Робота стоїть, витрати йдуть: облікові нюанси, якщо діяльність призупинена
Через події в країні діяльність підприємства довелося призупинити на невизначений строк. Як учинити з основними засобами: чи обов’язково їх консервувати та як нараховувати амортизацію? Крім того, ми продовжуємо нести окремі витрати. Чи можемо ми відобразити їх у податковому обліку?
(м. Луганськ)
Без перебільшення дуже своєчасне запитання. Почнемо з основних засобів. Чи потрібно їх консервувати, якщо діяльність призупинена? Подібні вимоги відсутні, принаймні, для недержавних підприємств, що не мають стратегічного значення для економіки/безпеки держави. Отже, консервація — справа виключно ваша. Усе залежить від очікуваної тривалості простою та економічної доцільності таких заходів, тобто від того, чи приведуть вони до реального збереження «ресурсу» основних засобів.
Але, на жаль, ложку дьогтю додають податківці. Не зачіпаючи процедуру консервації, вони стверджують: якщо господарська діяльність тимчасово призупинена, основні засоби потрібно вивести з експлуатації (див. підкатегорію 102.09.01 БЗ). Зрозуміло, що вони помиляються. Адже законодавство не вимагає виводити подібні об’єкти з експлуатації (на користь такого підходу можна знайти і судові рішення — див., зокрема, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 р. у справі № 2а-3813/12/1070). Причому цікаво, що в «докодексний» період контролери, загалом, погоджувалися з цим та підтверджували право на амортизацію таких об’єктів. Чи погоджуватися із сьогоднішнім підходом податківців? Це вирішувати вам, але майте на увазі: якщо дотримуватиметеся його, то знизите свої податкові ризики.
Якщо ви вирішили максимально убезпечити себе та вивести об’єкт з експлуатації, його варто законсервувати*. Як ми вже говорили, це не обов’язково, проте так ви зможете відобразити в податковому обліку витрати, пов’язані з його утриманням, поки його знову не буде введено в експлуатацію. Як оформити консервацію? Про це ви можете прочитати в Положенні про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств, затвердженому постановою Кабміну від 28.10.97 р. № 1183 (далі — Положення № 1183). Для недержавних підприємств, що не мають стратегічного значення, цей документ має рекомендаційний характер, але найзагальніші його вимоги, зокрема, щодо документального оформлення (проект консервації, наказ/розпорядження керівника, Акт про тимчасове виведення основних фондів з виробничого процесу та їх консервацію), безпечніше врахувати. Це допоможе вам уникнути зайвих спорів із податківцями, адже на відповідні документи посилаються і контролери (див. підкатегорію 102.09.01 БЗ).
Як обліковувати законсервовані об’єкти? Пам’ятайте: амортизація за ними припиняє нараховуватися з наступного місяця після виведення з експлуатації** (п. 146.15 ПКУ). Консервація, утримання об’єкта в цьому періоді та розконсервація пов’язані з певними витратами. Чи маєте право ви їх відобразити? Витрати на утримання такого об’єкта дозволяє врахувати п. 144.2 ПКУ. До них можна віднести витрати на охорону, технічне обслуговування тощо. Цього не заперечують і контролери (див. підкатегорію 102.09.01 БЗ). Більше того, вони погоджуються і з відображенням витрат на розконсервацію. Чи можна відобразити витрати власне на консервацію, податківці не сказали, але, враховуючи висновки у згаданій консультації, вважаємо, що вони з цим не сперечатимуться. Усі зазначені витрати потрібно відображати в періоді їх здійснення. При цьому в декларацію їх найлогічніше заносити до ряд. 06.4.43 додатка ІВ. Також майте на увазі: вартість ремонтів/поліпшень законсервованого об’єкта спрямовується в повному обсязі (без урахування 10%-го «витратного» ліміту) на збільшення його первісної вартості. Надалі, коли об’єкт буде розконсервовано, амортизація за ним (з урахуванням вартості ремонтів/поліпшень) відновлюється. Нараховувати її потрібно з наступного місяця після введення об’єкта в експлуатацію (п. 146.15 ПКУ).
В обліку ПДВ консервація об’єкта жодних наслідків не спричинює. Тобто нараховувати ПДВ за ними не потрібно — адже в цьому випадку об’єкт не ліквідується (п. 189.9 ПКУ) і не переводиться до складу невиробничих*** (п. 198.5 ПКУ). Інше запитання: як бути із «вхідним» ПДВ за витратами, пов’язаними з консервацією/розконсервацією та утриманням об’єкта в цей період, — чи можна включити його до податкового кредиту? Якщо об’єкт використовувався та, як очікується, використовуватиметься в майбутньому для здійснення оподатковуваних ПДВ постачань у межах господарської діяльності, то, вважаємо, що це можливо (звісно, за дотримання загальних умов).
Але, припустимо, ви вирішили не консервувати об’єкт, який тимчасово простоює. У такому разі об’єкт з експлуатації не виводиться. Амортизація за ним продовжує нараховуватися в загальному порядку. Уключати її до витрат потрібно в періоді нарахування за напрямом: адміністративні (ряд. 06.1 декларації), збутові (ряд. 06.2 декларації) або інші витрати (ряд. 06.4.43 додатка ІВ). Що стосується амортизації за об’єктами виробничого та загальновиробничого призначення, то, оскільки в цьому випадку ми говоримо про відносно тривалий простій (коли відсутнє і виробництво, і реалізація), амортизацію за ними потрібно включати до складу інших витрат (ряд. 06.4.43 додатка ІВ). Детальніше про це ви можете прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 82, с. 24; 2013, № 42, с. 44; 2011, № 59, с. 18.
Тепер подивимося, як бути з витратами, які ви продовжуєте нести і після припинення діяльності. Наприклад, з оренди, комунальних послуг, послуг обслуговування/оновлення ПЗ (адже припинення діяльності, як правило, не звільняє від ведення бухобліку та подання звітності****), придбання ключів ЕЦП тощо. Правила обліку в цьому випадку схожі на ті, з якими ви ознайомилися вище: такі витрати повинні відображатися в періоді їх здійснення за напрямами (адміністративні, збутові, інші). Що стосується загальновиробничих витрат, то їх варто включити до складу інших із відображенням у ряд. 06.4.43 додатка ІВ.
На жаль, тут податківці також спробували встромити палиці в колеса
. Їх фіскальна консультація про облік орендних витрат за об’єктом, який тимчасово не експлуатується (див. підкатегорію 102.18.02 БЗ), свідчить про те, що такі витрати вони можуть не визнати. Звісно, цей підхід є незаконним. Те, що підприємство тимчасово простоює, не означає, що понесені ним витрати є негосподарськими. Адже вони в будь-якому разі спрямовані на обслуговування діяльності й на те, щоб у майбутньому таке підприємство все ж отримувало доходи. На користь подібного висновку свідчать і окремі рішення судів (див. ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2013 р. у справі № 804/6997/13-а). Водночас із відображенням витрат у частині оплати праці податківці не сперечаються: на їх думку, вони повинні відображатися у складі інших. Щоправда, ми вважаємо, що їх логічніше відображати за напрямом. Про це ви можете прочитати в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 80, с. 20.
Віталій Смердов, податковий експерт
* Ви могли помітити, що в Положенні № 1183 зазначено: консервувати об’єкт можна не довше, ніж на 3 роки. Але насправді для недержавних підприємств, що не мають стратегічного значення, такий строк необмежений (див. лист Мінрегіонбуду та ЖКГ від 14.11.2012 р. № 7/15-18364).
** Для об’єктів, амортизація за якими нараховувалася виробничим методом, діє інше правило. За ними амортизація припиняється з наступного дня після виведення з експлуатації. До речі, через це щодо таких об’єктів у податківців узагалі не повинно бути претензій. Адже протягом усього періоду простою амортизація за ними не нараховуватиметься.
*** Про те, що виведення об’єкта з експлуатації потрібно відокремлювати від його переведення до складу невиробничих основних засобів, свідчить і п. 146.15 ПКУ.
**** З нюансами, пов’язаними з поданням звітності, якщо діяльність припинена, ви можете ознайомитися в газеті «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 6, с. 21.
