Приймаємо, звільняємо, про ПСП не забуваємо!

Приймаємо, звільняємо, про ПСП не забуваємо!

Марія Соломіна, експерт з питань оплати праці

Право на застосування ПСП виникає у працівника в разі дотримання певної умови: сума його заробітної плати за місяць не повинна перевищувати граничного розміру доходу, що дає право на ПСП. Розраховують цю межу відповідно до п.п. 169.4.1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ). У 2014 році її величина дорівнює 1710 грн.

Застосовують пільгу тільки за одним місцем нарахування (виплати) зарплати. Його платник податків вибирає самостійно шляхом подання заяви про самостійне обрання місця застосування ПСП (далі — заява про застосування ПСП).

А тепер про момент, з якого починають застосовувати ПСП. Право на пільгу виникає у працівника із дня подання заяви про застосування ПСП та підтвердних документів (у разі необхідності їх подання) (абзац другий п.п. 169.2.2 ПКУ).

Застосовується ж пільга роботодавцем до нарахованого працівнику місячного доходу у вигляді заробітної плати, якщо його сума не перевищує граничного розміру доходу, що дає право на ПСП (п.п. 169.2.1 ПКУ).

Таким чином, ПСП необхідно застосовувати до загальної суми нарахованої заробітної плати за місяць, у якому було подано заяву про застосування ПСП, незалежно від дати її подання в цьому місяці

Такої ж думки дотримуються і податківці. Так, у роз’ясненні, розміщеному в підкатегорії 103.08.04 БЗ, вони зазначили, що ПСП слід застосовувати до загального місячного доходу того місяця, в якому працівник подав заяву про її застосування, а не з дня написання заяви.

Приклад 1. Працівника прийнято на роботу з 12 травня 2014 року. 19 травня 2014 року він подав заяву про застосування звичайної ПСП (п.п. 169.1.1 ПКУ). Оклад працівника — 1700 грн.

За фактично відпрацьовані у травні 2014 року дні працівнику нараховано зарплату в розмірі:

1700,00 : 19 х 15 = 1342,11 (грн.),

де 19 — кількість робочих днів у травні 2014 року згідно із графіком роботи, установленим на підприємстві;

15 — кількість робочих днів, фактично відпрацьованих працівником у травні 2014 року.

Заробітна плата, нарахована працівнику за травень 2014 року (1342,11 грн.), не перевищує граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП у 2014 році (1710 грн.). Тому до травневої зарплати буде застосована звичайна ПСП у розмірі 609,00 грн. Причому, незважаючи на те що працівник у травні 2014 року відпрацював неповний місяць, ПСП до його зарплати застосовуватиметься в загальній сумі — 609,00 грн.

Обчислимо суму заробітної плати, що підлягає виплаті «на руки» працівнику за травень 2014 року.

Сума ЄСВ, утриманого із заробітної плати за травень 2014 року, становитиме:

1342,11 х 3,6 : 100 = 48,32 (грн.),

де 3,6 % — ставка ЄСВ у частині утримань.

Сума ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету, дорівнює:

(1342,11 - 609,00 - 48,32) х 15 : 100 = 102,72 (грн.),

де 609,00 — розмір звичайної ПСП;

15 % — ставка ПДФО.

Сума заробітної плати, яка підлягає виплаті «на руки» працівнику за травень 2014 року, становитиме:

1342,11 - 48,32 - 102,72 = 1191,07 (грн.).

ПСП надають з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому працівника було звільнено з місця роботи. Це прямо прописано законодавцем у п.п. 169.3.4 ПКУ. Тобто, якщо працівник подавав заяву про застосування ПСП, роботодавець повинен застосувати ПСП у встановленому п. 169.1 ПКУ розмірі до нарахованої суми заробітної плати за фактично відпрацьований час у місяці звільнення, за умови, звісно, що її сума не перевищує граничного розміру, який дає право на ПСП.

І ще один важливий момент. Часто працівники звільняються з попереднього місця роботи і прий­маються на нове в одному звітному місяці. Якщо ви застосували до їх доходів, нарахованих у місяці звільнення, ПСП, то зробіть добру справу, попередьте їх про те, що в цьому місяці в нового роботодавця вони вже не матимуть права на ПСП. Річ у тім, що платник податків має право на отримання ПСП тільки від одного роботодавця. А в такому випадку зазначене право у звітному місяці вони реалізували на вашому підприємстві. При цьому вже починаючи з наступного місяця такі працівники матимуть право на ПСП на новому місці роботи. Звісно ж, тільки у випадку, якщо вони подадуть заяви про застосування ПСП (а в разі необхідності — ще й підтвердні документи) та їх заробітна плата за місяць не перевищить граничного розміру доходу, який дає право на застосування ПСП.

Приклад 2. Працівник підприємства звільняється 16 травня 2014 року за угодою сторін (п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р.).

Відповідно до наказу працівнику при звільненні повинні виплатити:

— зарплату за фактично відпрацьовані дні у травні 2014 року — 2368,42 грн.;

— компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки — 1690,00 грн.

У січні 2011 року він подав заяву про застосування ПСП та документи, що підтверджують право на застосування до його зарплати ПСП. Підстава — п.п. 169.1.2 ПКУ (утримує трьох дітей віком до 18 років). У заяві про застосування ПСП працівник зазначив, що його дружина не користується правом на збільшення граничного розміру доходу кратно кількості дітей.

Граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП до доходу цього працівника, дорівнює у 2014 році 5130,00 грн. (1710,00 грн. х 3, де 3 — кількість дітей віком до 18 років).

Загальна сума доходу, нарахована працівнику за травень 2014 року, дорівнює 4058,42 грн. (2368,42 грн. + 1690,00 грн.). Оскільки вона не перевищує граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП (5130,00 грн.), роботодавець має право при визначенні бази оподаткування зменшити загальний оподатковуваний дохід працівника у вигляді заробітної плати на суму ПСП.

Розрахуємо суму виплат, які отримає працівник «на руки» в день звільнення. Сума ЄСВ, утриманого із заробітної плати за травень 2014 року, становитиме:

4058,42 х 3,6 : 100 = 146,10 (грн.).

Визначимо суму ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету з доходу, нарахованого працівнику в місяці звільнення:

(4058,42 - 1827,00 - 146,10) х 15 : 100 = 312,80 (грн.),

де 1827,00 — розмір ПСП, на яку в 2014 році має право один із батьків (за вибором), який утримує трьох дітей віком до 18 років (609,00 грн. х 3).

У день звільнення працівник отримає «на руки»

4058,42 - 146,10 - 312,80 = 3599,52 (грн.).

На практиці іноді трапляється ситуація, коли працівник звільняється з основного місця роботи (з місця роботи за сумісництвом) і приймається до штату за сумісництвом (на основне місце роботи) до того самого роботодавця. При цьому зміна статусу основний працівник ↔ сумісник відбувається в одному календарному місяці. У цьому випадку цілком резонно виникає запитання: як застосовувати ПСП до доходів працівника, нарахованих за такий місяць? Для відповіді на це запитання звернемося до ст. 169 ПКУ, яка регулює порядок застосування ПСП.

ПСП застосовують до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (див. п.п. 169.2.1 ПКУ). У ситуації, що розглядається нами, заробітна плата за фактично відпрацьований час у місяці звільнення з основного місця роботи (з місця роботи за сумісництвом) та прийняття до штату за сумісництвом (на основне місце роботи) нарахована одним роботодавцем. Отже, із граничним розміром доходу, що дає право на ПСП, необхідно порівнювати загальний сукупний дохід, нарахований такому працівнику в одному місяці як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом одним роботодавцем

Приклад 3. Працівника підприємства звільнено з основного місця роботи 20 травня 2014 року і прийнято на це саме підприємство на попередню посаду за сумісництвом 21 травня 2014 року. У день прийняття (21 травня) працівник подав заяву про застосування ПСП у звичайному розмірі (п.п. 169.1.1 ПКУ).

Заробітна плата, нарахована працівнику при проведенні остаточного розрахунку при звільненні з основного місця роботи за 11 робочих днів, становила — 2894,65 грн.

Заробітна плата, нарахована працівнику-суміснику за фактично відпрацьовані дні травня 2014 року (8 робочих днів), — 715,79 грн.

Оскільки загальний сукупний дохід у вигляді заробітної плати, нарахований працівнику одним роботодавцем за травень 2014 року (2894,65 грн. + + 715,79 грн. = 3610,44 грн.), перевищує граничний розмір заробітної плати, що дає у 2014 році право на застосування ПСП на підставі п.п. 169.1.1 ПКУ (1710 грн.), то до заробітної плати такого працівника за травень 2014 року ПСП застосовувати не можна.

Отже, звільняючи і приймаючи на роботу одного й того ж працівника в одному місяці, будьте пильні.

	висновки
	ПСП у встановленому п. 169.1 ПКУ розмірі застосовують до доходу у вигляді зарплати, нарахованого в місяці прийняття/звільнення, за умови, що: 1) у роботодавця є заява працівника про застосування ПСП та підтвердні документи (за необхідності); 2) дохід працівника у вигляді зарплати в місяці прийняття/звільнення не перевищує граничного розміру, що дає право на ПСП. Із граничним розміром доходу, що дає право на ПСП, необхідно порівнювати загальний місячний дохід у вигляді зарплати, нарахований працівнику одним роботодавцем.