Мабуть, мало хто сумнівається, що торгівля таким специфічним товаром, як алкоголь має ліцензуватися. Але власне процедура ліцензування викликає чимало запитань. У цій статті ми відповідатимемо на найбільш важливі із них.
«Алкогольна» ліцензія: на що видається?
Для продажу яких напоїв необхідна «алкогольна» ліцензія?
Перелік видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню, встановлює ст. 9 Закону № 1775. Але торгівля алкоголем ліцензується за спеціальним законодавством — згідно із Законом № 481 (п.п. 9 ст. 9 Закону № 1775).
Для того аби мати чітке уявлення про те, чим дозволяє торгувати «алкогольна» ліцензія, звернемося до визначення алкогольного напою у законодавстві. Отже, алкогольні напої — продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 від- сотка об’ємних одиниць. Такі напої відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 2204, 2205, 2206, 2208 (ст. 1 Закону № 481).
Стисло нагадаємо, що це за групи. Наведемо їх у таблиці.
| Група | Алкогольні напої |
| 2204 | Вина виноградні, включаючи вина кріплені; сусло виноградне, крім того, що включено до товарної позиції 2009 |
| 2205 | Вермут та інше вино виноградне, з доданням рослинних або ароматичних екстрактів |
| 2206 | Інші зброджені напої (наприклад, сидр, перрі (грушевий напій), напій медовий); суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, в іншому місці не зазначені |
| 2208 | Спирт етиловий неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт |
Тож із цього ми можемо зробити також висновок, які з напоїв, що ми їх зазвичай вважаємо алкогольними, НЕ підпадають під визначення алкогольного напою.
Перш за все це, звичайно, пиво. Воно належить до товарної групи 2203. Окрім того, в преамбулі до Закону № 481 сказано, що його дія взагалі не поширюється на торгівлю пивом*.
* Виняток тут становить ст. 153 Закону № 481, але вона не стосується ліцензування.
Але і це ще не все. Закон № 481 пропонує декілька винятків, у яких навіть напої, що за визначенням є алкогольними, можуть продаватися без ліцензії на них. Розглянемо ці випадки.
Виноматеріали у суб’єктів первинного виноробства. Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону № 481 суб’єкти господарювання первинного виноробства здійснюють поставку виноматеріалів суб’єктам господарювання вторинного виноробства без ліцензії на оптову торгівлю.
Столові вина. Відповідно до ч. 11 ст. 15 Закону № 481 столові вина виведені з розряду алкогольних напоїв, роздрібна торгівля якими потребує ліцензії. Раніше податківці «не помічали» змін, внесених Законом України від 02.12.2010 р. № 2756-VI. Проте наразі у своїх роз’ясненнях вони визнають: роздрібна торгівля столовими винами може здійснюватись без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (див. консультацію у БЗ, підкатегорія 115.03).
Сидр та перрі. Вказані алкогольні напої належать до товарної групи 2206. Тож торгівля ними, назагал, підлягає ліцензуванню. Однак Закон № 481 дозволяє не придбавати на роздрібну торгівлю ними окрему ліцензію, а обмежитись «загальною» ліцензією на торгівлю алкогольними напоями (ч. 12 ст. 15 Закону № 481). Якщо ж ви торгуєте лише сидром і перрі, то вам доведеться придбати специфічну ліцензію. Вона дешевша за «загальну» ліцензію, але без неї у такому разі не обійтись (ч. 14 ст. 15 Закону № 481).
А от щодо слабоалкогольних напоїв ситуація зовсім інша. Адже ДСТУ 3297:95. «Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять» відносить їж до категорії лікеро-горілчаних напоїв. Тому не дивно, що податківці наполягають на ліцензуванні роздрібної торгівлі слабоалкогольними напоями. Такий висновок можна зробити із їхньої консультації у БЗ, підкатегорія 115.03 щодо торгівлі такими напоями, як «Джин-Тонік», «Ром-Кола», «Бренді-Кола», «Лонгер» тощо.
А тепер згадаємо ще про деякі напої, про які Закон № 481 прямо не згадує, але дуже часто постає питання, чи потрібно отримувати ліцензію на торгівлю ними.
Алкоголевмісні коктейлі. На нашу думку, торгівля коктейлями підлягає ліцензуванню. Адже алкоголевмісний коктейль відповідно до вже згадуваного ДСТУ 3297:95 — це напій, міцністю від 20 до 40 %. А отже, він потрапляє під визначення алкогольного напою у ст. 1 Закону № 481. Суди також розглядають алкоголевмісний коктейль як повноцінний алкогольний напій (див. ухвалу ВАСУ від 23.07.2008 р. № К-35761/06). Про виняток для торгівлі коктейлями у Законі нічого не сказано — тож вона підлягає ліцензуванню.
Одначе у торгівлі алкоголевмісними коктейлями є ще один нюанс. Донедавна у БЗ, під категорія 115.03 містилася консультація, у якій податківці так і казали: провадити роздрібну торгівлю такими коктейлями можна лише за наявності ліцензії для торгівлі алкогольними напоями. Однак наразі ця консультація втратила чинність (з 08.01.2014р.). Важко сказати чим визвани такі дії податківців. На наш погляд в цьому питані нічого не змінилося.
Алкоголевмісна кава. Питання щодо кави, яка містить алкоголь, мабуть, є найбільш неоднозначним. З одного боку така кава внаслідок додавання алкоголю зазвичай має міцність понад 1,2 %. З іншого боку, раніше податківці у своїх роз’ясненнях не вважали алкоголевмісну каву алкогольним напоєм (див. п. 4 листа ДПАУ від 05.06.2009 р. № 11931/7/21-0117). Нових роз’яснень з цього приводу наразі немає. Тому доводиться керуватися наявними.
На нашу думку, торгівля алкоголевмісною кавою не підлягає ліцензуванню. Головний аргумент на користь такого підходу — про алкоголевмісну каву нічого не сказано у товарних групах 2204, 2205, 2206, 2208, в яких перелічуються алкогольні напої. Підтверджує цю думку також і ВАСУ: він дійшов висновку, що напій «Кава по-голандськи», який містив алкоголь, не є алкогольним напоєм. Навіть незважаючи на те, що міцність цього напою складала 8 % (див. ухвалу ВАСУ від 15.05.2012 р. № К-54188/09).
Для більшої наочності проілюструємо, торгівля якими саме напоями і на яких умовах підлягає ліцензуванню (див. рис. 1).
Рис. 1. Класифікація алкогольних напоїв за потребою у ліцензуванні торгівлі ними
* Для суб’єктів господарювання первинного виноробства.
** Раніше податківці заперечували, але наразі згодні.
Порядок отримання «алкогольної» ліцензії
Які документи необхідно подати аби отримати ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями?
Який порядок дій суб’єкта господарювання, котрий хоче отримати таку ліцензію?
Закон № 481 передбачає, що для торгівлі алкогольними напоями суб’єктам господарювання видаються окремі ліцензії для оптової і роздрібної торгівлі.
Оскільки оптових торгівців алкогольними напоями не так вже й багато, ми дозволимо собі у цій статті докладно зупинитися на питаннях, пов’язаних з ліцензією на роздрібну торгівлю.
Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями видається строком на один рік.
Відмінність цієї ліцензії полягає у тому, що її вартість залежить від кількості РРО, через який будуть пробивати алкогольни напої. Вартість такої алкогольної ліцензії складає 8000 грн. (на кожний РРО) на рік на торгівлю у містах та 500 грн. (на кожний РРО) на торгівлю у селах та селищах.
А от якщо ви збираєтесь торгувати лише сидром та/або перрі і ця вартість для вас надто велика, то ви можете придбати спеціальну ліцензію лише на торгівлю цими напоями. Вона дешевша за звичайну ліцензію. Вартість ліцензії на роздрібну торгівлю сидром та перрі — 780 грн. на кожне місце торгівлі і незалежить від того, де ви торгуєте — у мегаполісі чи у невеличкому селі.
Для того, щоб краще зрозуміти механізм, за яким видається ліцензія на роздрібну торгівлю алкоголем, зобразимо його у вигляді схеми (див. рис. 2 на с 8).
Отже, як видно зі схеми на рис. 2, порядок отримання ліцензії не такий вже й складний.
Користуючись нагодою, хочемо вам додати, що незабаром набуде чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засвідчення вірності копій документів і виписок з них та справжності підпису на документах» від 13.05.2014 р. № 1253-VII. Він стосується окрім іншого і змін у Законі № 481, зокрема в ст. 15 цього Закону.
Після того, як цей Закон набуде чинності копії документів, які надаються до уповноваженого органу зможе посвідчувати не лише нотаріус, але й посадова особа органу ліцензування (ч. 24 ст. 15 Закону № 481). Те ж саме стосується і копії ліцензії, яку суб’єкт господарювання подає згодом аби внести місце зберігання своїх алкогольних напоїв до Єдиного реєстру (ч. 35 ст. 15 Закону № 481).
Наостанок хочемо звернути вашу увагу на наступне: як ви помітили зі схеми до заяви на видачу ліцензії додається певний перелік документів. Запам’ятайте: вказаний перелік є вичерпним, тобто вимагати у вас будь-які інші документи уповноважений орган не має права (ч. 24 ст. 15 Закону № 481).
Місце зберігання ліцензії
Де потрібно зберігати ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями — у за місцем реєстрації суб’єкта господарювання чи за місцем безпосереднього здійснення торгівлі?
Закон № 481 не дає прямої відповіді на це запитання. Але є підзаконні документи, які допоможуть відповісти на нього. Так, згідно з п. 27 Тимчасового порядка № 493 одержана на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами ліцензія має знаходитися на видному місці торгівлі і бути доступною для огляду. Принаймні на торговельному місці слід розмістити хоча б копію ліцензії.
Хочемо попередити, що за провадження оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій може бути застосований штраф — 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Але, на наш погляд, таке порушення, як нерозміщення ліцензії на місці торгівлі, не може призвести до цього штрафу. Ми переконані, що він застосується лише тоді, коли у продавця взагалі нема ліцензії. Та й податківці вважають, що норми ст. 17 Закону № 481 не передбачають застосування фінансових (штрафних) санкцій до суб’єктів господарювання за нерозміщення на видному місці торгівлі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (підкатегорія 115.06 БЗ).
В даному випадку контролюючі органи можуть застосувати хіба що адмінштраф згідно зі ст. 155 КпАП (порушення правил торгівлі) у розмірі від 1 до 10 нмгд (від 5 до 27 нмгд за вчинене вдруге). Нагадаємо, що за цією статтєю протоколи складають посадові особи органів внутрішніх справ, а справи розглядає інспекція із захисту прав споживачів.
Заміна РРО і зміни у ліцензії
Підприємство здійснило заміну РРО. Чи потрібно у цьому випадку вносити зміни до ліцензії на роздрібну торгівлю?
Згідно з п. 3.7 Порядку № 603 у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Рис. 2 . Схема дій заявника, який бажає отримати ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями
* До ціх документів ддається копія платіжного доручення з відміткою банку про сплату
** Заява та документи подаються до Головних управлінь Міндоходів в областях, м. Києві за місцем торгівлі суб’єкта господарювання. Подати документи та отримати оформлені ліцензії можна також в державних податкових інспекціях за місцем торгівлі суб’єкта господарювання.
Певна річ, що за таких обставин заміна РРО обов’язково відобразиться на ліцензії. Згідно з п. 3.8. цього ж Порядку у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних з реорганізацією суб’єкта господарювання), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
Видача оновленої ліцензії здійснюється на підставі заяви суб’єкта господарювання (ч. 30 ст. 15 Закону № 481).
Відповідно до роз’яснень податківців разом із такою заявою необхідно подати довідку Міндоходів про реєстрацію нового та/або виключення діючого РРО а також додаток до діючої ліцензії, в який потрібно внести зміни (див. консультацію у БЗ, підкатегорія 115.03).
Припустимо тепер, що ми не оновили ліцензію при заміні РРО. Податківці у своїх консультаціях дозволяють до переоформлення ліцензії здійснювати продаж алкогольних напоїв на підставі попередньої ліцензії. Вони відзначають, що до переоформлення ліцензії діє раніше видана (див. консультацію у БЗ, підкатегорія 115.03).
Утім, ми не рекомендуємо аж надто радіти цьому роз’ясненню і якомога швидше переоформлювати ліцензію. В іншому випадку формально виходитиме, що ви продаєте алкоголь через РРО, не зазначений у ліцензії, а за це передбачено штраф у розмірі 200 відсотків вартості проданого алкоголю, але не менше 1000 гривень (абзац шостий ч. 2 ст. 17 Закону № 481).
Несвоєчасна сплата за ліцензію
Підприємство вчасно не сплатило за ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем. Які наслідки?
Давайте ще раз згадаємо, що ліцензія на роздрібну торгівлю видається на рік і оплачується щоквартально рівними частками (ч. 16 і 17 Закону № 481).
Якщо ж черговий платіж за ліцензію не було своєчасно сплачено — дія ліцензії призупиняється до того часу, поки не буде сплачено заборгованість (ч. 26 ст. 15 Закону № 481). Призупиненою така ліцензія вважається з того дня, коли ви одержали розпорядження про це від уповноваженого органу. Ну, а поновлюється дія ліцензії з того дня, коли ви погасите свою заборгованість за черговим ліцензійним платежем (ч. 27 ст. 15 Закону № 481).
Але не думайте, що погашення заборгованості можна відтягувати скільки заманеться! Адже якщо ви прострочили сплату чергового платежу за ліцензію більш ніж на 30 календарних днів з моменту її призупинення — уповноважений орган прийме рішення про анулювання вашої ліцензії (абзац четвертий ч. 28 ст. 15 Закону № 481).
Залишки алкоголю: чи можна продати, подарувати, повернути?
Підприємство закінчує діяльність — роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами (строк ліцензії до 1 серпня). На цій же торговельній точці починає підприємницьку діяльність інше підприємство (теж роздрібна торгівля алкоголем та тютюном, початок дії ліцензії — з 1 серпня). Чи можна залишки алкогольної продукції передати (продати, подарувати) від «старого» торговця «новому»? Чи можна повернути залишки постачальнику?
На жаль, продати/подарувати/повернути алкотовар без наявності чинної оптової «алкогольної» ліцензії новому господарю торговельної точки/постачальнику не вдасться.
Адже згідно зі ст. 15 Закону № 481 оптова торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами може здійснюватися тільки за наявності ліцензії. А реалізація алкогольних напоїв/тютюнових виробів іншим суб’єктам господарювання (у тому числі постачальникам, іншим роздрібним торговцям) підпадає під визначення оптової торгівлі згідно зі ст. 1 Закону № 481.
Із тієї ж причини не вдасться і подарувати залишки алкоголю іншим підприємствам із метою подальшого комерційного використання. Як відомо, передання за договором дарування в термінології п.п. 14.1.202 ПКУ вважається продажем (реалізацією) товару, оскільки передбачає перехід права власності.
Якщо озвучити позицію податківців, то їх відповідь категорична — «ні, не можна». Так, у «Базі знань» прозвучало «ні» на такі запитання:
— чи можна магазину з «алколіцензією» на роздріб здійснити реалізацію залишків лікеро-горілчаних виробів іншому магазину у зв’язку з ліквідацією? (115.03 БЗ);
— чи можна суб’єкту господарювання, в якого закінчилася дія ліцензії, подарувати* комусь залишки алкогольних напоїв/тютюнових виробів? (115.03 БЗ);
— чи можна суб’єкту господарювання з чинною ліцензією на роздрібну торгівлю повернути постачальнику раніше придбані в нього алкогольні напої/тютюнові вироби? (115.05 БЗ).
* Водночас податківці дозволяють суб’єкту господарювання (його власнику) такі залишки випити й викурити. І хоча у відповіді не зазначено про статус власника алкоголю, зробити це може фізособа-підприємець.
Також не вдасться скористатися договором комісії: тут відповідний вид ліцензії має бути як у комітента, так і у комісіонера (підкатегорія 115.02 БЗ). Адже п. 8 Правил № 854 забороняє роздрібному торговцю алкоголем приймати для продажу алкогольні напої від продавців цієї продукції, які не мають ліцензії на опт. Однак, з іншого боку, якщо звернутися до визначення оптової торгівлі зі ст. 1 Закону № 481, то під неї підпадає реалізація алкопродукції іншим суб’єктам господарювання. У разі ж комісії на етапі передання алкопродукції від комітента комісіонеру реалізації не відбувається (немає переходу права власності), й фактично комітент реалізує свій товар саме кінцевому споживачу, тільки через комісіонера. Тому особливо сміливі торговці з роздрібною ліцензією можуть спробувати реалізувати залишки алкоголю через інший роздрібний магазин, але тільки за умови, що в обох суб’єктів будуть чинні ліцензії на роздріб. До речі, суди в цьому питанні на боці торговців (див. ухвалу ВАСУ від 18.02.2014 р. № К-11467/10).
Отже, у цій ситуації підприємству нічого не залишається, як до 1 серпня по максимуму постаратися розпродати залишки алкоголю/тютюну в роздріб, а що не вдасться, то випити чи викурити ☺, наприклад, організувавши корпоратив, або пустити на представницькі витрати. Податківці не проти безоплатних рекламних роздач, списання на представницькі витрати алкогольних напоїв/тютюнових виробів за наявності відповідної ліцензії на роздріб (підкатегорія 115.03 БЗ). Утім, із безоплатним переданням не все безхмарно: зверніть увагу на застосування мінімальних цін на алкоголь (див. с. 17).
Магазин і кафе в одному приміщенні: скільки потрібно ліцензій?
Чи потрібно придбавати окремі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єкту господарювання, який має магазин і кафетерій (буфет, ресторан тощо), розташовані в одній будівлі? Ні, не потрібно. У цьому випадку — коли магазин і кафе знаходяться в одній будівлі — достатньо буде придбати одну ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Річ у тім, що згідно з термінологією ст. 1 Закону № 481 місцем торгівлі є не окремий прилавок, а будівля в цілому:
«місце торгівлі — місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів — без обмеження площі, для алкогольних напоїв — торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів»
У свою чергу, ліцензія видається на місце торгівлі, яке має фігурувати на лицьовому боці ліцензії (п. 25 Тимчасового порядку № 493).
Із такою позицією згодні податківці, про що свідчить дві консультації з цього питання в «Базі знань» (підкатегорія 115.03)
Відмітка в ліцензії про внесення чергового платежу
Черговий квартальний платіж за роздрібну «алкогольну» ліцензію сплатили, проте відмітку в ліцензії не поставили. Надалі одержали лист про те, що ліцензію призупинено. Як бути у ситуації, що виникла?
Як зазначалося, ліцензія на роздрібну торгівлю алкоголем видається строком на 1 рік. При цьому плата за роздрібну «алкогольну» ліцензію вноситься щокварталу рівними частинами і зараховується до місцевого бюджету (ст. 15 Закону № 481).
Причому майте на увазі, що просто перерахувати щоквартальний платіж за ліцензію не достатньо. Про це потрібно неодмінно повідомити податківців. Адже вони контролюють (!) внесення ліцензійної плати. А тому з метою контролю суб’єкт господарювання повинен подати до контролюючого органу копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату платежу (ч. 4 ст. 16 Закону № 481, п. 3.10 Порядку № 603). Більше того,
про здійснення чергового (квартального) платежу в ліцензії має бути проставлена спеціальна відмітка
Для цього, як роз’яснюється в підкатегорії 115.03 БЗ, одночасно з копією платіжного доручення необхідно подати податківцям ліцензію та заяву довільної форми із проханням внести до ліцензії відомості про сплату чергового платежу. Тоді податковий орган проставить відмітку про поточне (квартальне) внесення плати на зворотному боці ліцензії (пп. 25, 38 Тимчасового порядку № 493, пп. 3.1, 3.6, 3.10 Порядку № 603). На це податківцям надається 10 календарних днів із дня отримання документів від суб’єкта господарювання.
Майте на увазі, що в разі несвоєчасної сплати за ліцензію чергового платежу дія ліцензії призупиняється на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на строк до сплати заборгованості (ч. 26 ст. 15 Закону № 481). При цьому ліцензія вважається призупиненою з моменту отримання суб’єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію. А поновлюється її дія з моменту зарахування відповідного чергового платежу до бюджету (ч. 27 ст. 15 Закону № 481).
Причому до такого ж розвитку подій, як бачимо, може призвести й більш делікатний випадок (як у поставленому запитанні) — коли черговий платіж за ліцензію внесено, проте податківців про це суб’єкт господарювання через недогляд не проінформував. Сценарій виявився тим самим. Не отримавши підтвердження про сплату чергового платежу (копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату), податківці надіслали суб’єкту господарювання повідомлення про те, що ліцензію призупинено.
За таких обставин суб’єкту господарювання варто поспішити виправити ситуацію. Адже плату за ліцензію дійсно внесено як належить. Виходить, ліцензія насправді є оплаченою. А отже, взагалі-то, призупиняти її підстав немає.
До того ж також звернемо увагу на ст. 1 Закону № 481. У ній зазначено: призупинення ліцензії — тимчасове позбавлення суб’єкта господарювання права на провадження зазначеної в ліцензії діяльності у разі несплати за ліцензію чергового платежу. Проте в нашому випадку, повторимо, несплати не було. Тож дію ліцензії має бути поновлено.
Тому вихід в тому, щоб скоріше все повернути на свої місця. Тобто, отримавши повідомлення про призупинення ліцензії, суб’єкт господарювання повинен подати податківцям не подані свого часу документи:
— копію платіжного доручення з відміткою банку про оплату;
— ліцензію — для проставляння в ній відмітки про внесення чергового платежу;
— заяву довільної форми із проханням про проставляння в ліцензії відповідної відмітки.
І це краще встигнути зробити у 30-денний строк із моменту призупинення ліцензії. Інакше справа може зайти дуже далеко і «алкогольна» ліцензія може бути навіть анульована (ч. 28 ст. 15 Закону № 481).
У свою чергу, податківці повинні дію фактично оплаченої ліцензії поновити (ч. 27 ст. 15 Закону № 481).
Ще майте на увазі, що на період призупинення ліцензії суб’єкт господарювання позбавляється права провадити діяльність, яка ліцензується. Тому за торгівлю алкогольними напоями без відмітки в ліцензії суб’єкту господарювання можуть загрожувати штрафні санкції як за безліцензійну торгівлю згідно зі ст. 17 Закону № 481, а посадовим особам — адмінштраф на підставі ст. 156 КпАП (див. підкатегорію 115.06 БЗ). Хоча якщо щоквартальний платіж внесено своєчасно, суб’єктам господарювання допомагають захиститися від штрафів судові інстанції (постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 16.04.2013 р. у справі № 806/1439/13-а, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2013 р. по справі № 806/1439/13-а).
Тож усі ці «ліцензійні» формальності краще не залишати повз уваги і щокварталу процедури оплати/підтвердження оплати ліцензій дотримуватись.
Роздрібна торгівля алкоголем: чи можливий безготівковий розрахунок?
Чи може продавець, який має ліцензію на роздрібну торгівлю алкоголем, продати товар за безготівковим розрахунком? Чи для цього необхідна «алкогольна» ліцензія на опт?
Безготівкові розрахунки в роздробі цілком можливі, і без оптової «алкогольної» ліцензії за певних умов можна обійтися. Головне, щоб дотримувалися критерії роздрібної торгівлі й алкогольні напої реалізовувалися кінцевим споживачам. Детальніше розглянемо, чому.
Для цього звернемося до профільного законодавства — «алкогольного» Закону № 481. У його ст. 1 зустрічаємо визначення потрібних нам понять:
— оптова торгівля — діяльність із придбання і відповідного перетворення товарів для наступної їх реалізації суб’єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам господарювання;
— роздрібна торгівля — діяльність із продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.
Як бачимо, якщо при оптовій торгівлі алкогольні напої реалізуються суб’єктам господарювання з метою подальшого перепродажу, то характерна риса роздробу — продаж алкогольних напоїв кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Причому
форма розрахунків за товар (готівкова чи безготівкова) у роздрібній торгівлі значення не має
До речі, зверніть увагу, слово в слово повторює визначення «роздрібна торгівля алкогольними напоями» і п. 2 «алкогольно-роздрібних» Правил № 854. У ньому роздрібна торгівля алкоголем позначена тими ж критеріями: продаж кінцевим споживачам незалежно від форми розрахунків. Причому, дивіться самі, далі в п. 4 Правил № 854 за роздрібним торговцем закріплено обов’язок (!): забезпечити можливість проведення безготівкових розрахунків покупцями за товари — з використанням електронних платіжних засобів відповідно до законодавства. Тому щодо можливості безготівкової оплати за допомогою платіжних карток сумнівів взагалі бути не повинно. Адже «алкогольно-роздрібні» Правила № 854 прямо передбачають (!) цей варіант розрахунків.
Щоправда, податківці чомусь на пряме запитання про те, чи може роздрібний торговець продавати алкоголь за безготівковим розрахунком, у підкатегорії 115.05 БЗ стали відповідати розпливчасто. І всупереч спершу процитованому визначенню «роздрібна торгівля» зі ст. 1 Закону № 481 (де чорним по білому значиться — «незалежно від форми розрахунків»), потім стали стверджувати, що роздрібна торгівля алкоголем нібито можлива тільки через (унесений до ліцензії) РРО. Із чого зрештою зробили висновок, що проведення будь-яких інших форм розрахунків при роздрібній торгівлі алкоголем не передбачено. Насправді неозброєним оком видно: подібний висновок контролерів іде в розріз із визначенням «роздрібної торгівлі» і є помилковим.
Також звернемо увагу і на п. 22 «торговельного» Порядку № 833. Він встановлює, що розрахунки за продані товари можуть здійснюватися в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо). До того ж про можливість кінцевих споживачів розраховуватися за товари в готівковій чи безготівковій формі (за допомогою розрахункових документів в електронному або паперовому вигляді через банківську установу) свідчать ст. 1087 ЦКУ і, як не дивно, п. 12 Порядку № 10. Отже, форма розрахунків (готівкова чи безготівкова) для роздрібної торгівлі значення не має.
Нагадаємо, що про це ми вже згадували раніше (див. статтю «Опт чи роздріб: як розмежувати» // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 89, с. 41). Там же принагідно відзначали, що на роздрібного продавця при цьому не покладено обов’язку відстежувати подальший порядок використання товару покупцем (для перепродажу чи для особистого споживання). Важливо, щоб первісно сам товар реалізовувався покупцю для кінцевого використання, тобто за договором роздрібного купівлі-продажу (ст. 698 ЦКУ), а не з метою подальшого перепродажу, як це відбувається при договорі постачання (ст. 712 ЦКУ).
Інакше, якщо алкоголь буде поставлено для подальшого перепродажу (критерії роздробу не дотримуються), з’являються підстави говорити про опт та безліцензійну оптову торгівлю алкоголем з усіма наслідками, що з цього випливають.
Тому радимо партнерам один одного зайвий раз не підводити. А щоб уникнути можливих питань при перевірках, суб’єктам господарювання — покупцям про всяк випадок бути готовим підтвердити «внутрішнє кінцеве» використання придбаного алкоголю документально. Тоді безготівкове придбання нікому не завдасть клопоту.
висновки
-
Ліцензія на роздрібну торгівлю алкоголем видається на кожне місце торгівлі. Строк дії ліцензії — 1 рік.
-
Оплата за роздрібну «алкогольну» ліцензію вноситься рівними частинами щокварталу. При цьому розмір плати залежить від кількості розташованих у місці торгівлі РРО, зазначених у ліцензії, через які реалізуються алкогольні напої.
-
Продати/подарувати/повернути алкотовар без наявності чинної оптової «алкогольної» ліцензії новому господарю торговельної точки/постачальнику не можна.
-
Сплативши щоквартальний платіж за роздрібну «алкогольну» ліцензію, потрібно подати податковому органу: (1) копію платіжного доручення з відміткою банку про оплату, а також (2) ліцензію і (3) заяву довільної форми для проставлянні в ліцензії відмітки про внесення чергового щоквартального платежу.
- У роздрібі алкогольні напої можуть продаватися як за готівковий, так і за безготівковий розрахунок. Форма розрахунків з покупцями значення не має. Головне, щоб їх покупці виявилися кінцевими споживачами.
