКУ. Таким повідомленням, власне, і є додаток СБ до декларації.

До повідомлення не забудьте додати копії документів, що підтверджують наявність заборгованості (договори купівлі-продажу, рішення суду тощо). Причому ви повинні їх подати навіть у тому випадку, якщо подаєте податкову звітність в електронній формі. От тільки зробити це вам доведеться окремо в порядку, передбаченому для подання декларації в паперовому вигляді (див. консультацію фахівців Міндоходів, розміщену в підкатегорії 135.03 БЗ).

Це один із нових додатків, затверджених податківцями. Одразу ж зауважимо: він суто інформаційний. Інакше кажучи, показники додатка ВС не переносяться до декларації та/або інших додатків і не є підставою для нарахування податку на прибуток.

Хто його подає? Подавати цей додаток повинні всі підприємства, які мають справу зі страховиками. А якщо точніше, то будь-який платник податку на прибуток, який здійснює на користь страховика нарахування/виплату страхових платежів. Статус самого платника при цьому значення не має. Головне, щоб його контрагент був страховиком, а призначення платежу — страховим платежем. Отже, якщо ви перерахуєте страховику суму, яка не має відношення до страхування (наприклад, безповоротну фіндопомогу), подавати цей додаток не доведеться.

Крім того, не має значення, у межах якого виду страхування здійснюється нарахування/виплата страхових платежів. Тобто це може бути, зокрема, страхування майна, ризиків, цивільної відповідальності тощо. У всіх цих випадках додаток ВС доведеться подати.

Коли його подавати? Подавати додаток ВС потрібно разом із декларацією за підсумками звітного періоду, в якому здійснювалися нарахування та/або сплата страхових платежів страховику. Причому, судячи з усього, незалежно від дати укладення договору страхування. Значення мають тільки дати нарахування та сплати страхового платежу.

Як його заповнити? Тут усе просто. Додаток ВС заповнюється в розрізі кожного страховика. Кожному з них відповідає свій рядок, при цьому кількість таких рядків не обмежена. У них ви повинні зазначити:

1) у графі 2 — назву страховика. Краще при цьому навести його повне найменування;

2) у графі 3 — код ЄДРПОУ страховика;

3) у графі 4 — суму нарахованих страхових платежів (у грн.);

4) у графі 5 — суму перерахованих страхових платежів (у грн.).

Зверніть увагу: в окремих випадках суми нарахованих (графа 4) і перерахованих страхових платежів (графа 5) можуть не збігатися. Наприклад, якщо ви перерахуєте частину страхових платежів авансом, то протягом декількох звітних періодів сума перерахованих страхових платежів перевищуватиме суму нарахованих платежів.

Нагадаємо, що про облікові аспекти страхування ви можете прочитати в тематичному номері газети «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 16.

Цей додаток призначено для розрахунку і відображення суми «дивідендного» авансового внеску, сплаченого у звітному періоді. Порівняно зі «старим» додатком АВ, новий практично не змінився. У ньому з’явився лише один новий рядок — ряд. 1.5.

Нагадаємо, що «дивідендний» авансовий внесок повинен сплачувати будь-який резидент — емітент корпоративних прав: як платник податку на прибуток (у тому числі платник авансових внесків за п. 57.1 ПКУ), так і неплатник цього податку. Отже, цей обов’язок поширюється, наприклад, і на юр­осіб-єдиноподатників.

Виняток із цього правила передбачено для платників ФСП та страховиків (п.п. 153.3.2 ПКУ) — вони сплачувати «дивідендний» авансовий внесок не повинні. Крім того, не сплачується «дивідендний» авансовий внесок і в ситуаціях, перелічених у п.п. 153.3.5 ПКУ. Зокрема, при виплаті дивідендів фізособам (як резидентам, так і нерезидентам — див. підкатегорію 102.15 Бази знань).

Порядково додаток АВ ми не розглядатимемо. Про це ви можете прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 30, с. 56. Замість цього акцентуємо увагу на двох моментах.

По-перше, як ми вже говорили, податківці доповнили додаток АВ новим рядком 1.5. Насправді, зробити це потрібно було вже давно. Чому? Та тому, що до нього заноситься сума дивідендів, виплачена платником, прибуток якого звільняється від оподаткування згідно з ПКУ, в межах такого звільненого прибутку в періоді, за який виплачуються дивіденди. При виплаті таких дивідендів сплачувати «дивідендний» авансовий внесок не потрібно, причому ще з 01.01.2012 р. Саме з цієї дати «запрацювало» зазначене звільнення (абз. «д» п.п. 153.3.5 ПКУ). Нагадаємо вам стисло нюанси його застосування:

1) формально це звільнення має застосовуватися незалежно від того, якою статтею та/або розділом ПКУ встановлено звільнення від оподаткування. Зокрема, ст. 154 (крім п. 154.6), 158 чи підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ;

2) навіть якщо фактична сума виплачених дивідендів перевищує суму звільненого від оподаткування прибутку, із суми дивідендів у межах такого прибутку сплачувати авансовий внесок не доведеться.

Детальніше про це ви можете прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 7, с. 4.

По-друге, проблеми, що існували при заповненні окремих рядків додатка АВ, нікуди не зникли. Так, якщо точно дотримуватися формули з ряд. 4 цього додатка, то ви можете допустити задвоєння показників. Зокрема, це може статися при виплаті дивідендів фізособам (такі дивіденди відображаються в ряд. 1.1 додатка) у вигляді акцій/часток/паїв (ці суми зазначаються в ряд. 1.2 додатка). На наш погляд, щоб уникнути такого задвоєння, указувати в ряд. 4 звільнені суми потрібно лише один раз.

Звернемо вашу увагу ще на один нюанс. Якщо «дивідендний» авансовий внесок ви сплатили вчасно і в повній сумі, але в додатку АВ і ряд. 20 помилково його не відобразили (відобразили не в повній сумі), податківці накладуть штраф за п. 127.1 ПКУ. Тобто так само, як і за неутримання відповідних сум. Про це ми попереджали вас у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 75, с. 13.

Це один із нових додатків, що з’явилися в декларації. Він безпосередньо пов’язаний із трансфертним ціноутворенням. Давайте розберемося з тим, кому і коли його подавати, а також як заповнювати.

Хто і коли повинен його подавати? Додаток ТЦ повинні подавати платники, які здійснюють:

1) самостійне «трансфертне» коригування згідно зі ст. 39 ПКУ. У межах операцій з товарами/роботами/послугами його підсумок переноситься до ряд. 03.28 додатка ІД, ряд. 06.4.41 додатка ІВ. У межах операцій з цінними паперами — до ряд. 01.13, ряд. 02.13 табл. 1 додатка ЦП або ряд. 01.16, ряд. 02.16 табл. 2 додатка ЦП. Для відображення таких коригувань призначено однойменну таблицю 1;

2) пропорційне або зворотне коригування згідно зі ст. 39 ПКУ. У межах операцій з товарами/роботами/послугами підсумок таких коригувань переноситься до ряд. 03.29 додатка ІД, ряд. 06.4.42 додатка ІВ. У межах операцій з цінними паперами — до ряд. 01.14, ряд. 02.14 табл. 1 додатка ТЦ або ряд. 01.17, 02.17 табл. 2 додатка ЦП. Для їх відображення призначено таблицю 2.

Про ці коригування ви могли прочитати на с. 36 цього номера та в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 69, с. 24. В інших випадках подавати цей додаток не потрібно. Переходимо до заповнення додатка.

Одразу ж зазначимо: при заповненні багатьох граф додатка ТЦ нам допомагатиме Порядок № 669

Чому ми звертаємося до цього документа? Для цього є кілька причин. По-перше, виноски до окремих рядків додатка ТЦ і так посилаються на Порядок № 669. По-друге, більшість граф додатка ТЦ збігається з графами зі Звіту про контрольовані операції (далі — Звіт), заповнення якого детально розкрито в Порядку № 669.

Заповнюємо таблицю 1. У цій таблиці 16 граф. При цьому, як ми вже говорили, вона заповнюється тільки в тому випадку, якщо ви здійснюєте самостійне «трансфертне» коригування. Заповнюється вона в розрізі трьох видів контрольованих операцій (до речі, з відгомоном ціннопаперового обліку з податку на прибуток):

1) операцій з товарами (роботами, послугами), за винятком цінних паперів;

2) операцій з цінними паперами, які перебувають в обігу на фондовій біржі;

3) операцій з цінними паперами, які не перебувають в обігу на фондовій біржі.

За кожним із цих видів операцій виводиться свій підсумок коригування. Переходимо до заповнення граф. У графах 1 — 4 відображаються «Загальні відомості». У них ви повинні вказати:

1) у графі 1 — повне найменування (або П. І. Б.) контрагента за контрольованою операцією. Але зверніть увагу: орієнтуватися при цьому потрібно на найменування, яке зазначене в договорі/контракті;

2) у графі 2 — код особи (контрагента). Для юрособи-резидента — це її код ЄДРПОУ. Для фізособи — це її реєстраційний номер облікової картки платника (серія/номер паспорта — для тих, хто з релігійних міркувань відмовився отримувати такий номер). Для нерезидента (судячи з усього, як для юрособи, так і для фізособи) — код у країні його реєстрації. Причому, якщо йому присвоєно декілька кодів (податковий, реєстраційний, ідентифікаційний тощо), пріоритет потрібно віддати податковому;

3) у графі 3 і 4 — дату і номер договору/контракту. Тут жодних особливостей немає.

У графі 5 вам потрібно вказати код найменування операції. Звідки його взяти? Із додатка 3 до Порядку № 669. Наприклад, код купівлі/продажу — 009, підряду — 016, оперативного лізингу — 020 тощо. При цьому, якщо свою операцію в цьому переліку ви не знайдете, то проставте код 036 «Інші операції, які не підпадають під коди 001 — 035».

Наступний блок граф (із шостої по десяту) табл. 1 присвячено предмету контрольованої операції. Він, до речі, збігається з графами 3 — 7 Відомостей про контрольовані операції, що додаються до Звіту. У них ви повинні вказати:

1) у графі 6 — опис предмета операції згідно з первинними документами. Судячи з усього, тут потрібно просто назвати те, щодо чого здійснювалася операція;

2) у графі 7 — код типу предмета операції. Його ми беремо з додатка 4 до Порядку № 669. Кодів усього три: 1 — товар; 2 — робота; 3 — послуга;

3) у графі 8 — код предмета операції згідно з Класифікатором ДК 016-2010 (затверджено наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 р. № 457);

4) у графі 9 — код товару за УКТ ЗЕД (у 10-значному форматі). Але вказувати його потрібно тільки в тому випадку, якщо ви здійснюєте ЗЕД-операції з товарами. В інших випадках, зокрема, при здійсненні операцій з роботами/послугами, у цій графі проставляється «0»;

5) у графі 10 — код послуги згідно з Класифікацією зовнішньоекономічних послуг, затвердженою наказом Держстату від 27.02.2013 р. № 69. Але знову ж таки — вказувати ці відомості потрібно тільки в тому випадку, якщо предметом операції є ЗЕД-послуга. В іншому разі в цій графі проставляється «0».

Після цього вам залишиться заповнити всього декілька граф:

1) у графах 11 — 12 зазначається однакова дата — дата переходу права власності або складання акта виконаних робіт/наданих послуг. Якщо враховувати п. 4.19 Порядку № 669, то вчинити потрібно саме так. Але зізнаємося, це дивно: адже взагалі-то в цих графах має фіксуватися якийсь проміжок часу;

2) графи 13 і 14 заповнюються на основі Звіту. Тут якихось особливостей немає. Але зверніть увагу: якщо Звіт ще не подано, то ці графи не заповнюються;

3) у графах 15 і 16 ви відображаєте відповідну суму коригування. Потім у ряд. «Всього по укладених договорах» виводиться підсумкова сума коригування.

Заповнюємо таблицю 2. У цій таблиці граф помітно менше — усього 10. Заповнюєте ви її тільки в разі, якщо здійснюєте пропорційне та/або зворотне коригування за ст. 39 ПКУ. Правила її заповнення не відрізняються від тих, з якими ви ознайомилися вище. Тому зосередимося лише на графах, які відрізняються.

Так, у графах 5 і 6 ви повинні вказати дату і номер повідомлення Міндоходів про можливість проведення пропорційного коригування. Цей реквізит включено до додатка ТЦ не випадково. Адже пригадайте: ви маєте право провести таке коригування лише на підставі відповідного повідомлення від податківців (п.п. 39.5.5.4 ПКУ).

Якщо ви проводите зворотне коригування, то вам доведеться заповнити графи 7 і 8. У них зазначаються дата і номер повідомлення про проведення зворотного коригування. Нагадаємо: воно є обов’язковою передумовою для такого коригування (п.п. 39.5.5.7 ПКУ). Зверніть увагу: цілком можливо, що при цьому вам доведеться заповнити і графи 5 — 6 (адже зворотне коригування здійснюється лише після пропорційного). Але сказати про це точно можна буде лише після появи роз’яснень від податківців.