(044) 581-10-10 Передзвоніть менi
Перейти до номеру
  • № 59
  • № 58
  • № 57
  • № 56
  • № 55
  • № 54
  • № 53
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
16/16
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Липень , 2014/№ 60

«Дефективний» РК. Як збільшити ПК? (проблеми з відображенням у податковому обліку РК до ПН, не зареєстрованої в ЄРПН)

Податкова накладна не була зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Щоб відобразити за нею податковий кредит, нам довелося поскаржитися на постачальника, подавши разом із декларацією з ПДВ додаток Д8. Тепер до цієї ПН постачальник виписує розрахунок коригування, який теж підлягає реєстрації в ЄРПН (оскільки це постачання імпортного товару). За цим РК у нас повинен збільшитися податковий кредит. 1. Чи зможе постачальник зареєструвати в ЄРПН РК, якщо ПН там не була зареєстрована? 2. Якщо ні, чи можемо ми додатково поскаржитися, подавши Д8 на цей РК, щоб збільшити податковий кредит?

1. Що стосується відповіді на перше запитання, то зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування (РК) до податкової накладної (ПН), яка підлягала реєстрації в ЄРПН, вашому постачальнику буде досить проблематично. Саме з тієї причини, що основний документ, який коригується, — податкова накладна — до Єдиного реєстру якраз і не потрапив.

І головні фіскали напевно будуть проти такої реєстрації, і комп’ютерна ЄРПН-програма цей РК окремо не пропустить.

У своїй Базі знань (див. запитання-відповідь у категорії 101.20) податківці написали, що після закінчення контрольних 15 календарних днів із дати виписки ПН платник втрачає можливість реєстрації в ЄРПН не тільки такої ПН, а й будь-яких розрахунків коригування до неї.

Загалом, у частині вирішення першого запитання перспективи вимальовуються доволі песимістичні…

Проте, водночас, ситуація з реєстрацією такого РК у ЄРПН, швидше, патова, а не матова. (Хай пробачать мені шахісти ці терміни …)

Тут, на нашу думку, з метою пошуку виходу постачальнику варто звернути увагу на норму п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, і на консультацію з Бази знань (знайдете її в категорії 101.20).

Там можна прочитати відповідь на запитання, чи підлягає реєстрації в ЄРПН розрахунок коригування до ПН, яка на дату виписки не підлягала реєстрації в ЄРПН, а на дату виписки розрахунку коригування до неї підлягає такій реєстрації?

Податківці вважають: якщо постачальник складає РК до ПН, яка не підлягає реєстрації, у зв’язку з чим загальна сума/номенклатура змінюється і переводить ПН до розряду тих, що підлягають реєстрації (згідно з п. 11 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI; далі — ПКУ), то до ЄРПН в обов’язковому порядку вносяться відомості, що містяться в такому розрахунку.

РК до податкової накладної, відомості якої не внесені до ЄРПН, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складання.

Думаємо, в ситуації, що склалася, ваш постачальник може спробувати піти за цією схемою (з п. 3 згаданого Порядку).

Тобто можна спочатку спробувати зареєструвати в ЄРПН стару ПН і одразу ж услід — РК до неї*. Сподіваємося, програма пропустить реєстрацію такої «старої» ПН (навіть якщо в ній буде «імпорт» та/або її сума перевищуватиме 10 тис. грн.). Після чого зможе пройти реєстрацію в ЄРПН і розрахунок коригування до неї. А це, у свою чергу, може відкрити покупцеві шлях до збільшення ПК згідно з таким РК.

* Про примірну «технологію» такої реєстрації читайте «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 40, с. 5.

Утім, навіть у разі такої «хитрої» реєстрації в ЄРПН згаданого РК проблеми з його легітимністю (і, відповідно, правомірністю збільшення ПК) усе одно можуть переслідувати покупця. Податківці спробують заявити, мовляв, «назад дороги немає», а отже, реєстрація ПН і РК до неї була проведена незаконно (див. вище про їх консультацію з категорії 101.20 БЗ, в якій вказано, що після закінчення 15-денного строку право реєструвати ПН у ЄРПН втрачається безповоротно).

У такому разі, якщо вам не вдасться переконати фіскалів у «нормальності» такого РК, сподіваємося, у вас вийде переконати в цьому суддів…

До речі, якби йшлося про протилежну ситуацію — коли РК «був покликаний» не збільшити, а зменшити ПК покупця, то податківці б напевно знехтували тим, що цей РК не пройшов реєстрацію в ЄРПН…

Крім того, можна спробувати пошукати вихід, звернувшись до нашої публікації в «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 70, с. 28.

Там, нагадаємо, пропонувалася низка рішень для виходу з глухого кута в ситуаціях, пов’язаних із запізненням реєстрації ПН в ЄРПН. Вони, без­умовно, не ідеальні. Але, можливо, умови вашої конкретної ситуації дозволять скористатися якоюсь з порад (див., наприклад, варіанти зі зміною номенклатури, заміною договору постачання на «зберігання» тощо).

2. Щодо другого запитання зазначимо, що, на наш погляд, тут у покупця є певні шанси «протягнути через» своїх податківців заяву-«кляузу» — додаток 8 (Д8) до «дефективного» РК. До речі, свого часу ми давали позитивну відповідь на схоже запитання — див. його, а також наші аргументи в «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 44.

Утім, формальні проблеми і тут повністю не виключаються.

Річ у тім, що п. 201.10 ПКУ (його одинадцятий абзац) передбачає для платника право подати заяву зі скаргою на постачальника (згаданий Д8) разом із декларацією з ПДВ тільки в разі відмови продавця видати ПН або при порушенні порядку її заповнення та/або порядку реєстрації ПН у ЄРПН.

Тобто формально ПКУ дозволяє подати додаток 8 тільки щодо податкових накладних. Та й друга таблиця додатка 8 (саме її вам доведеться заповнювати у випадку, що розглядається) теж згадує у своїй «шапці» тільки ПН. Про РК там, як і в Кодексі, — ані слова. Тобто форма самої заяви (Д8) з її реквізитами «заточена» виключно під «кляузи» на податкові накладні.

Тому платники — покупці товарів/послуг, підписуючи постачальнику розрахунки коригувань (особ­ливо ті, що пов’язані зі збільшенням податкового кредиту), краще будьте уважними і, за можливості, не пропускайте «дефективні» РК. Адже при бук­вальному прочитанні ПКУ поскаржитися на продавця до податкової за «схемою Д8» ви не можете.

Водночас на практиці покупці подають «Д8» також і щодо РК.

Зауважимо, що РК є невід’ємною частиною ПН. А в п. 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міндоходів від 14.01.2014 р. № 10, зазначено, що порядок складання, реєстрації та зберігання розрахунку коригування аналогічний порядку складання, реєстрації та зберігання податкових накладних. Тому норми згаданого абзацу одинадцятого п. 201.10 ПКУ за аналогією цілком можна поширити й на ситуації з отриманням «дефективних» РК.

Про це свого часу прямо говорили і податківці в декількох консультаціях у Базі знань (у категоріях 101.7 і 101.23). В останній автори навіть указували, як заповнювати додаток 8 у ситуації, коли він подається на «дефективний» РК.

Податківці повідомляли, що в такому разі:

у графі 1 додатка 8 зазначається номер за порядком;

у графах 2 — 3 — найменування (прізвище, ім’я, по батькові — для фізичної особи) і індивідуальний податковий номер постачальника відповідно;

у графах 4 — 5 — дата і номер розрахунку коригування, у якому порушено продавцем порядок заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно;

у графах 6 — 7 — відкоригований обсяг постачання (без податку на додану вартість) і відкоригована сума податку на додану вартість придбаних товарів/послуг із метою їх використання в межах господарської діяльності для здійснення операцій, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою. Такі графи заповнюються з відповідним знаком +/-;

у графі 8 — опис порушення продавцем порядку заповнення РК та/або порядку реєстрації його в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Заради справедливості, зазначимо, що дія цих консультацій на сьогодні припинена.. Проте це припинення пов’язане не зі змінами законодавства, які могли вплинути на питання, що розглядається, а із заміною мінфінівських ПДВшних нормативів на міндоходівські. Відновити ж ці консультації в Базі знань податківцям, судячи з усього, зашкодили відомі події в країні і в самому фіскальному органі. Коли все ущухне, сподіваємося, ці консультації буде «реанімовано».

Тому, на наш погляд, у фіскалів немає підстав відмовляти зараз платникам у прийнятті «Д8» зі скаргою на «дефективний» РК.

У зв’язку з цим варіант виправлення ситуації шляхом подання покупцем «Д8» на незареєстрований в ЄРПН РК виглядає краще, ніж спроба його зареєструвати в ЄРПН.  

Податкова накладна, ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
16/16
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті