Теми статей
Обрати теми

Службовий телефон — не розкіш, а засіб виробництва! (наслідки його використання в особистих цілях)

Редакція ПБО
Стаття

Службовий телефон — не розкіш, а засіб виробництва!
(наслідки його використання в особистих цілях)

Практично на будь-якому підприємстві відбувається використання службових телефонів в особистих цілях. Частенько керівництво на це просто «заплющує очі» — особливо, якщо працівники не дуже вводять підприємство у збитки.

Але нас цікавить не така прихована лояльність, а «відкриті» ситуації: коли той, хто дзвонить «не у справі», був спійманий за руку і начальство має намір завдати йому за це добрячого прочухана. Або інший випадок — коли порядний працівник попросив терміново зателефонувати, і йому це дозволили.

Олексій Павленко, Людміла Белевцова, податкові експерти

 

Свого часу США відмовилися від оподаткування особистих дзвінків зі службових телефонів (відповідний закон було скасовано після його 20-річної дії). Річ у тім, що з розвитком технологій розділяти особисте і службове використання телефонів (особливо службових «мобільників») ставало все складніше. І «шкурка вичинки» була вже не варта. До речі, з цієї причини чимало американських корпорацій цей закон просто ігнорувало. Податкова ж служба намагалася запровадити для всіх норматив — 25 % дзвінків апріорі — особисті, але потім від цього відмовилася, підтримавши скасування…

У нас прямого такого закону немає, але згідно з українським законодавством різні податкові (та внескові) наслідки через «ліві» дзвінки цілком можуть мати місце. Причому як для підприємства, так і для самого «дзвонаря» (якщо такий викритий працівник не компенсуватиме підприємству шкоду).

Але — про все по черзі.

Стягнення з працівника коштів

Почнемо, за звичкою, з правової частини.

Отже, працівник самовільно або з дозволу керівництва скористався службовим телефоном, і цей факт підприємство приховувати не збирається. Які ж це може мати наслідки?

Якщо працівник скористався телефоном за згодою керівництва — тут усе зрозуміло:

— або він, за домовленістю, компенсує ці витрати підприємству (внесенням грошей, чи за рахунок його зарплати);

— або це здійсниться без компенсації (тобто такі витрати стануть для нього доходом, що обкладається ПДФО).

Коли ж працівник наговорив по службовому телефону без дозволу, то в такій ситуації слід орієнтуватися на норми статей 130 і 132 КЗпП

Не описуючи всі нюанси притягнення до матеріальної відповідальності працівника, зазначимо основні моменти.

По-перше, згідно зі ст. 130 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації вна­слідок порушення покладених на нього трудових обов’язків.

img 1По-друге, матеріальна відповідальність працівника може встановлюватися тільки за пряму дійсну шкоду — у межах та порядку, передбачених законодавством, і за умови, що така шкода завдана підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

По-третє, згідно зі ст. 132 КЗпП працівник несе матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше його середнього місячного заробітку (матеріальна відповідальність в більшій сумі можлива тільки у випадках, визначених законодавством).

Зауважимо, що відповідальність ця може реалізовуватися так:

1) працівник добровільно відшкодовує шкоду* до каси підприємства/на банківський рахунок;

2) сума шкоди за розпорядженням керівника утримується з доходів працівника на підставі його заяви;

3) шкода стягується з працівника в судовому порядку.

* У тому числі, коли ця сума утримується із зарплати працівника за його заявою.

Нагадаємо також, що згідно зі ст. 128 КЗпП загальний розмір утримань із заробітної плати не може перевищувати 20 відсотків від кожної виплати.

Тепер перейдемо до податкових наслідків.

Податок на прибуток

У частині податку на прибуток зазначимо, що вартість телефонних розмов працівника не з виробничих питань не може бути включена до податкових витрат. Причина зрозуміла — відсутність зв’язку з господарською діяльністю підприємства, тобто недотримання норми п.п. 139.1.9 ПКУ.

У разі, коли сума шкоди (вартість особистих розмов) компенсуватиметься працівником та/або утримуватиметься/стягуватиметься з нього, ця сума ані до доходів, ані до витрат у податковому обліку не включається.

Адже підприємство не продавало працівнику послуги зв’язку, а просто отримало компенсацію «вкраденої» в нього частини послуг

Підставою тут може бути норма п.п. 136.1.5 ПКУ, в якій зазначено, що не включаються до доходів суми коштів або вартість майна, отримані платником податків за рішенням суду або в результаті задоволення претензій як компенсація прямих витрат чи збитків, якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу витрат.

Наші висновки може підтвердити консультація податківців у Базі знань (підкатегорія 102.07.20). У ній автори, відповідаючи на запитання, чи включати платнику до витрат і доходу суму відшкодування працівником послуг зв’язку, спожитих в особистих цілях, роблять такий висновок. Незалежно від того, буде сума компенсації внесена працівником до каси платника чи утримана з його зарплати, зазначені кошти фактично покривають втрати, яких зазнав платник, а тому вони не включаються до складу його доходу.

ПДВ

На суму отриманої від працівника компенсації ПДВ не нараховується, оскільки відсутній об’єкт обкладення ПДВ — операція постачання послуг від підприємства працівнику. А має місце, як згадувалося вище, покриття понесених підприємством втрат.

Проте ПДВшні наслідки тут виникають через невикористання послуг зв’язку в господарській діяльності платника. Тому тут можливі 2 варіанти:

1) якщо податковий кредит з послуг зв’язку ще не було заявлено, то ПДВ, який належить до вартості «невиробничих» телефонних розмов, до ПК включати не можна;

2) якщо ж ПК до того вже було заявлено, то частина вартості послуг зв’язку, що «пішла» на «невиробничі» дзвінки працівника, підпадає під норму п.п. «г» п. 198.5 ПКУ. У зв’язку з цим платник буде зобов’язаний нарахувати на таку суму (див. також п. 189.1 ПКУ) ПЗ з ПДВ у звітному періоді, в якому працівник дзвонив «не у справі». Для цього необхідно виписати податкову накладну з типом причини «13».

Причому згадані вище ПДВшні наслідки матимуть місце незалежно від того, компенсує працівник вартість своїх дзвінків підприємству чи ні.

ПДФО

Звісно, коли працівник відшкодовує витрати на власні телефонні розмови, дохід у нього не виникає. Але не завжди роботодавець вимагає від працівника відшкодувати витрати на «теревені» у власних інтересах. Як така «щедрість» вплине на оподаткування? Давайте розбиратися.

Вважаємо, що такі суми можна розглядати у складі заробітної плати працівників як виплату у вигляді оплати послуг зв’язку

Пояснюється це тим, що така виплата входить до фонду оплати праці як виплата індивідуального характеру (п.п. 2.3.4 Інструкції № 5).

Зазначений факт впливає на порядок обкладання ЄСВ та ПДФО. Так, вона у складі заробітної плати є базою нарахування та утримання ЄСВ (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464, п. 3.1 Інструкції № 455). Також із цієї виплати утримується ПДФО (п. 164.6 ПКУ). Не забудьте застосувати натуральний коефіцієнт, щоб отримати «чистий» дохід.

Приклад. Заробітна плата працівника у червні 2014 року становить 3200 грн. У другій половині цього місяця він здійснював особисті дзвінки з робочого телефону на суму 120 грн. Працівник ці витрати не відшкодовує. Розрахуємо ЄСВ (клас професійного ризику виробництва — 23) та ПДФО.

Загальний місячний оподатковуваний дохід у вигляді заробітної плати та база для справляння ЄСВ становлять: 3200,00 + 120,00 х 1,176471 = 3341,18 (грн.).

Розрахуємо:

ЄСВ у частині нарахувань: 3341,18 х 37,26 % = 1244,92 (грн).

ЄСВ у частині утримань: 3341,18 х 3,6 % = 120,28 (грн.).

ПДФО: (3341,18 - 120,28) х 15 % = 483,14 (грн.).

Сума заробітної плати, виплачена працівнику, становить: 3341,18 - 120,28 - 483,14 - 120,00 = 2617,76 (грн.).

Уключили виплати у вигляді послуг зв’язку, отримані працівником від роботодавця для власних потреб, до заробітної плати? Відображайте їх суму та суму нарахувань ЄСВ на них у складі податкових витрат (пп. 142.1 та 143.1 ПКУ). Але пам’ятайте: потрібно прописати в розділі «Оплата труда» колективного договору, що до складу заробітної плати входить також виплата у вигляді оплати послуг зв’язку, наданих працівникам на їх власні потреби.

Тобто за умовами нашого прикладу до складу витрат включається сума 4586,10 грн. (3341,18 + +1244,92).

Тепер про «ложку дьогтю». Є небезпека, що податківці не погодяться з таким підходом. Річ у тім, що в них своя точка зору на витрати щодо фінансування особистих потреб фізичних осіб, які не пов’язані з провадженням господарської діяльності (див. роз’яснення, наведене у категорії 102.07.22 БЗ). Вони вважають, що подібні витрати (на оплату працівникам вартості оренди житла, квитків на проїзд в особистих цілях) не можна враховувати при обчисленні об’єкта оподаткування незалежно від того, що такі витрати передбачені трудовим договором.

Проте незважаючи на таке роз’яснення, ми дотримуємося викладеної вище позиції, яку аргументували.

 

img 2

Облік телефонних розмов в особистих цілях працівника

 

На завершення наведемо відображення в обліку операцій з «невиробничими» дзвінками в невеликій таблиці.

Приклад. Відомі факти використання працівником адміністрації службового немобільного телефону в особистих цілях.

При цьому:

— загальна сума витрат на послуги зв’язку — 2400 грн. (у тому числі ПДВ — 400 грн.);

— вартість дзвінків з особистих питань — 120 грн. (у тому числі ПДВ — 20 грн.).

Відображення в обліку використання телефону в особистих цілях

№ з/п

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Податковий облік

дебет

кредит

доходи

витрати

Передоплата за послуги

1

Відображено передоплату (за місяць) оператору за послуги зв’язку

371

31

2400

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641/ПДВ

644

400*

Отримано рахунок від оператора: відображаємо витрати

3

Відображено у витратах отримання послуг зв’язку

92

631

1900

1900

4

Відображено суму ПДВ з послуг у частині податкового кредиту

644

631

380

5

Нараховано вартість послуг зв’язку, що підлягає компенсації працівником, уключаючи суму ПДВ

377

631

120

6

Здійснено залік заборгованостей з оператором

631

371

2400

Нарахування ПЗ із ПДВ зважаючи на негоспвикористання:

7

Відображено податкові зобов’язання з ПДВ

643

641/ПДВ

20

8

Закрито розрахунки з ПДВ

644

643

20

 

 

Розрахунки з працівником

9.1

Отримано/утримано компенсацію

301, 311, 661

377

120

9.2

Не отримано компенсацію

 

 

 

 

 

Нараховано працівнику дохід у сумі компенсації за телефонні розмови (для цілей ПДФО та ЄСВ застосували натуральний коефіцієнт)

92

661

141,18

141,18**

Утримано ЄСВ (ставка 3,6 %)

661

651

5,08***

Нараховано ЄСВ (ставка 37,26 %)

92

651

52,60

52,60**

Утримано ПДФО

661

641/ПДФО

20,42

Здійснено залік заборгованостей

661

377

120

* Якщо податковий кредит ще не було сформовано, то до ПК слід уключити тільки 380 грн.(тобто за вирахуванням суми ПДВ, яка припадає на «особисті» дзвінки).

** Існує небезпека, що податківці не визнають такі витрати. Вони вважають, що витрати на фінансування особистих потреб фізосіб, не пов’язані з госпдіяльністю, не можна включати до податкових витрат, навіть якщо такі витрати передбачені трудовим договором (див. роз’яснення, наведене в категорії 102.07.22 БЗ).

*** Частина суми внеску у розмірі 4,32 грн. буде доутримана із заробітної плати (або інших виплат працівнику).

 

 

висновки


img 3
 
 
  • За розмови по службових телефонах в особистих цілях працівник повинен нести матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше його середнього місячного заробітку.

  • Коли сума шкоди за особисті переговори компенсуватиметься працівником та/або утримуватиметься/стягуватиметься з нього, ця сума ані до доходів, ані до витрат у податковому обліку не включається.

  • Якщо ПК раніше заявлявся, то потрібно нарахувати ПЗ за п. 198.5 ПКУ, незалежно від того, компенсує працівник вартість своїх дзвінків підприємству чи ні.
 
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі