Теми статей
Обрати теми

Щодо «податкових» штрафів та строків користування нематеріальними активами

Редакція ПБО
Лист від 04.04.2014 р. № 6237/5/99-99-19-03-02-16

Щодо «податкових» штрафів та строків користування нематеріальними активами

Лист Міністерства доходів і зборів України від 04.04.2014 р. № 6237/5/99-99-19-03-02-16

 

Міністерство доходів і зборів України розглянуло звернення <…> щодо практичного застосування податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє таке.

Статтею 127 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) визначена відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати.

Відповідно до пункту 127.1 статті 127 Кодексу ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми податку, який підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє і більше, тягнуть накладення штрафу в розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, який виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок з погашення такого податкового боргу покладаються на осіб, визначених Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку — отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV Кодексу.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, якщо ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляються податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 Кодексу, і виправляються в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами Кодексу.

Щодо строку користування нематеріальними активами необхідно зазначити таке.

Відповідно до підпункту 145.1.2 пункту 145.1 статті 145 Кодексу нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який установлюється наказом по підприємству при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше, ніж визначено в пункті 145.1, і припиняється на період його виведення з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та з інших причин) на підставі документів, що свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації.

Згідно з підпунктом 145.1.1 пункту 145.1 статті 145 Кодексу строк дії права користування нематеріальним активом визначається відповідно до правовстановлюючого документа, при цьому слід ураховувати мінімально допустимі строки дії права користування, визначені цим підпунктом для нематеріальних активів груп 4 і 5. Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріальним активом не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох і більше 10 років безперервної експлуатації.

Такий порядок визначення строку дії права використання нематеріального активу в разі відсутності такого строку в правовстановлюючому документі застосовується з 01.01.2014 р. Відповідні зміни було внесено Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень».

З урахуванням зазначеного, якщо строк дії права користування нематеріальними активами у правовстановлюючих документах не передбачено, а визначено платником самостійно, то встановлення строку корисного користування, який не має бути менше двох і більше 10 років безперервної експлуатації, з урахуванням дати введення в експлуатацію, стосується тих нематеріальних активів, що введені в експлуатацію починаючи з 01.01.2014 р.

 

Перший заступник Міністра І. Білоус

коментар редакції


img 1

«Вот только что я прочитал про это: Не ниже двух*, не свыше десяти» (Міндоходів про амортизацію «безстрокових» НМА)

 

Оскільки першій частині листа в сьогоднішньому номері присвячено окрему публікацію (див. на с. 10), зупинимося тільки на другому питанні — про зміну строку корисної експлуатації за «безстроковими» нематеріальними активами (тобто тими НМА, щодо яких правовстановлюючим документом строк дії права користування не встановлено). Ці зміни відбулися з 01.01.2014 р. завдяки Закону України від 24.10.2013 р. № 657-VII (далі — Закон № 657). Про решту нововведень, що пов’язані з його ухваленням, читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 95, с. 4.

Історія цієї норми доволі складна. Нагадаємо, що спочатку, тобто з 01.04.2011 р., Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) взагалі не містив норму про встановлення цього специфічного строку за «безстроковими» НМА.

І тільки з ухваленням Закону України від 07.07.2011 р. № 3609-VI (про нього ви можете прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 65) п. 145.1 ПКУ поповнився умовою, що такий строк повинен становити не менше 10 років. Причому за першою редакцією зазначеного Закону ця норма набирала чинності з 01.08.2011 р. Проте згодом «за допомогою» Закону України від 04.11.2011 р. № 4014-VI цю дату було перенесено на 01.04.2011 р. Про це читайте у статті «Закон № 4014: що йшло на додачу до «спрощенки» («Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 97, с. 8).

Тож перед бухгалтерами постало запитання: чи потрібно збільшувати строк корисної експлуатації за тими «безстроковими» нематеріальними об’єктами, які амортизувалися до появи цієї норми виходячи з іншого строку — як правило, меншого? Тоді податківці наполягали на збільшенні (див. консультацію в БЗ у підкатегорії 102.09.03, що вже втратила чинність). Зрозуміло, ці вимоги були на користь бюджету (навряд чи хтось установлював такі тривалі строки корисної експлуатації).

І тільки з 01.01.2014 р. ця норма набула часових меж «від двох до десяти» на розсуд платника податків. І знову перед бухгалтерами виникло таке ж запитання, але спрямоване вже в інший бік, — чи можна зменшити мінімальний строк корисної експлуатації цих нематеріальних активів**. Інтерес бухгалтерів зрозумілий: хочеться якнайшвидше включити амортизацію до витрат, а не морочитися з нею 10 років.

На жаль, податківці знову роблять висновок на користь бюджету: із листа, який коментується, випливає, що «старі» НМА так і повинні амортизуватися протягом десятирічного строку. Виходить, коли строки корисного використання збільшили, вони наполягали на перерахунку, а коли їх зменшили — забороняють перераховувати. На перший погляд їх вимоги виглядають несправедливими й непослідовними.

Узагалі-то, ці дві ситуації не зовсім ідентичні. Річ у тім, що перший перерахунок був зумовлений перехідними положеннями ПКУ. Нагадаємо, вони встановлювали проведення інвентаризації ОЗ і НМА станом на 01.04.2011 р. (адже десятирічний строк мав застосовуватися саме з 01.04.2011 р.) Водночас у Законі № 657 перехідних положень немає. Із цього випливає, що зменшувати строк корисної експлуатації за «старими» НМА після 01.01.2014 р. не можна (немає прямих вказівок Закону). Найімовірніше, саме такою логікою керувалися автори листа, який коментується (хоча прямо свій висновок вони не обґрунтували).

Проте дозволимо собі озвучити й альтернативний погляд, що має під собою більш вагомі підстави. Відсутність перехідних положень у Законі № 657 зовсім не означає, що перехідні події «заморожуються». Урешті-решт, у цьому Законі немає і норм, які забороняють застосовувати новий строк корисної експлуатації до «старих» НМА.

У цьому випадку можна стверджувати, що нову норму з дати набрання чинності слід застосовувати до тих фактів минулого та правовідносин, які не лише виникли після набрання чинності законом, але й до тих, які продовжують існувати (так званий негайний тип дії нової норми в часі***, а не перспективний, як пропонують податківці). Причому застосування нових норм до вже існуючих відносин не є наданням закону зворотної сили, тобто посилання на ст. 58 Конституції тут недоречне. Наскільки нам відомо, у теорії права домінує позиція, що основним принципом дії нової норми в часі є саме негайна дія. Зворотна сила або перспективна дія мають бути спеціально обумовлені.

При цьому якщо в бухобліку було встановлено такий самий строк корисного використання, як і в податковому обліку (тобто орієнтувалися на 10 років), то для зменшення строку в податкових цілях слід переглянути і бухгалтерський строк. Якщо ж у бухобліку було встановлено менший строк і платник податків зараз хоче зменшити податковий строк до бухгалтерського, то, на наш погляд, йому достатньо змінити строк корисного використання тільки в податковому обліку виходячи з нової редакції п. 145.1.1 ПКУ.

 

Дмитро Костюк, заст. головного редактора

 

* В оригіналі — трьох (В. Висоцький, «Пісня про Кримінальний кодекс»).

** Звісно, нові строки можна застосовувати щодо тих НМА, які введені в експлуатацію після 01.01.2014 р. Тут двох думок бути не може.

*** Подібне розуміння вбачається, наприклад, у листі ВАСУ від 28.03.2014 р. № 375/11/14-14: із дати набрання чинності ПКУ складаються ті податкові повідомлення-рішення, які відповідають ПКУ, хоча власне правопорушення та його виявлення могли відбутися до набрання чинності цим Кодексом.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі