Оскаржуємо рішення податківців в адміністративному порядку: чого очікувати після подання первинної скарги

Оскаржуємо рішення податківців в адміністративному порядку: чого очікувати після подання первинної скарги

Віталій Смердов, податковий експерт

Якщо ви склали і подали скаргу правильно, податківці будуть зобов’язані її розглянути. Причому якщо побажаєте, то ви маєте право бути при цьому присутніми. Щоб реалізувати це право, про свій намір доведеться повідомити у скарзі. Податківці при цьому повинні письмово сповістити вас про місце, дату і час розгляду скарги (див. підкатегорію 133.03 БЗ — ця консультація скасована, проте підхід податківців не повинен змінитися). У процесі розгляду пам’ятайте: саме податківці зобов’язані доводити, що оскаржуване рішення є законним (п. 56.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, далі — ПКУ). Причому в процесі розгляду враховуються індивідуальні податкові консультації, а також УПК (п. 8.3 Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затвердженого наказом Міндоходів від 25.12.2013 р. № 848, далі — Порядок № 848).

Відповісти на скаргу контролери повинні протягом 20 календарних днів, наступних за датою отримання ними скарги (п. 56.8 ПКУ)

Якщо останній день цього строку припаде на вихідний/святковий день, він переноситься на наступний робочий день. У цей строк податківці повинні надати вам (надіслати поштою з повідомленням про вручення або видати під підпис) одне з двох рішень:

1) мотивоване рішення за підсумками розгляду скарги. Про те, яким може бути це рішення, ми поговоримо далі;

2) рішення про продовження строку розгляду скарги. Причому майте на увазі, що строк розгляду скарги з урахуванням такого продовження не повинен перевищувати 60 календарних днів. Саме до такого висновку приводить буквальне прочитання п. 56.9 ПКУ*. І ще одне. ВАСУ вважає: якщо останній день такого «продовженого» строку припадає на святковий/неробочий день, то правило перенесення строків уже не працює (див. ухвалу ВАСУ від 12.02.2013 р. у справі № К/9991/62001/12). Із цим, на щастя, погодилися і податківці (див. лист Міндоходів від 11.07.2013 р. № 99-99-10-02-02-18/62/2339).

Якщо податківці пропустять цей строк (20-денний або продовжений за їх рішенням), то скарга вважатиметься повністю задоволеною (п. 56.9 ПКУ). Звісно, цей варіант виглядає дуже привабливим, але сподіватися на нього не варто. Як правило, контролери встигають прийняти відповідне рішення вчасно. Тепер подивимося, яким воно може бути (крім рішення про продовження строків).

Можливий один із декількох варіантів (п. 9.2 Порядку № 848):

1) рішення про повне задоволення скарги. У такому разі оскаржуване рішення податківців відкликається, а процедура адміноскарження припиняється. Пеня і штрафні санкції, у разі їх наявності, також скасовуються (п. 57.4 ПКУ);

2) рішення про часткове задоволення скарги. У цьому випадку податківці відкликають оскаржуване ППР і приймають нове. При цьому пеня/штрафні санкції також частково скасовуються (п. 57.4 ПКУ);

3) рішення про відмову у задоволенні скарги;

4) рішення про збільшення грошового зобов’язання/податкового боргу. Зверніть увагу: з тексту п. 9.2 Порядку № 848 випливає, що таке рішення податківці можуть прийняти в межах одного із трьох названих вище рішень. Але, на наше переконання, це може статися лише в межах другого (часткове задоволення скарги) і третього рішення (відмова у задоволенні скарги).

Зрозуміло, що найоптимальнішим варіантом є перший. Але він настільки бажаний, наскільки й рідкісний. Частіше доводиться мати справу з трьома іншими варіантами. Отримавши таке рішення, ви можете погодитися з ним чи ні.

Якщо погодитеся, то через 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення, сума за відповідним ППР стане узгодженою (звісно, якщо предметом оскарження було ППР). Сплатити її доведеться протягом 10 календарних днів, наступних за таким узгодженням (п. 57.3 ПКУ).

Якщо ж ви з рішенням не згодні, у вас є можливість подати повторну скаргу до Міндоходів. Зробити це потрібно протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про повне або часткове незадоволення первинної скарги (п. 56.6 ПКУ). Правила складання і подання повторної скарги, як і порядок її розгляду, не відрізняються від тих, про які ви дізналися вище. Звернемо вашу увагу лише на такі нюанси:

1) у повторній скарзі ви оскаржуєте саме ППР, а не рішення за результатами розгляду скарги (див. лист ДПАУ від 25.01.2012 р. № 3711/К/10-1114/270, а також консультацію в підкатегорії 133.01 БЗ — її скасовано, але підхід податківців змінитися не повинен);

2) зазначений 10-денний строк відлічується від дати отримання рішення за результатами розгляду скарги, а не нового ППР.

Подібний підхід може викликати запитання в ситуації, коли результатом розгляду первинної скарги є її часткове задоволення. Яке з ППР при цьому оскаржувати: «старе» чи нове, винесене за результатами оскарження? На нашу думку, потрібно оскаржувати саме «старе». Адже, як ви вже знаєте, у скарзі потрібно вказати, зокрема, і реквізити ППР. При цьому, якщо чекати нового, то можна пропустити строки подання повторної скарги (як ми вже говорили, вони починають відлічуватися з дати отримання рішення, а не ППР). Тим більше, що «старе» ППР вважатиметься таким, що відкликане, лише з дати отримання вами нового ППР (п. 60.4 ПКУ).

Якщо і Міндоходів опиниться не на вашому боці, то тут є знову ж таки два варіанти. По-перше, погодитися з податківцями та сплатити суму за відповідним ППР (якщо предметом оскарження було ППР) протягом 10 календарних днів, наступних за датою отримання рішення Міндоходів (саме вона буде датою узгодження грошового зобов’язання — п.п. 56.17.3 ПКУ).

По-друге, звернутися до адміністративного суду. На це у вас є 1095 днів. Причому, судячи з висновків ВАСУ в листі від 01.11.2011 р. № 1935/11/13-11, цей строк починає відлічуватися від дати отримання оскаржуваного ППР/рішення. Крім того, хай вас не бентежать приписи п. 56.19 ПКУ (про те, що для звернення до суду в цьому випадку є тільки місяць). Річ у тім, що ВАСУ віддає перевагу правилу, яке міститься в п. 56.18 ПКУ (воно посилається на строк у 1095 днів). У цьому ви можете переконатися, ознайомившись, наприклад, зі згаданим вище листом, а також листом ВАСУ від 10.02.2011 р. № 203/11/13-11 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 44, с. 43) та ухвалою ВАСУ від 08.07.2013 р. у справі № К/800/7283/13.

От тільки сплатити суму за ППР у цьому випадку все одно доведеться (якщо Феміда буде на вашому боці, її можна буде повернути). Якщо цього не зробити, грошове зобов’язання перетвориться на податковий борг. Чому? Річ у тім, що воно вважається узгодженим із моменту отримання рішення Міндоходів (п.п. 56.17.3 ПКУ), при цьому подання позову до суду статусу цієї суми не змінює (тобто не повертає їй статус неузгодженої). Що стосується правила з п. 56.18 ПКУ, то воно поширюється на суми, які на момент звернення до суду були неузгодженими. У зв’язку з цим, якщо ви маєте намір відстрочити дату узгодження і, відповідно, дату сплати грошового зобов’язання, то звернутися до адмінсуду варто одразу ж після подання скарги до Міндоходів (тобто не очікуючи отримання від нього негативного рішення за повторною скаргою).

Після всього того, що ви дізналися про адмін­оскарження з обох наших публікацій, ви маєте повну інформацію про цю процедуру. Щоб систематизувати її, пропонуємо вам подивитись на її загальну структуру в наочній формі.

Загальна структура адміністративного оскарження

	висновки
	Протягом 20 календарних днів після отримання первинної скарги податківці повинні надати мотивоване рішення або рішення про продовження строку. Якщо вони цього не зроблять, скарга вважається повністю задоволеною. Якщо ви не згодні з рішенням податківців за первинною скаргою, то протягом 10 календарних днів, наступних за днем його отримання, ви можете подати повторну скаргу до Міндоходів. При складанні повторної скарги майте на увазі: ви оскаржуєте не рішення податківців за первинною скаргою, а ППР, причому, на нашу думку, «старе» (на яке подавалася первинна скарга). Якщо Міндоходів винесло рішення не на вашу користь, його можна оскаржити в адмінсуді. На це у вас є 1095 днів.