Облік результатів перевірок у звітності

Облік результатів перевірок у звітності

Наталія Дзюба, податковий експерт

Результати документальних перевірок оформляються залежно від наявності/відсутності порушень: виявлено порушення чи помилки — складається акт податкової перевірки, немає порушень — отри­маєте довідку (п. 86.1 ПКУ, п. 3 розд. I Порядку № 984). Сьогодні говоримо тільки про перевірки, результатом яких став акт.

Зверніть увагу! Згідно з п. 54.3 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму (1) грошового зобов’язання, (2) зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або (3) зменшення (збільшення)* від’ємного значення об’єкта обкладення податком на прибуток чи (4) зменшення (збільшення)* від’ємного значення суми ПДВ, якщо:

1) дані перевірки результатів діяльності платника податку свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення об’єкта обкладення податком на прибуток чи від’ємного значення суми ПДВ;

2) дані перевірки щодо утримання податків у джерела виплати, у тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків, зборів, передбачених ПКУ, у тому числі податку на доходи фізосіб (далі — ПДФО), таким податковим агентом.

В акті перевірки мають бути зазначені як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов’язань платника (п. 86.10 ПКУ)

Цю інформацію ви побачите в розділі «Висновок акта перевірки», у якому відображається узагальнений опис виявлених перевіркою порушень із посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів (п. 6.1 розд. II Порядку № 984). Виявлені перевіряючими порушення відображаються у гривнях у розрізі податків і зборів із розбивкою за роками та податковими періодами в межах періоду, що перевіряється.

Пам’ятайте: сум штрафних (фінансових) санкцій там бути не повинно. В акті не допускається визначення їх виду та розміру (п. 6.3 розд. II Порядку № 984).

Але це ще не все. Після перевірки ви повинні отримати податкове повідомлення-рішення (далі — ППР). Вони приймаються контролерами за результатами перевірки (п. 86.8 ПКУ):

— або протягом 10 робочих днів, наступних за днем вручення вам акта перевірки;

— або, якщо до акта перевірки ви подали заперечення, протягом 3 робочих днів, наступних за днем їх розгляду і надання вам письмової відповіді.

Важливо! Норма п. 86.8 ПКУ стосується виключно строків прийняття відповідного ППР, а не встановлює порядок і строки його надсилання платнику (див. лист ДПСУ від 10.04.2012 р. № 632/6/10-1115/1558 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 55, с. 3). Жодних граничних строків для надсилання ППР ані в ПКУ, ані в Порядку № 1236 не передбачено.

Форми ППР зібрано в додатках до Порядку № 1236, детальніше їх за призначенням розглянемо далі. Згідно з п. 58.2 ПКУ і п. 2.3 розд. II Порядку № 1236 ППР складається за кожним окремим податком, збором разом зі штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

ППР можуть отримати і перевірені філії, відділення чи відокремлені підрозділи, які не мають статусу юрособи, якщо на них покладено зобов’язання зі сплати податків і зборів (див. підкатегорію 136.08 БЗ).

Майте на увазі! За результатами перевірки ППР складається не тільки на збільшення суми податкових зобов’язань платника податків, який їх занизив, а й на зменшення податкових зобов’язань для платників податків, які їх завищили (п.п. «б» п. 2.1 розд. II Порядку № 1236).

Додатково до ППР ви повинні отримати розрахунок сум податкового зобов’язання. Власне форми ППР передбачають, у тому числі, і обов’язковість розрахунку зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта обкладення податком на прибуток чи від’ємного значення суми ПДВ. Крім того, розрахунок має бути складено і на зменшення податкових зобов’язань. Він повинен містити дату та номер декларації (уточнюючого розрахунку), звітний період, іншу інформацію, необхідну для ідентифікації грошового зобов’язання чи інших розрахованих сум.

До ППР повинен додаватися, у тому числі, і розрахунок штрафу. Детальніше про штрафи читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 75, с. 4.

Тому остаточні результати перевірки дадуть вам тільки ППР з додатковими розрахунками.

Якщо не згодні із заявленими у ППР сумами, можна їх оскаржити в адміністративному або судовому порядку. Як це зробити, ви можете дізнатися з публікацій в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 20, с. 17; № 18, с. 37; 2012, №. 6, с. 32; 2011, № 44. І лише коли результат такого оскарження виявиться для вас несприятливим (або ж ви пропустите строки, відведені для нього), то суми, донараховані та зазначені у ППР, вам доведеться сплатити. Інакше грошові зобов’язання, штрафні санкції, визначені у ППР, у разі їх несплати набудуть статусу податкового боргу.

Отримавши ППР та поперіодний розрахунок збільшення (зменшення) грошових зобов’язань і штрафу (як доповнення до ППР), майте на увазі, що окремо за періоди, визначені в ньому, грошові зобов’язання сплачувати не доведеться. У роз­рахунку суми поперіодної недоплати (переплати) згортаються, виводяться в підсумковий рядок та переносяться до ППР. І якщо у підсумку буде «-» (мінус), то сплачувати нема чого.

Якщо ж у ньому за підсумками буде виведена сума заниження грошового зобов’язання, зазначена зі знаком «+», і окремо сума штрафу, то платити доведеться. У ППР ви знайдете інформацію про реквізити бюджетних рахунків, на які слід сплатити суму грошових зобов’язань.

Зверніть увагу! Суми штрафних (фінансових) санкцій та пені сплачуються за кодами бюджетної класифікації, за якими здійснюється зарахування відповідних податків і зборів (див. п. 5 розд. III Порядку № 765, а також консультацію в підкатегорії 135.04 БЗ). Як заповнити в таких випадках платіжне доручення, читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 96, с. 32; 2014, № 38, с. 37.

Пам’ятайте! В актах перевірок сума пені згідно зі ст. 129 ПКУ не зазначається. Нарахування пені відбувається в автоматичному режимі в день настання строку погашення донарахованого податкового зобов’язання. Про це вас попередить ППР (див. підкатегорію 138.02 БЗ). Тому, сплачуючи грошове зобов’язання, зазначене в податковому повідомленні-рішенні, ви повинні будете, на жаль, розрахувати пеню з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діяла на день заниження, самостійно. Щоб не помилитися в її розрахунку, пропонуємо вам скористатися консультацією в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 75, с. 33.

Тепер, мабуть, найголовніше запитання. Чи потрібно відображати результат перевірок у звітності? Стисло розглянемо основні податки. Але спершу звернемо вашу увагу на таке. У картці особового рахунка нараховуються зобов’язання, штраф і пеня не тільки на підставі податкових декларацій, але й на підставі електронного реєстру ППР у частині узгоджених сум (пп. 2, 3 розд. III Порядку № 765).

Тому, отримавши ППР та сплативши грошові зобов’язання за ним протягом 10 днів (п. 57.3 ПКУ), додатково в поточній «післяперевірочній» звітності результати перевірки відображати не потрібно. Інакше результати перевірки у вас пройдуть двічі: за ППР і за поданою поточною декларацією.

Немає підстав і для виправлення виявлених помилок (подання уточнюючих декларацій) у податковій звітності за перевірені періоди.

Чи буде так завжди? Давайте розбиратися.

Які ППР можуть завітати до платника після перевірки, що виявила помилки при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток?

Чи потрібно відображати в декларації результати проведення перевірок?

Суми доходів або витрат, амортизації, а також податку на прибуток, уточнені контролюючими органами під час перевірки, не зазначаються в декларації після проведення перевірки

Річ у тім, що нарахування податку на прибуток у податкових органах відбувається на підставі ППР. І підприємство зобов’язане буде сплатити суму виявленого під час перевірки податкового зобов’язання, зазначену в повідомленні-рішенні. Згідно з цим документом сума недоплати, визначена податківцями, пройде за карткою особового рахунка (КОР) платника податків (пп. 3 і 4 розд. III Порядку № 765). А включення цієї суми до декларації призведе до того, що вона вдруге буде проведена в КОР (п. 2 розд. III Порядку № 765).

Крім того, по-перше, самовиправитися та врахувати в декларації з податку на прибуток допущені помилки можна тільки до початку перевірки (п. 50.2 ПКУ). По-друге, форма декларації з податку на прибуток використовується платником виключно для самостійного визначення об’єкта оподаткування і для самостійного виправлення помилок. Формою декларації не передбачене виправлення помилок, виявлених податківцями під час проведення перевірки (див. консультацію в підкатегорії 102.30.02 БЗ, яка хоча й втратила чинність унаслідок оновлення форми декларації з податку на прибуток, але це не впливає на зроблений у ній висновок).

Інша справа — помилки, виявлені у процесі перевірки в розрахунках базових показників, від яких залежить зміст інших показників. Наприклад, перше, що спадає на думку, це помилка при визначенні суми оподатковуваного прибутку попереднього року. Вона спричинить перекручення всіх показників, які розраховуються від такої бази: суми «благодійних» та інших витрат із п.п. 138.10.6 ПКУ, авансових внесків, що сплачуються в поточному році (про це детальніше далі) тощо. Друге — це помилки, допущені при нарахуванні податкової амортизації, визначенні балансової вартості основних засобів. Вони надалі можуть вплинути на визначення 10 % ліміту ремонтних витрат.

Тож, якщо такі помилки мали місце, то після їх виявлення контролюючим органом, вважаємо, необхідно привести в порядок звітність, яку не зачепила перевірка. Зробити це можна, подавши уточнюючі розрахунки, але вже для виправлення наслідків виявлених під час перевірки помилок. Тобто коригуватися повинні тут не виявлені в процесі перевірки неправильні показники, а результати їх подальшого впливу, наприклад витрати, база для яких була розрахована неправильно. Розглянемо приклад.

Приклад 1. Підприємство у 2013 році перерахувало неприбутковій організації 50000 грн. Оскільки величина оподатковуваного прибутку за 2012 рік (рядок 07 декларації з податку на прибуток за 2012 рік) становила 800000 грн., то у складі витрат у декларації за 2013 рік підприємство показало суму в розмірі 32000 грн. (800000 грн. х х 4 %). За підсумками документальної планової перевірки за 2012 рік контролери виявили в річній декларації помилку, яка призвела до завищення податкового зобов’язання, і показник рядка 07 декларації за 2013 рік мав містити суму 750000 грн.

Декларацію за 2012 рік не чіпаємо (не виправляємо). А от декларацію за 2013 рік доведеться уточнити. Як виявилось, підприємство мало право в декларації з податку на прибуток за 2013 рік ураху- вати у витратах тільки 30000 грн. наданої допомоги (750000 грн. х 4 %), а задекларувало 32000 грн.

Спираючись на п. 50.1 ПКУ, подаємо уточнюючу декларацію (УД) до декларації за 2013 рік, зазначивши в ній правильні показники благодійної допомоги (30000 грн.) (в уточнюючому додатку ІВ за рядком 06.4.1 та в УД за рядком 06.4). А заповнивши рядок 24 УД, не забудьте розрахувати 3 % самоштрафу (у рядку 28).

Своя історія й у виявлених під час перевірки завищення (заниження) від’ємного значення об’єкта оподаткування (збитків). Якщо за результатами перевірки встановлено завищення (заниження) заявленої суми від’ємного значення об’єкта оподаткування, то податкова декларація з податку на прибуток, яка подається платником після проведення перевірки, складається з урахуванням результатів цієї перевірки. Про необхідність виправлення йдеться в консультації податківців, розміщеній у підкатегорії 102.05 БЗ. І хоча строк дії цієї консультації обмежено «до 24.01.2014 р.» (зважаючи на оновлення форми декларації з податку на прибуток), думка податківців із цього приводу навряд чи зміниться.

У декларації з податку на прибуток (за формою, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 р. № 872) «перехідне» від’ємне значення об’єкта оподаткування, що підлягає включенню до витрат, окремо виділяється в рядку 06.5 та відображається в загальній сумі інших витрат (в рядку 06).

Згідно з роз’ясненням податківців, наступна декларація з податку на прибуток, яка подається платником після проведення перевірки, має бути складена з урахуванням результатів перевірки в частині зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування за відповідний звітний період.

Післяперевірочне зменшення збитків із податку на прибуток має бути враховане в рядку 06.5 післяперевірочної декларації

Корисна порада: про зміну показників у зазначеному рядку бажано разом із декларацією подати пояснення, складене в довільній формі (п. 46.4 ПКУ).

Тепер повернемося до виправлення авансових внесків, яке необхідно здійснити, якщо перевіркою виявлено заниження прибутку за минулий рік. На те, що при розрахунку авансового внеску з податку на прибуток слід брати до уваги виправлені за результатами перевірок показники декларації з податку на прибуток (донараховані/зменшені зобов’язання), звертають увагу і податківці (див. відповідь на запитання 15 УПК № 698, а також консультацію у підкатегорії 102.33 БЗ).

Як це зробити? Звісно ж, спираючись на п. 50.1 ПКУ і, не очікуючи подання поточної декларації, подати УД до торішньої перевіреної декларації, щоб з її допомогою вивести правильні суми авансових внесків за березень цього року — лютий наступного року. Розглянемо механізм виправлення на прикладі.

Приклад 2. За підсумками перевірки за 2013 рік підприємство у травні 2014 року отримало ППР: контролери донарахували податок на прибуток за 2013 рік. База для обчислення авансових внесків, визначена підприємством у декларації за 2013 рік, становила 12000 грн., відповідно, авансові внески (рядок 23 декларації) у березні, квітні, травні 2014 року були сплачені в сумі 1000 грн. (12000 грн.: : 12). Після перевірки базу для обчислення авансових внесків визначено в сумі 15000 грн.

Щоб не занизити авансовий внесок і за червень 2014 року, радимо подати УД до річної декларації за 2013 рік щонайшвидше (до граничної дати його сплати — 27.06.2014 р.).

Крок 1. Одразу зауважимо : ця УД спрямована виключно на коригування сум авансових внесків. Тому, заповнюючи основну частину УД (рядки 01 — 22 і 24 — 28), фіксуємо в них доперевірочні показники (переносимо з поданої вами декларації за 2013 рік). Донараховані під час перевірки показники зарахують вам через ППР, тому повторно їх в УД не відображаємо. Як варіант, спираючись на п. 46.4 ПКУ, ці рядки в УД можна взагалі не заповнювати. Але не забудьте тоді додати до УД пояснення своїх дій.

Крок 2. Переходимо до головного — визначаємо правильну суму авансового внеску, що підлягає сплаті в березні 2014 року — лютому 2015 року: 15000 грн. : 12 = 1250 грн. Записуємо її до рядка 23 УД.

Попутно визначаємо суму недоплати за авансовими внесками: від показника рядка 23 УД віднімаємо показник рядка 23 декларації з податку на прибуток за 2013 рік (1250 грн. - 1000 грн. = 250 грн.). Отриману суму недоплати перемножуємо на кількість місяців, аванси за які на дату подання УД уже сплачені, — це березень (граничний строк сплати за який 28.03.2014 р.), квітень (30.04.2014 р.), травень (30.05.2014 р.): 250 грн. х 3 = 750 грн. Зазначаємо недоплату в рядку 34 УД.

Пеню і самоштраф (3 %) записуємо відповідно до рядків 36 і 38 УД.

Крок 3. Керуючись роз’ясненнями міндоходівців (див. лист від 07.03.2014 р. № 5699/7/99-99-19-03-01-17 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 30, с. 8.), заповнюємо в УД таблицю «Дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків». У рядку 1 у клітинках навпроти місяців, строк сплати авансових внесків за якими ще не настав (червень — лютий), ставимо позначку «+». У рядку 2:

— у клітинках навпроти місяців сплачених авансових внесків (березень, квітень, травень) проставляємо фактично сплачені суми (по 1000 грн.);

— у клітинках навпроти місяців, строк сплати за якими не настав (червень — лютий), проставляємо правильні суми — 1250 грн.

Не забудьте! Сплатити донараховану суму податкових зобов’язань за авансовими внесками (суму з рядка 34 УД) і самоштраф потрібно до подання УД (п.п. «а» п. 50.1 ПКУ).

Зверніть увагу! До КОР з УД потраплять показники:

— рядка 34 за місяці, строк сплати за якими сплив на дату подання УД (березень, квітень, травень 2014 року);

— рядка 23 за інші місяці (строк сплати на дату подання УД не настав).

Які податкові повідомлення можуть отримати платники після перевірки, під час якої виявлено помилки з ПДВ?

Якщо за результатами документальної або камеральної перевірки, проведеної податковим органом, було зафіксовано факт перекручення показника рядка 24, то саме і заповнюється рядок 21.3 «зменшено/збільшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки податкового органу» (п.п. 6 п. 4 розд. V Порядку № 678).

Давайте розглянемо, коли платник ПДВ повинен його заповнювати.

Форма «Р». Донараховано (зменшено) ПЗ із ПДВ. Зменшувати або донараховувати податкові зобов’язання/податковий кредит, що стали причиною недоплати або переплати податкового зобов’язання з ПДВ, у декларації після отримання повідомлення за формою «Р» не потрібно. Спеціальних рядків для цього немає, а платник, отримавши його, повинен просто сплатити суму донарахованого податкового зобов’язання. ППР і буде підставою для відображення суми недоплати/переплати в КОР (пп. 3 і 4 розд. III Порядку № 765).

Форма «В1». Завищено БВ. Причому причиною такого завищення є саме неправильне визначення ПЗ або ПК з ПДВ. Тоді податківці з особового рахунка просто прибирають зайве БВ, і платник надалі нічого у своїй декларації із цього приводу не відображає (підкатегорія 101.18.01 БЗ*). Інша справа, якщо причина завищення БВ — неправильний перерозподіл між рядками 23/24 декларації з ПДВ (до ряд. 23 потрапив неоплачений постачальникам ПК). Тоді платник отримає не форму «В1», а форму «В3», і в цьому випадку доведеться відобразити результати перевірки в декларації (про це див. далі).

Форма «В2». Занижено БВ/завищено від’ємне значення унаслідок неправильного розподілу між рядками 23/24 декларації з ПДВ (до ряд. 24 потрапив сплачений постачальникам ПК). Часто, не бажаючи зв’язуватися з трудомісткою процеду- рою бюджетного відшкодування, багато хто переносить сплачене від’ємне значення не до ряд. 23, а до ряд. 24. Такі дії податківці розцінюють як порушення, оскільки ПКУ зобов’язує платника податків відобразити бюджетне відшкодування, а не надає йому право вибору (див. підкатегорію 101.18.01 БЗ). Отже, заповнення ряд. 24 в цьому випадку розцінюється як заниження бюджетного відшкодування (або завищення ряд. 24). Оскільки при цьому вважається, що платник ПДВ добровільно відмовився від бюджетного відшкодування за сплаченим від’ємним значенням (п.п. «а» п. 200.14 ПКУ), то відповідно сума заниження не може бути відображена ані в рядку 23.1, ані в рядку 23.2. Платнику в такому разі доведеться на цю суму зменшити значення рядка 24 шляхом її відображення зі знаком «-» у рядку 21.3 декларації з ПДВ за той податковий період, у якому отримано ППР за формою «В2». Далі сума заниження в декларації більше не відображається, але підлягає перенесенню до КОР і надалі бере участь у погашенні сум податку в порядку календарної черговості виникнення таких переплат (див. підкатегорію 101.18.01 БЗ).

Форма «В3». Завищено БВ/занижено від’ємне значення унаслідок неправильного розподілу між рядками 23/24 декларації з ПДВ (до ряд. 23 потрапив неоплачений постачальникам ПК). У цьому випадку сума зменшення повинна відображатися в ряд. 21.3 зі знаком «+» у тому періоді, у якому було отримане повідомлення-рішення за формою «В3». Далі ця сума враховуватиметься в деклараціях наступних періодів залежно від результатів діяльності: перейде або до рядка 23, або до рядка 24. Адже, залишаючи відшкодування, така сума не повинна зникнути й пропасти. Для платника податків це законний податковий кредит, який він просто помилково вважав сплаченим. Так само роз’яснюють і податківці (див. підкатегорію 101.18.01 БЗ).

Неоплачений податковий кредит, виключений із бюджетного відшкодування повідомленням «В3», повинен знову повернутися до декларації з ПДВ

Форма «В4». Завищено від’ємне значення. Зменшення від’ємного значення ПДВ за результатами перевірки могло бути викликано іншими причинами (наприклад, неправомірним збільшенням податкового кредиту) і супроводжуватися надсиланням платнику податків ППР за формою «В4». У такому разі сума зменшення від’ємного значення має «піти» з ПДВ-обліку. Для цього заповнюється ряд. 21.3 зі знаком «-» у тому періоді, у якому було отримано ППР за формою «В4» (підкатегорія 101.31 БЗ).

Як бачимо, результати перевірок, під час яких виявлено заниження/завищення від’ємного значення ПДВ, можуть взяти участь у поточних деклараціях з ПДВ.

Декларація з ПДВ прямо передбачає необхідність відображення платником післяперевірочного факту зменшення/збільшення суми залишку від’ємного значення

Майте на увазі! Податківці не визнають відновлення податкового кредиту, «вилученого» під час перевірки внаслідок неналежно оформлених ПН. Вони вважають, що повторне переоформлення податкової накладної ПКУ не передбачено. Тобто платник податку не має права після перевірки попросити постачальника «підправити» податкову накладну, що стала причиною втрати податкового кредиту. Отже, таку ПН не можна повторно відобразити ані в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, ані в післяперевірочній декларації з ПДВ (див. підкатегорію 101.19 БЗ).

Зауважимо, що у процесі перевірок також можуть бути виявлені порушення сплати ПДВ на митниці. Рекомендації щодо врахування результатів перевірок, під час яких було виявлено неправильне визначення митної вартості, у декларації з ПДВ див. у листі Міністерства доходів і зборів України від 08.01.2014 р. № 58/6/99-99-19-04-02-15, а також у коментарі до нього в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 16, с. 6.

Із результатами перевірки у платників єдиного податку все набагато простіше. Після перевірки сплати єдиного податку платник одержить ППР за формою «Р» (додаток 2 до Порядку № 1236). Об’єктом оподаткування в єдиноподатників є дохід, отриманий платником у звітному періоді (крім груп 1 і 2). Отже, перевіркою може бути виявлено виключно завищення чи заниження сум податкових зобов’язань.

Декларація з єдиного податку не містить ані перехідних показників, ані перехідних збитків. Немає в ній і рядків, здатних урахувати післяперевірочні показники. Тому жодні коригування в подальших деклараціях з ЄП не проводимо.

Тобто, якщо перевірено I квартал поточного року, і за результатами перевірки донараховано дохід та, відповідно, єдиний податок, то подальші декларації цього року (декларацію за півріччя, три квартали та рік) заповнюємо наростаючим підсумком з помилковими показниками.

Підприємство як податковий агент зобов’язане нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету ПДФО, вести податковий облік, подавати Податковий розрахунок за формою № 1ДФ (далі — 1ДФ) і нести відповідальність за порушення норм розд. IV ПКУ (п. 176.2 ПКУ).

Починаючи зі звіту за I квартал 2014 року 1ДФ подаємо за формою, затвердженою наказом Міндоходів України від 21.01.2014 р. № 49. Про її заповнення читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 28, с. 22.

Що ж робити, якщо під час перевірки у вас виявили помилки нарахування ПДФО і ви отримали ППР? Згідно з п. 4 Порядку № 49 коригування поданого і прийнятого податкового розрахунку проводиться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені органом державної податкової служби. У Порядку не зазначено, що саме для цього випадку вважати «повідомленням про виявлені помилки». Але ми вважаємо, що до таких повідомлень ППР не належить.

Помилки нарахування ПДФО, виявлені контролерами під час перевірки, не повинні коригуватися в 1ДФ

Якщо податковий агент до виплати доходу фізичній особі не вчинив хоча б однієї з дій, передбачених законом, тобто не нарахував, або не утримав, або не перерахував податок, і це було виявлено перевіркою, то відповідальність за сплату такого податку покладається на такого податкового агента, а фізична особа звільняється від його сплати (п. 127.1 ПКУ).

Відповідно і коригувати 1ДФ не потрібно.

	висновки
	Після перевірки дочекайтеся ППР. За результатами перевірки ППР складається не тільки на збільшення сум податкових зобов’язань платника податків, а й на їх зменшення. У формах звітності результати перевірок не відображаються. Хоча є випадки, коли результати перевірок вплинуть на показники подальших декларацій (наприклад, помилка з податку на прибуток у збитках, річному прибутку) або перевірених декларацій (помилки в розрахунку авансових внесків із податку на прибуток). Результати перевірок, під час яких виявлено заниження/завищення від’ємного значення ПДВ, можуть взяти участь у поточних деклараціях з ПДВ.

Документи статті

1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. Порядок № 984 — Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 984.

3. Порядок № 1236 — Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Мінфіну України від 28.11.2012 р. № 1236.

4. Порядок № 765

5. Порядок № 678 — Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міндоходів України від 13.11.2013 р. № 678.

6. Порядок № 49 — Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Міндоходів України від 21.01.2014 р. № 49.

7. УПК № 698 — Узагальнююча податкова консультація з окремих питань щодо сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток, затверджена наказом Міндоходів України від 22.11.2013 р. № 698.