Щодо класифікації основних засобів

бухоблік

Щодо класифікації основних засобів

Лист Міністерства фінансів України від 28.03.2014 р. № 31-08410-07-21/6647

Міністерство фінансів України розглянуло <…> запит щодо класифікації основних засобів і повідомляє.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі — Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, об’єкт основних засобів — це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, яка контролюється підприємством/установою. Якщо один об’єкт основних засобів складається з частин, що мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.

Строк корисного використання (експлуатації) — це очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи використовуватимуться підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Аналітичний облік основних засобів у розрізі груп, визначених пунктом 5 Положення, здійснюється з використанням Державного класифікатора України ДК 013-97 «Класифікація основних фондів», затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 19.08.97 р. № 507.

При визначенні групи, до якої належить об’єкт основних засобів, здійснюється його класифікація за класами або типами основних засобів, наведеними в зазначеному державному класифікаторі, з урахуванням функціонального призначення, технічних характеристик, умов використання при виконанні певної роботи об’єктів основних засобів тощо.

Перший заступник Міністра А. Мярковський

коментар редакції

Коли консервативність шкодить…
(підхід Мінфіну до класифікації ОЗ)

Одне з головних запитань, на яке повинен відповісти бухгалтер під час обліку придбаного (створеного) об’єкта основних засобів: до якої групи віднести такий об’єкт? Упевнені, що ви як професіонали розумієте важливість цього завдання. Адже від цього, зрештою, залежить сума щомісячної амортизації й ваших витрат.

Добре, якщо відповідь на зазначене запитання не викликає проблем і об’єкт однозначно підпадає під одну з груп, названих у п. 5 П(С)БО 7 або п. 145.1 ПКУ*. Зокрема, у разі придбання будівлі, вантажівки, комп’ютера** тощо. Але, на жаль, часто все не так очевидно. Узяти, наприклад, класифікацію ливарної форми (про це ви могли прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 14, с. 46). Чим керуватися в такому разі?

Мінфін із цією метою вимагає використовувати Класифікацію основних засобів ДК 013-97, затверджену наказом Держстандарту від 19.08.97 р. № 507 (далі — Класифікатор). Що ж… для Мінфіну такий підхід став вже традиційним (див., зокрема, лист від 05.12.2011 р. № 31-08410-07-10/30264). Причому чиновників не бентежить ані те, що класифікація основних засобів в цьому документі застаріла і вже давно не відповідає законодавству, ані те, що Держкомстат прямо називає цей Класифікатор неприйнятним (див. лист від 23.04.2010 р. № 03/5-10/400).

Ураховуючи це, сьогодні для класифікації основних засобів потрібно використовувати, насамперед, положення законодавства: зокрема, згадані П(С)БО 7, ПКУ, а також профільні нормативні акти. Що стосується згаданого в листі Класифікатора, то його можна використовувати тільки як орієнтир. І лише за умови, що така класифікація не суперечитиме законодавству. Про це ми повідомляли й у спецвипуску газети «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 10.

Віталій Смердов, податковий експерт