Відомо, що за певних умов сума ПДВ, сплачена покупцем при придбанні товарів (у тому числі й основних засобів), уключається до податкового кредиту та йде у зменшення податкових зобов’язань. Буває так, що за підсумками звітного періоду сума податкових зобов’язань виявляється менше податкового кредиту. У цьому випадку утворюється від’ємне значення ПДВ, яке можна заявити до бюджетного відшкодування.
Порядок отримання бюджетного відшкодування (БВ) встановлено ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — ПКУ). У ній зазначається: від’ємне значення ПДВ, що формується другий період поспіль, може стати бюджетним відшкодуванням. Причому це стосується лише тієї частини від’ємного значення ПДВ, яка збігається із сумою податку, фактично сплаченою одержувачем товарів у попередніх або поточному податкових періодах постачальникам таких товарів. Інакше кажучи, під БВ потрапляє тільки сплачена частина від’ємного значення ПДВ. Що ж до залишку від’ємного значення ПДВ, то він переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (п. 200.4 ПКУ).
Як бачимо, загальні положення ПКУ дозволяють включити «вхідний» ПДВ за придбаними основними засобами до складу БВ, за умови сплати такого ПДВ постачальникам. Тому, придбаваючи деревообробний верстат на умовах передоплати, підприємство має право заявити до відшкодування ПДВ з такого верстата. Для цього йому потрібно здійснити розрахунок бюджетного відшкодування (у додатку Д3) і подати його разом з декларацією з ПДВ.
На жаль, форма додатка Д3 (до рядка 23) «Розрахунок суми бюджетного відшкодування», затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 р. № 678, містить спірне формулювання в ряд. 2.1, яке можна розцінити як додаткову умову для бюджетного відшкодування. Так, згідно з «текстовкою» рядка 2.1 додатка Д3 у ньому відображається сума ПДВ за фактично оплаченими та введеними в експлуатацію основними фондами, які обліковуються як основні засоби. Податківці, схоже, тлумачать цей рядок найфіскальнішим чином, відмовляючи в бюджетному відшкодуванні за тими основними засобами, які не були введені в експлуатацію (відображені в балансі). Подібні висновки випливають з абз. 10 п. 7.2 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від’ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПСУ від 19.06.2012 р. № 522, та консультації, опублікованої в журналі «Вісник Міністерства доходів і зборів України», 2014, № 28, с. 58.
На нашу думку, рядок 2.1 можна заповнювати за введеними в експлуатацію основними засобами, тобто так, як того вимагає його текстова частина. Проте це не дає права податківцям виключати з бюджетного відшкодування передоплачені ОЗ. Адже для платника податків — це його законний (!) податковий кредит, що відповідає всім вимогам ПКУ, але просто неврахований у довідковому рядку 2.1 додатка Д3.
