Повернення у роздрібній торгівлі

Повернення у роздрібній торгівлі

Максим Нестеренко, податковий експерт

Роздрібна торгівля має доволі специфічний облік. Тому й належне відображення повернень товарів, реалізованих за готівку об’єднує кілька додаткових питань — підсумкова податкова накладна, касовий чек, РРО, Податковий розрахунок за формою № 1ДФ...

Розглянемо ці запитання і дамо на них відповіді.

Ні, такий розрахунок вам не потрібен. Це випливає із позиції податкових органів. Вони роз’яснюють: при такому поверненні вартість товару з урахуванням ПДВ ураховується в щоденних підсумках тієї податкової накладної, що виписується за підсумками дня, в який відбулося повернення (див. консультацію у підкатегорії 101.07 БЗ). Інакше кажучи, у разі повернення товару, придбаного за готівку продавець зменшує обсяг постачання та суму ПДВ на суму вартості поверненого товару в тій податковій накладній, яку було виписано за підсумками дня повернення.

Отже, виписувати розрахунок коригування до «підсумкової» податкової накладної наразі не потрібно

Проте спірною залишається ситуація, коли сума повернення товару більша, ніж сума виручки за день. У цьому випадку для повернення грошей покупцю касу РРО може бути поповнено через службове внесення готівки. При цьому сума ПДВ, нарахована за день, буде від’ємною. Однак раніше податківці зазначали: сума ПДВ, що віднімається продавцем із щоденних підсумків, визначається виключно в межах коштів, отриманих за продані товари. Тобто, інакше кажучи, врахування суми ПДВ у щоденних підсумках з від’ємним значенням не допускається (консультація в підкатегорії 107.07 БЗ, втратила чинність).

Тому тут замість «згортання» (тобто обліку такого повернення в підсумковій податковій накладній) потрібно показати повернення, виписавши роз­рахунок коригування до тієї підсумкової податкової накладної, у складі якої було відображено продаж поверненого товару. При цьому цей розрахунок коригування покупцю не видається. Докладно про це читайте у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, №16, с. 34.

Нагадаємо: касовий чек дає право на відображення податкового кредиту в сумі максимум 40 грн. на день (п.п. «б» п. 201.11 ПКУ). Це обмеження, як роз’яснюють податківці, стосується загальної суми ПДВ за всіма касовими чеками за поточний день (див. консультацію у підкатегорії 101.19 БЗ). В іншому випадку, тобто коли сума ПДВ перевищила 40 грн., платник не має права на податковий кредит. Якщо обсяг придбання та податковий кредит (за умови, що ви мали право на його відображення) за таким касовим чеком уже потрапив до декларації, то при поверненні товару слід відобразити відповідні коригування. У загальному випадку, з цією метою застосовується ряд. 16.1. Разом з тим п. 4 розд. V Порядку №678 передбачає, що у випадку заповнення цього рядка обов’язково слід подавати додаток Д1. Зокрема, коригування податкового кредиту відображається у розділі II (таблиця 2) додатка Д1.

При цьому до граф 2, 3, 4 і 5 переносяться дані з касового чека, а саме:

— у графі 2 вказується найменування продавця;

— у графі 3 вказується ІПН продавця (згідно з п. 201.11 ПКУ касовий чек, що дає підставу для відображення податкового кредиту, повинен його містити);

— у графі 4 — дата чека, тобто фактично дата здійснення розрахункової операції (а не дата отримання чека та складання авансового звіту!);

— у графі 5 — номер касового чека.

Оскільки розрахунку коригування, виписаного продавцем, покупець у цьому випадку не отримує, на нашу думку, графи 6 і 7 йому слід заповнювати за аналогією з випадком, коли йдеться про неплатника ПДВ, та у зазначених графах у цьому випадку відображати відповідно номер і дату документа, який підтверджує повернення товару (чек на повернення). Читайте про це також у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 80, с. 39.

При цьому у графі 8 причина коригування зазначається як «Повернення товарів, придбаних за готівку». Решта граф додатка Д1 заповнюються за загальними правилами. Зокрема, у графі 11 дублюється сума ПДВ, вказана у графі 10, оскільки йдеться про коригування операції, «вхідний» ПДВ за якою був уключений до податкового кредиту (до ряд. 10.1 декларації). Але зверніть при цьому увагу: на нашу думку, у графі 11 ця сума відображається без знака «-» (мінус).

Певно, почати слід з того, що повернення грошей за ненадану послугу підпадає під визначення розрахункової операції (ст. 2 Закону про РРО). Тож у загальному випадку така операція мала б вимагати застосування РРО. Однак п. 1 ст. 9 Закону про РРО дозволяє уникнути цієї мороки.

Цим пунктом передбачено, що при наданні послуг підприємствами РРО не застосовується у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Виняток тут становлять підприємства торгівлі та громадського харчування. Їх розрахункові операції вимагають обов’язково застосовувати РРО.

Іншим підприємствам отримувати оплату за надані послуги за прибутковими ордерами не заборонено

Наголошують на цьому й податкові органи, зокрема, вони вказують: турагент, який реалізує туристичні послуги має право використовувати прибуткові касові ордери і не використовувати РРО (див. підкатегорію 109.02 БЗ). Тому й повертати кошти у цьому випадку слід через касу — із використанням видаткового касового ордера. Мабуть, саме через цю ситуацію у п. 1 ст. 9 Закону про РРО міститься згадка не лише про прибуткові, але й про видаткові касові ордери. Утім, ніхто не забороняє повернути кошти за невикористану послугу і на банківський рахунок фізособи. Звісна річ, якщо такий рахунок фізособа має.

Нагадаємо: каса — це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів (п. 1.2 Положення № 637). При цьому, на думку працівників податкового відомства, місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігається отримана за реалізовані товари (надані послуги) готівка. А касою підприємства може бути робоче місце касира (наприклад, стіл), де здійснюються касові операції та ведеться їх облік (див. консультацію, опубліковану в журналі «Вісник податкової служби України», 2010, № 37, с. 34).

Тож, аби не надавати податковим органам приводу, рекомендуємо повертати аванс за ненадану послугу саме у касі, а не у місці розрахунків.

Більш детально про випадки, в яких не застосовується РРО читайте у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 57, с. 24.

Так, потрібно. Навіть незважаючи на те що грошова компенсація вартості товарів, надана платнику податку в разі їх повернення продавцю не обкладається податком на доходи фізичних осіб* (див. п.п. 165.1.12 ПКУ, а також консультацію у БЗ, розд. 103.04). Адже у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ мають бути відображені усі доходи фізичної особи: як оподатковувані, так і неоподатковувані (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 29, с. 7).

Для відображення грошової компенсації повернутих товарів у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ передбачено ознаку доходу «138». При цьому нагадаємо: за I квартал 2014 року такий розрахунок доведеться подавати вже за новою формою, затвердженою наказом Міндоходів від 21.01.2014 р. № 49 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 16, с. 3). Водночас ознака доходу за цією операцією не зміниться.

	висновки
	Розрахунок коригування до підсумкової податкової накладної не виписується. Коригується підсумок у підсумковій податковій накладній, складеній на дату повернення товару. Повернення грошових коштів за ненадану послугу можливе й без РРО — із використанням видаткових касових ордерів або переказу на банківський рахунок фізособи. Виплата грошових коштів як компенсація за повернутий неякісний товар відображається у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ.