 | спори з податківцями |  |
«Бути чи не бути — ось у чому питання», або Доля податкового кредиту за «дефектними» ПН
Ваші дзвінки на «гарячу лінію» свідчать, що запитання стосовно заповнення податкової накладної залишаються найпопулярнішими. Це і зрозуміло, ураховуючи ціну питання та прискіпливість податківців. Причому, як і раніше, часто звучать запитання, як бути з податковими накладними, що містять незначні дефекти, у тому числі й щодо обов’язкових реквізитів. На чимало з них ми вже встигли відповісти. Зараз же подивимося на ситуацію загалом, так би мовити, з висоти пташиного польоту. ☺
Віталій Смердов, податковий експерт
Ось один із характерних прикладів того, що дуже часто цікавить читачів: «Ми отримали податкову накладну, в якій дата виникнення ПДВ-зобов’язань зазначена через крапки. Тобто у форматі «дд.мм.рррр». Крім того, її порожні графи заповнені з прокресленнями. Чи робить це її недійсною?»
Окрім цього, багато з вас запитує, як має виглядати гриф «Затверджено» у верхній частині податкової накладної*, чи існують однозначні рекомендації щодо заповнення реквізиту «Вид цивільно-правового договору», як правильно писати — «рахункА» чи «рахункУ» в полі «Форма проведених розрахунків», чи можуть визнати податкову накладну недійсною в разі порушення порядку заповнення адреси постачальника та/або покупця, номера податкової накладної, чи слід наводити у ПН номенклатуру постачання при передоплаті тощо.
* Це одне з тих запитань, відповідь на яке ви вже повинні знати з газети «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 37, с. 6. Більше того, у такому ж ключі висловилися щодо нього і податківці (див. «Вісник Міністерства доходів і зборів України», 2014, № 15, с. 69).
Запитань, подібним цим, не видно кінця. Їхній генезис очевидний — адже перевіряючим куди простіше з надуманих мотивів відбракувати ту чи іншу податкову накладну і тим самим виконати план із донарахувань, ніж розбиратися в хитросплетіннях справляння ПДВ…
А що ж робити в таких ситуаціях нам з вами, шановні колеги?
Як учинити, якщо ви отримали податкову накладну, що містить помилку?
Для цього вам, насамперед, потрібно зрозуміти: чи робить така помилка її недійсною. Як з цим визначитися? Нагадаємо, що податкову накладну можуть визнати недійсною, зокрема, у разі порушення порядку її заповнення (п. 201.10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, далі — ПКУ). Що це означає? Свого часу на це запитання відповіли податківці. Вони повідомили, що таким порушенням є (див. відповідь на запитання 7 УПК, затвердженої наказом ДПСУ від 16.02.2012 р. № 127 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 17, с. 9):
1) відсутність у ній хоча б одного обов’язкового реквізиту. Вичерпний перелік цих реквизитів** міститься в п. 201.1 ПКУ (порядковий номер, дата складання тощо). Порушенням потрібно вважати і заповнення таких реквізитів із помилками;
2) невідповідність показників, зазначених у податковій накладній, умовам постачання (ціна, вартість, номенклатура, кількість товару тощо). Тобто відображені в ній дані повинні відповідати тим, які зазначені в договорах та первинних документах.
** Сьогодні податкова накладна все ще повинна скріплюватися печаткою. Але нагадуємо, що до кінця осені цього року ситуація зміниться: таку печатку потрібно буде проставляти лише за наявності. Про це ви могли прочитати зовсім недавно в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 40, с. 16.
У свою чергу, будь-які інші порушення не призводять до недійсності податкової накладної. Це стосується, зокрема, порушення вимог Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міндоходів від 14.01.2014 р. № 10, а також вимог, які випливають лише з роз’яснень податківців. Під цей висновок підпадають і податкові накладні, з яких ми почали сьогоднішню оповідь: із прокресленнями у графах, у яких були відсутні показники, із датою виникнення ПДВ-зобов’язань у форматі «дд.мм.рррр» тощо. Зазначені помилки не вважаються порушенням порядку заповнення податкової накладної (у частині дати податківці підтвердили це в підкатегорії 101.19 БЗ). А це означає, що такі накладні дають вам повне право на відображення податкового кредиту (зрозуміло, в разі дотримання інших умов для цього).
Звісно не можна виключати того, що під час перевірки податківці «чіплятимуться» до таких податкових накладних (від цього, на жаль, не застрахований ніхто). Тоді, якщо на них не подіють зазначені вище аргументи, ви можете сміливо скаржитися на їх рішення. Причому почати краще з адміністративного оскарження, оскільки в Міндоходів із цього питання досить зважена позиція (як не дивно, у цьому випадку від вищих за рівнем податківців можна очікувати позитивного рішення). Нагадуємо, що з процедурою такого оскарження ви можете ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 18, с. 37; № 20, с. 17.
Інша річ, якщо отримана вами податкова накладна дійсно складена з порушенням порядку. Наприклад, з відсутнім або неправильно заповненим порядковим номером, з помилками в місцезнаходженні постачальника тощо (про те, що вважати таким порушенням, див. вище). Тут є декілька варіантів. Найпростіший та найефективніший — додати до декларації з ПДВ скаргу Д8. Не забувайте, що сьогодні у вас для цього є 60 календарних днів. Про порядок розрахунку зазначеного строку читайте в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 4, с. 13.
Водночас, як свідчить практика, ставлення до скарги Д8 різне: від нейтрального до негативного. Тому, щоб не зіпсувати відносини з контрагентами, багато хто відмовляється подавати таку скаргу. Чи є інший вихід із ситуації?
Як варіант можна домовитися з постачальником про те, щоб він заново склав податкову накладну. Тобто з тими ж даними, але заповненими правильно (це, звісно, роблять «заднім числом»). Але, на жаль, цей варіант теж не завжди підходить. Зокрема, якщо податкова накладна повинна реєструватися в Єдиному реєстрі податкових накладних. Через те, що строк для такої реєстрації обмежено 15 днями, скласти заново правильно оформлену податкову накладну можна лише в межах цього строку.
Чи є у вас в такому разі шанс зберегти податковий кредит? Не дивуйтеся, але є. Нагадаємо, що суди в цьому питанні керуються точкою зору, що є набагато ліберальнішою, ніж у податківців. Так, у минулому ВАСУ зазначав, що несуттєві недоліки податкової накладної не спричинюють її недійсності (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 8, с. 5). Цього підходу дотримувалися і багато інших судів (див., наприклад, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2013 р. у справі № 816/4197/13-а).
Гарна новина! Нещодавно ВАСУ повідомив, що він усе ще готовий дотримуватися цього підходу.
Він зазначив, що в податкових спорах пріоритет потрібно віддавати суті документа, а не його формі
При цьому окремі дефекти податкової накладної не повинні призводити до її недійсності (див. лист ВАСУ від 28.03.2014 р. № 375/11/14-14). Для вас цей висновок є безумовно позитивним. Щоправда, його затьмарюють два нюанси:
1) не розраховуйте на те, що податківці неодмінно стануть дотримуватися цього підходу. Якщо вони виявлять податкову накладну, заповнену з порушеннями, то, найімовірніше, визнають її недійсною і, за необхідності, донарахують відповідні суми ПДВ/штрафів/пені. У такому разі свої права вам вдасться обстояти лише в суді. Причому майте на увазі: цілком можливо, що для цього вам доведеться дійти до суду апеляційної інстанції чи навіть до ВАСУ;
2) порядок застосування цього підходу ВАСУ не розписав. І насамперед це стосується питання про те, які недоліки можна вважати несуттєвими. Розібратися з ним допоможе судова практика. Вона свідчить, що це недоліки, які не перешкоджають установленню змісту господарської операції, її обсягу, учасників (див. постанову ВАСУ від 23.05.2013 р. у справі № К/9991/57256/12). При цьому також важливо, щоб податкова накладна містила коректні відомості, зокрема, про придбані товари/роботи/послуги, їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму ПДВ (див. ухвалу ВАСУ від 27.02.2013 р. у справі № К/9991/50964/12). Як правило, суди посилаються саме на ці показники. За такого підходу податкову накладну, зокрема, із відсутнім або неправильно заповненим порядковим номером, із помилками в місцезнаходженні постачальника тощо суд може визнати (і, як свідчить практика, часто визнає) дійсною.
Таким чином, незважаючи на ліберальну позицію ВАСУ, рекомендуємо зберігати пильність і ретельно перевіряти отримані вами податкові накладні. При цьому до останнього варіанта захисту податкового кредиту варто вдаватися лише в крайніх випадках, коли нічого іншого вже не залишається. І в цьому разі запам’ятайте пораду: при розгляді справи в суді не соромтеся посилатися на позитивну судову практику, особливо ВАСУ. ☺ На місцеві адмінсуди це, як правило, діє.
