Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 лютого 2014 року № 49

Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 06 лютого 2014 року № 49

Постанова Правління Національного банку України від 27.02.2014 р. № 104

(витяг)

Керуючись статтею 99 Конституції України, статтями 6, 7, 15, 55 та розділами IV, V, VIII Закону України «Про Національний банк України», статтями 66, 67 та главою 11 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статтями 4, 6 та 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», статтями 8 та 9 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Правління Національного банку України постановляє:

1. Внести до постанови Правління Національного банку України від 06 лютого 2014 року № 49 «Про заходи щодо діяльності банків та проведення валютних операцій» такі зміни:*

<…>

2. Постанова набирає чинності з 28 лютого 2014 року та діє до прийняття Національним банком України окремого рішення.

Голова С. Кубів

Про заходи щодо діяльності банків та проведення валютних операцій

(постанова Правління Національного банку України від 06.02.2014 р. № 49 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 27.02.2014 р. № 104)

З метою забезпечення стабільності грошової одиниці України, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків, виходячи із пріоритетності підтримки цінової стабільності в державі, сприяння стабільності банківської системи України, забезпечення розрахунків, у тому числі в зовнішньоекономічній діяльності та пов’язаних з нею операцій, керуючись статтею 99 Конституції України, статтями 6, 7, 15, 55 та розділами IV, V, VIII Закону України «Про Національний банк України», статтями 66, 67 та главою 11 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статтями 4, 6 та 11 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», статтями 8 та 9 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Правління Національного банку України постановляє:

1. Визначити, що з метою сприяння виконанню зобов’язань банків у повному обсязі Національний банк України розширює в разі потреби обсяги підтримання ліквідності банків.

2. Тимчасово встановити нульову ставку резервування коштів за договорами про залучення банками коштів в іноземній валюті від нерезидентів на строк, що дорівнює або менше ніж 183 календарних дні.

3. Зобов’язати банки з метою своєчасної виплати заробітної плати, пенсій, стипендій і соціальних виплат:

1) забезпечувати посилений контроль за:

належним здійсненням касових операцій у національній валюті;

безперебійним функціонуванням банкоматів та їх завантаженням готівкою;

безперебійною видачею готівки за платіжними картками як власних клієнтів, так і клієнтів інших банків;

2) невідкладно інформувати Національний банк України про пікові навантаження на банкомати та каси банків та/або їх відокремлених підрозділів для прийняття відповідних додаткових заходів.

4. Запровадити такі заходи щодо діяльності банків, перелік яких наведено в додатку 1* до цієї постанови:

1) зобов’язати банки виконувати доручення клієнтів — юридичних осіб та/або фізичних осіб — підприємців, яке міститься в документі на переказ у будь-якій валюті (крім платежів до бюджету, соціальних фондів), у тому числі на отримання готівки (крім виплат заробітної плати, пенсій, стипендій, соціальних виплат, відряджень), у межах залишку коштів на поточних рахунках клієнтів на початок операційного дня (без урахування сум, що надійдуть на поточний рахунок клієнта протягом операційного дня);

1) тимчасово заборонити купівлю іноземної валюти за гривні на міжбанківському валютному ринку України для:

дострокового погашення резидентами кредитів, позик (фінансової допомоги) в іноземній валюті за договорами з нерезидентами, у тому числі в разі укладання додаткових угод до кредитних договорів. Зазначена заборона поширюється на випадки дострокового виконання резидентом-позичальником зобов’язань як за основною сумою кредиту/позики, так і за іншими платежами, установленими договором кредитування (позики, фінансової допомоги);

покриття частини страхових резервів страховиками;

здійснення резидентами інвестицій за кордон;

Резиденти мають право проводити зазначені в цьому підпункті операції виключно за рахунок власних (не куплених, не залучених у формі кредиту, позики) коштів в іноземній валюті;

2) тимчасово дозволити банкам купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням фізичних осіб — резидентів і нерезидентів з метою переказу за межі України за поточними валютними неторговельними операціями в сумі, що не перевищує в еквіваленті 50000,00 (п’ятдесят тисяч) гривень на місяць на одну фізичну особу;

3) вимоги підпункту 2 цього пункту не поширюються на:

оплату витрат на навчання;

оплату витрат на лікування в медичних закладах іншої держави, а також на оплату витрат на транспортування хворих;

оплату витрат, пов’язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання);

перекази, що здійснюються на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів;

перекази, що здійснюються громадянами в разі виїзду за кордон на постійне місце проживання;

перекази коштів, отриманих як оплата праці нерезидентами в Україні, пенсії, аліменти;

4) зобов’язати уповноважені банки для здійснення купівлі іноземної валюти за дорученням юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців попередньо зараховувати кошти в гривнях на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2900 «Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку». Із цього рахунку кошти можуть бути перераховані для купівлі іноземної валюти не раніше шостого операційного дня після дня зарахування гривень на цей рахунок.

Уповноважений банк перераховує на окремий аналітичний рахунок балансового рахунка 2900 «Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку» (далі — рахунок 2900) такий обсяг коштів у гривнях, що достатній для здійснення операцій з купівлі зазначеного в заяві обсягу іноземної валюти, перерахованого за курсом гривні до іноземної валюти в день зарахування коштів у гривнях на рахунок 2900, але не нижче, ніж офіційний курс гривні до іноземної валюти, установлений Національним банком України на цей день. У разі зміни курсу іноземної валюти в день здійснення операції з купівлі іноземної валюти уповноваженим банкам дозволяється додатково зараховувати кошти в гривнях на рахунок 2900 у сумі, що не вистачає для виконання заявки клієнта на купівлю іноземної валюти.

Уповноважені банки формують реєстр (додаток 2*) з купівлі іноземної валюти, який подається електронною поштою Національному банку України, а його копія територіальним управлінням Національного банку України за місцезнаходженням банку — юридичної особи наступного операційного дня після отримання заявки на купівлю іноземної валюти.

Уповноважений банк має забезпечити неухильне дотримання вимог цього підпункту. У зв’язку з цим банки мають відмовляти клієнтам у кредитуванні (авансуванні) в іноземній валюті, якщо такі кошти залучаються для оплати зобо­в’язань клієнта в іноземній валюті з метою уникнення виконання вимоги цього підпункту.

Вимоги цього підпункту не поширюються на операції з купівлі іноземної валюти з метою сплати процентів за кредитними договорами в іноземній валюті;

5) установити, що на період дії цієї постанови уповноважені банки здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні на міжбанківському валютному ринку України виключно на умовах «тод», «том» або «спот». Операції без поставки валют забороняються;

6) Національний банк України має право обмежити роботу уповноваженого банку в Системі підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України Національного банку України (далі — Система підтвердження угод) у разі виявлення в його діяльності операцій, що призводять до дестабілізації міжбанківського валютного ринку України, у тому числі:

здійснення уповноваженим банком операцій з торгівлі іноземною валютою, які дають змогу маніпулювати обсягом торгівлі або курсом іноземної валюти та спричиняють суттєве його відхилення від рівня, що мав би сформуватися без такої діяльності;

неодноразового невиконання уповноваженим банком зобов’язань за угодами з купівлі-продажу іноземної валюти, укладеними протягом дня, якщо укладення зазначених угод спричинило суттєве відхилення курсу іноземної валюти від рівня, що мав би сформуватися без таких угод.

Рішення щодо обмеження роботи банків у Системі підтвердження угод від одного дня до одного місяця приймає Комісія Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків;

7) уповноважені банки мають право достроково повертати вклади, залучені в іноземній валюті за всіма типами договорів, у національній валюті за курсом купівлі іноземної валюти уповноваженого банку на день проведення операції;

8) уповноважені банки зобов’язані проводити роз’яснювальну роботу зі своїми клієнтами з метою недопущення дострокового зняття коштів, а також активно проводити стимулюючу роботу із залучення готівки на депозити та пролонгації депозитних договорів;

9) уповноважені банки зобов’язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахун­ків клієнтів через каси та банкомати банків у межах до 15 000 (п’ятнадцяти тисяч) гривень на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України та не допускати обмежень щодо переказу коштів в іноземній валюті, що належать клієнтам, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.

5. Постанова набирає чинності з 07 лютого 2014 року та діє до прийняття Національним банком України окремого рішення, крім підпунктів 7 — 9 пункту 4, які втрачають чинність 28 березня 2014 року.

6. Контроль за виконанням цієї постанови залишаю за собою.

Голова І. Соркін

коментар редакції

Обмеження операцій з інвалютою: чергові коригування

Нагадаємо, що в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 14, с. 11 ми опублікували постанову НБУ «Про заходи щодо діяльності банків та проведення валютних операцій» від 06.02.2014 р. № 49 (далі — постанова № 49) разом з нашим редакційним коментарем. Тепер до цього документа постановою НБУ від 27.02.2014 р. № 104 (далі — постанова № 104) було внесено низку змін. Ураховуючи важливість постанови № 49, ми навели її повністю у зміненому (кодифікованому) вигляді.

Прокоментуємо основні моменти цих змін.

1. Постановою № 104 НБУ скасував обмеження щодо використання коштів на поточному рахунку тільки в межах залишку на початок дня. Тим самим відновлено «статус-кво» щодо витрачання з рахунків коштів, які надходять протягом дня, і знову узаконені овердрафти (зауважимо, що деякі банки на практиці й так порушували це обмеження). Мабуть, зважаючи на «неадекватність» таких заходів, НБУ і вирішив їх скасувати.

2. Заборону на придбання інвалюти для дострокового погашення кредитів/позик/фіндопомог, отриманих від нерезидентів, розписали детальніше, поширивши межі заборони не тільки на тіло кредиту, а й на інші платежі за такими договорами.

Плюс тепер додатково застережено, що платежі, перелічені в п.п. 1 (колишньому п.п. 2) п. 4 постанови № 49*, резиденти можуть здійснювати тільки за рахунок власних (не куплених, не залучених у вигляді кредиту/позики) інвалютних коштів.

3. Прописаний у п.п. 4 (колишньому п.п. 5) п. 4 постанови № 49 алгоритм (який, нагадаємо, для придбання інвалюти вимагає 5-денного «заморожування» гривневих кош­тів, призначених для такої закупівлі) було доповнено таким.

Якщо в день здійснення операції з придбання інвалюти (із дня «заморожування» гривень) зміниться курс іноземної валюти, дозволяється довнести необхідну суму гривень, щоб придбати інвалюту в необхідній кількості.

Крім того, складається враження, що в п.п. 4 п. 4 постанови № 49 НБУ запроваджує заборону на кредитування банками в інвалюті.

Але тепер у цьому підпункті застережено, що «5-денне» правило (і заборона на кредитування) не поширюється на операції з придбання інвалюти для сплати процентів за кредитними договорами в інвалюті.

4. НБУ запровадив додаткові заходи щодо запобігання порушенням банками валютного законодавства, у тому числі махінаціям в операціях з торгівлі іноземною валютою (п.п. 6 п. 4).

5. Банки мають право достроково повертати вклади в інвалюті (за всіма видами договорів) у гривні — за курсом придбання інвалюти на день повернення вкладу (п.п. 7 п. 4).

Крім того, банкам наказано агітувати вкладників не знімати гроші достроково та стимулювати залучення депозитів і пролонгацію діючих депозитних договорів (п.п. 8 п. 4) .

Обмежено видачу (отримання) готівкових коштів в інвалюті з поточних і депозитних рахун­ків клієнтів через каси банків та банкомати сумою, еквівалентною 15000 грн. на добу (за курсом НБУ) на одного клієнта (найболючіше, мабуть, це вдарить по суб’єктах господарювання, в яких багато відряджень за кордон, — при отриманні авансів та знятті готівкової інвалюти з картрахунків).

Водночас обумовлено недопущення обмежень щодо переказу інвалютних коштів клієнтів (п.п. 9 п. 4).

Строк дії згаданих п.п. 7 — 9 п. 4 постанови № 49 обмежено 28 березня 2014 року.

Строк дії інших норм постанови № 49 залишається тим самим — «до прийняття Національним банком України окремого рішення».

Оскільки низка норм постанови № 49 потребує додаткових пояснень, сподіваємося, НБУ не змусить цього довго чекати.

Олексій Павленко