Відповідальність за несплату «дивідендного» авансового внеску
Підприємство виплатило дивіденди, але не сплатило авансовий внесок із податку на прибуток. Яку відповідальність передбачено за такі дії?
(м. Миколаїв)
Нагадаємо для початку, що сплата авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів є обов’язковою (п.п. 153.3.2 ПКУ). Виняток тут становлять лише випадки, передбачені у п.п. 153.3.5 ПКУ. Це, наприклад, виплата дивідендів фізичним особам.
Далі слід зазначити, що «дивідендний» авансовий внесок є невід’ємною частиною податку на прибуток. Він не може розцінюватися як податок, який справляється при репатріації дивідендів (їх сплаті на користь нерезидентів) відповідно до ст. 160 ПКУ або чинних міжнародних договорів України (п.п. 153.3.8 ПКУ).
Щодо відповідальності за несплату «дивідендного» авансового внеску, то це штраф у розмірі 25 % від суми належного авансового внеску для «першого разу», 50 % — для повторного порушення протягом 1095 днів і 75 % — для третього і більше порушення протягом 1095 днів (п. 127.1 ПКУ).
Окрім цього, на суму несплаченого авансового внеску, а також на суму нарахованих за його несплату штрафних санкцій нараховується пеня (п.п. 129.1.1 ПКУ). Розмір пені стандартний — із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення податкового боргу зі сплати авансового внеску або на день погашення такого боргу. Застосовується та із двох облікових ставок, яка є більшою (п. 129.4 ПКУ).
Саме таку позицію щодо відповідальності за несплату «дивідендного» авансового внеску займають наразі також і податкові органи. Про це свідчить їхня консультація у БЗ, підкатегорія 102.33.
А чи не повинен отримувач дивідендів у разі несплати авансового внеску емітентом корпоративних прав самостійно його сплатити? Ні, адже відповідальність за порушення порядку виплати дивідендів (зокрема, за несплату «дивідендного» авансового внеску) покладається на емітента корпоративних прав. Тобто, інакше кажучи, на особу, яка виплачує дивіденди.
На платника податків — отримувача дивідендів не покладено обов’язок погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу. Аналогічну позицію тут займають і податкові органи у консультації з БЗ, підкатегорія 102.33. Щоправда, податкові органи можуть у цьому випадку зобов'язати включити отримані дивіденди до складу доходів (див. статтю на с. 22). На нашу думку, це було б безпідставно.
Із загального правила є винятки, ситуації, коли дивіденди оподатковуються в отримувача. Вони встановлені розд. IV ПКУ, зокрема п.п. 164.2.8 ПКУ. Так, дивіденди, виплачені фізичній особі, уключаються до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Тобто такий дохід повинен був би оподатковуватися у його отримувача — фізичної особи. Проте згідно з п.п. «а» п.п. 153.3.5 ПКУ з дивідендів, що виплачуються фізичним особам, не сплачується «дивідендний» авансовий внесок. Докладніше про дивіденди на користь фізосіб читайте у газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 16, с. 29.
Максим Нестеренко, податковий експерт
