Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Облік основних засобів та інвестиційної нерухомості. 6. Облік вибуття основних засобів

ВОРОНАЯ НАТАЛІЯ, БІЛОВА НАТАЛЯ, НЕСТЕРЕНКО МАКСИМ
Податки & бухоблік Липень, 2014/№ 59
В обраному У обране
Друк

6.1. Продаж за грошові кошти в національній валюті

Бухгалтерський облік

 

Щоб правильно відобразити в бухгалтерському обліку продаж ОЗ, потрібно враховувати норми П(С)БО 27.

Так, згідно з вимогами цього стандарту ОЗ, стосовно яких прийняте рішення про продаж, підлягають переведенню зі складу ОЗ до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, та подальшій їх реалізації уже як запасів.

Нагадаємо, що згідно з п. 1 розд. II П(С)БО 27 об’єкти ОЗ визнаються утримуваними для продажу, якщо:

— економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від використання за призначенням;

— вони готові до продажу в їх теперішньому стані;

— їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання утримуваними для продажу;

— умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;

— здійснення їх продажу має високу імовірність, зокрема, керівництвом підприємства підготовлено відповідний план чи укладено твердий контракт щодо продажу, здійснюється їх активна пропозиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.

Застосовувати норми П(С)БО 27 та переводити об’єкт до запасів (Дт 286) потрібно й у тому випадку, коли підприємство не планувало реалізацію об’єкта ОЗ, а причина для продажу виникла раптово.

Визнання об’єкта ОЗ утримуваним для продажу відображають у такій послідовності:

— списують суму накопиченої амортизації (Дт 131 — Кт 10);

— відображають переведення об’єкта ОЗ до складу необоротних активів, утримуваних для продажу (Дт 286 — Кт 10).

Зазначені записи здійснюють на дату, коли об’єкт повністю відповідає всім вимогам, установленим п. 1 розд. II П(С)БО 27

Після переведення ОЗ до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, амортизація на такі активи не нараховується з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта зі складу ОЗ.

Якщо утримувані для продажу об’єкти не реалізовані та продовжують значитися в обліку, то на дату балансу вони відображаються відповідно до п. 9 розд. II П(С)БО 27, а саме за найменшою з двох вартостей* — балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації (справедливою вартістю активу за вирахуванням очікуваних витрат на його реалізацію).

* Це не стосується оцінки довгострокових біологічних активів, які оцінюються за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, та об’єктів інвестиційної нерухомості, що оцінюються за справедливою вартістю (пп. 3.4 і 3.5 П(С)БО 27).

Суму перевищення балансової вартості активу над чистою вартістю реалізації включають до складу інших операційних витрат (Дт 946 — Кт 286).

Якщо в подальшому чиста вартість реалізації збільшується, коригування вартості необоротних активів, утримуваних для продажу, визнають іншими операційними доходами звітного періоду (Дт 286 — Кт 719). При цьому пам’ятайте: сума доходу не повинна перевищувати визнаних раніше витрат від уцінки необоротних активів, утримуваних для продажу (п. 11 П(С)БО 27).

Доходи від реалізації ОЗ, визнаних утримуваними для продажу, відображають по кредиту субрахунку 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів». Дохід визнають на дату переходу ризиків та вигод, пов’язаних із правом власності, до покупця (п. 8 П(С)БО 15), тобто на дату відвантаження (якщо інше не встановлено договором).

Балансова вартість активу при його реалізації списується до дебету субрахунку 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів».

 

Податковий облік

 

Податок на прибуток. У податковому обліку порядок продажу ОЗ регулюють пп. 146.13 і 146.14 ПКУ, які будь-якого передпродажного «переведення» об’єктів ОЗ не передбачають.

За правилами п. 146.13 ПКУ в податковому обліку відображається результат від продажу ОЗ, а саме:

— сума перевищення доходів від продажу над балансовою** вартістю реалізованого об’єкта включається до інших доходів (п.п. 135.5.11 ПКУ) та відображається в рядку 03.17 додатка IД до декларації з податку на прибуток;

— сума перевищення балансової вартості об’єкта над доходами від його продажу включається до інших витрат (п.п. 138.12.1 ПКУ) і відображається в рядку 06.4.18 додатка IВ до декларації.

** Під балансовою вартістю об’єкта ОЗ розуміється його залишкова вартість, яку визначають як різницю між первісною вартістю та сумою накопиченої амортизації (п.п. 14.1.9 ПКУ).

Порівнюючи під час продажу об’єкта ОЗ доходи з його балансовою вартістю, потрібно мати на увазі таке:

1) дохід від продажу ОЗ для цілей оподаткування визначають згідно з договором купівлі-продажу, але з урахуванням звичайних цін (тобто не нижче за звичайну ціну об’єкта, що реалізується) (п. 146.14 ПКУ);

2) у розрахунку результату від продажу ОЗ бере участь балансова вартість об’єкта на початок місяця, наступного за місяцем його вибуття (тобто визначена з урахуванням нарахованої амортизації в місяці вибуття об’єкта). Інакше кажучи, на вартість об’єкта в місяці його вибуття має нараховуватися амортизація (див. консультацію в підкатегорії 102.09.01 БЗ);

3) якщо першою подією було надходження оплати від покупця, то таке отримання передоплати за ОЗ податкові доходи не збільшує, тобто на податковий облік ніяк не впливає (п.п. 136.1.1 ПКУ).

А що коли продаються безоплатно отримані ОЗ? При безоплатному отриманні ОЗ їх вартість уже було віднесено до податкових доходів згідно з п.п. 135.5.4 ПКУ. Тому під час продажу таких ОЗ відповідно до абзацу третього п. 146.13 ПКУ порівнюють уже раніше відображені доходи з доходами, отриманими від реалізації. При цьому:

— суму перевищення доходів від продажу безоплатно отриманих ОЗ над вартістю таких ОЗ, віднесеною до складу доходів при отриманні, включають до складу інших доходів;

— суму перевищення вартості, віднесеної до податкових доходів при безоплатному отриманні, над доходами від продажу включають до складу інших витрат.

Зауважте: інші доходи та інші витрати відображають у момент їх виникнення за бухобліковими правилами, якщо інше не передбачено нормами розд. III ПКУ. На це вказують пп. 137.16 і 138.5 ПКУ. Водночас податківцям більше до вподоби, щоб доходи (витрати) за такою операцією платник податків відображав на дату переходу до покупця права власності на об’єкт ОЗ, як це передбачено «товарним» п. 137.1 ПКУ (див., наприклад, консультації, розміщені в підкатегорії 102.09.01 БЗ). А все тому, що ОЗ охоплюються терміном «товари».

Податок на додану вартість. Під час продажу ОЗ підприємство — платник ПДВ відповідно до п. 188.1 ПКУ нараховує податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної (контрактної) вартості, а якщо покупець — підконтрольна особа, то не нижче за звичайні ціни, що визначаються за «трансфертними» правилами ст. 39 ПКУ. Дата відображення податкових зобов’язань визначається за першою з подій — за датою отримання грошових коштів від покупця або передачі покупцеві ОЗ (п. 187.1 ПКУ).

У бухгалтерському та податковому обліку операції з продажу об’єктів ОЗ підприємство відображає такими записами (див. табл. 6.1):

Таблиця 6.1. Продаж об’єкта оз за національну валюту

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

7

Вихідні дані. Підприємство у червні 2014 року вирішило продати об’єкт ОЗ — автомобіль. Станом на 01.07.2014 р. (тобто на початок наступного місяця): — залишкова вартість автомобіля (і в бухгалтерському, і в податковому обліку) — 25000,00 грн.; — сума нарахованого зносу —15000,00 грн. (первісна вартість об’єкта — 40000,00 грн.). Договірна вартість автомобіля (відповідає звичайній ціні) склала: — варіант 1 — 36000,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 6000,00 грн.); — варіант 2 — 26400,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 4400,00 грн.).

1. Продаж об’єкта ОЗ за ціною, вищою за балансову (залишкову) вартість

1

Підготовлено об’єкт ОЗ до продажу:

— відображено переведення об’єкта до складу необоротних активів, утримуваних для продажу

286

105

25000,00

— списано суму нарахованого зносу щодо об’єкта

131

105

15000,00

2

Передано покупцеві об’єкт ОЗ

377

712

36000,00

5000,00*

* На підставі п. 146.13 ПКУ підприємство включає до податкового доходу суму перевищення доходу від продажу об’єкта ОЗ над його балансовою (залишковою — п.п. 14.1.9 ПКУ) вартістю, тобто в нашому випадку 5000,00 грн. (30000,00 грн. - 25000,00 грн.). Зауважимо: за умовами прикладу договірна ціна об’єкта ОЗ відповідає звичайній. Якби звичайна ціна виявилася вище договірної, наприклад, 42000,00 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 7000,00 грн.), то податкові наслідки довелося б відображати виходячи з такої звичайної ціни.
Тоді до податкових доходів потрапила б сума у розмірі 10000,00 грн. (42000,00 грн. - 7000,00 грн. - - 25000,00 грн.). А от ПДВ-зобов’язання, якщо покупець — непідконтрольна особа, довелося б нараховувати виходячи з договірної ціни, тобто вони все одно дорівнювали б 6000,00 грн.

3

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ під час продажу об’єкта ОЗ

712

641/ПДВ

6000,00

4

Списано балансову вартість проданого об’єкта ОЗ

943

286

25000,00

5

Отримано оплату від покупця за об’єкт ОЗ

311

377

36000,00

6

Віднесено на фінансовий результат:

— суму доходу від продажу об’єкта ОЗ

712

791

30000,00

— балансову вартість проданого об’єкта ОЗ

791

943

25000,00

2. Продаж об’єкта ОЗ за ціною, нижчою за балансову (залишкову) вартість

1

Підготовлено об’єкт ОЗ до продажу:

— відображено переведення об’єкта до складу необоротних активів, утримуваних для продажу

286

105

25000,00

— списано суму нарахованого зносу щодо об’єкта

131

105

15000,00

2

Отримано передоплату від покупця за об’єкт ОЗ

311

681

26400,00

—*

* Щодо отриманої передоплати податкові доходи не виникають (п.п. 136.1.1 ПКУ).

3

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ у складі отриманої передоплати

643

641/ПДВ

4400,00

4

Передано покупцеві об’єкт ОЗ

377

712

26400,00

3000,00*

* До податкових витрат підприємство на підставі п. 146.13 ПКУ включає суму перевищення балансової (залишкової — п.п. 14.1.9 ПКУ) вартості об’єкта ОЗ, що реалізується, над доходами від його продажу, тобто в нашому випадку 3000,00 грн. (25000,00 грн. - 22000,00 грн.).

5

Списано раніше відображені податкові зобов’язання з ПДВ

712

643

4400,00

6

Списано балансову вартість об’єкта ОЗ, що реалізується

943

286

25000,00

7

Відображено залік заборгованостей

681

377

26400,00

8

Віднесено на фінансовий результат:

— суму доходу від продажу об’єкта ОЗ

712

791

22000,00

— балансову вартість проданого об’єкта ОЗ

791

943

25000,00

 

6.2. Продаж основних засобів за грошові кошти в іноземній валюті

Бухгалтерський облік

 

У разі продажу ОЗ за іноземну валюту, як і при їх продажу за гривні, керуємося насамперед вимогами П(С)БО 27: переводимо ОЗ до складу необоротних активів, утримуваних для продажу.

Крім того, продаж ОЗ за інвалюту відображають з урахуванням норм «валютного» П(С)БО 21. При цьому велике значення має, яка подія була першою — відвантаження ОЗ на експорт чи отримання оплати за них.

Перша подія — відвантаження ОЗ. Величину доходу визначаємо за курсом НБУ на кінець робочого дня, що передував даті його визнання*. Такою датою згідно з п. 8 П(С)БО 15 є дата передачі до покупця ризиків та вигод, пов’язаних із правом власності на актив, тобто дата відвантаження ОЗ (якщо інше не встановлене ЗЕД-договором).

* З урахуванням змін до П(С)БО 21, проект яких розміщено на сайті Мінфіну (докладніше див. у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 50, с. 12).

Дебіторська заборгованість, що виникла у зв’язку з таким відвантаженням, є монетарною (погашатиметься грошовими коштами), тому щодо неї повинні розраховуватися курсові різниці на дату балансу та на дату здійснення операції, тобто на дату погашення заборгованості (пп. 4, 7, 8 П(С)БО 21).

Якщо курс НБУ на дату визначення курсової різниці (на дату балансу або на дату погашення заборгованості) збільшився порівняно з курсом НБУ на дату попередньої оцінки монетарної статті, то утворюється додатна курсова різниця.
Її відображають по кредиту субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці».

Якщо курс НБУ знизився, виникає від’ємна курсова різниця. Її відображають по дебету субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці».

Перша подія — отримання оплати. Дохід фіксують за курсом НБУ на кінець робочого дня, що передував даті отримання авансу (п. 6 П(С)БО 21).
Потім цей курс використовують при здійсненні відвантаження об’єкта ОЗ для визначення доходу від його продажу. Причому якщо надходження авансових платежів в іноземній валюті здійснювалося частинами, дохід від реалізації ОЗ визнають із застосуванням валютних курсів виходячи з послідовності отримання авансів.

Кредиторська заборгованість, що виникла перед нерезидентом, є немонетарною, тому курсові різниці щодо неї не визначають.

 

Податковий облік

 

Податок на прибуток. У податковому обліку операції з продажу ОЗ за інвалюту відображають відповідно до загального порядку, прописаного в п. 146.13 ПКУ.

Однак цей порядок, як ви можете помітити, не встановлює будь-яких особливостей обліку залежно від валютного «забарвлення» операції. Адже продаж ОЗ на експорт вимагає перерахунку валютної виручки в нацвалюту. Здійснити зазначений перерахунок допомагає «валютний» п.п. 153.1.1 ПКУ.

Перша подія — відвантаження ОЗ. Для визначення гривневого еквівалента доходу приймаємо курс НБУ на дату його визнання, тобто курс на дату відвантаження об’єкта ОЗ**.

** Згідно з роз’ясненнями податківців (див. листи Міндоходів від 10.04.2014 р. № 8414/7/99-99-19-03-01-17 і від 08.05.2014 р. № 8180/6/99-99-19-03-02-16) для визначення доходів при експорті товарів, робіт, послуг (у тому числі ОЗ) протягом усієї доби застосовується курс НБУ, що діє на 0 годин відповідної доби.

Заборгованість нерезидента, що виникла, є монетарною, тому щодо неї визначаємо курсові різниці на дату звітного балансу і на дату здійснення операції (на дату погашення заборгованості нерезидентом)

При цьому згідно з п.п. 153.1.3 ПКУ:

додатне значення курсової різниці (курс НБУ на дату її визначення збільшився) враховуємо у складі інших доходів (п.п. 135.5.11 ПКУ) та відображаємо в рядку 03.19 додатка IД до декларації з податку на прибуток;

від’ємне значення курсової різниці (курс НБУ на дату її визначення зменшився) враховуємо у складі інших витрат (п.п. 138.12.1 ПКУ) та відображаємо в рядку 06.4.12 додатка IВ до декларації.

Перша подія — отримання оплати. У момент отримання попередньої оплати дохід не визнають (п.п. 136.1.1 ПКУ). При цьому на дату відвантаження об’єкта ОЗ гривневу суму доходу визначають за курсом НБУ, що діяв на дату отримання попередньої оплати (авансу) (п.п. 153.1.1 ПКУ).

Кредиторська заборгованість, що виникла перед нерезидентом, є немонетарною статтею, тому курсові різниці щодо неї не визначаються.

Податок на додану вартість. Операції з вивезення товарів (а ОЗ відповідно до п.п. 14.1.244 ПКУ підпадають під визначення «товари») за межі митної території України є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. «г» п. 185.1 ПКУ).

ПДВ-зобов’язання у цьому випадку виникають на дату оформлення МД, що засвідчує факт перетину ОЗ митного кордону України (п.п. «б» п. 187.1 ПКУ), за ставкою 0 % (п.п. «а» п.п. 195.1.1 ПКУ).

А от правило першої події для експорту не працює, тому податкові зобов’язання з ПДВ при отриманні від нерезидента передоплати не виникають (п. 187.11 ПКУ).

Викладене вище проілюструємо на прикладі (див. табл. 6.2).

Таблиця 6.2. Продаж оз за іноземну валюту

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

$/грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

1

2

3

4

5

6

7

1. Перша подія — відвантаження ОЗ

Вихідні дані. Підприємство у червні 2014 року відвантажило на експорт об’єкт ОЗ договірною вартістю $10000,00 (договірна ціна відповідає звичайній). У цьому самому місяці нерезидент погасив свою заборгованість за отриманий об’єкт ОЗ. Станом на 01.07.2014 р. (тобто на початок наступного місяця): — залишкова вартість об’єкта (і в бухгалтерському, і в податковому обліку) — 70000,00 грн.; — сума нарахованого зносу — 14000,00 грн. (первісна вартість об’єкта — 84000,00 грн.). Вартість митного оформлення поза місцем розташування митниці — 400,00 грн. Вартість послуг митного брокера (неплатника ПДВ) — 500,00 грн.

1

Підготовлено об’єкт ОЗ до продажу:

— списано суму нарахованого зносу щодо об’єкта

131

10

14000,00

— відображено переведення об’єкта до складу необоротних активів, утримуваних для продажу

286

10

70000,00

2

Відображено і сплачено витрати, пов’язані з митним оформленням:

— вартість послуг митного брокера

93

685

500,00

500,00

685

311

500,00

— вартість митного оформлення

377

311

400,00

93

377

400,00

400,00

3

Відвантажено об’єкт ОЗ на експорт (курс НБУ — 11,40 грн./$)

362

712

$10000,00
114000,00

44000,00*

* До податкового доходу підприємство на підставі п. 146.13 ПКУ включає суму перевищення доходу від продажу об’єкта ОЗ над його балансовою (залишковою — п.п. 14.1.9 ПКУ) вартістю, тобто в цьому випадку — 44000,00 грн. (114000,00 грн. - 70000,00 грн.).

4

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ при відвантаженні об’єкта ОЗ (довідково)

712

641/ПДВ

0

5

Списано балансову вартість об’єкта ОЗ, що реалізується

943

286

70000,00

6

Отримано від нерезидента грошові кошти в інвалюті в оплату об’єкта ОЗ (курс НБУ — 11,73046 грн./$)

314

362

$10000,00
117304,60

7

Відображено курсову різницю щодо монетарної (грошової) заборгованості нерезидента на дату її погашення ($10000,00 х (11,73046 грн./$ - - 11,40 грн./$))

362

714

3304,60

3304,60*

* Додатну курсову різницю в податковому обліку включаємо до складу інших доходів (пп. 153.1.3 і 135.5.11 ПКУ). Оскільки відвантаження ОЗ нерезиденту та оплата відбулися в одному звітному кварталі, визначати курсову різницю на дату звітного балансу не потрібно.

8

Віднесено на фінансовий результат:

— суму доходу від продажу об’єкта ОЗ

712

791

114000,00

— курсову різницю

714

791

330,4,60

— балансову вартість проданого об’єкта ОЗ

791

943

70000,00

— витрати, пов’язані з митним оформленням (500,00 грн. + 400,00 грн.)

791

93

900,00

2. Перша подія — отримання оплати за об’єкт ОЗ

Вихідні дані. Підприємство у червні 2014 року отримало від нерезидента передоплату за об’єкт ОЗ договірною вартістю $10000,00 (договірна ціна відповідає звичайній). У цьому самому місяці об’єкт ОЗ відвантажено на експорт. Станом на 01.07.2014 р. (тобто на початок наступного місяця): — залишкова вартість об’єкта (і в бухгалтерському, і в податковому обліку) — 80000,00 грн.; — сума нарахованого зносу — 40000,00 грн. (первісна вартість об’єкта — 120000,00 грн.). Вартість митного оформлення поза місцем розташування митниці — 400,00 грн. Вартість послуг митного брокера (неплатника ПДВ) — 500,00 грн.

1

Підготовлено об’єкт ОЗ до продажу:

— списано суму нарахованого зносу щодо об’єкта

131

10

40000,00

— відображено переведення об’єкта до складу необоротних активів, утримуваних для продажу

286

10

80000,00

2

Отримано від нерезидента передоплату за об’єкт ОЗ (курс НБУ — 11,40 грн./$)

314

681

$10000,00
114000,00

—*

* Щодо отриманої передоплати податкові доходи не виникають (п.п. 136.1.1 ПКУ). Заборгованість перед нерезидентом є немонетарною, тому курсові різниці щодо неї не визначають.

3

Відображено та сплачено витрати, пов’язані з митним оформленням:

— вартість послуг митного брокера

93

685

500,00

500,00

685

311

500,00

— вартість митного оформлення

377

311

400,00

93

377

400,00

400,00

4

Відвантажено об’єкт ОЗ на експорт (курс НБУ — 11,73046 грн./$)

362

712

$10000,00
114000,00

34000,00*

* До податкового доходу підприємство на підставі п. 146.13 ПКУ включає суму перевищення доходу від продажу об’єкта ОЗ над його балансовою (залишковою — п.п. 14.1.9 ПКУ) вартістю, тобто в нашому випадку — 34000,00 грн. (114000,00 грн. - 80000,00 грн.). Хоча курс НБУ на дату відвантаження ОЗ на експорт збільшився (склав 11,73046 грн./$), для розрахунку результату від продажу ОЗ він не має значення, оскільки доходи від продажу ОЗ беруться за курсом НБУ на дату отримання передоплати (тобто в сумі 114000,00 грн.).

5

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ при відвантаженні об’єкта ОЗ (довідково)

712

641/ПДВ

0

6

Списано балансову вартість об’єкта ОЗ, що реалізується

943

286

80000,00

7

Здійснено залік заборгованостей

681

362

$10000,00
114000,00

8

Віднесено на фінансовий результат:

— суму доходу від продажу об’єкта ОЗ

712

791

114000,00

— балансову вартість проданого об’єкта ОЗ

791

943

80000,00

— витрати, пов’язані з митним оформленням (500,00 грн. + 400,00 грн.)

791

93

900,00

 

6.3. Ліквідація основних засобів

Бухгалтерський облік

 

Якщо з будь-яких причин об’єкт ОЗ не відповідає критеріям визнання активом, то його списують з балансу (п. 33 П(С)БО 7).

Різницю між первісною вартістю об’єкта ОЗ, що ліквідується, та нарахованою раніше сумою зносу відносять до складу інших витрат того звітного періоду, в якому прийнято рішення про ліквідацію (Дт 976). На цьому самому субрахунку відображають витрати, пов’язані з ліквідацією об’єкта ОЗ (демонтажем, розбиранням тощо). Такий порядок прямо передбачений п. 29 ­ П(С)БО 16.

Часто в результаті ліквідації об’єктів ОЗ підприємство отримує будь-які матеріальні цінності. Такі цінності мають бути оприбутковані за чистою вартістю реалізації або за ціною можливого використання. У бухгалтерському обліку вартість таких матеріальних цінностей відображають у складі інших доходів (Дт 20, 22 — Кт 746).

Майте на увазі: нульова залишкова вартість повністю замортизованого об’єкта ОЗ не є підставою для його списання. Не підлягають списанню об’єкти ОЗ, які повністю замортизовані, але не втратили своїх первісних якостей та цілком придатні до експлуатації. При цьому підприємство може провести переоцінку таких ОЗ (див. с. 46).

 

Податковий облік

 

Податок на прибуток. При відображенні в податковому обліку операцій з ліквідації ОЗ керуються п. 146.16 ПКУ.

Так, у звітному періоді, в якому відбувається ліквідація об’єкта ОЗ (незалежно від її причини), платник збільшує витрати на суму вартості, що амортизується, ліквідовуваного об’єкта ОЗ, за вирахуванням сум накопиченої щодо нього амортизації.

Нагадаємо: вартість ОЗ, що амортизується, — це первісна або переоцінена вартість ОЗ за вирахуванням їх ліквідаційної вартості (п.п. 14.1.19 ПКУ).

Таким чином, при ліквідації об’єкта ОЗ до податкових витрат не потрапить його ліквідаційна вартість (якщо її було встановлено)

Майте на увазі: витрати у зв’язку з ліквідацією об’єкта ОЗ підприємство має право збільшувати тільки у випадку, якщо такий об’єкт підлягає податковій амортизації (п. 144.1 ПКУ). Вони відображаються в рядку 06.4.18 додатка IВ до декларації з податку на прибуток.

img 1До речі, амортизувати об’єкт, що ліквідується, припиняють з місяця, наступного за місяцем виведення його з експлуатації (п. 146.15 ПКУ).

Ви залучили для розбирання (демонтажу) ОЗ сторонню організацію та цікавитеся, як бути з витратами на оплату її послуг? Сміливо включайте їх до складу інших витрат (рядок 06.4.43 додатка IВ до декларації). Добро на це вам дають п. 144.2 і п.п. 138.12.1 ПКУ. Причому податково-витратний статус зазначені витрати отримують незалежно від того, чи підлягав амортизації сам об’єкт, що ліквідується. Головне, щоб він використовувався в господарській діяльності підприємства.

Якщо в результаті ліквідації ОЗ підприємство отримує матеріальні цінності (комплектуючі вироби, складові частини тощо), то їх вартість воно включає до складу податкового доходу (п.п. 135.5.15 ПКУ) та відображає в рядку 03.30 додатка IД до декларації.

При реалізації цих матеріальних цінностей підприємство знову-таки відображає дохід (п.п. 135.4.1 ПКУ), а вартість, за якою ці цінності раніше визнавалися активом, відносить до витрат як прямі матеріальні витрати (п. 138.8 ПКУ). Діяти так прописують податківці (див. лист ДПСУ від 07.06.2012 р. № 9553/6/23-50.0114 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 60, с. 17, і консультацію в підкатегорії 102.09.01 БЗ).

Податок на додану вартість. Порядок обкладення ПДВ операцій з ліквідації об’єктів ОЗ залежить від причин, з яких такі об’єкти ліквідуються.

Так, якщо ОЗ ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, то таку ліквідацію для цілей ПДВ п. 189.9 ПКУ розглядає як їх постачання за звичайними цінами, але не нижче за балансову вартість на момент ліквідації. Що з цього випливає? А те, що таке постачання супроводжується відповідним нарахуванням ПДВ-зобов’язань за ставкою 20 %.

Але, на щастя, із п. 189.9 ПКУ є винятки. Так, платник податків може не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ на вартість об’єкта ОЗ, що ліквідується, якщо:

— об’єкт ліквідується у зв’язку з його знищенням або зруйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили;

— така ліквідація здійснюється без згоди платника податків, у тому числі при крадіжці ОЗ, що підтверджується відповідно до законодавства;

— платник податку надає податковому органу відповідний документ про знищення, розбирання або перетворення об’єкта ОЗ іншим способом, унаслідок чого такий об’єкт не може використовуватися в майбутньому за первісним призначенням.

А що з сумами «вхідного» ПДВ, які припадають на недоамортизовану частину об’єкта, який ліквідується? Податківці наполягають на тому, щоб платники в ліквідаційних випадках як своєрідну компенсацію раніше відображеного податкового кредиту нараховували податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із залишкової вартості об’єкта, що ліквідується (див. консультацію в підкатегорії 101.02 БЗ). Однак тут вони явно перебирають міри. Ми вважаємо, що про жодні ПДВ-зобов’язання в цих умовах не може бути й мови. Адже об’єкт ОЗ було придбано підприємством для використання в господарській діяльності, та саме під час такого використання він став непридатним. Тому можна сміливо стверджувати: актив повністю використано для виробничих цілей у межах господарської діяльності, а отже, право на податковий кредит щодо нього зберігається і ПДВ-зобов’язання не нараховуються.

Безумовно, вам також цікаво, які ПДВ-наслідки виникають при отриманні матеріальних цінностей під час ліквідації об’єктів ОЗ. Тож будьте спокійні: у цьому випадку податкові зобов’язання з ПДВ не нараховують (п. 189.10 ПКУ). Нагадують про це й податківці в листі від 07.06.2012 р. № 9553/6/23-50.0114 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 60, с. 17). Але якщо в подальшому ви захочете такі цінності реалізувати, то вже будете змушені за загальним правилом відобразити ПДВ-зобов’язання за ставкою 20 %.

А тепер для наочності — приклад (див. табл. 6.3 на с. 70).

Таблиця 6.3. Ліквідація оз

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

Вихідні дані. Підприємство у червні 2014 року на підставі наказу керівника списало системний блок у зв’язку з поломкою, внаслідок якої використовувати його в подальшому неможливо. Цей факт підтверджено висновком експертної комісії. Первісна вартість об’єкта ОЗ — 2900,00 грн., нарахований знос — 2375,00 грн. Залишкова вартість — 525,00 грн. (у податковому та бухгалтерському обліку збігаються). Ліквідаційна вартість дорівнює 50,00 грн. Факт списання системного блока зафіксовано в Акті списання основних засобів (форма № ОЗ-3), який може бути надано податковому органу на його вимогу. У зв’язку з цим при ліквідації цього об’єкта податкові зобов’язання з ПДВ підприємство не нараховує. У результаті ліквідації об’єкта за рішенням комісії підприємства оприбутковані запасні частини. Їх вартість визначено в сумі 80,00 грн.

1

Списано суму нарахованого зносу об’єкта ОЗ, що ліквідується

131

104

2375,00

2

Списано залишкову вартість об’єкта ОЗ, що ліквідується (2900 грн. - 2375 грн.)

976*

104

525,00

475,00**

* Якщо операція з ліквідації об’єкта ОЗ потребує нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, то в бухгалтерському обліку здійснюють запис: Дт 976 — Кт 641/ПДВ. ** До податкових витрат уключається вартість об’єкта ОЗ, що амортизується (2900,00 грн. - 50,00 грн. = 2850,00 грн.), за мінусом суми накопиченого зносу (2375,00 грн.), тобто 475,00 грн. (2850,00 грн. - 2375,00 грн.).

3

Віднесено на фінансовий результат витрати, пов’язані зі списанням об’єкта ОЗ

793

976

525,00

4

Оприбутковано ТМЦ, що залишилися після ліквідації об’єкта ОЗ, придатні для подальшого використання

20

746

80,00

80,00

5

Віднесено на фінансовий результат дохід у зв’язку з надходженням ТМЦ

746

793

80,00

 

6.4. Безоплатна передача основних засобів

Бухгалтерський облік

 

Операції з безоплатної передачі матеріальних активів у бухгалтерському обліку не належать до продажу.

Безоплатно передані об’єкти ОЗ потрібно виключити з активів (п. 33 П(С)БО 7, п. 40 Методрекомендацій № 561).

При цьому завчасно переводити їх до складу необоротних активів, утримуваних для продажу, не потрібно

Зменшення активів (за умови, що суму такого зменшення може бути достовірно оцінено) призводить до збільшення витрат звітного періоду (п. 6 П(С)БО 16). А отже, при безоплатній передачі об’єкта ОЗ його залишкову вартість потрібно списати на витрати (Дт 976 — Кт 10).

 

Податковий облік

 

Податок на прибуток. Оскільки ОЗ у податковому обліку зараховані до категорії товарів (п.п. 14.1.244 ПКУ), то їх безоплатні постачання також слід розцінювати як продаж (п.п. 14.1.202 ПКУ). У свою чергу, правила податкового обліку продажу ОЗ регулює ст. 146 ПКУ.

Відповідно до п. 146.13 ПКУ в загальному випадку до оподатковуваного доходу включається сума перевищення доходів від продажу чи іншого відчуження окремих об’єктів ОЗ над їх балансовою вартістю. При цьому у зворотній ситуації, коли балансова вартість об’єкта ОЗ перевищує дохід від його продажу чи іншого відчуження, різниця, що утворилася, підлягає включенню до витрат.

Майте на увазі: п. 146.14 ПКУ приписує визнавати доходи від продажу чи іншого відчуження ОЗ на рівні не нижче звичайних цін. Такий підхід застосовується навіть до «непідконтрольних» операцій.

Якщо звичайна ціна об’єкта, що безоплатно передається, більша від його балансової вартості на початок місяця, наступного за місяцем вибуття, то отриману різницю включають до складу інших доходів відповідно до п.п. 135.5.11 ПКУ. Доходи відображають у рядку 03.17 додатка IД до декларації з податку на прибуток.

Якщо балансова вартість об’єкта перевищить його звичайну ціну, то різницю слід віднести до складу інших витрат (п.п. 138.12.1 ПКУ) та відобразити в рядку 06.4.18 додатка IВ до декларації. Згодні з цим і міндоходівці (див. лист від 27.09.2013 р. № 13548/5/99-99-19-03-02-16 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 91, с. 45, а також консультацію в підкатегорії 102.09.01 БЗ).

Цікаво, а в який момент відображають результат безоплатної передачі ОЗ? Податківці з посиланням на п. 137.16 ПКУ вважають, що дохід від такої операції потрібно визнавати на дату його виникнення за бухгалтерськими правилами, якщо інше не передбачено нормами розд. III ПКУ (див. консультацію в підкатегорії 102.09.01 БЗ). Але ось невдача — у бухгалтерському обліку дохід при безоплатній передачі не відображається. На нашу думку, податкові наслідки від безоплатної передачі об’єкта ОЗ значно логічніше визнавати в загальному порядку, тобто за датою переходу до покупця права власності на об’єкт (п. 137.1 ПКУ).

Податок на додану вартість. Безоплатна передача ОЗ, будучи постачанням товару, обкладається ПДВ (п.п. «в» п.п. 14.1.191, п. 185.1 ПКУ).

Податкові зобов’язання з ПДВ при безоплатній передачі ОЗ відповідно до п.п. «б» п. 187.1 ПКУ виникнуть у момент їх відвантаження.

База для нарахування податкових зобов’язань визначається виходячи з договірної вартості (п. 188.1 ПКУ). Оскільки договірна вартість при безоплатній передачі дорівнює нулю, то відповідно і база для нарахування ПДВ, і сума ПДВ у загальному випадку будуть нульовими.
І тільки у випадку здійснення «контрольованих» операцій у ПДВ-обліку доведеться орієнтуватися на «трансфертні» звичайні ціни, що визначаються за правилами ст. 39 ПКУ.

Безоплатна передача ОЗ свідчить про те, що їх використано підприємством не в господарській діяльності

Тому якщо під час придбання об’єкта ОЗ, що передається безоплатно, підприємство відобразило податковий кредит, то на дату безоплатної передачі воно має нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ (п.п. «г» п. 198.5 ПКУ).

Базою оподаткування згідно з п. 189.1 ПКУ є балансова (залишкова) вартість об’єкта ОЗ станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюється безоплатне постачання.

Викладене вище проілюструємо на прикладі (див. табл. 6.4).

Таблиця 6.4. Безоплатна передача оз

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

Вихідні дані. Підприємство у червні 2014 року безоплатно передало об’єкт ОЗ — складське приміщення. Первісна вартість об’єкта — 200000,00 грн. Станом на 01.06.2014 р. (тобто на початок місяця, в якому здійснено передачу) балансова (залишкова) вартість складу (і в бухгалтерському, і в податковому обліку) становила 152000,00 грн. Станом на 01.07.2014 р. (тобто на початок наступного місяця) балансова (залишкова) вартість будівлі склала 150000,00 грн., а сума нарахованого зносу — 50000,00 грн. Звичайна ціна об’єкта — 185000,00 грн.

1

Списано суму нарахованого зносу щодо переданого об’єкта

131

103

50000,00

2

Списано на витрати залишкову вартість переданого об’єкта ОЗ

976

103

150000,00

35000,00*

* При безоплатній передачі ОЗ до податкового доходу включаємо суму перевищення звичайної ціни об’єкта над його балансовою вартістю, тобто в нашому випадку — 35000,00 грн. (185000,00 грн. - 150000,00 грн.).

3

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з балансової вартості об’єкта ОЗ на початок місяця, в якому відбулася передача

976

641/ПДВ

30400,00*

* Податкові зобов’язання з ПДВ нараховуємо виходячи з балансової (залишкової) вартості складу на початок періоду, в якому здійснено його безоплатну передачу (п. 189.1 ПКУ): 152000,00 грн. х х 20 % : 100 % = 30400,00 грн.

4

Віднесено на фінансовий результат витрати, пов’язані з безоплатною передачею об’єкта ОЗ

793

976

180400,00

 

6.5. Передача основних засобів до статутного капіталу іншого підприємства

Бухгалтерський облік

 

Передача ОЗ як внеску до статутного капіталу іншого підприємства, по суті, є продажем таких активів в обмін на корпоративні права. А оскільки так, то перед такою передачею переводимо ОЗ до складу необоротних активів, утримуваних для продажу (Дт 286). Докладніше про те, як це зробити, читайте на с. 60.

Здійснюючи внесок до статутного капіталу, підприємство придбаває фінансові інвестиції, тобто активи, утримувані з метою збільшення прибутку (процентів, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу чи інших вигод для інвестора (п. 4 П(С)БО 13). Фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент, розглядаються як довгострокові фінансові інвестиції. Для узагальнення інформації про їх наявність і рух призначено однойменний рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції».

Передача об’єктів ОЗ до статутного капіталу іншого підприємства здійснюється за вартістю, погодженою засновниками (учасниками) та зафіксованою в установчих документах. Ця вартість і вважатиметься справедливою вартістю переданих активів, за якою визначається собівартість фінансової інвестиції.

Таким чином, при передачі ОЗ як внеску до статутного капіталу інвестор у своєму бухобліку відображає:

1) переведення об’єкта ОЗ, що передається, до складу необоротних активів, утримуваних для продажу;

2) продаж такого об’єкта;

3) визнання довгострокової фінансової інвестиції.

 

Податковий облік

 

Податок на прибуток. Операції з унесення об’єкта ОЗ як інвестиції до статутного капіталу іншого підприємства для цілей оподаткування прирівнюються до його продажу (п.п. 146.17.1 ПКУ). Про що це свідчить? Про те, що порядок оподаткування таких операцій підпорядковується загальним правилам оподаткування продажу ОЗ, установленим пп. 146.13 і 146.14 ПКУ (докладніше див. на с. 61). Підкреслюють це й податківці в консультації з підкатегорії 102.09.01 БЗ.

Податок на додану вартість. Операції з передачі об’єктів ОЗ до статутного капіталу іншої юридичної особи прирівнюються до постачання товару та обкладаються ПДВ на загальних підставах. Базу обкладення ПДВ визначають виходячи з договірної (контрактної) вартості, а якщо емітент корпоративних прав — «підконтрольна» особа, то не нижче за звичайні ціни (п. 188.1 ПКУ).

У бухгалтерському та податковому обліку операцію з передачі об’єкта ОЗ до статутного капіталу іншого підприємства відображають таким чином (див. табл. 6.5 на с. 74):

Таблиця 6.5. Передача об’єктів оз до статутного капіталу

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума,

грн.

Податковий облік

Дт

Кт

доходи

витрати

Вихідні дані. Підприємство у червні 2014 року передало до статутного капіталу іншого підприємства об’єкт ОЗ — будівлю. Станом на 01.07.2014 р. (тобто на початок наступного місяця): — залишкова вартість об’єкта (і в бухгалтерському, і в податковому обліку) — 480000,00 грн.; — сума нарахованого зносу — 20000,00 грн. (первісна вартість будівлі — 500000,00 грн.). Будівля передається за погодженою засновниками вартістю (відповідає звичайній ціні) — 660000,00 грн. (у тому числі ПДВ — 110000,00 грн.).

1

Підготовлено об’єкт ОЗ для передачі до статутного капіталу:

— списано суму нарахованого зносу щодо об’єкта

131

103

20000,00

— відображено переведення об’єкта до складу необоротних активів, утримуваних для продажу

286

103

480000,00

2

Передано об’єкт ОЗ за справедливою вартістю, погодженою засновниками

377

712

660000,00

70000,00*

* Суму перевищення продажної вартості об’єкта над його балансовою (залишковою) вартістю включаємо до податкового доходу (п. 146.13 ПКУ). При цьому дохід від продажу визначаємо виходячи з договірної ціни об’єкта, але не нижче за звичайну ціну (п. 146.14 ПКУ). За умовами прикладу до податкового доходу потрапляє 70000,00 грн. (550000,00 грн. - 480000,00 грн.).

3

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ при передачі об’єкта ОЗ

712

641/ПДВ

110000,00

4

Списано балансову вартість переданого об’єкта ОЗ

943

286

480000,00

5

Відображено придбання фінансової інвестиції у вигляді частки у статутному капіталі

14

377

660000,00

6

Віднесено на фінансовий результат:

— суму доходу від передачі об’єкта ОЗ

712

791

550000,00

— балансову вартість переданого об’єкта ОЗ

791

943

480000,00

 

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Увійдіть, щоб читати більше! Авторизовані користувачі одержують безкоштовно 5 статей на місяць