Відносини з держорганами при ліквідації

Відносини з держорганами при ліквідації

Віталій Поролло, податковий експерт

У разі припинення юрособи, у тому числі шляхом її ліквідації, вона підлягає зняттю з податкового обліку (п. 67.3 ПКУ). Це завдання повинна виконати ліквідаційна комісія або ліквідатор. Описує цю процедуру Порядок № 1588, викладений нещодавно в новій редакції (а саме, в редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 р. № 462). Із чого вона починається?

З унесення держреєстратором до Єдиного держреєстру запису про рішення ліквідувати юрособу

Ви вже знаєте, що про цей запис він повинен повідомити, зокрема, податківців (ч. 1 ст. 35 Закону № 755, п. 11.1 Порядку № 1588). Для них це стане сигналом до того, щоб ініціювати процедуру зняття з обліку (п.п. 67.1.1 ПКУ, п. 11.5 Порядку № 1588). Ці відомості доводяться, у тому числі, і до податківців за неосновним місцем обліку платника (п. 11.7 Порядку № 1588). Зверніть увагу: всі ці дії чиновники повинні вчинити самостійно. Вам же на цьому етапі за загальним правилом робити нічого не потрібно*. Що ж далі?

А далі податківці повинні призначити й розпочати документальну позапланову перевірку** (п.п. 78.1.7 ПКУ). Вони повинні це зробити не пізніше 10 робочих днів із дати опублікування повідомлення про рішення ліквідувати юрособу (п. 11.9 Порядку № 1588). Після цього можливий один із двох варіантів.

Податківці не зможуть провести перевірку. Перелік підстав для цього названо в п. 11.13 Порядку № 1588. До них належать, зокрема:

1) недопущення податківців до перевірки (головою ліквідаційної комісії, ліквідаційною комісією, ліквідатором, іншими особами, залученими до припинення юрособи). Зрозуміло, що ця підстава «спрацьовує» лише в тому випадку, якщо таке недопущення було незаконним. В іншому разі (наприклад, якщо податківці з’явилися до вас без направлення, службових посвідчень, копії наказу) формальні підстави для недопущення у вас є (п. 81.1 ПКУ);

2) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання) платника (голови ліквідаційної комісії, ліквідаційної комісії, ліквідатора, інших осіб, залучених до припинення юрособи);

3) інші причини, за яких згідно із законодавством не можна провести позапланову документальну перевірку.

Що в такому разі роблять податківці? Вони надішлють держреєстратору повідомлення про неможливість провести перевірку. Не пізніше 2 місяців із дня опублікування повідомлення про рішення ліквідувати юрособу його повинні замінити або на повідомлення про проведення перевірки (якщо підстави для неможливості її проведення зникнуть), або на повідомлення про наявність заперечень щодо припинення юрособи (зокрема, якщо такі підстави так і не зникнуть — п.п. 1 п. 11.27 Порядку № 1588). До речі, якщо податківці такий запис не замінять, у вас може з’явитися підстава для ліквідації за принципом мовчазної згоди (ч. 5 ст. 36 Закону № 755).

Податківці проведуть перевірку. Проводиться вона в загальному порядку і з дотриманням загальних умов*. Нагадаємо: її строк не повинен перевищувати 15 робочих днів для великих платників, 5 робочих днів — для суб’єктів малого підприємництва і 10 робочих днів — для всіх інших (п. 82.2 ПКУ). Після цього вони складуть акт (рідше — довідку) і, за необхідності, податкове повідомлення-рішення. Потім можливий один із двох варіантів.

Перший варіант (зі складнощами ). У податківців є заперечення щодо держреєстрації ліквідації юрособи. Про це вони повідомлять держреєстратора і вас (п. 11.26 Порядку № 1588). При цьому зверніть увагу: за наявності в Єдиному держреєстрі такого запису завершити ліквідацію юрособи вам не вдасться (ч. 10 ст. 36 Закону № 755). Але коли в податківців можуть виникнути подібні заперечення? Вичерпний перелік підстав для цього названо в п. 11.27 Порядку № 1588. Серед них, зокрема:

1) неможливість проведення документальної перевірки, крім випадків, перелічених в пп. 11.11 і 11.12 Порядку № 1588 (про це ви могли прочитати вище);

2) наявність податкового боргу, грошових зобов’язань, щодо яких проводиться адміністративне/судове оскарження, грошових зобов’язань і податкового боргу та несплати ПДФО з доходів, нарахованих найманим працівникам. У такому разі податківці надішлють ліквідаційній комісії, ліквідатору відповідне повідомлення за формою №10-ОПП (додаток 21 до Порядку № 1588);

3) неподання копії ліквідаційного балансу, складеного ліквідаційною комісією, ліквідатором (про це читайте у статті на с. 8 цього номера).

Як бути в такому разі? Для вас головне — усунути відповідний недолік. Не пізніше 10 робочих днів після того, як контролери дізнаються про це (вважаємо, що з цією метою їх варто повідомити в довільній формі), вони повинні відкликати заперечення, повідомивши про це держреєстратора за формою № 28-ОПП (п. 11.28 Порядку № 1588). При цьому податківці повинні видати вам довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів за формою № 22-ОПП (це випливає зі згаданої форми № 28-ОПП). Про те, що з нею робити, читайте далі, а також у статті на с. 8 цього номера.

Другий варіант (без проблем ☺). У податківців немає заперечень щодо держреєстрації ліквідації юрособи. У такому разі вони повинні видати вам довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів за формою № 22-ОПП (до речі, у питанні зняття з податкового обліку — це ваша головна мета). Зробити це вони повинні в загальному випадку після закінчення перевірки юрособи, її відокремлених підрозділів та закінчення граничних строків для сплати узгоджених грошових зобов’язань**.

Довідку можуть надіслати поштою або ж, у разі особистого звернення, видати ліквідаційній комісії або ліквідатору (п. 11.17 Порядку № 1588). Що робити з такою довідкою? Це ви вже і так знаєте ☺ — її потрібно надати держреєстратору (читайте про це у статті на с. 8 цього номера). Але намагайтеся не зволікати! Адже строк дії довідки обмежено — він становить 2 місяці з дня її реєстрації податківцями (п. 11.24 Порядку № 1588). Після його спливання за довідкою доведеться звертатися знову***, а податківці можуть знову призначити документальну позапланову перевірку (за період, що минув після завершення попередньої перевірки).

Тих, хто вже приготувався розслабиться, попереджаємо: це не кінець — юрособу ще не знято з податкового обліку. Контролери зроблять це лише після (п.п. 1 п. 11.31 Порядку № 1588):

1) закриття останньої картки особового рахунка платника;

2) того, як отримають від держреєстратора повідомлення про здійснення держреєстрації ліквідації юрособи (якщо на момент його отримання будуть закриті всі картки особових рахунків платника);

Якщо, раптом, цей порядок здався вам складним і заплутаним (а в цьому, зізнаємося, немає нічого дивного ☺), не засмучуйтеся. Розкласти все по поличках вам допоможе така схема:

Порядок зняття з податкового обліку

Якщо ви вирішили ліквідувати юрособу, яка зареєстрована платником ПДВ, то, зрозуміло, її ПДВ-реєстрацію доведеться анулювати. Для цього, нагадаємо, є і спеціальна підстава (п.п. «б» п. 184.1 ПКУ, п.п. «б» п. 5.1 Положення № 26). Як це зробити?

Передусім запам’ятайте: безпосередньо після того, як ви приймете рішення про ліквідацію, у ПДВ-обліку нічого не зміниться. Крім того, саме по собі таке рішення, як і запис про нього в Єдиному держреєстрі, — ще не привід для анулювання ПДВ-реєстрації. Отже, ви, як і раніше, повинні нараховувати та сплачувати зобов’язання з ПДВ, складати податкові накладні, подавати звітність із ПДВ, зможете відображати податковий кредит тощо. Єдина різниця в тому, що займатися цим процесом буде ліквідаційна комісія або ліквідатор. До речі, саме голові ліквідаційної комісії чи ліквідатору доведеться підписувати ПДВ-звітність від імені керівника (див. підкатегорію 135.02 БЗ). Ці ж особи нестимуть відповідальність за погашення ПДВ-зобов’язань (п.п. 97.4.1 ПКУ).

Ситуація не змінюється і після затвердження проміжного ліквідаційного балансу. Причому, якщо при розрахунках із кредиторами доведеться продавати майно юрособи, на такі операції за загальним правилом потрібно буде нарахувати ПДВ (якщо тільки вони не пільгові або не випадають з-під об’єкта оподаткування).

Усе зміниться після затвердження ліквідаційного балансу. Із цього моменту можна починати говорити про ПДВ-розреєстрацію

Ви вже знаєте, що для цього є спеціальна підстава (п.п. «б» п. 184.1 і п.п. «б» п. 5.1 Положення № 26). При цьому ініціатива для ПДВ-розреєстрації за нею може виходити як від вас, так і від податківців (п. 184.2 ПКУ).

У першому випадку вам потрібно буде подати податківцям за місцем обліку заяву на анулювання ПДВ-реєстрації за формою № 3-ПДВ (додаток 3 до Положення № 26). На цьому етапі, як правило, виникає низка запитань. Давайте розглянемо найважливіші.

З якого моменту ви перестаєте бути платником ПДВ? Податківці анулюють вашу ПДВ-реєстрацію на дату подання зазначеної заяви (якщо в них не виникне претензій). Тобто, якщо ви подасте заяву 13 червня 2014 року, то з цього ж числа ви перестанете бути платником ПДВ.

Коли припиняти нараховувати ПДВ? ПДВ-зобов’язання вам потрібно нараховувати по день, що передує дню подання заяви (це пов’язане з тим, що в день ПДВ-розреєстрації ви вже не є платником ПДВ). Отже, якщо перша подія настане до цієї дати включно, вам доведеться відобразити ПДВ-зобов’язання, якщо після — робити нічого не потрібно*. Наприклад, заяву подано 13 червня 2014 року. У цьому випадку, якщо перша подія за оподатковуваним постачанням настане до 12 червня включно, таке постачання потрібно обкласти ПДВ. Якщо ж 13 червня і пізніше — не потрібно.

Вочевидь, що в першому випадку вам доведеться скласти податкову накладну, і більше того — за необхідності зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Але багато хто при цьому запитує: чи можна зареєструвати її після дати ПДВ-розреєстрації, якщо 15-денний строк для цього ще не закінчився? З формальної точки зору, підстав для цього немає. Але тим приємніше було почути від податківців ліберальну думку: вони повідомили, що в такому разі податкову накладну можна зареєструвати (див. підкатегорію 101.20 БЗ).

Яким є останній звітний період? Він починається з наступного дня після закінчення попереднього періоду і закінчується днем анулювання ПДВ-реєстрації (п.п. «б» п. 202.1 ПКУ, п. 5.11 Положення № 26). Але зверніть увагу: останній день такого періоду (тобто день анулювання ПДВ-реєстрації) для цілей відображення ПДВ-зобов’язань і податкового кредиту вже не враховується.

Коли подати останню декларацію та сплатити за нею ПДВ? Податківці анулюють ПДВ-реєстрацію за зазначеною підставою лише за умови, що ви сплатили податкові зобов’язання за останній звітний період (п. 5.4 Положення № 26). Із цією метою вам потрібно відобразити їх у декларації з ПДВ. Коли ж її подати? Найоптимальніший варіант: зробити це у день подання заяви за формою № 3-ПДВ (у тому числі, якщо ви є «квартальником» із ПДВ). Чому? Річ у тім, що подати її раніше не можна (звітний період ще не закінчиться). Якщо ж подати її пізніше — у податківців з’являться підстави відмовити у ПДВ-розреєстрації. Сплатити цю суму краще також у день подання заяви. Крім того, це можна зробити і раніше: у такому разі до дати подання декларації вона значитиметься як переплата, а після подання — буде спрямована в рахунок погашення відповідних ПДВ-зобов’язань.

Не забувайте: на дату анулювання ПДВ-реєстрації вам доведеться здійснити так зване умовне постачання за невикористаними товарами/послугами, необоротними активами, за якими ви свого часу відобразили податковий кредит (п. 184.7 ПКУ). Про всі нюанси цієї операції ви можете прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 17, с. 21.

Заяву подано: що далі? Протягом 10 наступних календарних днів податківці анулюють вашу ПДВ-реєстрацію (п. 5.3 Положення № 26). Після того, як рішення про анулювання буде прийнято, вас повідомлять протягом наступних 3 робочих днів (п. 5.4 Положення № 26).

Як ми вже говорили, анулювати ПДВ-реєстрацію за цією підставою податківці можуть і з власної ініціативи. Вони зроблять це, якщо ви забаритеся з поданням заяви за формою № 3-ПДВ. Для ПДВ-розреєстрації їм буде достатньо отримання від вас копії ліквідаційного балансу. Наслідки тут ті самі. Різниця лише в тому, що в цьому випадку може виникнути плутанина з датою ПДВ-розреєстрації: якщо в попередньому випадку ви її точно знаєте, то в цьому — дізнаєтеся про неї лише після отримання примірника рішення про анулювання ПДВ-реєстрації.

Загалом, це головне, що вам потрібно знати про ПДВ-розреєстрацію при ліквідації. Якщо ж захочете розібратися з нею детальніше, радимо прочитати тематичний номер газети «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 17.

Але ми впевнені, що у вас визріло ще одне запитання ☺: чи можна повернути переплату з ПДВ? Узагалі-то, зробити це можна. Але все залежить від того, що вважати такою переплатою. Розглянемо декілька прикладів:

1) у декларації з ПДВ у рядку 25.1 була зазначена одна сума, а перерахована до бюджету більша. У такому разі утворюється стандартна переплата. Ви можете повернути її за загальними правилами (ст. 43 ПКУ). Але, звісно, частіше цікавлять інші ситуації (див. далі);

2) перевищення податкового кредиту над податковими зобов’язаннями. Ураховуючи те, що чимало бухгалтерів відкладають «вхідні» податкові накладні на майбутнє (зокрема, щоб перекривати ними великі суми ПДВ-зобов’язань), імовірність виникнення подібної ситуації в останньому звітному періоді висока. На жаль, сума такого перевищення не є переплатою з ПДВ, тому повернути її безпосередньо не вдасться. Хіба що можете спробувати заявити її до бюджетного відшкодування (якщо дотримуються умови для цього). У такому разі вам будуть зобов’язані надати його, у тому числі, якщо на дату його отримання ви вже не будете платником ПДВ (п. 184.9 ПКУ);

3) за підсумками останнього періоду у вас є право на бюджетне відшкодування. У такому разі, як ми вже говорили, ви можете отримати його (п. 184.9 ПКУ). Але що, якщо ви його вже задекларували в рахунок зменшення ПДВ-зобов’язань майбутніх періодів? Майте на увазі: повернути цю суму безпосередньо не можна, оскільки в неї є чітко визначена мета — зменшувати ПДВ-зобов’язання майбутніх періодів. Але і втрачати її зовсім не обов’язково. Нагадуємо, що сьогодні у вас є можливість змінити напрям бюджетного відшкодування. Якщо ви первісно заявили цю суму в рахунок зменшення ПДВ-зобов’язань майбутніх періодів, то потім ви можете переспрямувати її на свій поточний рахунок (п. 200.6 ПКУ). На думку податківців, ви можете це зробити за допомогою подання уточнюючого розрахунку (див. підкатегорію 101.18.01 БЗ). Щоправда, вони вважають, що зробити це можна тільки в частині бюджетного відшкодування, задекларованого після 1 січня 2014 року.

На облікові наслідки з податку на прибуток пропонуємо подивитись у розрізі найважливіших питань.

Яким є останній звітний період? У п.п. 152.93 ПКУ зазначено, що в разі ліквідації останнім звітним періодом є період, на який припадає дата такої ліквідації. При цьому за фактом він, судячи з усього, завершуватиметься датою подання податківцям ліквідаційного балансу. Принаймні до такого висновку приводить лист Міндоходів від 22.04.2013 р. № 1291/6/99-99-19-03-02-15. Також майте на увазі, що:

1) це правило має працювати як для «річників» (незалежно від того, чи є ви платником щомісячних авансових внесків), так і для «квартальників»;

2) до закінчення останнього звітного періоду юрособа вважається платником податку на прибуток. Отже, у цьому проміжку часу на неї повною мірою поширюватимуться відповідні вимоги ПКУ.

Коли припиняти сплачувати авансові внески? Платники податку на прибуток, які відповідають критеріям п. 57.1 ПКУ, повинні щомісяця сплачувати авансові внески. Робити вони це повинні в порядку та строки, установлені для місячного звітного періоду. При цьому прямої відповіді на поставлене запитання у ПКУ, на жаль, немає.

Ситуацію виправили податківці. Так, у листі Міндоходів від 22.04.2013 р. № 1291/6/99-99-19-03-02-15 вони повідомили, що сплачувати авансові внески потрібно припиняти в місяці, у якому подається ліквідаційний баланс. Контролери не повідомили куди, але, судячи з усього, їм.

Коли подати останню декларацію та сплатити за нею податок? Декларація з податку на прибуток подається за підсумками звітного періоду — у цьому випадку останнього. Що це за період, ви могли прочитати вище. При цьому, щоб у вас не виникло проблем зі зняттям із податкового обліку, її бажано подати разом із ліквідаційним балансом.

Це саме стосується і сплати податку за такою декларацією. Незважаючи на те що тут працюють загальні правила, сплатити суму такого податку потрібно якомога раніше.

Чи можна повернути переплату з податку на прибуток? Думаємо, це запитання виникло у багатьох. Так, повернути таку переплату можна (у тому числі це стосується переплати, що утворилася після подання останньої декларації). Це підтверджує, зокрема, п. 97.6 ПКУ. Щоб повернути цю суму, потрібно керуватися загальними правилами (ст. 43 ПКУ) — а саме, подати заяву в довільній формі, у якій зазначити, зокрема, напрям пере­рахування коштів.

Тут, загалом, діють схожі правила. Так, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться з дня його реєстрації і до його ліквідації (ч. 1 ст. 8 Закону № 996). Це і зрозуміло, ураховуючи те, що на ньому ґрунтуються фінансова, податкова та інші види звітності (ч. 2 ст. 3 Закону № 996, п. 44.2 ПКУ).

Хто ж його веде у процесі ліквідації підприємства? Думаємо, ви вже здогадалися ☺. Правильно! Робить це ліквідаційна комісія або ліквідатор. Це, до речі, прямо зазначено в ч. 8 ст. 8 Закону № 996.

Переходимо до фінансової звітності: чи продовжувати її складати? Ми переконані, що так. Звісно, когось може збентежити ч. 3 ст. 13 Закону № 996, яка, нагадаємо, передбачає, що звітним періодом підприємства, яке ліквідується, є період з початку року і до дати прийняття рішення про його ліквідацію. При цьому зрозуміло, що дата прийняття такого рішення настає набагато раніше за саму ліквідацію. Як же бути?

Вважаємо, що це правило лише виділяє один зі звітних періодів (з початку року і до дати прийняття рішення про ліквідацію), але не свідчить про те, що фінзвітність після цього не складається. Тобто фінзвітність потрібно складати аж до ліквідації підприємства. Цей висновок підтверджує ч. 1 ст. 8 Закону № 996, що вже згадувалася (див. вище), а також лист Мін’юсту від 24.09.2012 р. № 13.2-32/3245. Так, у цьому роз’ясненні чиновники дійшли висновку, що вести облік (мається на увазі, бухгалтерський) та подавати фінзвітність потрібно і під час процедури ліквідації*.

Що стосується подання фінзвітності, то в цьому питанні потрібно орієнтуватися на Порядок № 419. Нагадаємо, він передбачає необхідність її подання, зокрема, органам, до сфери управління яких належить підприємство, а також іншим органам та користувачам, у тому числі органам статистики (п. 2 Порядку № 419). У частині строків, на нашу думку, потрібно орієнтуватися на загальні правила, передбачені для подання квартальної фінзвітності. Так, у загальному випадку квартальну фінзвітність потрібно подавати не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом (п. 5 Порядку № 419).

Платникам податку на прибуток доведеться подавати її й податківцям — у тому числі, разом із декларацією з податку на прибуток за останній період (п. 46.2 ПКУ).

	висновки
	Одна з головних умов для ліквідації — це отримання від податківців довідки про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів за формою № 22-ОПП. До того як податківці видадуть вам довідку за формою № 22-ОПП, вони повинні провести позапланову документальну перевірку. Якщо підприємство є платником прибуткових авансових внесків, припиняти їх сплачувати потрібно в місяці подання ліквідаційного балансу. Якщо підприємство є платником ПДВ, у разі ліквідації його ПДВ-реєстрацію потрібно анулювати. Для цього є спеціальна підстава.