Облік основних засобів та інвестиційної нерухомості. 2. Облік надходження основних засобів

В обраному У обране
Друк
ВОРОНАЯ НАТАЛІЯ, БІЛОВА НАТАЛЯ, НЕСТЕРЕНКО МАКСИМ
Податки та бухгалтерський облік Липень, 2014/№ 59

2.1. Правила формування первісної вартості основних засобів

Об’єкти ОЗ, що надходять на підприємство, і в бухгалтерському, і в податковому обліку зараховують на баланс за первісною вартістю. Про це говорять п. 7 П(С)БО 7 і п. 146.4 ПКУ.

«Бухгалтерське» визначення терміна «первісна вартість» наведено в п. 4 П(С)БО 7. Там зазначено, що первісна вартість — це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Порядок формування первісної вартості залежить від способу отримання ОЗ та застережений у пп. 8 — 13 П(С)БО 7 та пп. 146.5 — 146.10 ПКУ. Для вашої зручності наведемо цю інформацію в табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Порядок формування первісної вартості об’єктів оз

Спосіб надходження ОЗ

Первісна вартість об’єктів ОЗ

бухгалтерський облік

податковий облік

1

2

3

Придбання ОЗ за грошові кошти (докладніше див. на с. 11)

Первісну вартість об’єкта ОЗ, що придбавається, формують такі витрати (бухгалтерські та податкові правила при цьому повністю збігаються): — суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків); — реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням/отриманням прав на об’єкт ОЗ; — суми ввізного мита; — суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) ОЗ (якщо вони не відшкодовуються платникові); — витрати на страхування ризиків доставки ОЗ; — витрати на транспортування, установлення, монтаж, налагодження ОЗ;
— фінансові витрати, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено П(С)БО 31*; — інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням ОЗ до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою. Крім того, у бухгалтерському обліку первісна вартість об’єкта ОЗ збільшується з одночасним створенням забезпечення на обґрунтовану розрахунком суму зобов’язання, яке відповідно до законодавства виникає в підприємства стосовно демонтажу, переміщення цього об’єкта і приведення земельної ділянки, на якій він знаходиться, до стану, придатного для подальшого використання, зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель (абзац десятий п. 8 П(С)БО 7)

* Докладніше про порядок бухгалтерського обліку фінансових витрат, пов’язаних зі створенням кваліфікаційних активів, читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 18, с. 4; 2013, № 48, с. 20.

Придбання об’єктів ОЗ, зобов’язання за розрахунками за які визначені загальною сумою*

Первісну вартість об’єктів ОЗ визначають шляхом розподілу цієї суми пропорційно:

справедливій вартості** окремого об’єкта ОЗ (п. 9 П(С)БО 7)

звичайній ціні*** окремого об’єкта ОЗ (п. 146.7 ПКУ)

* Цей спосіб розрахунку первісної вартості застосовують у тому випадку, коли при купівлі декількох об’єктів необоротних активів за одним договором підприємство-продавець не виділяє в документах на відвантаження вартість кожного з них, а вказує їх загальну вартість.

** Справедлива вартість — це сума, за якою можна продати актив або сплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату (п. 4 П(С)БО 7). Порядок визначення справедливої вартості за видами активів та зобов’язань застережено в додатку до П(С)БО 19. Відповідно до нього для ОЗ справедливою вартістю здебільшого є ринкова вартість об’єктів.

*** Звичайну ціну визначають за допомогою методів, установлених «трансфертною» ст. 39 ПКУ.

Придбання ОЗ
за імпортом (докладніше див. на с. 17)

Первісна вартість імпортних ОЗ формується з урахуванням норм п. 8 П(С)БО 7 та П(С)БО 21 (див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 20, с. 20). Первісна вартість об’єктів ОЗ, оцінених в іноземній валюті, відображається у грошовій одиниці України залежно від того, яка подія була першою: — якщо отримання ОЗ, то первісну вартість визначають за курсом НБУ на дату оприбуткування ОЗ; — якщо оплата вартості ОЗ, то первісну вартість визначають за курсом НБУ на дату перерахування попередньої оплати

Первісна вартість імпортних ОЗ формується з урахуванням положень п. 146.5 і п.п. 153.1.2 ПКУ та залежить від того, яка подія була першою: — якщо отримання ОЗ, то первісну вартість визначають за курсом НБУ на дату здійснення операції придбання (тобто на дату оприбуткування ОЗ); — якщо оплата вартості ОЗ, то первісну вартість визначають за курсом НБУ на дату здійснення попередньої оплати

Самостійне виготовлення ОЗ (докладніше див. на с. 22)

Первісна вартість об’єкта ОЗ формується в тому самому порядку, що й у разі придбання ОЗ за грошові кошти, тобто складається з витрат, перелічених у п. 8 П(С)БО 7

Первісна вартість об’єкта ОЗ формується з урахуванням витрат на виготовлення об’єкта ОЗ без урахування ПДВ (якщо підприємство зареєстроване платником ПДВ) незалежно від джерел фінансування. Сюди ж відносять усі виробничі витрати, які пов’язані з виготовленням та введенням в експлуатацію об’єкта ОЗ (п. 146.6 ПКУ)

Отримання об’єкта ОЗ в обмін на:

— подібний об’єкт (докладніше див. на с. 26)

Первісна вартість об’єкта ОЗ, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта ОЗ. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об’єкта ОЗ, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта з віднесенням різниці, що виникла, на витрати періоду (п. 12 П(С)БО 7)

Первісна вартість об’єкта ОЗ, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює вартості переданого об’єкта ОЗ, що амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації, але не вище за звичайну ціну об’єкта ОЗ, отриманого в обмін (п. 146.9 ПКУ)

— неподібний об’єкт (докладніше див. на с. 27)

Первісна вартість об’єкта ОЗ, придбаного в обмін на неподібний актив, дорівнює справедливій вартості переданого немонетарного активу, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, передану (отриману) при обміні (п. 13 П(С)БО 7)

Первісна вартість об’єкта ОЗ, отриманого в обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює вартості переданого об’єкта ОЗ, що амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації, збільшеної/зменшеної на суму коштів або їх еквівалента, передану/отриману при обміні, але не вище за звичайну ціну об’єкта ОЗ, отриманого в обмін (п. 146.10 ПКУ)

Унесення ОЗ до статутного капіталу (докладніше див. на с. 31)

Первісною вартістю об’єкта ОЗ визнають погоджену засновниками (учасниками) підприємства його справедливу вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7 (п. 10 П(С)БО 7)

Первісною вартістю об’єкта ОЗ визнають погоджену засновниками (учасниками) підприємства вартість, але не вище за звичайну ціну (п. 146.8 ПКУ)

Безоплатне отримання ОЗ (докладніше див. на с. 33)

Первісна вартість безоплатно отриманих ОЗ дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених п. 8 П(С)БО 7
(п. 10 П(С)БО 7)

Безоплатно отримані ОЗ (через відсутність витрат, пов’язаних з їх придбанням) не підлягають податковій амортизації. Тому податкова первісна вартість (що амортизується) стосовно таких ОЗ не визначається — відповідної норми в ПКУ немає

 

Увага! У податковому обліку первісну вартість в описаному вище порядку формують тільки щодо виробничих ОЗ, тобто ОЗ, які призначені для використання платником податків у госпдіяльності. Адже витрати на придбання саме таких ОЗ згідно з п. 144.1 ПКУ підлягають податковій амортизації та можуть бути враховані в податковому обліку. А от витрати на придбання/виготовлення невиробничих ОЗ у податковому обліку не відображають і не амортизують.

У бухгалтерському обліку подібного розмежування немає — наведені вище правила застосовують як для виробничих, так і для невиробничих ОЗ.

Під час надходження ОЗ усі витрати на їх придбання (створення), що включаються до первісної вартості, акумулюють на рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

Уведені в експлуатацію об’єкти ОЗ та МНМА обліковують на відповідних субрахунках рахунків 10 «Основні засоби» та 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

Від загальних правил формування первісної вартості об’єктів ОЗ переходимо до конкретних особливостей їх обліку залежно від способу надходження на підприємство.

 

2.2. Придбання основних засобів за грошові кошти в національній валюті

 

Бухгалтерський облік

 

Придбані за грошові кошти ОЗ зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю, що включає витрати, перелічені в п. 8 П(С)БО 7 (див. табл. 2.1 на с. 8).

Спочатку всі витрати на придбання об’єкта ОЗ накопичують на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» або 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів». Під час передачі (введення) в експлуатацію цього об’єкта витрати списують із кредиту субрахунку 152 або 153 до дебету відповідного субрахунку рахунка 10 або 11.

Певні особливості супроводжують купівлю необоротних активів за рахунок позикових кош­тів та на умовах товарного кредиту. Відповідно до абзацу дев’ятого п. 8 П(С)БО 7 фінансові витрати не включають до первісної вартості ОЗ, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень. Виняток становлять фінансові витрати, що включаються до собівартості кваліфікаційних активів згідно з П(С)БО 31.

Під терміном «кваліфікаційний актив» п. 3 П(С)БО 31 розуміє актив, який обов’язково потребує суттєвого часу для його створення (понад 3 місяці)*. Примірний перелік кваліфікаційних активів ми з вами знайдемо в додатку 1 до П(С)БО 31.

* Такий критерій установлено п. 1.6 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку фінансових витрат, затверджених наказом Мінфіну від 01.11.2010 р. № 1300.

Докладніше про порядок обліку фінансових витрат, пов’язаних зі створенням кваліфікаційних активів, див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 18, с. 4; 2013, № 48, с. 20.

Нарахування процентів за користування фінансовим або товарним кредитом (як тих, що не капіталізуються, так і тих, що підлягають включенню до первісної вартості кваліфікаційного активу) відображають проводкою:

— Дт 951 — Кт 684, якщо отримано банківський кредит;

— Дт 952 — Кт 684, якщо отримано товарний кредит.

Потім здійснюють запис:

— Дт 792 — Кт 951 (952) — щодо суми процентів, які не капіталізуються, визнаних фінансовими витратами звітного періоду;

— Дт 15 — Кт 951 (952) — щодо суми процентів, які підлягають капіталізації.

Зауважте: суб’єкти малого підприємництва, представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності та юридичні особи, які не займаються підприємницькою діяльністю, проценти за користування позиковими коштами не капіталізують, а завжди включають до витрат періоду (п. 4 П(С)БО 31).

 

Податковий облік

 

Податок на прибуток. Податкова первісна вартість об’єктів ОЗ, придбаних за плату, формується відповідно до вимог п. 146.5 ПКУ (див. табл. 2.1 на с. 8).

Так, у податковому обліку, як і в бухобліку, до первісної вартості ОЗ, зокрема, потрапляють:

— пенсійний збір при купівлі легкового автомобіля та нерухомості;

— збір за першу реєстрацію транспортних засобів;

— витрати, пов’язані з державною реєстрацією прав власності на об’єкти нерухомості;

— непрямі податки, сплачені у зв’язку з придбанням ОЗ, що не відшкодовуються підприємству. Це відбувається, наприклад, коли ОЗ придбаваються неплатником ПДВ або з метою використання в неоподатковуваних, звільнених від оподаткування або таких, що не є об’єктом обкладення ПДВ, операціях (див. консультацію податківців у підкатегорії 102.09.01 БЗ*).

* Тут і далі — База знань, розміщена на офіційному сайті Міндоходів (http://zir.minrd.gov.ua/main/bz/view/).

А куди відносити витрати підприємства на оплату посередникам винагород за послуги, пов’язані з придбанням ОЗ?

На наш погляд, такі витрати до складу первісної вартості ОЗ не включають, а враховують у складі інших витрат звітного періоду на підставі п.п. 138.12.2 ПКУ. Консультацію аналогічного змісту раніше було розміщено в підкатегорії 102.09.01 БЗ. На сьогодні вона втратила чинність, проте вважаємо, що думка податківців з цього питання не змінилася.

Нараховані проценти (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства, пов’язані із запозиченнями, у межах норм, установлених ПКУ, є фінансовими витратами. Вони включаються до складу інших витрат на підставі п.п. 138.10.5 ПКУ та відображаються в рядку 06.3 декларації з податку на прибуток. Виняток становлять фінансові витрати, які відносять до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до П(С)БО 31, тобто ті, що включаються до первісної вартості придбаних ОЗ.

Датою збільшення податкових витрат за процентами, що не капіталізуються, є дата їх визнання, визначена за бухобліковими правилами, тобто дата нарахування (п. 141.1 і п.п. 138.5.2 ПКУ).

Податковий облік ОЗ згідно з ПКУ ведуть пооб’єктно у складі відповідної групи ОЗ. Збільшується балансова вартість ОЗ (для об’єктів усіх груп) на початок місяця, наступного за місяцем уведення об’єкта ОЗ в експлуатацію.

Податок на додану вартість. За правилом, установленим ст. 198 ПКУ, підприємство — платник ПДВ, що придбаває ОЗ в іншого платника ПДВ, має право збільшити податковий кредит на суму ПДВ, сплачену (нараховану) у складі вартості отриманого об’єкта. Але це за умови, що:

1) придбані ОЗ використовуватимуться в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

2) від постачальника отримано правильно оформлену податкову накладну (ст. 201 ПКУ).

Датою збільшення податкового кредиту є дата здійснення першої з подій — або дата оплати, або дата отримання об’єкта ОЗ (п. 198.2 ПКУ).

Право на податковий кредит виникає незалежно від того, чи почав платник податків використовувати ОЗ в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності, а також від того, чи здійснював він оподатковувані операції у звітному періоді (п. 198.3 ПКУ).

Якщо об’єкт ОЗ ви придбаваєте для використання в операціях, що звільнені або не є об’єктом обкладення ПДВ, то суми сплаченого (нарахованого) ПДВ податковий кредит не збільшують, а включаються до складу первісної вартості об’єкта на підставі п.п. 139.1.6 ПКУ.

Можливо, ви придбаваєте ОЗ, щоб використовувати їх одночасно і в оподатковуваних, і в неоподатковуваних операціях. У такому випадку до податкового кредиту ви можете віднести суму «вхідного» ПДВ, що відповідає частці викорис­тання таких ОЗ в оподатковуваних операціях (п. 199.1 ПКУ).

Декілька слів про ПДВ-наслідки купівлі ОЗ із залученням фінансового або товарного кредиту. Проценти за користування фінансовим кредитом ПДВ не обкладаються. А от із процентами за користування товарним кредитом ситуація інша. У податковому обліку такі проценти розглядаються як плата за надані послуги з відстрочення оплати вартості товару, а тому обкладаються ПДВ.

Суму ПДВ, сплачену (нараховану) у складі процентів, підприємство-покупець має право включити до податкового кредиту за наявності належним чином оформленої податкової накладної.

А тепер облік операцій з придбання ОЗ за грошові кошти розглянемо на прикладах (див. табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Придбання оз за грошові кошти в національній валюті

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

7

1. Придбання об’єкта ОЗ на умовах подальшої оплати

Вихідні дані. Підприємство за грошові кошти придбало будівлю виробничого цеху вартістю 2400000,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 400000,00 грн.).

1

Сплачено суму держмита

642

311

20000,00

2

Перераховано збір до Пенсійного фонду при купівлі нерухомості

651

311

20000,00

3

Сплачено витрати, пов’язані з оформленням права власності на об’єкт нерухомості

377

311

3500,00

4

Оформлено право власності на будівлю виробничого цеху

152

631

2000000,00

5

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ (за наявності податкової накладної)

641/ПДВ

631

400000,00

6

Включено до первісної вартості будівлі цеху витрати на сплату держмита

152

642

20000,00

7

Включено до первісної вартості будівлі цеху витрати, пов’язані з оформленням права власності на об’єкт нерухомості

152

377

3500,00

8

Нараховано збір до Пенсійного фонду при купівлі нерухомості

152

651

20000,00

9

Уведено в експлуатацію будівлю виробничого цеху

103

152

2043500,00*

—*

* У податковому обліку сформовано первісну вартість будівлі в розмірі 2043500,00 грн. Із місяця, наступного за місяцем уведення об’єкта ОЗ в експлуатацію, щодо нього починає нараховуватися бухгалтерська та податкова амортизація.

10

Зменшено залишок на позабалансовому рахунку 09

09

2043500,00

11

Перераховано кошти в оплату вартості придбаного об’єкта нерухомості

631

311

2400000,00

2. Придбання об’єкта ОЗ на умовах попередньої оплати

Вихідні дані. Підприємство за грошові кошти придбало вантажний автомобіль вартістю 180000,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 30000,00 грн.). Об’єкт використовуватиметься в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності.

1

Перераховано передоплату за автомобіль

371

311

180000,00

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ (за наявності податкової накладної)

641/ПДВ

644

30000,00

3

Отримано від постачальника автомобіль

152

631

150000,00

4

Списано суму відображеного раніше податкового кредиту з ПДВ

644

631

30000,00

5

Проведено залік заборгованостей

631

371

180000,00

6

Сплачено платежі, пов’язані з реєстрацією автомобіля в органах ДАІ

377

311

600,00

7

Віднесено на збільшення первісної вартості автомобіля витрати на реєстрацію

152

377

600,00

8

Уведено в експлуатацію вантажний автомобіль (150000,00 грн. + 600,00 грн.)

105

152

150600,00

—*

* У податковому обліку сформовано первісну вартість автомобіля в розмірі 150600,00 грн. Із місяця, наступного за місяцем уведення об’єкта в експлуатацію, щодо нього починає нараховуватися бухгалтерська та податкова амортизація.

9

Зменшено залишок на позабалансовому рахунку 09

09

150600,00

3. Придбання об’єкта ОЗ за рахунок позикових коштів

Вихідні дані. Підприємство за кредитні кошти придбало об’єкт ОЗ (виробниче обладнання) вартістю 96000,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 16000,00 грн.). Куплений об’єкт не відповідає критеріям кваліфікаційного активу. Сума процентів за користування кредитом становить 2400,00 грн.

1

Отримано на поточний рахунок підприємства короткостроковий кредит банку

311

601

96000,00

—*

* У податковому обліку основна сума кредиту при його отриманні до складу доходів не включається (п.п. 136.1.20 ПКУ).

2

Перераховано постачальнику передоплату за обладнання

371

311

96000,00

3

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ (за наявності податкової накладної)

641/ПДВ

644

16000,00

4

Отримано обладнання

152

631

80000,00

5

Списано раніше відображену суму податкового кредиту з ПДВ

644

631

16000,00

6

Відображено залік заборгованостей

631

371

96000,00

7

Уведено в експлуатацію обладнання

104

152

80000,00

—*

* У податковому обліку сформовано первісну вартість об’єкта ОЗ групи 4 (80000,00 грн.).

8

Нараховано проценти за користування кредитом

951

684

2400,00

2400,00*

* Обладнання не відповідає критеріям кваліфікаційного активу, тому проценти за кредит не капіталізують, а відносять до складу інших витрат за датою їх нарахування (пп. 138.5.2 і 138.10.5 ПКУ).

9

Списано на фінансовий результат витрати на сплату процентів

792

951

2400,00

10

Сплачено проценти за користування кредитом

684

311

2400,00

11

Погашено банківський кредит

601

311

96000,00

—*

* У податковому обліку основна сума кредиту при його погашенні до складу витрат не включається (п.п. 139.1.4 ПКУ).

4. Придбання ОЗ на умовах товарного кредиту

Вихідні дані. Підприємство на умовах товарного кредиту придбало верстат вартістю 72000,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 12000,00 грн.). Первісний внесок згідно з договором склав 24000,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 4000,00 грн.). За користування товарним кредитом підприємство щомісяця сплачує проценти в розмірі 600,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 100,00 грн.).

1

Перераховано продавцю авансовий внесок за верстат

371

311

24000,00

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ (за наявності податкової накладної)

641/ПДВ

644

4000,00

3

Оприбутковано верстат

152

631

60000,00

4

Списано суму відображеного раніше податкового кредиту з ПДВ

644

631

4000,00

5

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ (за наявності податкової накладної)

641/ПДВ

631

8000,00

6

Відображено залік заборгованостей

631

371

24000,00

7

Відображено нарахування процентів за користування товарним кредитом

952

684

500,00

500,00*

* Сума процентів за товарним кредитом у податковому обліку відноситься до складу інших витрат у періоді їх нарахування (пп. 138.5.2 і 138.10.5 ПКУ).

8

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ у складі суми процентів (за наявності податкової накладної)

641/ПДВ

684

100,00*

9

Списано на фінансовий результат витрати на сплату процентів

792

952

500,00

10

Перераховано грошові кошти в оплату процентів за користування товарним кредитом

684

311

600,00

11

Перераховано кошти в оплату вартості обладнання

631

311

16000,00

12

Уведено в експлуатацію верстат

104

152

60000,00

—*

* У податковому обліку сформовано первісну вартість об’єкта ОЗ групи 4 (60000,00 грн.).

 

2.3. Придбання основних засобів за грошові кошти в іноземній валюті Бухгалтерський облік

 

Як і при купівлі ОЗ за гривні, при формуванні первісної вартості ОЗ, придбаних за грошові кошти в іноземній валюті, керуємося переліком витрат, передбаченим п. 8 П(С)БО 7 (див. табл. 2.1 на с. 8).

Для перерахунку у гривню первісної вартості ОЗ, вираженої в іноземній валюті, користуємося правилами, установленими П(С)БО 21.

Це випливає з норм п. 5 П(С)БО 21 з урахуванням запланованих змін, проект яких розміщено на сайті Мінфіну (детальніше див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 50, с. 12).

Вартість об’єкта ОЗ, придбаного в нерезидента на умовах подальшої оплати, визначають за курсом НБУ на кінець робочого дня, що передував даті його отримання (оприбуткування)

Зверніть увагу: кредиторська заборгованість, що виникла перед постачальником-нерезидентом, для цілей бухобліку вважається монетарною (оскільки буде погашена грошима). Тому на дату балансу і на дату здійснення господарської операції щодо неї потрібно визначати курсові різниці (п. 8 П(С)БО 21).

Курсову різницю, що утворилася в результаті перерахунку, залежно від її знака відображають у складі інших доходів (Кт 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці») або інших витрат (Дт 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць»).

Якщо перша подія — оплата вартості ОЗ, керуємося п. 6 П(С)БО 21. Відповідно до нього вартість ОЗ перераховуємо у валюту звітності із застосуванням курсу НБУ на кінець робочого дня, що передував даті сплати авансу. Причому якщо авансові платежі в іноземній валюті здійснюються постачальнику частинами, вартість об’єкта ОЗ визначають за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.

Дебіторська заборгованість, що виникла при цьому, є немонетарною (оскільки її буде погашено отриманням ОЗ, тобто немонетарного активу). А отже, щодо неї не потрібно розраховувати курсові різниці ні на дату балансу, ні на дату здійснення господарської операції (тобто на дату погашення такої заборгованості).

 

Податковий облік

 

Податок на прибуток. Первісна вартість ОЗ, придбаних за грошові кошти в інвалюті, формується в тому самому порядку, що й куплених за національну валюту, тобто з урахуванням тих самих витрат, які перелічені в п. 146.5 ПКУ (див. табл. 2.1 на с. 8).

Однак існують і «специфічні» імпортні витрати. Наприклад, вартість послуг митного брокера (декларанта), якщо вони безпосередньо пов’язані з придбанням ОЗ.

З одного боку, прямо в переліку витрат, що формують первісну вартість ОЗ, такі послуги не зазначені. Можна говорити про те, що, по суті, послуги брокера є посередницькими, а тому не повинні потрапляти до первісної вартості ОЗ.

З другого боку, їх можна віднести до інших витрат, безпосередньо пов’язаних з доведенням ОЗ до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою. Адже без проведення митного оформлення об’єкт ОЗ неможливо використовувати в госпдіяльності. У зв’язку з цим безпечніше, безумовно, включити такі витрати до первісної вартості ОЗ. Тим більше що стосовно імпортних запасів податківці наполягають саме на такому підході (див. консультацію в підкатегорії 102.07.03 БЗ).

Аналогічний висновок можна зробити і щодо плати за митне оформлення об’єктів ОЗ (якщо воно відбувається поза місцем розташування митних органів або в неробочий час).

Що стосується акцизного податку (якщо імпортуються підакцизні ОЗ), то його включаємо до первісної вартості ОЗ як непрямий податок, який не відшкодовується підприємству.

Щоб визначити гривневий еквівалент вартос­ті ОЗ, придбаних за грошові кошти в іноземній валюті, підключаємо норми п.п. 153.1.2 ПКУ.

Перша подія — отримання ОЗ. Для розрахунку приймаємо курс НБУ, що діє на дату* придбання об’єкта ОЗ (тобто на дату його оприбуткування).

* Згідно з роз’ясненнями податківців (див. листи Міндоходів від 10.04.2014 р. № 8414/7/99-99-19-03-01-17 і від 08.05.2014 р. № 8180/6/99-99-19-03-02-16) для визначення суми витрат у разі імпорту товарів, робіт, послуг (у тому числі ОЗ) протягом усієї доби застосовується курс НБУ, що діє на 0 годин відповідної доби.

Кредиторська заборгованість, що виникла перед нерезидентом (покупець винен нерезиденту гроші за отриманий об’єкт), є монетарною. Тому щодо неї мають визначатися курсові різниці. Для цього користуємося правилами їх розрахунку з пп. 7 і 8 П(С)БО 21 (п.п. 153.1.3 ПКУ).

Визначають курсові різниці на дату звітного балансу (докладніше про цю дату див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 94, с. 45) і на дату здійснення господарської операції.

При цьому відповідно до п.п. 153.1.3 ПКУ:

додатне значення курсової різниці (тобто курс НБУ на дату її визначення знизився) враховують у складі інших доходів (п.п. 135.5.11 ПКУ) та відображають у рядку 03.19 додатка IД до декларації з податку на прибуток;

від’ємне значення курсової різниці (тобто курс НБУ на дату її визначення збільшився) включають до інших витрат (п.п. 138.12.1 ПКУ) та відображають у рядку 06.4.12 додатка IВ до декларації з податку на прибуток.

Перша подія — перерахування нерезиденту оплати. Розрахунок вартості ОЗ здійснюємо за курсом НБУ, що діяв на дату оплати.

Заборгованість, що виникла (нерезидент має передати покупцеві ОЗ), є немонетарною статтею, тому курсові різниці щодо неї не визначають.

Податок на додану вартість. Увезення об’єктів ОЗ у митному режимі імпорту п.п. «в» п. 185.1 ПКУ відносить до операцій, що обкладаються ПДВ.

Податкові зобов’язання з ПДВ у цьому випадку виникають за ставкою 20 % на дату подання митної декларації (далі — МД) для митного оформлення (п. 187.8 ПКУ).

А от попередня (авансова) оплата вартості ОЗ, що імпортуються, на ПДВ-облік не впливає і до необхідності нарахування податкових зобов’язань не призводить (п. 187.11 ПКУ).

Цікаво, що вважається базою обкладення ПДВ при імпорті ОЗ? Їх договірна (контрактна) вартість, але не нижче за митну вартість, визначену відповідно до розд. III МКУ, з урахуванням мита й акцизного податку, що підлягають сплаті (п. 190.1 ПКУ).

При цьому для нарахування «ввізного» ПДВ базу оподаткування в іноземній валюті перераховують у гривні за курсом НБУ, що діяв на 0 годин дня подання МД (абзац другий п. 190.1, п. 391 ПКУ). При цьому факт установлення НБУ протягом дня нового курсу на розмір таких платежів не впливає. Майте на увазі, що це правило поширюється на всі митні платежі. Нагадаємо, що до них належать (п. 27 ч. 1 ст. 4 МКУ):

1) «ввізний» ПДВ;

2) «ввізний» акцизний податок;

3) мито.

Знайте: плата за митне оформлення належить до неподаткових платежів, тому її не включають до бази обкладення ПДВ при митному оформленні ОЗ

Якщо ви придбаваєте ОЗ для використання в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності, то маєте право включити суму «ввізного» ПДВ до податкового кредиту (п.п. «б» п. 198.1 ПКУ). Тільки майте на увазі такі важливі нюанси:

— право на податковий кредит виникає на дату сплати «ввізного» ПДВ при імпорті (п. 198.2 ПКУ);

документом, що засвідчує право на податковий кредит, є МД, яка оформлена відповідно до вимог законодавства та підтверджує сплату податку (п. 201.12 ПКУ).

Ще зауважимо: у загальному випадку величина податкового кредиту визначається виходячи з договірної (контрактної) вартос­ті товарів (послуг), а для контрольованих операцій — не вище рівня звичайних цін, визначених за «трансфертними» правилами ст. 39 ПКУ (п. 198.3 ПКУ). Однак при імпорті ситуація особлива — податкові зобов’язання тут розраховують виходячи з митної вартості, яка часто перевищує договірну. Зауважимо: до честі податківців, вони в цій ситуації дозволяють включати до податкового кредиту всю (!) суму імпортного ПДВ, сплаченого на митниці (див. лист ДПА у м. Києві від 25.02.2011 р. № 3265/10/31-606 та консультацію в підкатегорії 101.06 БЗ).

В обліку підприємства придбання ОЗ за грошові кошти в іноземній валюті відображають таким чином (див. табл. 2.3):

Таблиця 2.3. Придбання оз за грошові кошти в іноземній валюті

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

€/грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

7

Вихідні дані. Підприємство за зовнішньоекономічним договором придбало виробниче обладнання загальною вартістю €10000,00.

1. Перша подія — отримання об’єкта ОЗ

1

Сплачено митні платежі при ввезенні об’єкта ОЗ (курс НБУ— 15,993464 грн./€):

— ввізне мито

377

311

15993,46

— плату за митне оформлення (умовно)

377

311

400,00

— «ввізний» (імпортний) ПДВ ((€10000,00 х 15,993464 грн. + 15993,46 грн.) х 20 % : 100 %)

377

311

35185,62*

* Базою оподаткування при імпорті є договірна (контрактна) вартість ОЗ, але не нижча за їх митну вартість, з урахуванням мита й акцизного податку, що підлягають сплаті (п. 190.1 ПКУ). При цьому плата за митне оформлення до бази обкладення ПДВ не включається.

2

Оплачено послуги митного брокера

371

311

1200,00

3

Відображено податковий кредит з ПДВ (за наявності податкової накладної)

641/ПДВ

644

200,00

4

Оприбутковано об’єкт ОЗ (курс НБУ — 15,993464 грн./€)

152

632

€10000,00
159934,64

5

Включено до первісної вартості об’єкта ОЗ:

— ввізне мито

152

377

15993,46

— плату за митне оформлення

152

377

400,00

— вартість послуг митного брокера

152

685

1000,00

6

Списано суму відображеного раніше податкового кредиту з ПДВ щодо послуг митного брокера

644

685

200,00

7

Відображено залік заборгованостей

685

371

1200,00

8

Віднесено до складу податкового кредиту суму сплаченого «ввізного» ПДВ (на підставі МД)

641/ПДВ

377

35185,62

9

Уведено в експлуатацію об’єкт ОЗ (159934,64 грн. + 15993,46 грн. + 400,00 грн. + 1000,00 грн.)

104

152

177328,10

—*

* У податковому обліку сформовано об’єкт ОЗ групи 4 первісною вартістю 177328,10 грн. Із місяця, наступного за місяцем уведення об’єкта ОЗ в експлуатацію, щодо нього починає нараховуватися бухгалтерська та податкова амортизація.

10

Зменшено залишок на позабалансовому рахунку

09

177328,10

11

Перераховано нерезиденту кошти в оплату за об’єкт ОЗ (курс НБУ — 16,120923 грн./€)

632

312

€10000,00
161209,23

12

Відображено курсову різницю щодо монетарної (грошової) заборгованості перед нерезидентом на дату її погашення (€10000,00 х (16,120923 грн./€ - 15,993464 грн./€))

974

632

1274,59

1274,59*

793

974

1274,59

* Від’ємне значення курсової різниці враховуємо у складі інших витрат (пп. 153.1.3 і 138.12.1 ПКУ).

2. Перша подія — перерахування оплати за об’єкт ОЗ

1

Перераховано передоплату нерезиденту за об’єкт ОЗ (курс НБУ — 15,993464 грн./€)

371

312

€10000,00
159934,64

—*

* При перерахуванні нерезиденту передоплати за ОЗ податкові витрати в підприємства не виникають (п.п. 139.1.3 ПКУ), однак такі витрати (за курсом НБУ — 15,993464 грн./€, тобто в сумі 159934,64 грн.) запам’ятовуються на майбутнє і в подальшому формуватимуть первісну вартість увезеного об’єкта ОЗ.

2

Сплачено митні платежі при ввезенні об’єкта ОЗ (курс НБУ— 16,120923 грн./€):

— ввізне мито

377

311

16120,92

— плату за митне оформлення (умовно)

377

311

400,00

— «ввізний» (імпортний) ПДВ ((€10000,00 х 16,120923 грн. + 16120,92 грн.) х 20 % : 100 %)

377

311

35466,03*

* Базою оподаткування при імпорті є договірна (контрактна) вартість ОЗ, але не нижча за їх митну вартість, з урахуванням мита й акцизного податку, що підлягають сплаті (п. 190.1 ПКУ). При цьому плата за митне оформлення до бази обкладення ПДВ не включається.

3

Оплачено послуги митного брокера

371

311

1200,00

4

Відображено податковий кредит з ПДВ (за наявності податкової накладної)

641/ПДВ

644

200,00

5

Оприбутковано об’єкт ОЗ

152

632

€10000,00
159934,64*

* З урахуванням положень п. 6 П(С)БО 21 у разі перерахування передоплати за об’єкт ОЗ нерезиденту в бухгалтерському обліку первісна вартість цього об’єкта формується за курсом НБУ на дату перерахування такої передоплати (сплати авансу).

6

Проведено залік заборгованостей

632

371

€10000,00
159934,64

7

Включено до первісної вартості об’єкта ОЗ:

— ввізне мито

152

377

16120,92

— плату за митне оформлення

152

377

400,00

— вартість послуг митного брокера

152

685

1000,00

8

Списано суму відображеного раніше податкового кредиту з ПДВ щодо послуг митного брокера

644

685

200,00

9

Відображено залік заборгованостей

685

371

1200,00

10

Віднесено до складу податкового кредиту суму сплаченого «ввізного» ПДВ (на підставі МД)

641/ПДВ

377

35466,03

11

Уведено в експлуатацію об’єкт ОЗ (159934,64 грн. + 16120,92 грн. + 400,00 грн. + 1000,00 грн.)

104

152

177455,56

—*

* У податковому обліку сформовано об’єкт ОЗ групи 4 первісною вартістю 177455,56 грн.

12

Зменшено залишок на позабалансовому рахунку

09

177455,56

 

2.4. Самостійне виготовлення основних засобів

Бухгалтерський облік

 

Як ви вже могли зрозуміти з табл. 2.1 на с. 8, первісна вартість самостійно виготовленого об’єкта ОЗ формується в тому самому порядку, що й під час придбання ОЗ за грошові кошти, тобто складається з витрат, перелічених у п. 8 П(С)БО 7.

Але є тут і свої особливості — порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій із самостійного виготовлення ОЗ залежить від того, яким способом вони створені:

— господарським, тобто власними силами підприємства;

— підрядним, тобто із залученням сторонніх організацій;

— змішаним (комбінованим).

Розібратися, які саме витрати формують первісну вартість об’єкта ОЗ у цьому випадку, нам з вами допоможе рис. 2.1.

 

 

Рис. 2.1. Формування первісної вартості створеного об’єкта оз

Усі витрати на будівництво об’єкта ОЗ визнають капітальними інвестиціями та збирають на субрахунку 151 «Капітальне будівництво», а витрати на виготовлення об’єкта ОЗ — на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». Отже, навіть при господарському способі виконання будівельно-монтажних робіт зі спорудження об’єкта ОЗ для власних потреб забудовник обліковує витрати на рахунку 15, а рахунок 23 «Виробництво» не застосовує.

Подібний порядок обліку операцій із самостійного будівництва (виготовлення) об’єктів ОЗ рекомендує застосовувати і Мінфін у листі від 15.02.2007 р. № 31-34000-10-16/2959 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2008, № 37, с. 33).

Після введення об’єкта ОЗ в експлуатацію витрати, зібрані на субрахунках 151 і 152, списують на відповідні субрахунки обліку ОЗ.

Аналітичний облік самостійно створюваних об’єктів ведуть за видами ОЗ, а також за окремими об’єктами капітальних вкладень (інвентарними об’єктами).

Податковий облік

 

Податок на прибуток. До первісної вартості самостійно виготовлених (побудованих) ОЗ відносять такі витрати:

матеріальні витрати, до складу яких включається вартість витрачених основних і допоміжних матеріалів, придбаних комплектуючих виробів та напівфабрикатів, запчастин тощо;

витрати на оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих виготовленням (будівництвом) об’єкта ОЗ, а також сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄСВ), нарахованого на фонд оплати праці таких працівників;

суми амортизації необоротних активів, що використовуються при будівництві (виготовленні) об’єкта ОЗ;

вартість послуг сторонніх організацій, залучених до виготовлення (будівництва) об’єкта ОЗ, а також вартість робіт, виконаних підрядниками;

фінансові витрати, які відповідно до П(С)БО 31 включаються до собівартості кваліфікаційних активів*;

— інші витрати, безпосередньо пов’язані з виготовленням (будівництвом) об’єкта ОЗ.

* У додатку 1 до П(С)БО 31 наведено приклади створення кваліфікаційних активів, серед яких, зокрема, названо будівництво приміщень, будинків, споруд, виготовлення та монтаж обладнання.

Крім того, податківці в консультації з підкатегорії 102.09.01 БЗ у період дії ДБН Д.1.1-1-2000 погоджувалися з тим, що однією зі складових первісної вартості об’єкта ОЗ, який будується, є витрати на звільнення території будівництва від наявних на ній будівель. Щоправда, на сьогодні цю консультацію визнано нечинною у зв’язку з тим, що втратили чинність зазначені ДБН Д.1.1-1-2000. Однак їм на зміну прийшли ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, які витрати на звільнення території будівництва від наявних на ній будівель також включають до вартості об’єкта будівництва (п.п. 5.8.7.3). А оскільки так, то контролери, думаємо, і сьогодні не заперечуватимуть проти включення зазначених витрат до первісної вартості об’єкта групи 3, що будується.

Податок на додану вартість. При формуванні податкового кредиту з ПДВ у випадку самостійного виготовлення (будівництва) ОЗ застосовують ті самі правила, що й при їх купівлі. Тож право на податковий кредит у платника податків виникає тільки виходячи із сум «вхідного» ПДВ щодо об’єктів ОЗ, призначених для подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. При цьому право на податковий кредит має бути підтверджено належним чином оформленою податковою накладною (іншим документом, передбаченим ст. 201 ПКУ).

Свої особливості при формуванні податкового кредиту передбачені за довгостроковими договорами (контрактами). Так, датою виникнення права замовника на віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ у цьому випадку є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Про це свідчать пп. 187.9 і 198.2 ПКУ. Докладніше про порядок оподаткування довгострокових договорів ви можете прочитати у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 38, с. 32.

А тепер — приклад (див. табл. 2.4 на с. 24).

Таблиця 2.4. Самостійне виготовлення оз

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

7

1. Будівництво об’єкта ОЗ господарським способом

Вихідні дані. При будівництві об’єкта ОЗ (магазину) витрати підприємства склали (умовно): — вартість проектних робіт — 18000,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 3000,00 грн.); — вартість будівельних матеріалів, малоцінних швидкозношуваних предметів (далі — МШП) та інших ТМЦ, використаних при будівництві, — 100000,00 грн. (без урахування ПДВ); — витрати на оплату праці працівників, зайнятих на будівництві об’єкта ОЗ, — 75000,00 грн.; — сума ЄСВ, нарахованого на фонд оплати праці працівників, зайнятих будівництвом об’єкта ОЗ, — 27945,00 грн.; — вартість послуг сторонніх організацій — 12000,00 (у тому числі ПДВ 20 % — 2000,00 грн.); — амортизація ОЗ та інших необоротних матеріальних активів, використаних при будівництві, — 5000,00 грн.

1

Перераховано попередню оплату вартості проектних робіт

371

311

18000,00

2

Відображено податковий кредит з ПДВ (за наявності податкової накладної)

641/ПДВ

644

3000,00

3

Віднесено до складу капітальних інвестицій вартість проектних робіт

151

631

15000,00

4

Списано раніше відображену суму податкового кредиту з ПДВ

644

631

3000,00

5

Проведено залік заборгованостей

631

371

18000,00

6

Передано на будівництво об’єкта будівельні матеріали та інші ТМЦ

151

20, 22

100000,00

7

Нараховано заробітну плату працівникам, зайнятим на будівництві об’єкта ОЗ

151

661

75000,00

8

Віднесено до складу капітальних інвестицій суму ЄСВ, нарахованого на фонд оплати праці працівників, зайнятих на будівництві об’єкта ОЗ

151

651

27945,00

9

Віднесено на збільшення первісної вартості об’єкта, що будується (створюється), вартість послуг сторонніх організацій

151

631

10000,00

10

Відображено податковий кредит з ПДВ (за наявності податкової накладної)

641/ПДВ

631

2000,00

11

Оплачено вартість послуг сторонніх організацій

631

311

12000,00

12

Нараховано амортизацію ОЗ та інших необоротних матеріальних активів, що використовуються при будівництві (спорудженні) об’єкта ОЗ

151

131, 132

5000,00

13

Збільшено залишок на позабалансовому рахунку 09

09

5000,00

14

Уведено в експлуатацію об’єкт ОЗ за первісною вартістю (15000,00 грн. + 100000,00 грн. + 75000,00 грн. + 27945,00 грн. + 10000,00 грн. + 5000,00 грн.)

103

151

232945,00

—*

* У податковому обліку сформовано первісну вартість об’єкта ОЗ групи 3 — будівлі магазину. Із місяця, наступного за місяцем уведення об’єкта ОЗ в експлуатацію, щодо нього починає нараховуватися бухгалтерська та податкова амортизація.

15

Зменшено залишок на позабалансовому рахунку 09

09

232945,00

2. Будівництво об’єкта ОЗ підрядним способом

Вихідні дані. Підприємство для виготовлення та монтажу об’єкта ОЗ (обладнання) залучило підрядну організацію. Вартість її послуг склала 6000,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 1000,00 грн.), із них: — вартість виготовлення обладнання — 4800,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 800,00 грн.); — вартість робіт із монтажу — 1200,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 200,00 грн.).

1

Перераховано передоплату підрядній організації за виготовлення та монтаж об’єкта ОЗ

371

311

6000,00

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ (за наявності податкової накладної)

641/ПДВ

644

1000,00

3

Оприбутковано об’єкт ОЗ

152

631

4000,00

4

Списано суму раніше відображеного податкового кредиту з ПДВ, що припадає на вартість об’єкта ОЗ

644

631

800,00

5

Виконано роботи з монтажу об’єкта ОЗ

152

631

1000,00

6

Списано суму раніше відображеного податкового кредиту з ПДВ, що припадає на вартість монтажних робіт

644

631

200,00

7

Відображено залік заборгованостей

631

371

6000,00

8

Уведено в експлуатацію об’єкт ОЗ за первісною вартістю (4000,00 грн. + 1000,00 грн.)

104

152

5000,00

—*

* У податковому обліку сформовано первісну вартість об’єкта ОЗ групи 4 у сумі 5000,00 грн. Із місяця, наступного за місяцем уведення об’єкта в експлуатацію, щодо нього починає нараховуватися бухгалтерська та податкова амортизація.

9

Зменшено залишок на позабалансовому рахунку 09

09

5000,00

 

2.5. Придбання основних засобів за бартером

Бухгалтерський облік

 

Порядок формування первісної вартості об’єктів ОЗ, отриманих у межах бартерних договорів, насамперед залежить від того, які об’єкти обмінюються: подібні* або неподібні (див. табл. 2.1 на с. 8).

* Нагадаємо, що подібними вважаються об’єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість (п. 4 П(С)БО 7).

Обмін подібними активами. При обміні подібними активами дохід не визнають (п. 9 П(С)БО 15). Тому якщо справедлива вартість об’єкта, що передається, перевищує його залишкову вартість, то первісна вартість об’єкта ОЗ, який отримано при обміні, дорівнюватиме залишковій вартості об’єкта ОЗ, що передається. Суму перевищення справедливої (договірної) вартості обміну над залишковою вартістю об’єкта ОЗ, що передається, до складу доходу не включають.

А оскільки за цією операцією немає доходу і вона за своєю сутністю не є продажем, то до неї не застосовують положення П(С)БО 27. Що це означає? А те, що при обміні необоротних активів на подібні їх попереднє переведення на субрахунок 286 не провадиться.

Згідно з п. 2 розд. II П(С)БО 27 необоротні активи, відчуження яких планується іншим способом, ніж продаж, не визнають утримуваними для продажу

Але на практиці бартер подібними активами трапляється нечасто. Найчастіше при обміні ОЗ ідеться про бартер неподібними активами.

Обмін неподібними активами. На відміну від обміну подібними ОЗ, при обміні неподібними активами в бухгалтерському обліку визначають фінансовий результат від такої операції. Суму доходу за бартерним договором розраховують за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, які отримані чи підлягають отриманню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих чи отриманих грошових кош­тів та їх еквівалентів (п. 23 П(С)БО 15).

Якщо таку справедливу вартість достовірно визначити неможливо, то дохід визначають за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (окрім грошових коштів та їх еквівалентів), переданих за цим бартерним договором.

Крім того, обмін неподібними ОЗ для цілей бухгалтерського обліку є продажем, а тому ОЗ, призначені для передачі за бартерним договором, повинні визнаватися необоротними активами, утримуваними для продажу, та обліковуватися на субрахунку 286.

Усі витрати підприємства, понесені у зв’язку з отриманням об’єкта ОЗ у результаті обміну, збирають на відповідному субрахунку рахунка 15. Після введення об’єкта ОЗ в експлуатацію витрати, що зібрані на цих субрахунках і складають первісну вартість такого об’єкта, списують на відповідні субрахунки рахунка 10.

 

Податковий облік

 

Податок на прибуток. ОЗ, отримані за бартерним договором, платник податків обліковує за первісною вартістю, що визначається за правилами, передбаченими пп. 146.9 і 146.10 ПКУ (див. табл. 2.1 на с. 8). І тут усе залежить від того, в обмін на подібний чи неподібний об’єкт* було отримано ОЗ.

* Визначення подібних (однорідних) товарів (робіт, послуг) розкриває п.п. 14.1.131 ПКУ. Так, подібними (однорідними) вважаються товари (роботи, послуги), що не є ідентичними, але мають схожі характеристики та складаються зі схожих компонентів, унаслідок чого виконують однакові функції порівняно з оцінюваними товарами та вважаються комерційно взаємозамінними.

Так, якщо вартість, що амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації об’єкта ОЗ, переданого в обмін на подібний об’єкт, перевищує звичайну ціну отриманого об’єкта, то первісною вартістю такого отриманого об’єкта ОЗ є його звичайна ціна (п. 146.9 ПКУ).

У свою чергу, первісна вартість об’єкта ОЗ, отриманого в обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює вартості, що амортизується, переданого об’єкта ОЗ за вирахуванням сум накопиченої амортизації, збільшеній/зменшеній на суму коштів або їх еквівалента, передану/отриману при обміні, але не вище за звичайну ціну об’єкта ОЗ, отриманого в обмін (п. 146.10 ПКУ).

Нагадаємо, що під вартістю, яка амортизується, розуміють первісну або переоцінену вартість ОЗ за вирахуванням ліквідаційної вартості
(п.п. 14.1.19 ПКУ).

Отримані за бартером ОЗ підприємство має право амортизувати в порядку, передбаченому ст. 145 і 146 ПКУ. Зрозуміло, за умови, що отриманий об’єкт ОЗ воно використовуватиме у своїй госпдіяльності.

При передачі ОЗ за бартером діють ті самі правила, що й при продажу (докладніше про відображення в обліку продажу ОЗ читайте на с. 61).

Приділимо увагу моменту відображення в податковому обліку результату від продажу ОЗ за бартером. Інші доходи та витрати (до яких і належить результат від продажу ОЗ) ураховують при обчисленні об’єкта оподаткування на дату їх виникнення за правилами бухгалтерського обліку. На це нас орієнтують пп. 137.16 і 138.5 ПКУ. Водночас дедалі частіше у своїх роз’ясненнях (див. підкатегорію 102.09.01 БЗ) податківці висловлюють думку про те, що доходи (витрати) від продажу об’єктів ОЗ повинні відображатися платником податків на дату переходу до покупця права власності на об’єкт (п. 137.1 ПКУ).

У зв’язку з цим зауважимо: для бартерних операцій ч. 4 ст. 715 ЦКУ передбачає особливий порядок переходу права власності на обмінювані товари. Відповідно до нього, якщо інше не застережено договором або законом, право власності на обмінювані товари переходить до сторін бартерного договору одночасно після виконання зобов’язань щодо передачі майна обома сторонами.

Таким чином, у загальному випадку фінансовий результат передачі об’єкта ОЗ за бартером визначають так:

— якщо першою подією було отримання об’єкта ОЗ у рахунок майбутнього постачання, то на дату подальшого відвантаження об’єкта ОЗ;

— якщо першою подією стало відвантаження об’єкта ОЗ, то на дату проведення балансуючої операції, тобто на дату отримання об’єкта ОЗ у рахунок попередньо відвантаженого об’єкта.

Разом з тим зауважимо: якщо сторони бартерного договору скористаються правом, наданим їм ч. 4 ст. 715 ЦКУ, і встановлять, що перехід права власності на майно відбувається в момент його передачі приймаючій стороні, то податковий дохід від бартерної операції вони визначатимуть на підставі п. 137.1 ПКУ без жодних застережень. Отже, кожна зі сторін бартерного договору відображатиме фінансовий результат від передачі об’єкта ОЗ за бартером як при звичайному їх продажу, тобто на дату відвантаження.

Податок на додану вартість. Для бартерних операцій за участю ОЗ базу оподаткування визначають відповідно до п. 188.1 ПКУ, тобто виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, а при здійсненні контрольованих операцій — не нижче звичайних цін, що визначаються за «трансфертними» правилами ст. 39 ПКУ, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Стосовно моменту виникнення податкових зобов’язань для бартерних операцій діє загальне правило, установлене п. 187.1 ПКУ. З урахуванням негрошової форми оплати датою виникнення податкових зобов’язань є дата відвантаження об’єкта ОЗ.

Тепер про податковий кредит з ПДВ. Його величина визначається згідно з п. 198.3 ПКУ, тобто виходячи з договірної (контрактної) вартості, а при здійсненні контрольованих операцій — не вище звичайних цін, що визначаються за «трансфертними» правилами ст. 39 ПКУ.

Датою виникнення права платника податків на податковий кредит за товарообмінними (бартерними) операціями є дата отримання ОЗ, що підтверджується податковою накладною (п. 198.2 ПКУ).

Порядок бухгалтерського та податкового обліку операцій з отримання об’єкта ОЗ у результаті обміну подібними та неподібними необоротними активами розглянемо на прикладах (див. табл. 2.5).

Таблиця 2.5. Отримання оз за бартером

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

7

1. Обмін подібними активами

Вихідні дані. Підприємство за бартерним договором обміняло подібні об’єкти ОЗ (стіл офісний кольору «Венге» на стіл офісний кольору «Червоне дерево»). Первісна вартість об’єкта ОЗ, що передається, становить 5000,00 грн., сума нарахованого зносу — 500,00 грн., залишкова вартість — 4500,00 грн. (у податковому та бухгалтерському обліку збігаються). Ліквідаційну вартість прийнято такою, що дорівнює нулю. Справедлива (звичайна) вартість об’єкта ОЗ, що передається, нижча за його залишкову вартість і становить 4000,00 грн. (без ПДВ). Вартість обміну, застережена в договорі, дорівнює 4800,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 800,00 грн.). Умовами договору міни передбачено, що перехід права власності на об’єкти ОЗ відбувається в момент їх передачі приймаючій стороні.

1

Списано суму зносу об’єкта ОЗ, що передається

131

106

500,00

2

Передано об’єкт ОЗ (списано залишкову вартість ОЗ у межах справедливої вартості)

377

106

4000,00

500,00*

* У податковому обліку до складу витрат потрапляє сума перевищення балансової (залишкової) вартості об’єкта, що вибуває, над доходами від його продажу (4500,00 грн. - 4000,00 грн. = 500,00 грн.).

3

Відображено суму податкових зобов’язань з ПДВ

377

641/ПДВ

800,00

4

Списано на витрати суму перевищення залишкової вартості об’єкта ОЗ над його справедливою вартістю

977

106

500,00

793

977

500,00

5

Відображено отримання об’єкта ОЗ

152

631

4000,00*

* У цій ситуації залишкова вартість переданого об’єкта ОЗ перевищує його справедливу вартість. Тому первісною вартістю отриманого об’єкта ОЗ буде справедлива вартість переданого об’єкта.

6

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ (за наявності податкової накладної)

641/ПДВ

631

800,00

7

Уведено в експлуатацію отриманий об’єкт ОЗ

106

152

4000,00

—*

* У податковому обліку сформовано первісну вартість об’єкта ОЗ, отриманого за бартером. З урахуванням положень п. 146.9 ПКУ первісна вартість об’єкта ОЗ, отриманого в обмін на подібний об’єкт ОЗ, дорівнює вартості переданого об’єкта (5000,00 грн.), що амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації (500,00 грн.), але не вище за звичайну ціну об’єкта ОЗ, отриманого в обмін (4000,00 грн.), тобто 4000,00 грн.

8

Проведено залік заборгованостей

631

377

4800,00

2. Обмін неподібними активами

Вихідні дані. Підприємство за бартерним договором передало верстат А договірною вартістю 36000,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 6000,00 грн.) в обмін на верстат Б вартістю 42000,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 7000,00 грн.) з грошовою доплатою в сумі 6000,00 грн. Справедлива вартість об’єктів ОЗ дорівнює їх договірній вартості. Первісна вартість переданого верстата А — 27500,00 грн., а сума зносу — 2500,00 грн. Ліквідаційну вартість верстата А прийнято такою, що дорівнює нулю. Балансова вартість верстата А в податковому та бухгалтерському обліку дорівнює 25000,00 грн. Умовами договору міни передбачено, що перехід права власності на об’єкти ОЗ відбувається в момент їх передачі приймаючій стороні.

1

Списано суму зносу об’єкта ОЗ (верстата А) у разі прийняття рішення про його перекваліфікацію в необоротний актив, утримуваний для продажу

131

104

2500,00

2

Відображено переведення верстата А зі складу ОЗ до складу необоротних активів, утримуваних для продажу

286

104

25000,00

3

Відображено передачу верстата А за договором міни

377

712

36000,00

5000,00*

* У податковому обліку до складу доходів потрапляє різниця між справедливою (звичайною) та балансовою вартістю об’єкта, що вибуває (30000,00 грн. - 25000,00 грн. = 5000,00 грн.). При цьому дохід визначається на дату переходу права власності (у нашому випадку умовами договору міни передбачено, що перехід права власності на об’єкти ОЗ відбувається в момент їх передачі приймаючій стороні).

4

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

712

641/ПДВ

6000,00

5

Списано дохід на фінансовий результат

712

791

30000,00

6

Списано залишкову вартість об’єкта ОЗ, що передається (верстата А)

943

286

25000,00

7

Списано залишкову вартість об’єкта на фінансовий результат

791

943

25000,00

8

Відображено отримання об’єкта ОЗ (верстата Б)

152

631

35000,00*

* У бухгалтерському обліку первісна вартість об’єкта ОЗ, отриманого в обмін на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта, збільшеній на суму переданих під час обміну грошових коштів без ПДВ (п. 13 П(С)БО 7), тобто (36000,00 грн. + 6000,00 грн.) : : 1,2 = 35000,00 грн.

9

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ (за наявності податкової накладної)

641/ПДВ

631

7000,00

10

Уведено в експлуатацію верстат Б

104

152

35000,00

—*

* У податковому обліку сформовано первісну вартість об’єкта ОЗ, отриманого за бартером (30000,00 грн.). З урахуванням положень п. 146.10 ПКУ первісна вартість об’єкта ОЗ, отриманого в обмін на неподібний об’єкт ОЗ, дорівнює вартості переданого об’єкта (27500,00 грн.), що амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації (2500,00 грн.), збільшеної на суму переданих при обміні грошових коштів (5000,00 грн. без ПДВ), але не вище за звичайну ціну об’єкта ОЗ, отриманого в обмін.

11

Проведено залік заборгованостей

631

377

36000,00

12

Перераховано з поточного рахунка доплату за отриманий об’єкт ОЗ

631

311

6000,00

 

2.6. Отримання основних засобів як внесок до статутного капіталу

Бухгалтерський облік

 

Первісну вартість ОЗ, отриманих як внесок до статутного капіталу, формують у порядку, установленому абзацом другим п. 10 П(С)БО 7, з урахуванням витрат із п. 8 П(С)БО 7 (див. табл. 2.1 на с. 8).

Зверніть увагу: на думку Мінфіну, вартість необоротних активів, унесених до статутного капіталу, до складу капітальних інвестицій не включається і на рахунку 15 не відображається. Про це йдеться в п. 13 Методрекомендацій № 561 та в листі від 17.11.2003 р. № 31-04200-04-5/5570. Із точки зору цього відомства, на рахунок 15 потрапляють лише витрати, які пов’язані з доведенням такого об’єкта до стану, придатного до використання.

Однак, на наш погляд, при формуванні первісної вартості ОЗ, отриманих до статутного капіталу, застосовувати такий рахунок цілком можна, як і в разі традиційного придбання ОЗ за грошові кошти. Після введення в експлуатацію ці ОЗ за первісною вартістю слід зараховувати на відповідні субрахунки рахунка 10. Такий варіант не лише не суперечить чинному законодавству, а й значно полегшує ведення бухгалтерського обліку.

 

Податковий облік

 

Податок на прибуток. Операція з унесення коштів або майна (у тому числі ОЗ) до статутного капіталу юридичної особи в обмін на емітовані нею корпоративні права вважається прямою інвестицією (п.п. 14.1.81 ПКУ). При цьому п.п. 136.1.3 ПКУ уточнює, що вартість ОЗ, які надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій у корпоративні права, не включається до складу його податкових доходів.

Для підприємства — емітента корпоративних прав ця операція розцінюється як придбання ОЗ (п.п. 146.17.2 ПКУ). Підтверджують це й податківці в консультації з підкатегорії 102.09.01 БЗ.

Отримані як внесок до статутного капіталу ОЗ у подальшому підлягають амортизації в податковому обліку в порядку, передбаченому ст. 145 і 146 ПКУ

Однак нараховувати амортизацію на такі об’єкти можна тільки за умови, що підприємство використовує їх у своїй господарській діяльності. Якщо ж вони будуть зараховані до складу невиробничих ОЗ, то про амортизацію не може бути й мови (п. 144.3 ПКУ).

Первісна вартість об’єкта ОЗ, унесеного до статутного капіталу підприємства, формується з урахуванням вимог п. 146.8 ПКУ, тобто це вартість, погоджена засновниками (учасниками) підприємства, але не вище за звичайну ціну.

Також, на нашу думку, до складу первісної вартості ОЗ, унесених до статутного капіталу, ви можете включити всі витрати, перелічені в п. 146.5 ПКУ.

А ще емітент корпоративних прав, не зареєстрований платником ПДВ, на збільшення первісної вартості отриманого об’єкта ОЗ має право віднести суми ПДВ, відображені в документах на його отримання (п. 146.5, абзац третій п.п. 139.1.6 ПКУ).

Податок на додану вартість. При отриманні об’єктів ОЗ як внеску до статутного капіталу підприємство-емітент, що є платником ПДВ, має право на податковий кредит на підставі п.п. «б» п. 198.1 ПКУ.

Таке право виникає тільки за наявності податкової накладної та за умови використання отриманих ОЗ в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

А тепер порядок бухгалтерського та податкового обліку операцій з отримання ОЗ як внеску до статутного капіталу проілюструємо на прикладі (див. табл. 2.6 на с. 32).

 

Таблиця 2.6. Отримання оз у вигляді внеску до статутного капіталу

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

Вихідні дані. Розмір статутного капіталу підприємства відповідно до установчих документів становить 125000,00 грн. Один із засновників уносить до статутного капіталу виробниче обладнання. Погоджена засновниками вартість цього обладнання (відповідає рівню звичайної ціни) — 54000,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 9000,00 грн.). Решту статутного капіталу сформовано за рахунок внесків грошовими коштами. На момент унесення об’єкта ОЗ до статутного капіталу підприємство вже зареєстроване платником ПДВ. Витрати підприємства на транспортування і монтаж обладнання склали 3600,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 600,00 грн.).

1

Відображено формування статутного капіталу

46

40

125000,00

2

Відображено здійснення внесків грошовими коштами

301, 311

46

71000,00

3

Отримано обладнання як внесок до статутного капіталу

152*

46

45000,00

* Якщо підприємство керується роз’ясненнями Мінфіну (див. п. 13 Методрекомендацій № 561 та лист від 17.11.2003 р. № 31-04200-04-5/5570), зазначену операцію відображають проводкою Дт 104 — Кт 46. Тоді на субрахунку 104 необхідно вести аналітичний облік щодо ОЗ, не введених в експлуатацію.

4

Відображено податковий кредит з ПДВ (за наявності податкової накладної)

641/ПДВ

46

9000,00

5

Включено до первісної вартості об’єкта ОЗ вартість послуг з транспортування та монтажу обладнання

152

631

3000,00

6

Відображено податковий кредит з ПДВ (за наявності податкової накладної)

641/ПДВ

631

600,00

7

Оплачено вартість послуг з транспортування та монтажу обладнання

631

311

3600,00

8

Уведено в експлуатацію об’єкт ОЗ

104

152

48000,00

—*

* Сформовано податкову первісну вартість об’єкта ОЗ групи 4 у сумі 48000,00 грн. (45000,00 грн. + 3000,00 грн.). Із місяця, наступного за місяцем уведення об’єкта ОЗ в експлуатацію, щодо нього починає нараховуватися бухгалтерська та податкова амортизація.

9

Зменшено залишок на позабалансовому рахунку 09 на вартість послуг з транспортування та монтажу обладнання

09

3000,00

 

2.7. Безоплатне отримання основних засобів

Бухгалтерський облік

 

До первісної вартості безоплатно отриманого об’єкта ОЗ, окрім його справедливої вартості, включають ще й витрати, супутні такому отриманню (див. табл. 2.1 на с. 8). Аналогічний порядок формування первісної вартості безоплатно отриманих ОЗ передбачає і п. 13 Методрекомендацій № 561.

Зауважимо: Мінфін у листі від 17.11.2003 р. № 31-04200-04-5/5570 говорив про те, що вартість необоротних активів, отриманих безоплатно, до складу капітальних інвестицій не включають і на рахунку 15 не відображають. На думку цього відомства, на рахунку 15 потрібно узагальнювати інформацію тільки про витрати на доставку таких ОЗ, установлення, монтаж та інші витрати, пов’язані з їх доведенням до стану, придатного для використання.

Однак ми радимо застосовувати рахунок 15 для формування первісної вартості ОЗ, отриманих безоплатно, як і при традиційному придбанні ОЗ за грошові кошти. Після введення в експлуатацію ці ОЗ вже за первісною вартістю будуть зараховані на відповідні субрахунки рахунка 10.

Отже, коли підприємство безоплатно отримує ОЗ, воно збільшує власний капітал (Кт 424 «Безо­платно одержані необоротні активи») на суму, що дорівнює справедливій вартості безоплатно отриманого об’єкта.

Якщо підприємство несе витрати, пов’язані з транспортуванням, монтажем, доведенням такого об’єкта ОЗ до стану, придатного для використання, їх суми додатковим капіталом підприємства не визнаються, а тільки збільшують первісну вартість об’єкта ОЗ.

Первісна вартість безоплатно отриманих ОЗ у бухобліку підлягає амортизації. У якому порядку це відбувається, читайте на с. 44.

Пам’ятайте: безоплатне отримання об’єкта ОЗ спричинює виникнення доходу в податковому обліку (див. нижче), що відповідно збільшує зобов’язання зі сплати податку на прибуток до бюджету.

Поточний податок на прибуток визнають зміною власного капіталу, якщо податки виникають за операціями, відображеними на рахунках власного капіталу (п. 4 П(С)БО 17). Отже, належну до сплати від цієї операції суму податку на прибуток вам потрібно показати записом: Дт 424 — Кт 641. На це вказував і Мінфін у листі від 29.11.2002 р. № 053-39152 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2009, № 57, с. 12).

 

Податковий облік

 

Податок на прибуток. Безоплатно отримані ОЗ у податковому обліку не амортизують, адже підприємство не несе витрати, пов’язані з придбанням ОЗ (п. 144.1 ПКУ). Підтверджують це й податківці (див. консультацію в підкатегорії 102.09.01 БЗ).

Інша справа, що безоплатне отримання ОЗ може супроводжуватися додатковими витратами. До їх числа входять, наприклад, реєстраційні, транспортні, страхові витрати, а також витрати на монтаж, налагодження, дообладнання тощо.

Тож саме з цих витрат створюють окремий об’єкт ОЗ тієї групи, до якої належить безоплатно отриманий актив. Його підприємство має право амортизувати за правилами, установленими ст. 145 і 146 ПКУ (звичайно, за умови викорис­тання безоплатно отриманого об’єкта ОЗ у господарській діяльності).

На дату фактичного отримання об’єкта ОЗ підприємство відображає доходи* на підставі п.п. 135.5.4 ПКУ

* Виняток — об’єкти ОЗ, перелічені в п.п. 136.1.16 ПКУ. Це, наприклад, об’єкти ОЗ спеціалізованих експлуатаційних підприємств, підприємств залізничного транспорту тощо. Щодо них податкові доходи на момент отримання не відображають.

Усе це тому, що ОЗ повністю відповідають визначенню терміна «товари» (пп. 14.1.111 і 14.1.244 ПКУ). Норми ж п.п. 135.5.4 ПКУ зобов’язують платника податків вартість товарів (а отже, й ОЗ), безоплатно отриманих ним у звітному періоді, врахувати у складі інших доходів (рядок 03.9 додатка IД до декларації з податку на прибуток). При цьому вартість таких товарів (відповідно й ОЗ) визначається на рівні не нижче за звичайну ціну.

Важливо! Вартість безоплатно отриманого об’єкта ОЗ не включають до бази для обчислення 10-відсоткового «ремонтного» ліміту. Такою базою, нагадаємо, є сукупна балансова вартість усіх груп ОЗ, що підлягають амортизації, на 1 січ­ня звітного року (п. 146.11 ПКУ).

Податок на додану вартість. Підприємство, яке безоплатно отримує ОЗ, не має права на податковий кредит з ПДВ. Адже в цьому випадку воно не сплачує вартість безоплатно отриманих активів та відповідно суму ПДВ. Так, власне, «вхідного» ПДВ тут і не буде (див. із цього приводу газету «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 91, с. 10 і 23).

Здавалося б, щасливцями себе повинні відчувати підприємства, які безоплатно отримують ОЗ від нерезидента. Їм ДПСУ в листі від 27.03.2012 р. № 5434/6/23-50.0114 дозволила включати до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену при ввезенні безоплатних об’єктів. Та ба! У консультації, розміщеній у підкатегорії 101.10 БЗ, фахівці Міндоходів встановили на це заборону. Аргументи ті самі, що і в ситуації з отриманням подарунка від вітчизняного дарувальника, — відсутній факт придбання об’єкта. А оскільки немає придбання, то немає й податкового кредиту з ПДВ. З нашою думкою із цього питання ви можете ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 103, с. 22.

Не повинно бути проблем із сумами «вхідного» ПДВ щодо витрат, супутніх безоплатному отриманню ОЗ (реєстраційних, транспортних тощо, а також стосовно витрат на монтаж, налагодження, дообладнання тощо). Їх, на наш погляд, одержувач цілком може віднести до свого податкового кредиту на загальних підставах. Але це, зрозуміло, якщо ОЗ, котрі надійшли, він планує використовувати в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Розглянемо порядок обліку безоплатно отриманих ОЗ на прикладі (див. табл. 2.7).

Таблиця 2.7. Безоплатне отримання оз

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

7

Вихідні дані. Підприємство безоплатно отримало об’єкт ОЗ — виробниче обладнання (верстат) від українського дарувальника. Вартість верстата згідно з товаросупровідними документами — 48000,00 грн. Вона відповідає справедливій вартості (звичайній ціні). Додатково підприємство здійснило витрати, пов’язані з транспортуванням об’єкта ОЗ, у сумі 5400,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 900,00 грн.).

1

Перераховано передоплату за транспортування верстата, безоплатно отриманого підприємством

371

311

5400,00

2

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ, сплачену у складі передоплати за транспортні послуги (за наявності податкової накладної)

641/ПДВ

644

900,00*

* Об’єкт ОЗ, отриманий безоплатно, підприємство планує використовувати в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Тому суму «вхідного» ПДВ щодо транспортних послуг воно має право віднести до складу податкового кредиту на підставі п. 198.3 ПКУ.

3

Отримано безоплатно верстат

152*

424

48000,00

48000,00**

* Якщо підприємство керується роз’ясненнями Мінфіну (п. 19 додатка до Методрекомендацій № 561, лист від 17.11.2003 р. № 31-04200-04-5/5570), воно здійснює проводку Дт 104 — Кт 424. У цьому випадку на субрахунку 104 необхідно окремо вести аналітичний облік об’єктів ОЗ, не введених в експлуатацію. ** Вартість безоплатно отриманих у звітному періоді ОЗ платник включає до складу інших доходів у сумі, визначеній на рівні не нижче за звичайну ціну (п.п. 135.5.4 ПКУ).

4

Нараховано поточний податок на прибуток зі справедливої вартості безоплатно отриманого об’єкта ОЗ (48000,00 грн. х 18 % : 100 %)

424

641/ПНП

8640,00

5

Отримано транспортні послуги

152

631

4500,00

6

Списано раніше відображену суму податкового кредиту з ПДВ щодо отриманих транспортних послуг

644

631

900,00

7

Відображено залік заборгованостей

631

371

5400,00

8

Уведено в експлуатацію безоплатно отриманий верстат (48000,00 грн. + 4500,00 грн.)

104

152

52500,00

—*

* У податковому обліку сформовано первісну вартість об’єкта ОЗ групи 4 у сумі 4500,00 грн., що включає витрати на транспортування отриманого об’єкта ОЗ.

9

Зменшено залишок на позабалансовому рахунку 09 на вартість транспортування обладнання

09

4500,00

 

Докладніше з порядком обліку безоплатно отриманих ОЗ ви можете ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 93, с. 11.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити