Ви нам писали. Похорон співробітника: допомога від роботодавця

Похорон співробітника: допомога від роботодавця

Вікторія Змієнко, податковий експерт

У підприємства є кілька способів допомогти родичам працівника, який помер, організувати похорон. Проаналізуємо кожен із них.

Найпрозоріший спосіб оплатити витрати на організацію похорону працівника — це надати його родичам допомогу на поховання.

Якщо дотриматися певних умов, то із суми такої допомоги не доведеться сплачувати ПДФО. Що це за умови? Вони прописані в п.п. «б» п.п. 165.1.22 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ). Перелічимо їх:

1) допомога на поховання має бути надана роботодавцем платника податку, який помер, за його останнім місцем роботи. Вважаємо, що надати неоподатковувану допомогу може як «основний» роботодавець, так і роботодавець, у якого померлий працював за сумісництвом;

2) розмір допомоги не перевищив у 2014 році 3420 грн.* Причому в такому розмірі допомогу може надати кожен із роботодавців. Сума перевищення над неоподатковуваною сумою остаточно оподатковується при виплаті за ставками 15(17) %.

Майте на увазі: ПКУ дає можливість не обкладати ПДФО не тільки суму грошових коштів, наданих у вигляді допомоги на поховання, а й вартість майна (послуг), які надаються на ці цілі.

Щоб надати таку допомогу (у будь-якому її вигляді — грошовому чи натуральному), необхідно отримати від особи, яка здійснюватиме поховання (як правило, це родич померлого працівника):

— заяву із проханням про надання допомоги на поховання;

— копію свідоцтва про смерть працівника.

На підставі цих документів роботодавець видає відповідний наказ (розпорядження). Якщо надання допомоги передбачене колдоговором, у наказі пошліться на відповідне положення цього документа.

Очевидно, що сума неоподатковуваної допомоги на поховання навряд чи покриє всі витрати, пов’язані з похороном. Тому роботодавець може додатково надати родичу померлого працівника нецільову благодійну допомогу (далі — НБД) на підставі поданої ним заяви. У 2014 році така допомога в розмірі, що не перевищує 1710 грн., не обкладається ПДФО (п.п. 170.7.3 ПКУ). Із суми перевищення доведеться сплатити податок за ставкою 15(17) %.

Про те, як податковому агенту відобразити допомогу на поховання та НБД у податковому розрахунку за формою № 1ДФ, ви дізнаєтеся з таблиці.

Важливий нюанс: у графі 2 форми № 1ДФ необхідно зазначити податковий номер фактичного одержувача допомоги (допомоги на поховання чи НБД), тобто особи, яка за нею звернулася, а не працівника, який помер.

У свою чергу, одержувачу НБД слід пам’ятати: якщо її загальна* сума у 2014 році перевищить 1710 грн., йому доведеться подати річну декларацію про майновий стан і доходи.

Не відкладаючи на потім, обговоримо податково-ЄСВшні нюанси для роботодавця, який обрав один із перших двох варіантів (чи обидва) допомоги родичам працівника, який помер.

Зверніть увагу: єдиний внесок на соціальне страхування не сплачується ані з суми допомоги на поховання, ані з суми НБД. Підстави: (1) такі доходи не входять до фонду оплати праці (див. пп. 3.31, 3.32 Інструкції № 5**); (2) вони прямо згадані в п. 14 розд. I Переліку № 1170***. Із цієї ж причини суми у формі № Д4 не показуєте.

А що з податком на прибуток і ПДВ? Про витрати з податку на прибуток думати не варто — незар­платний характер таких виплат, а також те, що ці виплати не є обов’язковими згідно із законодавством, закривають їм шлях до податкових витрат (пп. 142.1, 142.2 ПКУ). Причому це стосується і тих випадків, коли допомога на поховання передбачена колдоговором. Зрозуміло, що виплата допомоги на поховання (у грошовій формі) або нецільової благодійної допомоги ПДВ не обкладається.

А якими є податкові наслідки, якщо допомогу на поховання надано у вигляді майна (послуг)? Такі самі, як і при безоплатному наданні ТМЦ (послуг) у неконтрольованих операціях, — доходи не відоб­ражаються, позаяк більше не діє вимога про застосування звичайних цін, а витрати — оскільки немає зв’язку операції з господарською діяльністю.

Крім того, при безоплатному переданні товарів (послуг) не нараховуються податкові зобов’язання з ПДВ. Проте, якщо за такими товарами (послугами) раніше відображався податковий кредит, податкові зобов’язання у цьому випадку нараховуються на підставі п. 198.5 ПКУ виходячи з вартості придбання. Адже мова йде про використання безоплатно переданих товарів (послуг) не в господарській діяльності. Детальніше про це можна прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 91, с. 8.

Приклад 1. Працівник підприємства раптово помер 14 травня 2014 року. На підставі свідоцтва про смерть його було виключено з облікового складу підприємства. Підприємство надало дружині працівника, який помер:

— матдопомогу на поховання в сумі 3420 грн.;

— нецільову благодійну допомогу у зв’язку із сімейними обставинами в сумі 1710 грн.

Ще один варіант допомогти родичам із похороном є в підприємств, де функціонує профспілка. У цьому випадку допомогу на поховання можна провести через профспілкову організацію. Щоб не сплачувати ПДФО, профспілки також можуть скористатися п.п. 165.1.22 ПКУ, але іншою нормою — п.п. «а». Зверніть увагу: на відміну від допомоги на поховання, наданої роботодавцем, допомога на поховання від профспілки не включається до оподатковуваного доходу одержувача в повному обсязі. Тобто профспілки не обкладають ПДФО всю суму такої допомоги. Надається така допомога на підставі відповідної заяви та копії свідоцтва про смерть. У формі № 1ДФ суму допомоги на поховання профспілки відображають з ознакою доходу «146».

А як бути, якщо працівник не має родичів (або вони є, але організацією похорону не займаються)? Якщо роботодавець із власної ініціативи організував похорон (оплатив усі витрати) і його ніхто про це не просив?

Вважаємо, що в цьому випадку про дохід якоїсь фізособи йтися не повинно. Пояснимо.

Як ми зазначили вище, підставою для надання допомоги на поховання (що пільгується у визначених розмірах) є заява особи, яка займатиметься організацією похорону. Така заява дає можливість ідентифікувати одержувача доходу (хай і неоподатковуваного). Якщо ж підприємство не отримує ні від кого подібної заяви, то не можна й говорити про одержувача доходу.

Не може така допомога бути і доходом працівника, який помер.

На замітку: із таким підходом згодні й податківці. Вони вважають, що відсутність заяви із проханням надати допомогу від родичів працівника (потенційного одержувача доходу) робить такі виплати знеособленими (див. «Податковий, банківський, митний консультант», 2012, № 45, с. 4).

Майте на увазі: знеособлені похоронні витрати підприємство все одно не зможе відобразити у складі податкових витрат. Причина очевидна: немає зв’язку таких витрат із господарською діяльністю. Права на податковий кредит із ПДВ теж немає. Реалізації такого права, крім негосподарськості, перешкоджає ще і п.п. 197.1.10 ПКУ, згідно з яким постачання послуг із проведення похорон та постачання ритуальних товарів державними і комунальними службами звільнені від обкладення ПДВ. Незважаючи на це вартість таких послуг і товарів роботодавцю — платнику ПДВ доведеться показати в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних — у графах 13 і 14 розділу II.

Приклад 2. Вартість ритуальних послуг сторонньої організації становила 18000 грн. (без ПДВ). Підприємство самостійно ініціювало оплату таких послуг (заяви немає).

На завершення статті бажаємо вам, шановні читачі, та всім вашим рідним, близьким і знайомим, щоб та «мить між минулим і майбутнім», яка називається життя, тривала якомога довше. Бережіть себе!