(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 55
  • № 54
  • № 53
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
19/19
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Липень , 2014/№ 56

Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо витрат на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів

Наказ Міністерства доходів і зборів України від 01.07.2014 р. № 366
податок на прибуток

Керуючись статтею 52 Податкового кодексу України, з метою забезпечення однакового підходу до практичного застосування норм податкового законодавства наказую:

1. Затвердити Узагальнюючу податкову консультацію щодо витрат на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів (далі — Узагальнююча консультація) (додається).

3. Податкові консультації з питання врахування витрат на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів при визначенні об’єкта оподаткування з податку на прибуток застосовувати у частині, що не суперечить Узагальнюючій консультації.

Перший заступник Міністра І. О. Білоус

 

 

Затверджена наказом Міндоходів
 01 .07.2014 р. № 366

Узагальнююча податкова консультація щодо витрат на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів

 

У зазначеній консультації вживаються такі скорочення:

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) — Податковий кодекс;

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV — Цивільний кодекс;

Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV — Господарський кодекс;

Порядок обліку покупців, що отримали гарантійну заміну товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03 грудня 2012 року № 1263 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2012 за № 2158/22470) — Порядок № 1263.

Відповідно до положень Цивільного кодексу договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк) (частина 2 ст. 675 Цивільного кодексу).

Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару (п. 1 ст. 678 Цивільного кодексу).

Відповідно до п. 6 ст. 269 Господарського кодексу постачальник (виробник) зобов’язаний за свій раху­нок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Абзацом «є» підпункту 138.10.3 пункту 138.10 статті 138 Податкового кодексу встановлено, що до складу інших витрат включаються витрати на збут, які серед іншого включають витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування.

Відповідно до п.п. 140.1.4 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу при визначенні об’єкта оподаткування враховуються будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, у розмірі, що відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих/оприлюднених платником податку.

Термін «оприлюднення» означає розповсюджене в рекламі, технічній документації, договорі або іншому документі зобов’язання продавця щодо умов та строків гарантійного обслуговування.

У разі здійснення гарантійних замін товарів платник податку зобов’язаний вести облік покупців, що отримали таку заміну товарів або послуги з ремонту (обслуговування), у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Здійснення заміни товару без зворотного отри­мання бракованого товару або без належного ведення зазначеного обліку не дає права на збільшення витрат продавця такого товару на вартість замін.

Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійних замін, а також перелік товарів, на які встановлюється гарантійне обслуговування, визначаються Кабінетом Міністрів України на підставі норм законодавства з питань захисту прав споживачів, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 р. № 506.

Як визначено п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу, витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу.

Пунктом 3 Порядку № 1263 встановлено, що у разі здійснення гарантійних замін товарів або послуг з гарантійного ремонту (обслуговування) платник податку зобов’язаний вести окремий облік покупців, що отримали таку заміну товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування), у тому числі, якщо такі гарантійні заміни товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування) здійснені платником податку через третіх осіб (центри сервісного обслуговування).

Відповідно до п. 5 Порядку № 1263 облік покупців ведеться платниками податку самостійно в паперовій або в електронній формі (з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу), в тому числі на основі звітів, отриманих від третіх осіб (центрів сервісного обслуговування), що здійснювали гарантійні ремонти (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платниками податку, у Книзі обліку, яка повинна містити реквізити, зазначені у пункті 7 Порядку № 1263, та обліковуватись за формою до цього Порядку.

Враховуючи наведене, витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, по яких оприлюднено зобов’язання продавця щодо їх гарантійного обслуговування, враховуються платником податку — продавцем при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток за умови належного ведення обліку покупців, що отримали таку заміну товарів або послуги з ремонту (обслуговування), незалежно від їх статусу (фізичні або юридичні особи) та підтвердження таких витрат належним чином оформленими первинними документами.

 

Директор Департаменту координації нормотворчої
 та методологічної роботи з питань оподаткування
 Н. Є. Привалова

коментар редакції

«Гарантійні» витрати: споживач-юрособа — теж споживач!

 

Ну, нарешті! УПК, що коментується, — яскравий приклад того, як податківці сумлінно вирішують проблему, яку раніше самі ж вельми несумлінно і створили! Зрозуміло — створили для платників. А як ще накажете охарактеризувати ситуацію, коли слово «споживачів» в абзаці четвертому п.п. 140.1.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) досі фіскали чомусь погоджувалися поширювати тільки на фізосіб, і в жодному разі — на юросіб?☹

Якщо говорити формально: вони бачили споживача тільки в п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-ХII (далі — Закон № 1023) і впритул не помічали споживача в ч. 6 ст. 269 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV. Ось такий вибірковий зір!..

Як зразок їх «сліпоти» можна вказати на річної давності лист Міндоходів від 18.06.2013 р. № 5135/6/99-19-03-02-15-13 і консультацію з ЄБПЗ 102.07.11, що діяла до останніх днів (див. тематичний номер «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 19, с. 47).

Звертаємо вашу увагу: уся сіль УПК, що коментується, полягає в кількох словах — «незалежно від їх статусу (фізичної або юридичної особи)»!

Зауважимо, що в матеріалі того ж номера на с. 29 ми прямо вказали саме на ст. 269 ГКУ! Нарешті цю норму побачили і податківці…

Чому позиція фіскалів кардинально змінилася? Найімовірніше, справа не в лояльності до платників, що раптом прокинулася, а в принциповості (а точніше — адекватності) судів, які приймають рішення на користь платників (див. реквізити таких рішень там же на с. 30).

Отже, тепер немає жодних сумнівів у тому, що витратам платника податку на прибуток на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування згідно з п.п. «є» п.п. 138.10.3 ПКУ відкрито прямий шлях до «податкових» витрат не тільки щодо покупців товару — фізичних осіб, а й юридичних також. Звісно, в разі дотримання відомих умов (такі витрати не компенсуються за рахунок покупця; їх розмір відповідає оприлюдненому; за встановленою формою ведеться книга обліку покупців, які отримали гарантійну заміну товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування); у разі гарантійної заміни товар покупцем повертається).

Таким чином, одну штучну проблему щодо «гарантійних» витрат усунено. Одну з двох… Адже свого часу податківці також обмежували право на такі витрати не лише щодо покупців-юросіб, але й щодо окремих власне гарантійних товарів, стверджуючи, що включати до податкових можна лише «гарантійні» витрати, понесені за товарами, що згадуються в Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні (див. додаток 1 до Порядку № 506*). Детальніше про цю проблему можна прочитати у згаданому тематичному номері на с. 15.

* Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затверджений постановою КМУ від 11.04.2002 р. № 506.

Тут логічно припустити, що оскільки в контексті «податкових» витрат фіскали відмовилися від «виключності» Закону № 1023, то наразі вони відмовилися і від «виключності» прийнятого на виконання цього закону згаданого Переліку з Порядку № 506. Дивіться: у вузловому заключному абзаці УПК, що коментується, прямо зазначені такі умови: 1) оприлюднені гарантійні зобов’язання продавця; 2) ведеться належний облік відповідних покупців; 3) витрати підтверджуються «правильними» первинними документами. Проте жоден перелік у цьому абзаці УПК не згадується взагалі!

Але! Це, звісно ж, не означає, що і сам Порядок № 506 теж забутий «взагалі»… Навпаки — він в УПК згаданий. Сенс у тому, що його правила поширюються тільки на ті категорії споживачів і товарів, які чорним по білому визначені в ньому самому. Не більше й не менше.

Сподіваємося, що здоровий глузд у фіскалів переміг повністю, а не наполовину.☺

 

Олександр Голенко, шеф-редактор

Податок на прибуток, Торгівля додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
19/19
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті