«Не так тепло з тобою ми попрощалися»: як будувати відносини з поновленим працівником

«Не так тепло з тобою ми попрощалися»: як будувати відносини з поновленим працівником

Марія Компанієць, експерт з питань оплати праці

Ви пройшли процедуру поновлення незаконно звільненого працівника. Сплатили йому середній заробіток, відшкодували моральну шкоду, компенсували витрати на правову допомогу. Впоралися з непростим завданням правильно відобразити все це в обліку та звітності. Здавалося б, усе — тепер торованим шляхом. Та де там! Далі починається не менш «цікаве». Перед бухгалтером стоїть ще одне завдання: коректно врахувати період вимушеного прогулу й оплату цього часу надалі (надаючи відпустку, виплачуючи лікарняні, вирішуючи питання про індексацію тощо). Як не помилитися? Зараз про все дізнаєтеся.

Щоб з’ясувати, чи включається період незаконного звільнення до стажу роботи, який дає право на основну щорічну відпустку, звернемося до ст. 9 Закону про відпустки. Як зазначено в п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки, до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).

Отже, робимо висновок: період вимушеного прогулу включається до стажу, який дає працівнику право на щорічну відпустку

Ураховуючи те, що при незаконному звільненні працівник отримав компенсацію за невикористану відпустку, яку після поновлення з нього не стягують (лист Мінпраці від 08.01.2009 р. № 1/06/186-09), робочий рік (період), за який працівнику надається щорічна відпустка, відлічується з дня поновлення працівника на роботі.

При розрахунку зарплати для оплати відпускних після поновлення майте на увазі таке:

— якщо до розрахункового періоду (у загальному випадку 12 календарних місяців) потрапляє період вимушеного прогулу, то до розрахунку заробітної плати з метою оплати відпусток необхідно включати суму оплати вимушеного прогулу. Адже п. 3 Порядку № 100 вимагає при розрахунку середньої зарплати для оплати відпусток ураховувати виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток. А сюди потрапляє і час вимушеного прогулу;

— сума оплати вимушеного прогулу розподіляється між місяцями, на які припадає вимушений прогул, пропорційно робочим дням за графіком роботи підприємства в цьому періоді;

— якщо до розрахункового періоду потрапив місяць незаконного звільнення, пам’ятайте: при розрахунку відпускних виплачена працівнику компенсація за невикористану відпустку не враховується (п.п. «б» п. 4 Порядку № 100).

Із додатковою відпусткою працівникам, які мають дітей (ст. 19 Закону про відпустки), ситуація зовсім інша.

Річ у тім, що таку відпустку надають за календарний, а не робочий рік. Звільняючи працівника, підприємство, напевно, компенсацію за таку відпустку за поточний рік йому виплатило. А це означає, що надавати поновленому працівнику відпустку на дітей у році, коли його поновлено на роботі, вже не потрібно. Право на таку відпустку у працівника буде вже починаючи з наступного після поновлення календарного року.

Щоб вирішити, як діяти в такій ситуації, звернемося до ч. 11 ст. 35 Закону № 2240. У ній зазначено: у разі настання тимчасової непрацездатності особи в період вирішення спору про незаконність його звільнення допомога з тимчасової непрацездатності надається за умови поновлення на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.

Слід зауважити, що норма не така однозначна. Тлумачити її можна по-різному:

1) після поновлення працівника на роботі йому оплачують усі дні хвороби, що припадають на період незаконного звільнення, але роблять це після поновлення. Раніше прихильниками такого підходу були фахівці Мінпраці (лист від 08.09.2010 р. № 9602/0/14-10/18). Причому згідно з наданими роз'ясненнями «виплата за час вимушеного прогулу, яка була виплачена за рішенням суду і припадає на дні хвороби працівника, має бути утримана, а замість неї призначена і виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до листків непрацездатності». Висновок, прямо скажемо, сумнівний, як мінімум тому, що, дослухавшись до порад Мінпраці, роботодавець ризикує не виконати в повному обсязі рішення суду. Тому не рекомендуємо вам так вчиняти;

2) за умови поновлення працівника оплачують тільки дні хвороби з дня винесення рішення судом. За дні хвороби, які припадають на період вирішення спору про незаконне звільнення, допомогу не виплачують: за ці дні працівнику належить середній заробіток за період вимушеного прогулу. Рекомендуємо діяти саме так. До речі, саме такий підхід озвучує у своїй консультації фахівець Мінсоцпополітики (див. на с. 37 цього номера). Зверніть увагу: якщо день винесення рішення судом оплачується працівнику за середнім заробітком, допомога з тимчасової непрацездатності за цей день не виплачується.

Про те, як розрахувати середню зарплату для оплати періоду хвороби, читайте далі.

Оплачуючи лікарняні поновленому в правах працівнику, пам’ятайте про такі моменти:

1) період вимушеного прогулу включається до страхового стажу;

2) середня зарплата для оплати працівнику періоду хвороби обчислюється виходячи із сум, які припадають на місяці розрахункового періоду (абзац третій п. 9 Порядку № 1266).

Важливий нюанс: визначаючи суми, що припадають на місяці розрахункового періоду, орієнтуйтеся на розподіл зарплати за місяцями, який ви робите для обчислення ЄСВ (детальніше див. статтю на с. 19).

Щоб розрахувати середньоденну зарплату в цьому випадку, абзац десятий п. 14 Порядку № 1266 вимагає розділити нараховану зарплату на середньомісячну кількість робочих днів (годин), установлену на підприємстві (у структурному підрозділі) в розрахунковому періоді.

Нескладно помітити між наведеними вище нормами нестикування: у чисельнику в нас буде весь заробіток за розрахунковий період (у загальному випадку — 6 місяців), а у знаменнику — певне усереднене місячне значення. Якщо буквально виконувати цю вимогу, ми отримаємо явно завищений середньоденний дохід. Як же бути? Схоже, фахівці Мінпраці схильні виконувати вимоги цих норм «наполовину»: у прикладі, наведеному в одному зі своїх роз’яснень (лист Мінпраці від 15.08.2007 р. № 500/020/99-07), вони пропонують ділити заробіток за розрахунковий період на загальну кількість робочих днів за графіком роботи підприємства (у періоді вимушеного прогулу), фактично відпрацьованих працівником.

Оплату періоду вимушеного прогулу індексувати не потрібно, оскільки ця сума розрахована виходячи із середнього заробітку (лист Мінпраці від 22.03.2007 р. № 21/10/136-07).

А як визначити базовий місяць для подальшої індексації? На жаль, Порядок № 1078 на це запитання відповіді не дає. Вважати поновленого працівника новоприйнятим і застосовувати відповідні правила не можна, адже в нашому випадку працівника поновлюють на роботі й до того ж визнають незаконним наказ про звільнення.

Підприємству нічого не залишається, як самостійно вирішити питання з базовим місяцем

На наш погляд, тут логічно вчинити за аналогією з індексацією після відпустки «до 3 років» (п. 10³ Порядку № 1078): зберегти ті самі умови нарахування індексації, як і в інших працівників за аналогічною посадою. Якщо в період незаконного звільнення відбулося підвищення зарплати працівників за аналогічною посадою, то місяць підвищення буде базовим і для поновленого працівника (за необхідності слід визначити також фіксовану суму індексації). У разі, коли підвищення окладів відбувається в місяці поновлення, питань із базовим місяцем немає — базовим буде місяць поновлення працівника. Але і тут, упевнені, ви повинні провести порівняльні розрахунки та, за необхідності, визначити фіксовану суму індексації.

	висновки
	Період вимушеного прогулу включається до стажу, який дає працівнику право на щорічну відпустку. Якщо працівник захворів у період вирішення спору про незаконне звільнення, оплачуйте тільки дні хвороби, які припадають на період роботи після винесення рішення судом. Період вимушеного прогулу включається до страхового стажу для оплати періоду тимчасової непрацездатності.