Теми статей
Обрати теми

Повернення та єдиний податок

Редакція ПБО
Стаття

Повернення та єдиний податок

Ми вже звикли до того, що законодавець приділяє увагу лише загальним нормам, нюанси ж специфічних операцій залишаються «за кадром». І хоча в ПКУ присутні певні положення, які стосуються зміни систем оподаткування, усі ситуації вони не охоплюють. Про деякі такі ситуації, пов’язані з поверненнями товарів на межі двох систем оподаткування, йтиметься в сьогоднішній публікації. Однак перед цим слід пригадати загальні положення, що стосуються повернень єдиноподатниками.

Дмитро Костюк, заступник головного редактора

Звичайне повернення: недорікуватість ПКУ

Як свідчать дзвінки наших читачів, невдалі формулювання ПКУ заганяють у глухий кут платників єдиного податку навіть у найбанальнішій ситуації. Тоді, коли відбувається повернення проданих раніше товарів навіть без зміни системи оподаткування. Наприклад, платник єдиного податку отримав передоплату від покупця, проте потім сторони вирішили розірвати договір і продавець повертає отриману раніше суму. Зрозуміло, при отриманні коштів продавець-єдиноподатник уключив їх до складу доходу та сплатив єдиний податок. Відповідно, при поверненні ці кошти слід виключити з доходу та зменшити суму єдиного податку. Але як це зробити правильно?

ПКУ містить норму, яка описує цю ситуацію. Так, у п.п. 5 п. 292.11 ПКУ зазначено, що до складу доходу єдиноподатника не включаються суми коштів (аванс, передоплата), які:

— повертаються покупцю товару (робіт, послуг) — платнику єдиного податку;

повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг).

Далі йде приписка: якщо таке повернення відбувається в результаті повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Другий випадок — саме наш. Читачів бентежать слова «не включаються» — правильніше говорити «виключаються», адже кошти вже були включені до складу доходу. На наш погляд, саме так і слід розуміти п.п. 5 п. 292.11 ПКУ. Якщо йдеться про платників єдиного податку — фізосіб, то це прямо випливає з Книги обліку доходів (Книги обліку доходів і витрат). Нагадаємо: у гр. 3 цієї Книги зазначається «сума повернених коштів за товар (роботи, послуги) та/або передоплати». І ця сума бере участь у зменшенні доходу поточного періоду. Отже, до ключового рядка декларації платника єдиного податку — фізособи (01, 06, 11(12) 16 (17)) потрапить уже зменшена сума.

Аналогічно має відбуватися і з юрособою — показники ряд. 2(3), 17(18) повинні відображатися вже за вирахуванням повернених сум. При цьому якщо отримання коштів та їх повернення відбувається в межах одного року, то доходи попереднього періоду (наприклад, першого кварталу, якщо в ньому була отримана передоплата) можуть бути більше, ніж доходи наступного періоду (наприклад, півріччя, якщо повернення відбулося в другому кварталі).

На перший погляд, усе здається просто і логічно. Насправді це не зовсім так. І головна проблема полягає в позиції податківців (підкатегорія 108.08 БЗ). Повернення вони розподіляють на дві ситуації:

1) отримання коштів та їх повернення відбулися в одному періоді;

2) отримання коштів та їх повернення відбулися в різних періодах.

У першому випадку податківці пропонують узагалі не відображати в декларації юрособи-єдиноподатника ані отримання коштів, ані їх повернення. При цьому нагадаємо, що під звітним періодом слід розуміти квартал (п. 294.1 ПКУ).

У другому випадку пропонується в періоді отри­мання коштів відобразити дохід, а в періоді повернення здійснити перерахунок або шляхом подання уточнень до раніше поданої декларації, або шляхом уточнення показників у складі звітної декларації. Інакше кажучи, йдеться про виправлення помилки. Звісно, це неправильно, адже декларація періоду отримання коштів жодної помилки не містила, тобто не виконується базове правило п. 50.1 ПКУ.

І все-таки напевно багато хто піде шляхом, запропонованим податківцями (щоб уникнути конфліктних ситуацій). У зв’язку з цим ще раз нагадаємо, що звітним періодом для єдиноподатників-юросіб є квартал. А це означає, що якщо отримання перед­оплати відбулося, наприклад, у першому кварталі, а повернення — у другому, то згортати показники піврічної декларації за такого підходу не можна, хоча вона і складається наростаючим підсумком. Слід показати отриманий «дохід» і окремо виправлення помилки. Причому якщо виправляти «помилку» через уточнюючу декларацію, то механізм, запропонований податківцями, накладає свій відбиток на всі подальші декларації поточного року (про принципи виправлення помилок див. «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 57, с.15).

Зі свого боку зауважимо, що йти шляхом податківців варто тоді, коли отримання й повернення коштів відбуваються в різних роках і при цьому доходи періоду повернення менше суми, яка повертається. Якщо цю ситуацію відображати як звичайне коригування, а не виправлення помилки, то в декларації з’явиться від’ємне значення доходу і податку (а ряд. 9 (24) декларації буде не заповнений або заповнений із прокресленням), що, звісно, виглядає протиприродно.

Момент проведення коригування

Наступне запитання, що цікавить читачів: на яку подію орієнтуватися для зменшення єдиного податку — розірвання договору, повернення передоплати чи повернення товарів?

Уже в момент розірвання договору і покупець, і продавець точно знають, що придбаний товар буде повернуто. І вже в цей момент отримані кошти змінюють свій «статус»: із доходу від продажу вони перетворюються на кошти, які належать покупцю та підлягають поверненню. Тому логічно було б відштовхуватися саме від дати розірвання договору.

Проте, найімовірніше, податківці підуть іншим шляхом. Нагадаємо, що з їх боку подібне питання більш-менш зрозуміло вирішене лише стосовно ПДВ: вони вважають, що виписувати розрахунок коригування, а отже, і коригувати ПДВ слід у момент настання першої події — або повернення коштів, або повернення товарів.

Якщо керуватися цією ж логікою щодо єдиного податку, то орієнтуватися слід тільки на дату повернення коштів

І це цілком зрозуміло, адже сам дохід визначається за грошима. Та й у п.п. 5 п. 292.11 ПКУ згадуються саме кошти, що повертаються. Тому орієнтуємося на дату фактичного повернення кош­тів покупцю.

Повернення за «старими» продажами

Кілька слів про ситуацію, коли кошти були отримані до 01.01.2012 р., тобто ще в період дії Указу № 727, а повернення відбувається після цієї дати. Одразу визначимося з позицією — на наш погляд, немає жодних перешкод для коригування єдиного податку.

Проте податківці вважають інакше. В одній із консультацій (підкатегорія 108.04 БЗ) вони зазначають, що дохід юридичної особи — платника єдиного податку не зменшується на суми коштів (аванс, передоплата), отримані до 01.01.2012 р., які у звітному податковому періоді повертаються платником єдиного податку покупцю товару у зв’язку з розірванням договору. Аналогічною є позиція й щодо фізосіб-єдиноподатників групи 3 (підкатегорія 107.07 БЗ). Мабуть, така відповідь базується на формальних підставах — Указ № 727, на відміну від п. 292.11 ПКУ, не містив норму, що дозволяє зменшити єдиний податок при поверненні коштів. Якщо для фізосіб такий підхід хоч якось виправданий (тоді єдиний податок вони сплачували у фіксованій сумі), то для юросіб — не прийнятний.

Парадокс у тому, що самі податківці в період дії Указу № 727 були не проти коригування єдиного податку при поверненні передоплати до початку виконання робіт через розірвання договору (див. лист ДПАУ від 27.04.2006 р. № 4795/6/15-0416). Щоправда, і тоді вони пропонували проводити таке коригування через механізм виправлення помилки, що, звісно ж не правильно.

А тепер давайте розглянемо перехідні ситуації, коли продаж та/або отримання коштів відбувається на одній системі оподаткування, а повернення — на іншій.

Отримання оплати — на єдиному податку, повернення — на загальній системі

У цьому випадку при отриманні коштів було збільшено дохід і сплачено єдиний податок. Головна проблема виникає при поверненні товару, коли платник податків залишив лави єдиноподатників. На перший погляд, застосувати згаданий п. 292.11 ПКУ не вдасться, адже він поширюється на платників єдиного податку. Пункт 140.2 ПКУ тут також ні до чого. Він установлює перерахунок доходів і витрат при поверненнях, але ані доходи, ані витрати єдиноподатником при отриманні оплати відображені не були (звісно, йдеться про «прибуткові» доходи та витрати).

Найбільш близька норма, що регулює подібну ситуацію, зазначена в п. 6 ст. 12 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ. Вона встановлює, що в разі повернення авансів (інших платежів), отриманих у період перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування, з яких було сплачено єдиний податок, на суму такого повернення коригується сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідно до коригування суми єдиного податку в порядку, передбаченому ПКУ.

Можна довго гадати, що мав на увазі законодавець під «коригуванням» (найімовірніше, йдеться про виправлення помилки, хоча ще раз зазначимо, що це неправильно), але скористатися цією нормою в нашій ситуації не вдасться. Річ у тім, що вона працювала тільки до моменту внесення змін до ПКУ в частині встановлення нової спрощеної системи оподаткування, тобто до 01.01.2012 р.

Тому формально норми, яка б дозволяла зменшити сплачений єдиний податок або якось урахувати повернення в обліку з податку на прибуток, немає

Цій проблемі було присвячено одну з уже не чинних консультацій податківців (підкатегорія 102.06.07 БЗ). На запитання, як у податковому обліку платника податку на прибуток відображається повернення передоплати, отриманої під час застосування єдиного податку, було надано відповідь: у платника податків відсутні підстави для перерахунку доходів і витрат.

Проте апелювання до неї (навіть незважаючи на її нечинний статус) у цьому випадку, мабуть, є недоречним.

По-перше, вона стосувалася коштів, оподаткованих ще згідно з Указом № 727 (як уже відомо читачу, податківці у принципі проти коригувань коштів, отриманих до 01.01.2012 р., навіть без зміни системи оподаткування). По-друге, у ній зазначається про коригування доходів і витрат (очевидно, йдеться про «прибуткові» доходи і витрати). А з цим посперечатися складно — доходи та витрати дійсно коригувати немає підстав. Якщо що й коригувати — то це єдиний податок.

Як нам стало відомо зі спілкування з податківцями, вони самі розуміють несправедливість. Тому не проти того, щоб платник податків все-таки зміг відкоригувати суму сплаченого раніше єдиного податку. А зробити це технічно допоможе їх же позиція щодо звичайного коригування єдиного податку при поверненні товару. Тобто шляхом подання уточнюючої декларації до періоду, в якому було задекларовано дохід від продажу тепер уже повернених товарів. У результаті за особовим рахунком з’явиться переплата, яку за заявою можна буде зарахувати в рахунок сплати іншого податку (п. 87.1 ПКУ). Але ще раз попереджаємо: коригування можливе тільки за погодженням із вашими податковими органами.

Інша справа, якщо доходи і витрати все-таки були відображені. Таке можливе, якщо товар було відвантажено на єдиному податку, оплата надійшла на загальній системі й уже на загальній системі здійснюється його повернення. У такому разі під час надходження оплати платник податків зобов’язаний відобразити доходи та витрати на підставі п. 135.5.14 ПКУ (причому якщо продавець став платником ПДВ, то це жодним чином на суму доходів не вплине, ПДВ у цьому правочині взагалі не фігуруватиме, адже перша подія була тоді, коли особа була неплатником ПДВ). А отже, при поверненні є всі підстави скористатися п. 140.2 ПКУ.

Продаж товару — на загальній системі, повернення — на єдиному податку

Ця ситуація протилежна попередній і може бути розділена на 2 випадки:

1) у періоді перебування на загальній системі була отримана тільки оплата, а її повернення відбулося вже на єдиному податку;

2) у періоді перебування на загальній системі було відвантажено товар (із переходом права власності), а його повернення відбувається вже на єдиному податку.

У першому випадку нічого взагалі коригувати не потрібно. Отримання оплати без відвантаження товару й переходу права власності ніяк на сплату податку на прибуток не вплинуло, тому і коригувати нема чого. Тут можлива дещо специфічна ситуація — оплата була отримана на загальній системі, товар покупцю відвантажено на спрощенці і тільки після цього відбувається повернення. У такому разі в періоді відвантаження товару потрібно задекларувати єдиноподатковий дохід (у сумі без ПДВ) та сплатити єдиний податок (абз. 4 п. 292.3 і абз. 2 п. 292.6 ПКУ). Тому в періоді повернення є всі підстави для зменшення єдиного податку в загальному порядку на підставі п.п. 5 п. 292.11 ПКУ.

У другому випадку з відвантаженого товару було сплачено податок на прибуток. Що можна порадити в періоді повернення? Точно кажучи, тут, так само як і в дзеркальній ситуації, описаній у другому розділі цієї публікації, прямої норми, що дозволяє здійснити коригування, немає. Пункт 140.2 ПКУ поширюється тільки на платників податку на прибуток, а п.292.11 ПКУ тут ні до чого.

Звісно, було б справедливо вчиняти в цьому випадку та само, як ми радили в попередньому розділі статті вчиняти з єдиним податком: подати уточнюючу декларацію з податку на прибуток*, унаслідок чого за особовим рахунком з’явиться переплата, яку за заявою можна буде зарахувати в рахунок сплати єдиного податку.

* Можливість подання уточнюючої декларації з податку на прибуток після переходу на спрощену систему, тобто будучи вже неплатником податку на прибуток, податківці підтвердили в одній із консультацій у підкатегорії 102.30.03 (вона стосувалася виправлення помилки, яка допущена в декларації з податку на прибуток і виявлена після переходу на спрощену систему оподаткування).

На жаль, думка податкових органів щодо цієї ситуації не відома. Цілком ймовірно, що вони будуть проти коригування і прикро, що протиставити їм більш-менш серйозний аргумент не вдасться (його просто немає). Тому, якщо ви все-таки вирішите коригувати податок, то такі дії потрібно обов’язково погоджувати зі своїми податківцями.

А тепер давайте перейдемо до ще однієї специфічної ситуації, пов’язаної з поверненням: якщо у правочині бере участь посередник.

 

висновки


img 1
 
 
  • При коригуванні єдиного податку при поверненні товару слід орієнтуватися на дату повернення коштів.

  • Податківці не дозволяють коригувати єдиний податок по грошових коштах, оподаткованих згідно з Указом № 727

  • На жаль, ПКУ не містить прямих норм, що дозволяють коригувати єдиний податок (податок на прибуток) при поверненнях у разі зміни системи оподаткування.
 
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі