Працівника призвано на військові збори або мобілізовано: заповнюємо звіт з ЄСВ та форму № 1ДФ

Працівника призвано на військові збори або мобілізовано: заповнюємо звіт з ЄСВ та форму № 1ДФ

Вікторія Змієнко, податковий експерт

За час військових зборів і мобілізації за працівником зберігається місце роботи та середній заробіток. Щодо мобілізації ця гарантія зберігається не довше ніж один рік і діє вона тільки з 1 квітня 2014 року* (із дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» від 27.03.2014 р. № 1169-VII). Детально на цьому не зупинятимемося, оскільки ви вже це знаєте. Одразу перейдемо безпосередньо до питання, що нас хвилює: як заповнити звіт з ЄСВ на вашого героя, який пішов захищати Батьківщину.

Стисло нагадаємо вам про порядок справляння ЄСВ. Середній заробіток за період військових зборів і мобілізації входить до фонду додаткової зарплати (п.п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, далі — Інструкція № 5). Тому він уключається до бази для справляння ЄСВ. Внесок нараховуєте й утримуєте з нього за правилами для зарплати.

Із максимальною величиною (17 прожиткових мінімумів для працездатної особи, далі — ПМПО) порівнюєте загальну суму зарплатних нарахувань за поточний місяць, у тому числі й середню зарплату за дні зборів (мобілізації), що нараховувалися в поточному місяці за поточний місяць. Якщо виплату за час зборів нарахували наперед за майбутній місяць, то для нарахування ЄСВ та заповнення таблиці 6 форми № Д4 нарахований середній заробіток потрібно розподілити між місяцями пропорційно дням (годинам), пропущеним унаслідок призову на військові збори.

Такий висновок ми робимо з листа ПФУ від 11.04.2014 р. № 9846/05-10 (див. на с. 15):

Якщо період виходить за межі одного календарного місяця, то «перехідна» сума середньої заробітної плати відображається окремим рядком за наступний календарний місяць, аналогічно відпускним, але без зазначення типу нарахування

У цьому ж листі Пенсійний фонд роз’яснив кілька важливих моментів щодо заповнення звіту за формою № Д4. Розглянемо їх.

1. Трудові відносини протягом військових зборів і мобілізації (з 01.04.2014 р.) із призваними працівниками не перериваються. З урахуванням цього робимо такий висновок.

Призов працівника на військові збори або його мобілізацію не відображаємо в таблиці 5 звіту за формою № Д4

Інша справа, якщо до мобілізації працівника залучили до 01.04.2014 р. У цьому випадку ви повинні були звільнити працівника на підставі п. 3 ст. 36 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. (далі — КЗпП). Тому в таблиці 5 за березень 2014 року ви мали заповнити рядок на звільненого працівника, до графи 13 якого вписати «п. 3 ст. 36 КЗпП»*.

2. ПФУ зазначив, що для відображення середньої зарплати в таблиці 6 спеціального коду типу нарахувань не встановлено. Тобто графу 10 для таких виплат не заповнюєте. І якщо період мобілізації або військових зборів перебуває в межах частково відпрацьованого місяця, середню зарплату, нараховану за цей час, слід відображати в одному рядку сукупно із зарплатою за такий звітний місяць. Покажемо це на прикладі.

Приклад 1. Працівника призвали у зв’язку з мобілізацією з 7 квітня 2014 року без зазначення останнього дня. Оклад працівника становить 4000 грн. Середньоденний заробіток для оплати днів мобілізації дорівнює 200 грн./день.

У цьому випадку за квітень працівнику нараховуємо:

— зарплату за відпрацьований час з 1 по 6 квітня (за 4 робочі дні):

(4000 грн. : 21 роб. дн.) х 4 роб. дн.= 761,91 грн.,

де 21 — кількість робочих днів за нормою тривалості робочого часу у квітні 2014 року;

— середню зарплату для оплати днів мобілізації у квітні (за період з 7 по 30 квітня це 17 робочих днів):

17 роб. дн. х 200 грн. = 3400 грн.

Усього за квітень нараховано зарплату в сумі 4161,91 грн. (761,91 + 3400). Із цієї суми утримали ЄСВ у сумі 149,83 грн.

У таблиці 1 форми № Д4 суму нарахованої зарплати (4161,91 грн.) відобразіть у рядках 1, 1.1, 2, 2.1, 2.1.1, 4, 4.1, 4.1.1. Нарахований зверху ЄСВ (за ставкою для зарплати) покажіть у рядках 3, 3.1, 3.1.1. А от утриманий ЄСВ у сумі 149,83 грн. — у рядках 5, 5.1.

Таблицю 5 у цьому випадку не заповнюєте, а таб­лицю 6 заповніть, як показано на рис. 1 (с. 22).

Рис. 1. Приклад заповнення таблиці 6 — призов за мобілізацією з 7 квітня (приклад 1)

За таким же принципом заповнюєте форму № Д4 для призову на військові збори.

3. ПФУ розповів і про те, що робити, якщо період строку військових зборів (мобілізації) виходить за межі одного календарного місяця. Повторимо, що «перехідну» суму середньої зарплати потрібно відображати окремим рядком за наступний календарний місяць, аналогічно відпускним, але без зазначення типу нарахування.

На наш погляд, ця ситуація можлива для тих, хто нараховує виплати в поточному місяці наперед за наступні місяці. До того ж це роз’яснення застосовне тільки в разі нарахування середньої зарплати за перші півмісяця зборів і не працює для мобілізації. Річ у тім, що збереження зарплати передбачає нарахування середнього заробітку за дні (години), пропущені у зв’язку зі зборами (мобілізацією). Дні (години) ви берете з табеля обліку використання робочого часу. Отже, наперед нараховувати виплати за майбутні місяці не потрібно, навіть якщо в повістці зазначено останній день мобілізації чи зборів.

Якщо ж ви нараховуєте виплати місяць у місяць, то це роз’яснення ПФУ вас узагалі не стосується (ми поділяємо саме цей підхід). Для цього підходу необхідно застосовувати таку послідовність: закінчився місяць —> нарахували за середньою зарплатою невідпрацьований час —> відобразили у формі № Д4 виплату, яка припадає на звітний місяць. Тому за такого підходу ви завжди вноситимете до таблиці 6 лише нарахування, що припадають на звітний місяць, як показано у прикладі 1 і на рис. 1 (с. 22).

Рис. 2. Приклад заповнення таблиці 6 — призов на збори з 22 квітня (приклад 2)

Проілюструємо порядок заповнення «перехідних» сум для тих, хто нараховує виплати наперед у місяці призову працівника на збори.

Приклад 2. Працівника призвали на військові збори з 22 квітня 2014 року без зазначення останнього дня. Фактично на роботу він повернувся 2 червня. Оклад працівника становить 22000 грн. Середньоденний заробіток для оплати днів мобілізації дорівнює 1100 грн./день.

У цьому випадку за квітень працівнику нараховуємо:

1) зарплату за відпрацьований час з 1 по 21 квітня (за 14 робочих днів):

(22000 грн. : 21 роб. дн.) х 14 роб. дн. = 14666,67 грн.,

де 21 — кількість робочих днів за нормою тривалості робочого часу у квітні 2014 року;

2) середню зарплату за перші півмісяця зборів (15 календарних днів): це період з 22 квітня по 6 травня, на який припадають 9 робочих днів, у тому числі:

— 7 робочих днів у квітні:

7 роб. дн. х 1100 грн. = 7700 грн.;

— 2 робочі дні у травні:

2 роб. дн. х 1100 грн. = 2200 грн.

Таким чином, за кредитом субрахунку 661 у квітні нараховуєте 24566,67 грн. (14666,67 + 7700 + 2200).

Але для справляння ЄСВ та для порівняння з 17 ПМПО (20706 грн. = 1218 грн. х 17) слід мати на увазі, що за квітень нараховано зарплату в сумі 22366,67 грн. (14666,67 + 7700). А 2200 грн. — це нарахування за травень.

Тому у квітні ЄСВ утримуєте за ставкою 3,6 % у такому розмірі (Дт 661 — Кт 652):

— з нарахувань квітня утримуєте ЄСВ не з усієї зарплати, що припадає на дні квітня (22366,67 грн.), а тільки в межах 17 ПМПО:

20706 грн. х 3,6 % = 745,42 грн.;

— з нарахувань травня утримуєте ЄСВ з усієї суми середньої зарплати (2200 грн.):

2200 грн. х 3,6 % = 79,20 грн.

Усього утримано у квітні ЄСВ (3,6 %) 824,62 грн. (745,42 + 79,20).

Далі на рис. 2 (див на с. 24) покажемо, як заповнити таблицю 6 за квітень.

Тепер продовжимо приклад і заповнимо таблицю 6 за травень. Ми пам’ятаємо, що до кінця травня працівник пробув на зборах. Тому за весь місяць працівнику зберігаєте середню зарплату. При цьому за 5 і 6 травня ми вже нарахували середню зарплату у квітні (2200 грн.). У травні ж необхідно нарахувати середню зарплату за 17 невідпрацьованих робочих днів: з 7 по 31 травня (Кт 661 у травні):

17 роб. дн. х 1100 грн. = 18700 грн.

При справлянні ЄСВ необхідно підсумувати нарахування, що припадають на травень, у тому числі нараховані в бухобліку у квітні. І тільки потім порівнюємо загальну суму із граничним доходом (17 ПМПО).

Оскільки нарахування, що припадають на дні травня, перевищили 17 ПМПО ([2200 + 18700 = 20900 грн.] > 20706), ЄСВ нараховуєте тільки на граничний дохід. Ураховуючи, що з 2200 грн. ЄСВ уже нараховано, у травні ЄСВ нараховуєте тільки на дохід у розмірі 18506 грн. (20706 - 2200).

Тому утримуєте 3,6 % ЄСВ у сумі 666,22 грн. (18506 х 3,6 %).

Далі на рис. 3 (с. 26) покажемо, як заповнити таблицю 6 за травень.

Рис. 3. Приклад заповнення таблиці 6 за травень (продовження прикладу 2)

4. Ще одна ситуація, яка потребує окремої уваги: якщо військовозобов’язаний був призваний зі щорічної основної або додаткової відпустки. У такій ситуації за погодженням із роботодавцем відпустка продовжується після закінчення зборів або переноситься на інший строк. Якщо відпустка в результаті переходить на наступний місяць, то потрібно сторнувати такі відпускні в таблиці 6 відповідно до загальновстановлених правил формування персоніфікованих даних із застосуванням знака «-» (мінус).

Ця норма буде актуальною знову ж таки тільки для тих, хто нараховує виплати наперед (відпускні), у тому числі за наступні місяці. Таке заповнення таблиці 6 передбачає, що в поточному звіті на працівника заповнюється окремий рядок на відпускні за наступний місяць. Тому, коли настав цей місяць, а раніше відображена відпустка замінюється на збори (мобілізацію), в таблиці 6 потрібно показати вилучення (сторнування) з персоніфікованих даних відпускних. Натомість показуєте середню зарплату за період зборів (мобілізації), що припадає на поточний місяць. Ми не поділяємо такий підхід, але далі покажемо, як вийти з цієї ситуації, якщо ви його застосовуєте.

Приклад 3. Працівника призвали у зв’язку з мобілізацією з 7 квітня 2014 року без зазначення останнього дня. Оклад працівника становить 4000 грн. Середньоденний заробіток для оплати днів мобілізації дорівнює 200 грн./день. Раніше працівнику надана відпустка з 1 по 25 квітня (24 к. дн.), за дні якої в березні нараховано відпускні в сумі 24 к. дн. х 130 грн./день = 3120 грн., де 24 — кількість календарних днів відпустки, 130 — середньоденний заробіток для оплати днів відпустки. ЄСВ утримано в розмірі 112,32 грн. (3120 грн. х 3,6 %).

Тому в таблиці 6 за березень на працівника заповнено окремий рядок із відпускними, що припадають на квітень (у графі 10 зазначено «10», а у графі 11 — квітень 2014 року; графу 15 не заповнено).

У таблиці 6 форми № Д4 за квітень 2014 року потрібно заповнити два рядки:

— перший рядок на середню зарплату за час мобілізації у квітні (17 роб. дн. х 200 = 3400 грн.). Із цієї суми утримали ЄСВ у сумі 122,40 грн.;

— другий рядок на вилучення раніше відображених у звіті за березень відпускних з 7 по 25 квітня (за 18 днів невикористаної відпустки; 20 квітня — Великдень, не враховуємо), які були відображені в таблиці 6 за березень: 18 к. дн. х 130 грн./день = 2340 грн., та ЄСВ із цієї суми (2340 х 3,6 % = 84,24 грн.). У графах 17, 18 і 19 проставляєте знак «-» (мінус).

Далі на рис. 4 (с. 27) покажемо, як заповнити таблицю 6 за квітень.

Рис. 4. Приклад заповнення таблиці 6 — мобілізація в квітні; відкликання з відпуски (приклад 3)

Насамперед кілька слів про порядок оподаткування. Повторимо, що середній заробіток за період військових зборів та мобілізації входить до фонду додаткової зарплати (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5). Тому така виплата обкладається ПДФО за тими ж правилами, що і для зарплати. Це означає, що середній заробіток:

— ураховуєте для визначення права працівника на ПСП;

— при утриманні ПДФО зменшуєте на утриманий ЄСВ і ПСП.

Важливо! При розрахунку суми перехідного середнього заробітку, що підлягає виплаті працівнику до початку зборів (за перші півмісяця зборів), не варто застосовувати ПСП до середньої зарплати за другий місяць. Річ у тім, що ПСП застосовується до загального місячного оподатковуваного доходу, а в момент виплати середнього заробітку ще невідома загальна сума оподатковуваного доходу за наступний місяць. Адже не виключено, що період зборів зміниться і працівник повернеться на підприємство раніше строку… Тому логічно здійснювати розрахунок наприкінці місяця, коли можна точно визначити місячний дохід.

У разі нарахування наперед оплати за середнім заробітком (як ми зазначали вище, це застосовне для нарахування за перші півмісяця зборів) перехідні нарахування відносьте до місяців, на які вони припадають (за робочими днями). Це випливає з положень абзацу третього п.п. 169.4.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Такі дії необхідні для цілей застосування ПСП та визначення розміру ставки ПДФО.

Із заповненням форми № 1ДФ проблем не виникає: суму нарахованого середнього заробітку за час військових зборів та мобілізації відображаєте у формі № 1ДФ у складі заробітної плати з ознакою доходу «101». Потрапляє така виплата до форми № 1ДФ за той звітний квартал, на який припадає місяць (місяці), в яких її нараховано в бухобліку. І якщо здійснюватимуться які-небудь перерахунки, вони вплинуть на нарахування за поточний місяць. При цьому в попередній місяць «залазити» не потрібно. І коригувати раніше подані показники форми № 1ДФ також не доведеться.

Приклад 4. У II кварталі 2014 року працівнику нараховано виплати в сумі 11761,90 грн., у тому числі:

— зарплату за фактично відпрацьовані дні в розмірі 761,90 грн.;

— оплату періоду мобілізації в розмірі 11000,00 грн.
Сума утриманого ПДФО 1700,77

Як заповнити Податковий розрахунок за формою № 1ДФ за ІІ квартал 2014 року, див. на рис. 5.

Рис. 5. Фрагмент Податкового розрахунку за формою № 1ДФ за 2 квартал 2014 року

	висновки
	У формі № Д4 нарахування за час мобілізації та військових зборів відображаєте в рядку із зарплатою за поточний місяць. Виняток: якщо ви нараховуєте виплати за майбутні місяці наперед (у поточному за майбутній). У цьому випадку нарахування за майбутні місяці показуєте окремим рядком. У формі № 1ДФ нарахування за час мобілізації та військових зборів відображаєте у складі заробітної плати з ознакою доходу «101».