Так, можна.
Однак слід урахувати деякі моменти. Про них поговоримо детальніше.
Вихідним дням присвячено ст. 67 Кодексу законів про працю України від 10.12.71 р. При п’ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні — один вихідний день.
Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні, якщо його не встановлено законодавством, визначається графіком роботи підприємства, погодженим з профспілкою, і, як правило, повинен надаватися підряд із загальним вихідним днем.
Вихідні дні враховуються при визначенні тривалості відпустки разом із робочими днями. При цьому законодавством не встановлено, що щорічна відпустка обов’язково повинна починатися в робочий день. Отже, така відпустка цілком може бути надана з вихідного дня. При цьому такий вихідний день має бути оплачений, як і решта днів відпустки.
Тепер про плюси й мінуси відпустки, яка почалася у вихідний день.
1. Відпустка з вихідного дня «з’їдає» частину днів, коли можна відпочити. Річ у тім, що у вихідні дні ми і так маємо право відпочивати, тому додаткових підстав для відпочинку фактично не потрібно. Більше того, відпустка, яка починається з вихідного дня, закінчується раніше: як ми вже уточнили, на вихідні дні відпустка не подовжується (на відміну від святкових і неробочих).
Приклад. У вересні працівник використав відпустку тривалістю 16 календарних днів.
Якщо така відпустка почалася з 13.09.2014 р. (субота), то на роботу він мав вийти 29.09.2014 р. Відповідно, у вересні працівнику довелося відпрацювати 12 робочих днів.
Якщо ж відпочивати працівник почав з 15.09.2014 р. (понеділок), то повернутися на роботу йому потрібно було 01.10.2014 р. При цьому «де-факто» працівник відпочив всі 18 днів, адже 13 і 14 вересня — вихідні. А от робочих днів у вересні у нього було 10.
Щоправда, в окремих випадках і це буває вигідно. Наприклад, у працівника накопичилося багато днів невикористаної відпустки (якихось двох днів не шкода) або працівнику потрібне офіційне підтвердження, що вже із суботи він у відпустці (для суду чи виїзду за кордон).
2. У разі відпустки з вихідного дня виграємо у грошах. Чим зумовлено «виграш»? По-перше, працівнику будуть оплачені вихідні дні, з яких «стартує» відпустка (у стандартній ситуації вихідні, які передують відпустці, не оплачуються). По-друге, оскільки відпустка закінчиться раніше, то у працівника в поточному місяці буде більше робочих днів, за які він отримає зарплату.
Щоправда, за всі дні відпустки вам заплатять середній заробіток, розрахований, у загальному випадку, за 12 повних календарних місяців, які передують початку відпустки. А це може й не спричинити виграшу у грошах.
Приклад (продовження). Оклад працівника — 4000 грн., середньоденна зарплата для розрахунку відпускних — 128,17 грн. (умовно).
Якщо відпустка почалася з 13.09.2014 р. (субота), то у вересні працівник отримав 4232,54 грн. (2050,72 грн. (відпускні за 16 к. дн.) + 2181,82 грн. (зарплата за 12 роб. дн. вересня)).
У разі якщо початок відпустки припав на 15.09.2014 р., його «получка» становила 3868,90 грн. (2050,72 грн. (відпускні за 16 к. дн.) і 1818,18 грн.(зарплата за 10 роб. дн. вересня)).
Отже, нічого недозволеного в тому, що працівник хоче піти у відпустку з вихідного дня, немає. І роботодавцю нічого за це не загрожує, адже що не заборонено, те дозволено. Відтак, трудове законодавство ви не порушите.
Майте на увазі, що в разі поділу відпустки на частини з вихідного дня може починатися як основна частина відпустки (тривалістю не менше 14 календарних днів), так і будь-яка інша частина (частини) довільної тривалості.
І останнє. Не забувайте, що черговість надання щорічних відпусток установлюється графіком* надання відпусток. При цьому конкретний строк надання щорічної відпустки обов’язково має бути погоджений між працівником та роботодавцем. Працівник не має права йти у щорічну відпустку в період, не погоджений з роботодавцем, оскільки такий вчинок може бути розцінено як порушення трудової дисципліни.
* Нагадаємо, що графік щорічно затверджується роботодавцем за погодженням з профспілкою і повинен враховувати особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку, а також інтереси виробництва. Дотримання затвердженого графіка є обов’язковим як для роботодавця, так і для працівника. Зміни внести можна, але тільки після погодження з усіма заінтересованими сторонами.
