Повернення основних засобів: як облікувати продавцю та покупцю?
Після того, як ви розібралися з основними принципами обліку повернень, пропонуємо поглянути на прибутковий облік повернень основних засобів. Незважаючи на те що цей облік підпорядковується загальним правилам, він має чимало нюансів.
Віталій Смердов, податковий експерт
Як продавцю облікувати повернення об’єкта основних засобів?
Із загальними правилами прибуткового обліку повернень ви вже ознайомилися. Його основа — п. 140.2 ПКУ. Облік операцій із повернення основних засобів підпорядковується тій же нормі. Нагадаємо: вона передбачає, що в разі післяпродажної зміни компенсації вартості товарів (до них у цьому контексті належать і основні засоби — п.п. 14.1.244 ПКУ), робіт або послуг, у тому числі повернення товарів або права власності на них, продавець і покупець повинні здійснити перерахунок доходів та витрат (балансової вартості основних засобів). Водночас у порядку відображення такого перерахунку при поверненні основних засобів є свої особливості. Які?
Почнемо з операції, що передує поверненню, — з продажу основного засобу. Підсумком цієї операції може бути одне із двох:
1) або додатний результат (дохід від продажу об’єкта перевищує його балансову вартість) — він включається до доходів із відображенням, як і раніше, у ряд. 03.17 додатка ІД до ряд. 03 декларації з податку на прибуток;
2) або від’ємний результат (дохід від продажу об’єкта менше його балансової вартості) — він формує витрати і включається до ряд. 06.4.18 додатка ІВ до ряд. 06 декларації з податку на прибуток.
Незалежно від отриманого результату амортизацію такого об’єкта припиняють нараховувати з наступного місяця після його виведення з експлуатації* (п. 146.15 ПКУ). Детальніше про облік продажу основних засобів ви можете прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 56, с. 39.
* Зверніть увагу: якщо виведення об’єкта з експлуатації та його зворотне введення відбудуться в межах одного місяця, амортизація не припиняється (див. консультацію контролерів у підкатегорії 102.09.01 БЗ).
Тепер повернемося до головного питання.
Результат від продажу об’єкта (див. вище) безпосередньо впливає на порядок відображення в обліку його повернення:
1) якщо такий результат був додатним (тобто при продажу було відображено податковий дохід), то при поверненні об’єкта вам потрібно зменшити такий раніше відображений дохід. У декларації з податку на прибуток ця операція відображається в ряд. 03.26 додатка ІД зі знаком «-» (мінус). Коригування витрат на кшталт того, яке здійснюється при поверненні товарів, не проводиться;
2) якщо результат був від’ємним (тобто при продажу було відображено податкові витрати), то при поверненні об’єкта вам потрібно відкоригувати такі раніше відображені витрати. У декларації з податку на прибуток ця операція відображається в ряд. 06.4.28 додатка ІВ зі знаком «-» (мінус).
Цікаво, в якій сумі та в якому періоді відображати подібне коригування?
Сума коригування доходів/витрат має відповідати сумі доходів/витрат, відображених при продажу об’єкта основних засобів. Причому вона не залежить від того:
1) чи встиг покупець покористуватися об’єктом і нарахувати амортизацію;
2) чи змінився ПДВ-статус продавця на дату повернення.
А зараз про період. На вимогу п. 140.2 ПКУ відобразити таке коригування потрібно в періоді, в якому відбулася зміна суми компенсації.
Що ж це за період? На жаль, чіткої відповіді на це запитання ПКУ не дає. При визначенні дати відображення повернення логічно було б орієнтуватися на дату розірвання договору. На користь цього підходу свідчать і рішення судів (див. постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.02.2014 р. у справі № 2а-15779/11/0170/15).
Проте податківці, найімовірніше, дотримуватимуться дати фактичного повернення (передання) об’єкта продавцю
До цього висновку нас спонукає екстраполяція їх позиції в аналогічних ситуаціях щодо ПДВ.
Але це загальне правило. На ділі ж вам потрібно врахувати, що сьогодні для більшості платників податку на прибуток звітним періодом є календарний рік. На що це впливає? Нагадаємо, що думка податківців зводиться до такого: якщо продаж і повернення відбуваються в межах одного звітного періоду, коригування доходів/витрат із податку на прибуток відображати не потрібно* (до речі, про це ви могли прочитати у вступній статті цього номера). Якщо дотримуватися такого підходу, то виходить, що «річник», у якого продаж і повернення об’єкта основних засобів відбуваються в межах одного календарного року, в декларації відображає згорнутий результат, тобто наводить підсумкові суми доходу і витрат (суми після коригувань) у рядках 03 і 06 декларації відповідно. Це саме стосується і «квартальників», якщо продаж і повернення об’єкта відбуваються в них у межах одного календарного кварталу.
* Зверніть увагу! Контролери висувають цю думку тільки в частини податку на прибуток (див. консультацію в підкатегорії 102.08 БЗ). У межах ПДВ їх підхід традиційно був протилежним. Він полягав у тому, що, навіть якщо продаж і повернення відбуваються в одному звітному періоді (місяці або кварталі), результат усе одно потрібно показати розгорнуто (див. консультацію в підкатегорії 101.07 БЗ).
Отже, об’єкт вам повернули. Як його облікувати? Якщо ви плануєте використовувати його як основний засіб у межах своєї господарської діяльності, то питання вичерпується. Ви знову присвоюєте поверненому об’єкту статус основного засобу і починаєте амортизувати його з наступного місяця після введення в експлуатацію (п. 146.2 ПКУ). При цьому відштовхуєтеся від балансової (залишкової) вартості, яка склалася на момент продажу за даними податкового обліку підприємства.
Але є й інший варіант: цілком можливо, цей об’єкт ви плануєте знову продати. Як бути в цьому разі? Такий об’єкт логічно обліковувати як запаси. Як ви пам’ятаєте у бухгалтерському обліку(!) об’єкти, призначені для продажу, зараховуються на дебет субрахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу». У податковому ж обліку обліковувати подібний об’єкт потрібно таким чином: амортизацію на нього після повернення не нараховувати, а подальший продаж відобразити в порядку, передбаченому для основних засобів (п. 146.13 ПКУ). Тобто порівняти доходи від продажу з балансовою вартістю об’єкта, як це ви робили при попередньому продажу (перед тим, як вам повернули цей об’єкт).
Тепер подивимося, як усе викладене вище виглядає мовою проводок.
Таблиця 1. Бухгалтерський та податковий облік повернення основних засобів у продавця
| № з/п | Зміст господарської операції | Сума, грн. | Бухгалтерський облік | Податковий облік | ||
| Дт | Кт | доходи | витрати | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Продаж об’єкта основних засобів | ||||||
| 1 | Об’єкт основних засобів підготовлено до продажу: | |||||
| 1.1 | Списано суму зносу за об’єктом основних засобів | 15000 | 131 | 10 | — | — |
| 1.2 | Відображено переведення об’єкта до складу необоротних активів, утримуваних для продажу | 30000 | 286 | 10 | — | — |
| 2 | Передано об’єкт основних засобів покупцю | 42000 | 377 | 712 | 5000* | — |
| 3 | Відображено податкові зобов’язання з ПДВ | 7000 | 712 | 641 | — | — |
| 4 | Списано вартість об’єкта основних засобів, що реалізується, на витрати | 30000 | 943 | 286 | — | — |
| 5 | Надійшли від покупця кошти в оплату об’єкта основних засобів | 42000 | 311 | 377 | — | — |
| 6 | Віднесено на фінансовий результат: | |||||
| — дохід від продажу об’єкта основних засобів | 35000 | 712 | 791 | — | — | |
| — балансову вартість проданого об’єкта основних засобів | 30000 | 791 | 943 | — | — | |
| * До податкових доходів потрапила додатна різниця між доходами від продажу основного засобу і його балансовою вартістю (п. 146.13 ПКУ). Її визначено таким чином: 35000 грн. - 30000 грн. | ||||||
| Повернення об’єкта основних засобів | ||||||
| 1 | Повернено покупцем об’єкт | 42000 | 704 | 685 | - 5000 | — |
| 2 | Відкориговано суму відображених раніше податкових зобов’язань із ПДВ (методом «червоне сторно») | 7000 | 704 | 641 | — | — |
| 3 | Оприбутковано об’єкт, відкориговано списання його балансової вартості (методом «червоне сторно») | 30000 | 943 | 286 | — | — |
| 4 | Повернений об’єкт зараховано до складу основних засобів (методом «червоне сторно») | 30000 | 286 | 10 | — | — |
| 5 | Перераховано покупцю кошти за повернений об’єкт | 42000 | 685 | 311 | — | — |
| 6 | Відкориговано списання на фінансовий результат балансової вартості проданого об’єкта основних засобів (методом «червоне сторно») | 30000 | 791 | 943 | — | — |
| 7 | Відображено вирахування з доходу | 35000 | 791 | 704 | — | — |
Як покупцю облікувати повернення об’єкта основних засобів?
У цьому випадку працюють ті ж «поворотні» правила, установлені п. 140.2 ПКУ. Ви напевно помітили, що в тексті п. 140.2 ПКУ є вимога, зокрема, щодо коригування балансової вартості основних засобів. Але може знадобитися коригувати не тільки її. Давайте подивимося на конкретний порядок обліку.
Він багато в чому залежить від того, чи почав покупець використовувати основний засіб. Найпростіший варіант — якщо основний засіб ще не використовується (не введений в експлуатацію). У такому разі наслідків для податкового обліку в покупця немає. Адже коригувати йому нема чого.
А якщо основний засіб уже було введено в експлуатацію? Тоді покупцю доведеться відкоригувати його балансову вартість (але нагадаємо: вона не відображається в податковому обліку). Адже на етапі придбання об’єкта основних засобів покупець згідно з правилами, встановленими пп. 146.4 — 146.10 ПКУ, збільшує в податковому обліку його балансову вартість на початок місяця, наступного за місяцем введення цього об’єкта в експлуатацію.
У решті наслідки залежать від того, чи встиг покупець нарахувати амортизацію на цей об’єкт і включити її до витрат. Якщо ні (наприклад, покупець повернув об’єкт у місяці, в якому його було введено в експлуатацію), то жодних додаткових наслідків не буде.
Якщо ж амортизацію нараховано та вже віднесено на витрати, то їх доведеться прибрати, і з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта, більше не нараховувати (п. 146.15 ПКУ)
«Навіщо ж прибирати вже відображені амортвитрати?» — запитаєте ви. Адже такий порядок не передбачено п. 140.2 ПКУ. Це дійсно так, але, з іншого боку, пригадайте: амортизації підлягають витрати на придбання «господарських» основних засобів (п. 144.1 ПКУ). У нашому ж випадку покупець подібних витрат не поніс — вартість основного засобу йому відшкодує продавець. Отже, при поверненні об’єкта продавцю витрати в частині амортизації доведеться відкоригувати. Для цього використовують ряд. 06.4.28 додатка ІВ до рядка 06 декларації з податку на прибуток зі знаком «-» (мінус). Але повторимо: робити це потрібно тільки в ситуації, якщо амортизація вже потрапила до витрат або, інакше кажучи, була відображена в ряд. 05.1, 06.1, 06.2 або 06.4 декларації. У додатку АМ до декларації при цьому жодних коригувань показувати не потрібно.
Хоча це коригування доведеться відображати далеко не завжди. Наприклад, ураховуючи згадану вище думку податківців у підкатегорії 102.08 БЗ (якщо придбання і повернення об’єкта відбуваються в межах одного звітного періоду, жодні коригування не проводяться), у платників-«річників» до декларації за рік потрапить уже «згорнутий» підсумок. Це стосується і «квартальників», які «вписалися» із придбанням/поверненням об’єкта в межі одного звітного періоду (кварталу).
Такий же підхід, на нашу думку, можна використовувати і в тому випадку, коли амортизація нарахована, але до складу витрат ще не потрапила, — навіть якщо придбання/повернення основного засобу відбуваються в різних періодах*. Подібна ситуація може виникнути, наприклад, якщо амортизація нарахована і включена до собівартості готової продукції, але ця продукція ще не реалізована.
* Щоправда, тут підхід податківців передбачити складно. Адже в зазначених консультаціях їх ключовим аргументом було те, що продаж і повернення відбуваються в одному періоді. А в цьому випадку ця умова порушується. Тому «обережним» платникам ми радимо відобразити такі операції «розгорнуто».
На завершення цього питання приділимо увагу ще кільком цікавим податковим нюансам, які дуже тісно стикаються з поверненням основних засобів.
По-перше, якщо придбаний об’єкт потрапив до складу основних засобів до 1 січня 2014 року, то у 2014 році його вартість потрапляє до розрахунку 10 % «ремонтного» ліміту (пп. 146.11 — 146.12 ПКУ). Чи потрібно переобчислювати цей ліміт після повернення об’єкта? На нашу думку, ні. Адже він визначається саме на 1 січня звітного року, а на цю дату об’єкт перебував у складі основних засобів платника. Тим більше, про це говорить і найменування графи 1 таблиці 2 додатка АМ до декларації. Отже, вартість зазначеного об’єкта повинна враховуватися в «ремонтному» ліміті протягом усього 2014 року. Причому цей порядок справедливий як для «річників», так і для «квартальників».
По-друге, витрати на транспортування, монтаж та інші витрати, що потрапляли до первісної вартості основного засобу, в разі його повернення зберегти не вдасться. Це пов’язано як мінімум з тим, що обґрунтувати їх «господарськість» у подібній ситуації проблематично.
Таблиця 2. Бухгалтерський та податковий облік повернення основних засобів у покупця
| № з/п | Зміст господарської операції | Сума, грн. | Бухгалтерський облік | Податковий облік | ||
| Дт | Кт | доходи | витрати | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Придбання об’єкта основних засобів | ||||||
| 1 | Отримано об’єкт основних засобів | 35000 | 152 | 631 | — | — |
| 2 | Відображено податковий кредит з ПДВ | 7000 | 641 | 631 | — | — |
| 3 | Введено в експлуатацію придбаний об’єкт основних засобів | 35000 | 10 | 152 | — | — |
| 4 | Нараховано амортизацію в частині придбаного об’єкта основних засобів (з наступного місяця після введення в експлуатацію) | 500 | 92 | 131 | — | 500 |
| 5 | Перераховано оплату за об’єкт основних засобів | 42000 | 631 | 311 | — | — |
| 6 | Віднесено на фінансовий результат суму нарахованої амортизації | 500 | 791 | 92 | — | — |
| Повернення об’єкта основних засобів | ||||||
| 1 | Списано суму нарахованої амортизації | 500 | 131 | 10 | — | — |
| 2 | Повернено продавцю об’єкт основних засобів | 34500 | 377 | 10 | — | - 500 |
| 3 | Відображено заборгованість продавця в частині нарахованої амортизації | 500 | 377 | 719 | — | — |
| 4 | Відкориговано суму відображеного раніше податкового кредиту з ПДВ (методом «червоне сторно») | 7000 | 641 | 644 | — | — |
| 5 | Збільшено заборгованість продавця на суму ПДВ | 7000 | 377 | 644 | — | — |
| 6 | Надійшли від продавця кошти у зв’язку з поверненням об’єкта основних засобів | 42000 | 311 | 377 | — | — |
| 7 | Відкориговано списання на фінансовий результат суми нарахованої амортизації (методом «червоне сторно») | 500 | 791 | 92 | — | — |
| 8 | Віднесено на фінансовий результат суму нарахованої амортизації, компенсовану продавцем | 500 | 719 | 791 | — | — |
Якщо придбаний об’єкт основних засобів є частиною іншого об’єкта
Ситуація цілком може бути й такою. Підприємство придбало об’єкт основних засобів, щоб використовувати його у складі іншого об’єкта основних засобів. Надалі придбаний об’єкт повертається продавцю. Виникає запитання: як відобразити таку операцію в податково-прибутковому обліку?
Прикладом зазначеної ситуації може бути придбання акумулятора для транспортного засобу, материнської плати для комп’ютера чи будь-якого іншого об’єкта, який відповідає критеріям основного засобу згідно з ПКУ (п.п. 14.1.138 ПКУ). Порядок обліку повернення в цьому випадку залежить від того, як придбаний об’єкт відображався в бухгалтерському та податковому обліку підприємства. Давайте подивимося, які варіанти тут можуть бути.
1. Придбаний об’єкт обліковується як самостійний основний засіб. Спершу нагадаємо, що можливість подібного порядку обліку прямо прописана в п. 4 П(С)БО 7. При цьому правила обліку повернення такого об’єкта нічим не відрізняються від тих, з якими ви ознайомилися вище.
2. Вартість об’єкта обліковується у складі витрат на ремонт/поліпшення основного засобу. Цей варіант також зазначено в п. 4 П(С)БО 7. Якщо ви обрали його, пам’ятайте: у податковому обліку, на відміну від бухгалтерського, вартість таких об’єктів завжди порівнюється з 10 % «ремонтним» лімітом*. Тобто незалежно від того, використано об’єкт для поточного ремонту основного засобу чи для його поліпшення. У результаті ви можете зіткнутися з такими ситуаціями:
2.1) вартість об’єкта в повному обсязі включена до витрат (у межах 10 % «ремонтного» ліміту). Нагадаємо, що в цьому випадку витрати відображаються за напрямом: у складі собівартості, адміністративних, збутових або інших витрат. У разі повернення об’єкта їх доведеться відкоригувати. Причина зрозуміла: покупець не поніс відповідних витрат (продавець їх компенсує). Для подібного коригування використовується вже знайомий механізм: ряд. 06.4.28 додатка ІВ до ряд. 06 декларації з податку на прибуток зі знаком «-» (мінус). Причому нюанси тут ті самі. Так, якщо придбання і повернення відбуваються в межах одного звітного періоду (в тому числі в межах року для «річників»), то коригування показувати не потрібно. Тобто в декларації в цьому випадку відображається вже «згорнутий» результат. При цьому зверніть увагу: після повернення об’єкта 10 % ліміт потрібно розраховувати за вирахуванням вартості поверненого об’єкта;
2.2) вартість об’єкта в повному обсязі спрямована на збільшення первісної вартості основного засобу, який ремонтується/поліпшується (якщо 10 % ліміт перевищено). Якщо читати п. 140.2 ПКУ буквально, то на думку може спасти відкоригувати балансову вартість придбаного, а згодом поверненого об’єкта. Але насправді коригувати потрібно первісну вартість об’єкта, який ремонтувався/поліпшувався. Адже саме в його складі значиться придбаний об’єкт. Такий порядок не передбачено прямо ані ПКУ, ані правилами ведення бухгалтерського обліку, але, незважаючи на це, він непрямо підтверджується п. 35 П(С)БО 7. Нагадаємо: цей пункт установлює правила бухобліку часткової ліквідації основних засобів.
* Утім, чинна редакція п. 14 П(С)БО 7 передбачає можливість відображення такого придбання в бухгалтерському обліку в порядку, передбаченому ПКУ. В податковому обліку теж є особливість: на думку контролерів, суму таких витрат можна спрямувати на збільшення первісної вартості відповідного об’єкта основних засобів, навіть якщо 10 % «ремонтний» ліміт не вичерпано (див. лист ДПСУ від 09.07.2012 р. № 12372/6/15-1216 у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 73, с. 10).
Відобразити коригування потрібно на суму, що відповідає вартості об’єкта, який повертається, з урахуванням витрат на його доставку, монтаж/налагодження та інших подібних витрат. Одночасно з цим варто відкоригувати й витрати в частині нарахованої амортизації. Навіщо це потрібно, ми пояснювали вище. Але майте на увазі: амортизація в цьому випадку нараховувалася сумарно щодо всього основного засобу. У зв’язку з цим коригувати її потрібно в сумі, яка відноситься до вартості об’єкта, що повертається;
2.3) вартість об’єкта частково спрямована на витрати в межах 10 % «ремонтного» ліміту, а сума перевищення — на збільшення первісної вартості основного засобу, який ремонтується/поліпшується. У цьому випадку потрібно виконати ті самі дії, про які ми зазначили в п. 2.2. Тобто відкоригувати первісну вартість засобу, який ремонтується/поліпшується, витрати в межах 10 % «ремонтного» ліміту та витрати в частині нарахованої амортизації (якщо такі були).
Тепер поглянемо, як усе це виглядає мовою проводок на прикладі ситуації 3.
Таблиця 3. Бухгалтерський та податковий облік повернення основних засобів у покупця (вартість об’єкта частково потрапила під 10 % ліміт)
| № з/п | Зміст господарської операції | Сума, грн. | Бухгалтерський облік | Податковий облік | ||
| Дт | Кт | доходи | витрати | |||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Придбання об’єкта основних засобів | ||||||
| 1 | Отримано об’єкт, який планується використати для поліпшення основного засобу | 10000 | 152 | 631 | — | — |
| 2 | Відображено податковий кредит з ПДВ | 2000 | 641 | 631 | — | — |
| 3 | Вартість отриманого об’єкта спрямована на збільшення первісної вартості основного засобу, який покращується | 10000 | 10 | 152 | — | 3000* |
| 4 | Перераховано оплату за отриманий об’єкт основних засобів | 12000 | 631 | 311 | — | — |
| 5 | Нараховано амортизацію основного засобу, щодо якого проводилося поліпшення | 500 | 92 | 131 | — | 200** |
| 6 | Віднесено на фінансовий результат суму нарахованої амортизації | 500 | 791 | 92 | — | — |
| * Як ми вже говорили, у податковому обліку, на відміну від бухгалтерського, вартість такого об’єкта повинна порівнюватися з 10 % «ремонтним» лімітом. У цьому конкретному випадку сума в межах такого ліміту (умовно 3000 грн.) потрапила до витрат. Сума перевищення — спрямована на збільшення первісної вартості покращуваного об’єкта. У свою чергу, в бухгалтерському обліку на збільшення первісної вартості спрямовується повна вартість (10000 грн.) отриманого об’єкта. ** Різниця у сумах бухгалтерської та податкової амортизації викликана тим, що в податковому обліку до первісної вартості основного засобу потрапила не вся вартість отриманого об’єкта, а її частина в сумі перевищення 10 % «ремонтного» ліміту (у бухгалтерському обліку вона окремо не виділяється). | ||||||
| Повернення об’єкта основних засобів | ||||||
| 1 | Списано суму амортизації, яка відноситься до вартості поверненого об’єкта | 100* | 131 | 10 | — | — |
| 2 | Повернено продавцю об’єкт | 9900 | 377 | 10 | — | 3040* |
| 3 | Відображено заборгованість продавця в частині нарахованої амортизації | 100 | 377 | 719 | — | — |
| 4 | Відкориговано суму відображеного раніше податкового кредиту з ПДВ (методом «червоне сторно») | 2000 | 641 | 644 | — | — |
| 5 | Збільшено на суму ПДВ заборгованість продавця | 2000 | 377 | 644 | — | — |
| 6 | Перераховано продавцем кошти у зв’язку з поверненням об’єкта | 12000 | 311 | 377 | — | — |
| 7 | Відкориговано списання на фінансовий результат суми нарахованої амортизації (методом «червоне сторно») | 100 | 791 | 92 | — | — |
| 8 | Віднесено на фінансовий результат суму нарахованої амортизації, компенсовану продавцем | 100 | 719 | 791 | — | — |
| * Як зазначено вище, амортизація в цьому випадку списується тільки в тій частині, яка відноситься до об’єкта, що повертається. Її суму можна розрахувати шляхом співвідношення первісної вартості об’єкта, який повертається, до первісної вартості основного засобу, що ремонтується/поліпшується. Для нашого конкретного прикладу припустимо, що первісна вартість основного засобу, який ремонтується/поліпшується, становить 50000 грн. (без урахування вартості об’єкта, що повертається). З урахуванням цього зазначене співвідношення дорівнюватиме: 10000 : 50000 х 100 % = 20 %. | ||||||
Як пов’язане повернення основних засобів зі сплатою прибуткових авансів?
Цікаве запитання: чи повинен продавець ураховувати вартість реалізованого основного засобу при визначенні 10-мільйонного критерію (для цілей сплати прибуткових авансових внесків), якщо надалі покупець його повертає?
Давайте пригадаємо, як визначається цей критерій. Для цього використовується показник ряд. 01 декларації з податку на прибуток за рік (див. відповідь на запитання 1 в УПК № 1171 // «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 12, с. 20). До нього потрапляє і дохід від продажу основних засобів (через ряд. 03). Але зверніть увагу: це станеться тільки в тому випадку, якщо результат від продажу має додатне значення (заповнений ряд. 03.17 додатка ІД до ряд. 03 декларації). Якщо ж результат продажу був від’ємним (нагадаємо, він заноситься до ряд. 06.3.18 додатка ІВ), то він не потрапить до доходів і на зазначений ліміт не вплине.
Тепер подивимося: чи відобразиться на цьому критерії повернення основного засобу?
Так, але тільки якщо результат від його продажу був додатним. У решті все залежить від періоду, в якому об’єкт було повернено
У зв’язку з цим можливі такі варіанти.
Якщо повернення було в тому ж році, в якому основний засіб було продано (передано право власності на нього), то сума повернення зменшить показник 10-мільйонного критерію цього року. Причому незалежно від того, який варіант відображення ви оберете: «згорнутий», рекомендований податківцями, або «розгорнутий».
Якщо повернення буде наступного року (навіть якщо це відбудеться 1 січня), то сума повернення зменшить 10-мільйонний критерій тільки наступного року. У поточному ж році дохід від продажу об’єкта основних засобів до розрахунку цього критерію потрапить, а отже, авансові внески сплачувати доведеться.
Як впливає повернення основних засобів на «контрольованість» операцій?
За правилом, установленим 39.2.1.4 ПКУ, в цілях застосування трансфертного ціноутворення операції, перелічені в пп. 39.2.1.1 і 39.2.1.2 цього Кодексу, за певної умови визнаються контрольованими. Що ж це за умова? Якщо загальна сума здійснених операцій платника податків із кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 млн грн. (без урахування ПДВ) за відповідний календарний рік.
У зв’язку з цим виникає запитання: чи потрібно враховувати вартість об’єкта основних засобів, що реалізується/придбавається, при визначенні такого 50-мільйонного критерію, якщо надалі цей об’єкт повертається?
Тут важливо мати на увазі, що для цілей трансфертного ціноутворення 50-мільйонний критерій не є єдиним. Він завжди оцінюється сукупно з «підконтрольним»* контрагентним критерієм!
* До «підконтрольних» осіб належать пов’язані особи — нерезиденти і резиденти, які відповідають критеріям із п.п. 39.2.1 ПКУ, або «особливі» нерезиденти зі ставкою податку на прибуток у своїй державі на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, за умови, що загальна сума операцій із кожною з таких осіб за календарний рік дорівнює або перевищує 50 млн грн. Детальніше щодо цього див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 69, № 100, с.5, с.27.
Тому 50-мільйонний критерій «спрацьовує» тільки в ситуації, якщо ви співпрацюєте з «підконтрольною» особою.
Припустимо, що ви здійснюєте операцію з таким контрагентом. У цьому випадку вам потрібно знати: при визначенні 50-мільйонного критерію враховуються операції не тільки з продажу основних засобів, але і з їх придбання. Тобто тут неважливо, ким ви є в цій операції: продавцем основного засобу чи його покупцем. І в тій, і в іншій ролі ви повинні діяти, враховуючи 50-мільйонну межу, за якою виникає необхідність застосовувати трансфертні ціни.
Причому, якщо ви є продавцем, пам’ятайте: до цього критерію потрапляє весь дохід від продажу (без урахування ПДВ, але з урахуванням акцизного податку — за його наявності). І незалежно від того, яким був результат продажу — додатним чи від’ємним.
Тепер подивимося, як бути, якщо надалі такий основний засіб повертається. У відповіді на запитання 14 в УПК № 699 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 100, с. 5 і 27) податківці повідомили: якщо продаж і повернення відбуваються в межах одного календарного року, то сума операції не враховується при визначенні 50-мільйонного критерію. При цьому нагадаємо: стосовно 2013 року контролери наполягали на включенні до зазначеного критерію операцій, які здійснені з 1 січня 2013 року (незважаючи на це до Звіту про контрольовані операції потрібно включати лише ті операції, що здійснені з 1 вересня).
Що стосується дати повернення, то в цьому випадку податківці, найімовірніше, прив’язуватимуться до дати повернення права власності. Про це принаймні свідчить формулювання згаданого запитання в УПК № 699.
Якщо ж повернення відбувається наступного року, то вилучити суму із зазначеного критерію вже не вдасться. При цьому зверніть увагу: операцію з повернення об’єкта враховувати при визначенні цього критерію у такому наступному році не потрібно.
Ось такими є наслідки повернення основних засобів у платників податку на прибуток. А далі ви дізнаєтеся, як діяти в «поворотних» ситуаціях єдиноподатнику.
| висновки |  | |
|
