«Щодо обмеження при виплаті дивідендів та порядку підпису касових документів»

Національний банк України розглянув лист <…> стосовно надання роз’яснень з питань застосування окремих положень постанови Правління Національного банку України від 06.06.2013 р. № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» (далі — Постанова № 210) та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, зі змінами (далі — Положення № 637), та повідомляє таке.

Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), установлені пунктом 1 Постанови № 210 та пунктом 2.3 глави 2 Положення № 637, стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі розрахунків за договорами, пов’язаними з корпоративними правами, наданням чи поверненням позики, виплатою неустойки.

Таким чином,виплата дивідендів готівкою протягом одного дня підприємству (підприємцю) обмежується в розмірі 10000 гривень, а фізичній особі у розмірі 150000 гривень.

Відповідно до пункту 4.8 глави 4 Положення № 637 на підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни виконання обов’язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника. З цим працівником укладається договір про повну матеріальну відповідальність на час виконання ним обов’язків касира.

Підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов’язків можуть покладати відповідно до письмового розпорядження керівника на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність.

Таким чином, на підприємствах, у разі потреби тимчасової заміни касира або відсутності посади касира, виконання його обов’язків може покладатися за письмовим наказом керівника на бухгалтера (у тому числі залученого на договірних засадах) або іншого працівника, з укладанням договору про повну матеріальну відповідальність. При цьому підпис керівника на видаткових касових документах має бути обов’язково.

Крім того, вважаємо, що керівник, за наявності на підприємстві посад головного бухгалтера та касира, не має права одноосібно підписувати касові документи.

Водночас, у разі відсутності на підприємстві інших працівників, керівник має право підписувати касові документи одноосібно, як керівник підприємства.

<…>

коментар редакції

Готівкова мозаїка: дивіденди під 150-тисячним обмеженням і як директору підписатися за касира

У листі Нацбанк порушив два не схожі питання, проте досить важливі та нагальні. Прокоментуємо кожне з них.

Дивіденди «не втекли» від 150-тисячного обмеження. На жаль, і як це не образливо, але головні банкіри не пощадили дивіденди фіз­осіб і постановили до них застосовувати 150-­тисячне обмеження за розрахунками готівкою.

Образливо, тому, що таке тлумачення Нац­банку своєї постанови № 210 («Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 60, с. 5) абсолютно не очевидне. Адже там чорним по білому написано, що обмеження стосується готівкових розрахунків підприємства/підприємця з фізособою за товари, роботи, послуги. Ну і при чому тут дивіденди?..

Недивно, що їх ідею підхопили й головні фіскали — у БЗ (підкатегорія 109.13) висить консультація з таким самим неприємним висновком.

Дивіденди — не перші в опальному списку Нацбанку і фіскалів. Вони вважають, що під 150-тисячне обмеження потрапляють також розрахунки, пов’язані з:

— отриманням/поверненням позик (листи НБУ від 08.11.2013 р. № 11-117/21669 і від 24.01.2014 р. № 11-116/3159 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 10, с. 15, № 12, с. 12; лист ДФСУ від 21.07.2014 р. № 25/6/99-99-22-06-03-15/415 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 66, с. 9);

— корпоративними правами, виплатою неустойки (див. лист НБУ від 24.01.2014 р. № 11-116/3159 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 12, с. 12).

Так, незабаром й не посоромляться «образити» й аванси на відрядження, зарплати (щоправда, останні в таких сумах доступні в нашій країні небагатьом людям).

Загалом, нехорошу тенденцію ми всі зрозуміли. Тому тим, хто не бажає лізти на рожен, краще бути обережними зі спірними виплатами і не доводити протягом одного дня готівкові розрахунки до 150 тис. грн. з однією фізособою. Можна подробити на декілька днів.

Інакше доведеться відбиватися від штрафу, який у цьому випадку загрожує посадовій особі підприємства/підприємцю на підставі ст. 163¹⁵ КУпАП. Розмір штрафу — від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн.), а при повторному притягненні протягом року — від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.).

Директор може підписатися за касира. У наших реаліях підприємства не завжди можуть дозволити собі тримати і касира, і бухгалтера, і головного бухгалтера. Часто функції касира покладаються на бухгалтера, а то й головного бухгалтера. Це законом не забороняється, і про це зазначає Нацбанк у листі, що коментується, з посиланням на п. 4.8 Положення № 637 (причому це не перший лист з цієї теми з аналогічними висновками — див. лист НБУ від 14.02.2012 р. № 11-117/708-1645 // «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 43, с. 16; 2014, № 27, с. 44). Головне у цьому випадку — не забути укласти з працівником, який виконує обов’язки касира, договір про повну матеріальну відповідальність.

Ідемо далі. Припустимо, що на підприємстві залишився один працівник — директор. Як бути в цьому випадку? НБУ цілком резонно вважає, що в такому разі директор може виконувати обов’язки касира. Тут ще раз звернемо увагу, що Нацбанком дозволено директору бути касиром, тільки якщо відсутні інші відповідні працівники — касир, бухгалтер, головбух тощо.

Причому підпис директора в такому разі має проставлятися в усіх необхідних графах. Тобто, наприклад, на витратному ордері свій підпис доведеться проставити в полях «Керівник», «Головний бухгалтер», «Видав касир».

Аналогічної позиції дотримуються й податківці — див. консультацію в підкатегорії 109.15 БЗ.

Проте тут виникає резонне запитання щодо договору про повну матвідповідальність: чи може директор його підписати сам із собою?

Це питання ми вже порушували в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 27, с. 20. Стисло нагадаємо наш висновок.

Дійсно, за загальним правилом, одна й та сама особа не може підписувати договір і за одну, і за другу сторону — див. ч. 3 ст. 238 ЦКУ. Водночас, на нашу думку, у цьому випадку ця заборона не діє. Адже договір про повну матеріальну відповідальність є не цивільно-правовим, а договором про працю (не плутайте з трудовим договором). З цієї причини на нього не поширюються вимоги ЦКУ. Єдина умова, що до нього висувається,— такий договір не може погіршувати становище працівника порівняно із законодавством (ст. 9 КЗпП).

Таким чином, вважаємо, що директор може укласти договір про повну матеріальну відповідальність: з одного боку, від імені адміністрації підприємства, з іншого — від імені працівника.