Теми статей
Обрати теми

Ви нам писали. Операція на значну суму: чи можуть запитати, звідки гроші?

Редакція ПБО
Стаття

Операція на значну суму: чи можуть запитати, звідки гроші?

Часто до редакції надходять запитання про те, чи мають право контролери поцікавитися джерелом походження коштів засновника? Зокрема, якщо він здійснює операції з великими сумами, наприклад, внесок до статутного капіталу, купівлю/продаж нерухомості/автомобіля тощо. Чи може це спричинити негативні наслідки як власне для підприємства, так і для його контрагентів?

Віталій Смердов, податковий експерт

 

Джерело походження коштів фізособи за загальним правилом нікого хвилювати не повинно. Але в окремих випадках операції з великими сумами можуть привернути увагу. Чию саме? Влаштовуйтеся зручніше, давайте розбиратися.

Які операції підлягають фінмоніторингу

Пам’ятаєте, що таке фінмоніторинг? Якщо ні, то нагадуємо: це сукупність заходів, які здійснюються суб’єктами фінмоніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Що це за суб’єкти?

Фінмоніторинг складається з двох рівнів: первинного та державного. Нас цікавлять, головним чином, суб’єкти первинного фінмоніторингу. До них, зокрема, належать (ч. 2 ст. 5 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» від 28.11.2002 р. № 249-IV, далі — Закон № 249):

 

№ з/п

Особа

Коли виконує обов’язки суб’єкта первинного фінмоніторингу

1

банки, страховики (перестраховики), кредитні спілки, ломбарди та інші фінансові установи, професійні учасники фондового ринку

під час провадження своєї діяльності

2

суб’єкти підприємництва, які надають посередницькі послуги при купівлі/продажу нерухомості

сума операції становить/перевищує 400 тис. грн. або еквівалент цієї суми в разі розрахунків в інвалюті (ч. 2 ст. 8 Закону № 249)

3

підприємці та юрособи, які здійснюють фінансові операції* з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку

у випадках, перелічених у ст. 6 і 8 Закону № 249. При цьому сума фінансової операції повинна становити/перевищувати 150 тис. грн. (ч. 5 ст. 8 Закону № 249)

* Зверніть увагу: в межах Закону № 249 термін «фінансова операція» потрібно читати «широко». Річ у тім, що такою операцією вважається будь-яка дія щодо активів (до них належать кошти, майно, майнові/немайнові права), що здійснюється за допомогою суб’єкта первинного фінмоніторингу (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 249).

4

нотаріуси, адвокати, аудитори, аудиторські фірми, підприємці, які надають послуги з бухгалтерського обліку, суб’єкти господарювання, які надають юридичні послуги (крім тих, хто виконує послуги в межах трудових відносин)

у випадках, перелічених у ст. 6 і 8 Закону № 249. Зокрема, якщо такі особи беруть участь у підготовці/вчиненні правочину щодо купівлі/продажу нерухомості, залучення коштів для створення юрособи (ч. 1 ст. 8 Закону № 249)

 

Як бачите, перелік чималенький (тим більше, що для зручності низку позицій ми опустили). Але що це означає для вас?

Як мінімум, те, що особі, яка здійснює подібні операції (у цьому випадку, вашому засновнику), потрібно готуватися до ідентифікації (в окремих випадках ідентифікація не обов’язкова/проводиться за спрощеною процедурою). Робити це повинен відповідний суб’єкт первинного фінмоніторингу. Не вдаючись у подробиці процедури, зауважимо, що для фізособи (резидента-непідприємця) ідентифікація полягає в установленні таких відомостей (ч. 11 ст. 9 Закону № 249):

1) П. І. Б., дати народження, номера паспорта громадянина України (іншого підтвердного документа), дати видачі та органу, що його видав;

2) місця проживання/місцезнаходження, реєстраційного номера облікової картки (якщо особа відмовилася від його отримання, то номера паспорта громадянина України).

Узагалі-то, нічого страшного в цьому немає. Надання цих відомостей — це звичайний етап будь-якого більш-менш серйозного правочину

От тільки не все так просто для осіб, на яких суб’єкт первинного фінмоніторингу вішає ярлик «підвищений (високий) ризик»*. Щодо таких осіб він може застосувати додаткові заходи. У деяких випадках до них належить і встановлення джерела походження коштів, які використовуються в операції (див., зокрема, п.п. «з» п. 4 розд. IV Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 19.07.2012 р. № 995).

* Критерії класифікації ризиків суб’єкт первинного фінмоніторингу розробляє самостійно (п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 249). При цьому високий ризик означає високу ймовірність використання суб’єкта для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або фінансування тероризму (п. 33 ч. 1 ст. 1 Закону № 249).

Причому в подібній ситуації не виключено потрапляння цих відомостей до Державної служби фінансового моніторингу. Нагадаємо, що суб’єкт первинного фінмоніторингу повинен передавати відомості про фінансові операції до цієї служби за загальним правилом у двох випадках:

1) якщо операція підлягає обов’язковому фінмоніторингу. Це операції, які відповідають одночасно двом умовам. Насамперед їх сума повинна становити/перевищувати в загальному випадку 150 тис. грн. або її еквівалент (у разі розрахунку в інвалюті). Крім того, ця операція має також відповідати хоча б одному з критеріїв, названих у ч. 1 ст. 15 Закону № 249;

2) якщо операція підлягає внутрішньому фінмоніторингу. Але тільки в тому випадку, якщо у суб’єкта первинного фінмоніторингу є достатні підстави підозрювати, що така операція пов’язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом (п.п. «б» п. 6 ч. 2 ст. 6 Закону № 249).

Що може зацікавити податківців

Практика свідчить, що іноді джерелами походження коштів цікавляться і податківці. Чи правомірно це? Для відповіді пригадаємо, що Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ) наділяє контролерів окремими повноваженнями у сфері протидії легалізації (відмиванню) коштів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Якщо точніше, то податківці мають право:

1) запрошувати платників податків/їх представників для перевірки дотримання законодавства в зазначеній сфері (п.п. 20.1.1 ПКУ);

2) надсилати письмові запити платникам податків/іншим суб’єктам інформаційних відносин при виявленні в результаті аналізу податкової інформації фактів, що свідчать про порушення законодавства в зазначеній сфері.

Як бачите, у цій частині законодавець виявився небагатослівним. На жаль, це розв’язує руки податківцям. Щоправда, тут вам варто пам’ятати, що в межах згаданих повноважень податківці мають право звертатися лише до суб’єктів фінмоніторингу, а не до їх клієнтів. Річ у тім, що саме такі суб’єкти (а не клієнти) зобов’язані дотримуватись законодавства в зазначеній сфері. Отже, надіслати вашому засновнику запит за згаданими підставами податківці не мають права.

Із фінмоніторингом розібралися.

Але чи мають право податківці поцікавитися джерелом походження коштів вашого засновника в межах інших повноважень?

Вони вважають, що так. Контролери збирають ці відомості, як правило, для виявлення доходів, не обкладених ПДФО. Причому інтерес до них вони почали проявляти ще задовго до набрання чинності ПКУ. Тоді вони вказували, зокрема, на необхідність перевірки джерела походження коштів при внесенні до статутного капіталу великих сум (п. 1 додатка до листа ДПАУ від 27.03.2003 р. № 4947/7/35-3017).

Сьогодні з цією метою податківці, як правило, надсилають письмові запити. У них вони вимагають пояснити і документально підтвердити джерело походження коштів, використаних у відповідній операції (зокрема, при формуванні статутного капіталу). Ці вимоги вони обґрунтовують нормами пп. 20.1.1 і 20.1.6 ПКУ, а також, якщо йдеться про статутний капітал, — ч. 3 ст. 86 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV (далі — ГКУ). Як діяти в разі отримання такого запиту?

Перше, що напрошується: відповісти на нього й надати затребувані документи. Це найбезпечніший варіант. Особливо, якщо в запиті податківці додатково посилаються на п.п. 1 ч. 3 п. 73.3 ПКУ (за результатами аналізу податкової інформації виявлені факти, що свідчать про порушення, зокрема, податкового законодавства).

Річ у тім, що внесок до статутного капіталу суми, яка значно відрізняється від доходів за даними декларації про майновий стан та Податкових роз­рахунків за формою № 1ДФ, дійсно викликає підозри та свідчить про можливі порушення. У цьому ключі, враховуючи «широке» формулювання згаданого п.п. 1 ч. 3 п. 73.3 ПКУ, запит податківців виглядає правомірним (за умови, що вони врахували вимоги для його направлення).

Якщо ж ваш засновник не бажає ділитися цією інформацією, то в нього є шанс довести незаконність вимог податківців. По-перше, їх посилання на пп. 20.1.1 і 20.1.6 ПКУ не бездоганні: якщо ви уважно прочитаєте ці норми, то побачите, що насправді вони говорять про інше. Перша — про порядок запрошення платника для перевірки правильності нарахування/сплати податків та дотримання підконтрольного податківцям законодавства. Друга — про право податківців вимагати первинні документи, регістри та звітність під час проведення перевірок.

img 1Що стосується ч. 3 ст. 86 ГКУ, то в ній дійсно йдеться про необхідність підтвердження фінансового стану засновника-фізособи довідкою податківців про подану декларацію про майновий стан*. Водночас сама по собі ця норма не дає податківцям права вимагати від фізосіб-засновників повідомлення джерел походження відповідних коштів.

* Форму такої довідки та порядок її видачі затверджено наказом Міндоходів від 11.12.2013 р. № 795.

Крім того, на підтримку подібного підходу свого часу висловився і Комітет ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики. Він повідомив, що податківці не мають права вимагати відомостей про джерело походження коштів, спрямованих на придбання ТМЦ для особистого користування (див. лист від 05.12.2011 р. № 04-39/12-1288). При цьому, незважаючи на те, що цей висновок стосувався тільки придбання ТМЦ, вважаємо, що він справедливий і в інших випадках.

Підсумовуючи цю тему, пропонуємо розглянути ще одне питання. Якщо йдеться про внесок до статутного капіталу від фізособи, то податківці, як правило, вимагають від неї подання декларації про майновий стан і доходи (див. підкатегорію 103.24 БЗ). Ці вимоги вони обґрунтовують «широким» прочитанням ч. 3 ст. 86 ГКУ. Якщо ж особа цього не робить, то відповідні вимоги вони викладають у запиті. Причому майте на увазі, що його ігнорування в деяких випадках призводило до того, що податківці:

1) зверталися до суду з метою зобов’язати фізособу-засновника подати відповідну декларацію (див. ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011 р. у справі № 2а-8382/09/0470);

2) уключали суму внеску до оподатковуваного ПДФО доходу фізособи-засновника (див. ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 р. у справі № 814/2533/13-а).

При цьому, на щастя, в обох випадках суди, як правило, визнають зазначені вимоги незаконними**. Як ми вже говорили, ч. 3 ст. 86 ГКУ дійсно передбачає необхідність підтвердження майнового стану фізособи-засновника довідкою про подання декларації. Разом із тим, ця норма має значення, великою мірою, лише для самих юросіб. Крім того, ГКУ не може встановлювати додаткових підстав/звільнень для подання декларації. Для цієї мети призначено тільки ПКУ.

** Зверніть увагу: у результаті останніх змін банкам доведеться розкривати банківську таємницю податківцям за рішенням суду, зокрема, щодо відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, у зв’язку з проведенням перевірки їх достовірності (ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III). Щоправда, найімовірніше, на повну силу цими повноваженнями вони зможуть скористатися лише з 1 січня 2015 року.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі