Оскаржуємо рішення податківців в адміністративному порядку: подаємо первинну скаргу
Сказати, що іноді податківці приймають протиправні рішення, — погрішити проти істини. Насправді такі рішення приймаються дуже часто. Як діяти в подібних випадках? Можна звернутися по допомогу до аудиторської/юридичної компанії, що спричинить додаткові витрати. Утім, можна захиститися й самому. На щастя, закон надає для цього всі необхідні інструменти, у тому числі механізм адміноскарження. Саме йому і присвячено цю статтю. Сьогодні ви дізнаєтеся про суть адміноскарження, рішення, які можна оскаржити в такий спосіб, складання та подання «первинної» адмінскарги. У свою чергу, про її розгляд і подання повторної скарги ви зможете прочитати в одному з найближчих номерів.
Віталій Смердов, податковий експерт
Що таке адміноскарження
Про те, що рішення податківців можна оскаржити не лише в судовому, але й в адміністративному порядку, чув, напевно, кожен. Давайте пригадаємо, у чому ж полягає таке оскарження.
Якщо податківці винесли рішення, з яким ви не згодні, ви маєте право подати на нього скаргу до вищого за рівнем органу Міндоходів
Це і є адміноскарження. По суті, це спроба врегулювати спір із податківцями без участі суду або, інакше кажучи, його досудове вирішення (п. 56.18 ПКУ). Ініціювати його чи ні — виключно ваша справа. Але зверніть увагу: це рішення не зачіпає права оскаржити рішення податківців у суді. Тобто до суду ви маєте право звернутися і тоді, коли:
1) адміноскарження взагалі не починалося;
2) адміноскарження вже почалося — на будь-якому його етапі;
3) при адміноскарженні вищі за рівнем податківці повністю або частково були не на вашому боці.
От тільки у зворотний бік це правило не працює. Тобто якщо ви оскаржили рішення податківців у суді, ініціювати за ним процедуру адміноскарження вже не вдасться (п. 56.18 ПКУ).
Для чого потрібне адміноскарження
Історично адміноскарження є альтернативою більш складному, дорожчому і тривалішому оскарженню в адміністративному суді. Але мета в нього та сама — домогтися скасування незаконного рішення податківців. Це перше, навіщо вам може знадобитися процедура адміноскарження. Причому привабливості їй надає те, що, на відміну від судового оскарження, адміністративне — є безоплатним! Тобто ані судовий збір, ані будь-які інші витрати, пов’язані з розглядом скарги, у цьому випадку сплачувати не потрібно. Хіба що доведеться оплатити послуги пошти (якщо ви подали скаргу поштою), але це така дрібниця.
На жаль, практика свідчить про те, що зазначеної вище мети оскарження в адміністративному порядку досягає рідко. Тим більше, якщо при винесенні рішення, що оскаржується, податківці керувалися роз’ясненнями Міндоходів. І тут ми підходимо до другої мети адміноскарження. Вона полягає в тому, щоб відтермінувати момент сплати за податковим повідомленням-рішенням (далі — ППР), з яким ви не згодні*. Це зумовлено тим, що до дати закінчення адміноскарження грошові зобов’язання за ППР будуть не узгодженими (п. 56.15 ПКУ).
* Зверніть увагу: це правило стосується тільки ППР, причому не лише за податками/зборами, а й щодо інших сум, які визначаються податківцями (зокрема, фінсанкцій у сфері РРО або ЗЕД). На інші рішення воно не поширюється, тому ініціювання процедури адміноскарження їх виконання не зупинить.
Якою датою закінчується адміноскарження? Про це ви можете дізнатися з п. 56.17 ПКУ. Це, зокрема, день, наступний за граничною датою для подання скарги, або день отримання рішення від Міндоходів. Останнє пов’язане з тим, що подати скаргу на рішення Міндоходів не можна, єдиний шлях для його скасування — звернутися до адмінсуду (п. 56.10 ПКУ).
Що можна оскаржити в адміністративному порядку?
Якщо ви прочитаєте пп. 56.1 — 56.2 ПКУ, то може здатися, що оскаржити в адміністративному порядку можна будь-яке рішення податківців. Але це не зовсім так. Насправді подати скаргу можна лише на те рішення, яке спричинює правові наслідки або, інакше кажучи, впливає на ваші права та обов’язки (див. лист Міндоходів від 27.05.2013 р. № 3642/6/99-99-19-04-01-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 52, с. 4). Їх ще іноді називають актами індивідуальної дії (не плутайте з актами перевірки). Причому зверніть увагу: це стосується і рішень податківців у неподатковій сфері, наприклад, у частині штрафів за РРО або ЗЕД (див. підкатегорію 133.01 Бази знань — цю консультацію скасовано, але підхід податківців не повинен змінитися).
Рішення, що не відповідають зазначеній умові, оскарженню не підлягають. Але пам’ятайте: є й інші причини, що не дозволяють оскаржити рішення податківців в адмінпорядку. Здебільшого вони прямо названі в ПКУ і Порядку № 848.
Щоб внести ясність, одразу ж наведемо декілька найпоширеніших прикладів таких рішень:
Рішення податківців, які можна/не можна оскаржити в адмінпорядку
* Зверніть увагу: таку консультацію неможливо оскаржити тільки в адміністративному порядку (тобто за правилами Порядку № 848). Водночас ви маєте повне право подати на неї скаргу до адмінсуду (п. 53.3 ПКУ).
Як скласти скаргу
Забігаючи наперед, зазначимо, що загалом подати можна дві скарги: первинну і повторну. Як нескладно здогадатися, повторна скарга подається в тому випадку, якщо з рішенням за первинною ви не згодні. При цьому в статті, яку ви зараз читаєте, ми приділимо увагу складанню та поданню тільки первинної скарги. Із правилами її розгляду та з особливостями подання повторної скарги ви можете ознайомитися в одному з найближчих номерів. Тепер переходимо до основного питання.
Складання скарги — один із найважливіших етапів. Почнемо з того, що форму скарги не затверджено. Отже, вона складається в довільній формі. Як орієнтир можете використовувати форму с. 42 (за основу для її складання ми взяли форму скарги, наведену в листі ДПАУ від 14.12.2004 р. № 24348/7/25-0017). Як її скласти? Головне у скарзі — це її реквізити, тому почнемо з них.
Таблиця 1. Реквізити скарги (пп. 4.1 — 4.3 Порядку № 848)
| № з/п | Реквізит скарги (для юрособи) | Примітка |
| 1 | 2 | 3 |
| 1 | Найменування, місцезнаходження, а також податкова адреса | Цікаво, що п. 4.1 Порядку № 848 називає окремо місцезнаходження та податкову адресу. При тому, що податкова адреса юрособи — це й є її місцезнаходження, відомості про яке включено до Єдиного держреєстру (п. 45.2 ПКУ) |
| 2 | Адреса, на яку податківці повинні надіслати рішення за результатами розгляду скарги | Зверніть увагу: найчастіше, вона збігатиметься з відомостями, зазначеними в частині місцезнаходження та адреси (див. вище). Але, як бачите, це зовсім не обов’язково. Як таку адресу можна вказати, наприклад, адресу керівника підприємства |
| 3 | Найменування органу Міндоходів, яким видано оскаржуване рішення, дату і номер останнього, назву та суму податку/збору/фінсанкції | Ці відомості можна перенести прямо з оскаржуваного рішення |
| 4 | Підстави, за якими ви оскаржуєте рішення, обставини справи, які, на вашу думку, податківці встановили неправильно або ж узагалі не встановили | Простіше кажучи, ви повинні викласти суть справи в довільній формі, але з обов’язковим зазначенням, чим саме вас не влаштувало рішення податківців. Також не зайвим буде посилання на ст. 56 ПКУ і Порядок № 848 як на нормативну підставу адміноскарження |
| 5 | Обґрунтування вашої незгоди з рішенням податківців із посиланнями на норми законодавства | Це «ядро» вашої скарги — те, що, на вашу думку, підтверджує незаконність рішення податківців. Але не забувайте: така думка має підтверджуватися законодавством |
| 6 | Суть ваших вимог та клопотань | Одразу видно, що над Порядком № 848 працювали юристи ☺ (що підтверджується і підписом цього документа). При адміноскарженні вимога практично будь-якої скарги звучатиме так: «Прошу скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення». Що стосується клопотань, то, крім п. 4.1, Порядок № 848 цим терміном взагалі не оперує. Але, вважаємо, що таким клопотанням може бути, зокрема, ваше прохання бути присутнім під час розгляду скарги (п. 6.1 Порядку № 848) |
| 7 | Відомості про повідомлення/неповідомлення відповідного органу Міндоходів про подання скарги вищим за рівнем податківцям | Нагадаємо, що необхідність подібного повідомлення (у письмовій формі) встановлена п. 56.5 ПКУ. Конкретних наслідків невиконання цієї вимоги не передбачено, проте краще її не ігнорувати |
| 8 | Відомості про подання/неподання до суду позову про оскарження рішення податківців | Нагадаємо: якщо рішення податківців оскаржене в суді, то подати на нього адмінскаргу вже не можна |
| 9 | Підпис особи, яка подає скаргу, або представника | Як бачите, скаргу може підписати не тільки керівник/його заступник, але й представник. Він може бути: 1) «внутрішнім» — зокрема, юрист, який у вас працює, або бухгалтер; 2) «зовнішнім» — наприклад, представник сторонньої аудиторської або юридичної компанії. В обох випадках повноваження представника доведеться підтвердити. Для цього до скарги потрібно додати оригінал або посвідчену належним чином (про це читайте далі) копію документа, який підтверджує повноваження представника. |
| 10 | Перелік доказів/розрахунків, що додаються до скарги | Ідеться про докази та інші документи/розрахунки, які підтверджують незаконність рішення податківців. Зверніть увагу: оригінали таких документів подавати не обов’язково. Ви можете обійтися їх копіями, посвідченими в належному порядку. Як їх посвідчувати? Відповіді на це запитання в ПКУ чи Порядку № 848 немає, але вважаємо, що для цього достатньо проставити на таких документах підпис посадової особи і печатку. На користь цього підходу свідчить п. 85.4 ПКУ. І ще одне: подавати такі документи не обов’язково, принаймні, у прийнятті скарги через це не відмовлять. Але зробити це все-таки варто. По-перше, ступінь обґрунтованості ваших вимог безпосередньо впливає на результат оскарження. По-друге, якщо доказів із боку платника недостатньо, податківці можуть провести документальну позапланову перевірку (п. 2.4 Порядку № 41). Як її підстава виступатиме п.п. 78.1.5 ПКУ |
Якою мовою складати скаргу? Це наступне запитання, яке вас напевно зацікавить. Нагадаємо: нещодавно ВРУ скасувала Закон України «Про основи державної мовної політики» від 03.07.2012 р. № 5029-VI. Це, у свою чергу, повернуло дію Закону України «Про мови в Українській РСР» від 28.10.89 р. № 8312-XI. Ним же, якщо ви ще не забули, встановлено: за загальним правилом мовою діловодства і документації, а також взаємодії державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій є українська мова.
Звісно, положення ч. 2 ст. 11 згаданого Закону вказують на те, що в деяких випадках мовою діловодства і документації може бути й мова нацменшостей. Але нагадаємо: із застосуванням цієї норми свого часу виникали проблеми (про це ви можете прочитати в редакційному коментарі до листа ДПСУ від 07.03.2012 р. № 8971/К/18-4013 //
«Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 51, с. 20). З урахуванням викладеного, адмінскаргу потрібно складати українською мовою.
Скільки рішень можна зазначити у скарзі? В одній скарзі ви можете оскаржити не тільки одне, а й одразу декілька рішень податківців. Ані ПКУ, ані Порядок № 848 про це прямо не говорять, проте контролери з таким підходом згодні (див. підкатегорію 133.01 Бази знань — незважаючи на те, що ця консультація була актуальною за часів дії «попередила» Порядку № 848 , висновок податківців змінитися не повинен).
Подаємо первинну скаргу
Ви отримали рішення від податківців, з яким не згодні, і вирішили його оскаржити. Що робити далі? Із тим, як скласти скаргу, ви розібралися вище. Але це далеко не все. На цьому етапі доведеться відповісти ще на низку запитань. Ось найпоширеніші з них.
Куди подати скаргу? Скаргу потрібно направити до органу Міндоходів, що перебуває за ієрархією на сходинку вище органу, який виніс оскаржуване рішення. Зрозуміти це правило краще допоможе така таблиця.
Таблиця 2. Куди оскаржувати рішення податківців
| Орган Міндоходів, який виніс оскаржуване рішення | Вищий за рівнем щодо нього орган Міндоходів (орган, до якого надсилається скарга) |
| Податкова інспекція | Територіальні органи Міндоходів в областях, АР Крим, містах Києві та Севастополі, міжрегіональні територіальні органи |
| Територіальні органи Міндоходів в областях, АР Крим, містах Києві та Севастополі, міжрегіональні територіальні органи (на сьогодні це Центральний офіс з обслуговування великих платників), митниці | Міндоходів |
При цьому зверніть увагу: перестрибнути «через сходинку» не вийде. Це означає, що, наприклад, подати скаргу на ППР місцевої податкової інспекції безпосередньо до Міндоходів не можна. У такому разі скаргу доведеться подати до відповідного територіального управління Міндоходів в області (АР Крим, містах Києві або Севастополі).
У який строк подавати скаргу? У загальному випадку скаргу потрібно подати протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання від податківців рішення, яке ви вирішили оскаржити. Але майте на увазі кілька нюансів:
1) формально 10-денний строк для подання скарги не діє при оскарженні рішень податківців, пов’язаних із порушенням неподаткового законодавства. Наприклад, при оскарженні ППР за штрафами у сфері РРО або ЗЕД. У такому разі має застосовуватись 30-денний строк (п. 56.12 ПКУ);
2) якщо ППР, яке ви вирішили оскаржити, винесене з причини, не пов’язаної з порушенням податкового законодавства, то скаргу на нього можна подати протягом 30 календарних днів, наступних за днем його отримання. До таких ППР належать, зокрема, ті, якими нараховані грошові зобов’язання фізособам з плати за землю або з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (п. 3.3 Порядку № 848). Причому зверніть увагу: Порядок № 848 поширює його не тільки на зазначені ППР, а й на деякі інші рішення податківців, не пов’язані з нарахуванням грошових зобов’язань. Зокрема, на рішення про розподіл грошових зобов’язань або податкового боргу між платниками, які виникли в результаті реорганізації;
3) відлік зазначених строків (10-денного і 30-денного) потрібно вести з наступного дня після отримання рішення, а не після його затвердження. Це особливо актуально, якщо враховувати, що іноді податківці затримують надсилання ППР. Про те, як визначити дату отримання ППР, можна дізнатися з п. 58.3 ПКУ;
4) якщо граничний строк для подання скарги припадає на вихідний/святковий день, він переноситься на наступний за ним робочий день. Це стосується обох названих строків;
5) у разі настання обставин, перелічених у п. 102.6 ПКУ, строк для подання скарги за вашою письмовою заявою можна продовжити (п. 3.5 Порядку № 848). Але, на нашу думку, для юрособи це можливо тільки в тому випадку, якщо в цьому проміжку часу не було інших осіб, які мають право підписати скаргу.
Які є способи для подання скарги? Способів подати скаргу всього два: особисто або поштою. Але незалежно від обраного способу, направити її податківцям можна тільки в паперовій формі (п. 56.3 ПКУ). Це означає, що подати її, наприклад, на «флешці» не вдасться.
Якщо ви вирішили подати скаргу особисто, то будь-яких нюансів немає. При цьому ані ПКУ, ані Порядком № 848 не встановлено, що зробити це повинні головний бухгалтер або керівник/його заступник. Тим більше, що податківці не мають права вимагати від особи, яка подає скаргу, документи, що засвідчують її особу. Крім того, скаргу може подати і представник (п. 5.1 Порядку № 848).
Якщо ви маєте намір надіслати скаргу поштою, датою подання скарги буде день вручення поштового відправлення до поштового відділення. Але зверніть увагу: в разі відсутності повідомлення про вручення або відбитку календарного штемпеля днем подання скарги вважатиметься день її надходження податківцям (п. 5.3 Порядку № 848). А це, найімовірніше, призведе до пропущення строків.
Чи можуть податківці відмовити у прийнятті скарги? Податківцям забороняється відмовляти у прийнятті скарг (п. 7.1 Порядку № 848). Щоправда, в окремих випадках вони мають право її не розглядати. Ось ці випадки:
1) пропущені строки для подання скарги (п. 56.7 ПКУ) — тут усе зрозуміло. Про те, в який строк потрібно подати скаргу, читайте вище;
2) якщо скарга подана на рішення, яке вже розглядалося податківцями, та/або оскаржене в суді (пп. 1.4 і 8.5 Порядку № 848);
3) випадки, передбачені ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.96 р. № 393/96-ВР. До них, зокрема, належать відсутність у скарзі відомостей про місце проживання, відсутність підпису, неможливість встановлення авторства тощо;
4) скаргу подано не до того органу (п. 56.7 ПКУ). Цей висновок ґрунтується на тому, що пп. 56.3 і 56.6 ПКУ вказують не лише на строк, протягом якого можна подати скаргу, а й на те, до якого органу її подавати.
Зверніть увагу: будь-яких інших підстав для відмови у прийнятті скарги ПКУ і Порядок № 848 не передбачають. Отже, взагалі-то, якщо ви допустите помилку в реквізитах скарги (див. вище), до негативних наслідків це призводити не повинно. Незважаючи на це, ми не радимо ставитися до складання скарги зневажливо.
| висновки |  | |
|
Документи статті
-
ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.
-
ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
-
Порядок № 848 — Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затверджений наказом Міндоходів від 25.12.2013 р. № 848.
- Порядок № 41 — Порядок взаємодії структурних підрозділів органів доходів і зборів у процесі розгляду скарг платників податків на рішення органів доходів і зборів щодо визначення сум грошового зобов’язання, затверджений наказом Міндоходів від 17.01.2014 р. № 41.
