Спілкування сьогодні побудуємо таким чином.
Спочатку, щоб окреслити наше «коло захвату», зауважимо, що ми в межах цієї статті розумітимемо під неліквідами.
Головним же нашим завданням є аналіз та порівняння податкових результатів різних шляхів позбавлення суб’єктами господарювання від такого «баласту». Для цих цілей розглянемо три, на наш погляд, основні шляхи ліквідації неліквідів: їх продаж, безоплатну передачу та списання.
Сподіваємося, що наша стаття допоможе вам зорієнтуватися і прийняти швидке і правильне рішення щодо своїх конкретних неліквідів.
Важливо! Багатьом СПД слід поспішити «здихатися» своїх неліквідів ще до настання наступного, 2015-го, року. Перш за все це стосується платників ПДВ. Річ у тім, що Законом № 1621* унесено зміни до п. 188.1 ПКУ**, що визначає базу обкладення ПДВ. Суть змін полягає в тому, що з 1 січня база обкладення ПДВ операцій з постачання товарів (і послуг) не може бути нижче ціни їх придбання. А база обкладення операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни).***
* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII.
** Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
*** Під винятки з цього нового «базового» правила потрапили операції з постачання: — товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; — газу для потреб населення.
Отже, позбавлення від неліквідів, починаючи з 2015 року, може вилитися для платників ПДВ у чималу копієчку. Особливо з урахуванням того, що визначення постачання включає й операції з безоплатної передачі товарів (послуг). Тому краще поспішити «ліквідувати» неліквіди. Причому, хоча далі ми говоритимемо в основному про неліквіди, що належать до запасів, поспішити до Нового року слід і з реалізацією особливо неліквідних необоротних активів, які мають чималу балансову (залишкову) вартість.
Можливо, хтось сподівається на те, що за сприятливих розкладів дату набуття чинності змінами до п. 188.1 ПКУ можуть відтермінувати «до кращих часів» або взагалі скасувати? Боїмося, що вони будуть розчаровані, бо доки жодних симптомів скасування/переносу не видно. Тому краще встигнути, по можливості, все зробити до Нового року.
Неліквіди
Для цілей цієї статті під неліквідами далі матимемо на увазі зайві та не потрібні суб’єкту господарювання активи з числа запасів, як таких, що мають дуже низьку або просто низьку ліквідність, так і взагалі неліквідні запаси. Останні, тобто запаси, що повністю втратили ліквідність, зазвичай підлягають списанню, але, у принципі, у деяких випадках вони можуть бути і передані безоплатно, і реалізовані.
Тепер розглянемо різні варіанти позбавлення СПД від таких неліквідів.
Одразу зазначимо, що ці проблеми не сильно стосуються фіз- або юросіб, які працюють на єдиному податку (за винятком тих із них, хто є платником ПДВ). Адже до доходу в них уключаються отримані гроші, а витрати для податкових цілей не враховуються. Тому про ЄП ми далі практично не говоримо.
Отже, для порівняння розглянемо оподаткування трьох зазначених вище варіантів позбавлення платника від неліквідів: продажу, дарування та списання.
Продаж
Продаж неліквідів, мабуть, найпоширеніший (і найнадійніший ☺) спосіб їх позбавитися. Але (оскільки вони — неліквіди) їх продаж зазвичай здійснюється за ціною, значно меншою ціни придбання****.
**** Або менше залишкової вартості — якщо йдеться про продаж неліквідних необоротних активів.
Водночас особливо серйозних наслідків такий збитковий продаж для платників мати не повинен, оскільки для податкового обліку зараз ще в основному має значення саме договірна вартість запасів, що реалізовуються.
Винятків тут не так уже багато — наприклад, можна пригадати операції, що підпадають під трансфертне ціноутворення (ст. 39 ПКУ). До речі, нагадаємо, що під «трансферт» потрапляють будь-які операції з «нерезидентами» з «податковою дислокацією» на території республіки Крим — причому, незалежно від обсягу таких операцій!
Тобто до продажів неліквідів (уключаючи необоротні активи*), що підпадають під «трансферт», за якою б ціною ви їх не реалізовували, для цілей оподаткування застосовуватимуться ціни не нижче звичайних (визначених з урахуванням норм п. 39.3 ПКУ). Ще під звичайні ціни з ПДВ можуть потрапити неліквіди, що долежали до анулювання ПДВшної реєстрації (п. 184.7 ПКУ).
* Заразом нагадаємо, що при продажу ОЗ спеціальна норма — п. 146.14 ПКУ — вимагає дохід від продажу ОЗ визначати на рівні договірної ціни, але не нижче звичайної.
Зазначимо, що незалежно від того, які ціни «гратимуть» для цілей оподаткування операцій з продажу неліквідів (договірні чи звичайні), бажано до продажу таких активів провести їх уцінку, оформлену з урахуванням усіх необхідних формальностей.
Виняток — коли неліквідність і підстави для зниження ціни не настільки очевидні. Тоді є варіант продати і без уцінки — наприклад, вдавшись до рекламної акції/розпродажу — за зниженими (акційними) цінами.
І хоча уцінки (і дооцінки) на податковий облік зазвичай не впливають (див. п. 152.10 ПКУ), проте, дуже рекомендуємо платникам у подібних ситуаціях уцінками не нехтувати
По-перше, оформлення акта уцінки неліквідів допоможе зняти низку запитань і підозр із серії: «чого раптом так дешево?», «це — не господарська діяльність!» тощо. Тобто, уцінивши відповідний мотлох, ви офіційно присвоюєте йому статус «неліквіду», до певної міри знизивши інтерес фіскалів до ваших «очисних» операцій.
По-друге, задасть ціновий орієнтир для тих ситуацій, коли до продажу неліквідів повинні застосовуватися звичайні ціни. Крім того, цим ви можете підстрахуватися і від можливих проблем з ПДФО щодо ваших покупців із числа фізосіб. Тобто позбавите податківців приводу стверджувати, що «фізпокупці» неліквідів отримали дохід у вигляді додаткового блага як величезної знижки порівняно з балансовою вартістю неліквіду (див. п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ).
З урахуванням цих (та інших) аргументів «за» ми все ж таки рекомендуємо проведення попередньої уцінки. Про механізм її проведення читайте у спецвипуску «Податки та бухгалтерський облік», 2012, № 4, с. 78.
Податок на прибуток. Тут підприємство в переважній більшості випадків отримає збитки від реалізації неліквідів, оскільки витрати за такими неліквідами зазвичай значно перевищують доходи, отримані від їх продажу. Причому такий результат буде незалежно від того, проводилася суб’єктом господарювання уцінка неліквідів, чи ні. Оскільки, як ми вже згадували, суми проведеної уцінки жодним чином не впливають на податковий облік.
Зауважимо, що з податку на прибуток, на відміну від ПДВ, доведення доходів від збиткових продажів до «звичайноцінового» рівня законодавці доки не узаконили. Отже, у цій частині з Нового року змін (поки?) не очікується.
ПДВ. До 01.01.2015 р. базою обкладення при таких збиткових постачаннях все одно буде договірна вартість неліквідів, що реалізовуються (згідно з чинною редакцією п. 188.1 ПКУ). Будь-які звинувачення в тому, що такі збиткові операції не є господарською діяльністю, з чого, мовляв, випливає застосування до цих неліквідів норм п. 198.5 ПКУ, ви зможете відкинути без особливих проблем.
Адже визначення терміна «господарська діяльність», наведене законодавцем у п.п. 14.1.36 ПКУ, говорить про отримання платником доходу, а не прибутку
Та й, наскільки нам відомо, таким грубим чином руки платникам уже давно ніхто не викручує…
ПДФО. Якщо мову ведемо про небезпеку «виявлення» фіскалами у фізосіб — покупців неліквідів доходів, що обкладаються ПДФО, у вигляді додаткового блага (як знижок, «що перевищують звичайні», з первісної вартості неліквідів), то тут, як ми вже згадували, краще «оберегтися» шляхом проведення допродажної уцінки неліквідів.
Передача безоплатно (у тому числі в рекламних цілях)
Ще одним способом «сплавити» неліквіди є їх безоплатна передача кому-небудь (або дарування).
Залежно від того, як таку операцію буде оформлено, відповідного вигляду набудуть і її податкові наслідки.
На наш погляд, найцікавішим з податкового боку виглядатиме використання неліквідів шляхом їх безоплатної передачі в рекламних цілях. Але таке здійснити (або зімітувати) у деяких випадках буде непросто. Адже далеко не кожен неліквід «потягне» на якісь рекламні функції. Звичайно, рекламний характер таких роздач слід підтвердити відповідними документами/заходами…
Тепер поглянемо, які будуть податкові наслідки безоплатних передач неліквідів.
Податок на прибуток. Спочатку — про наслідки звичайної безоплатної передачі, не пов’язаної з податковими поблажками або рекламою. На нашу думку, при безоплатній передачі товарів платник податку на прибуток не повинен відображати ані доходи, ані витрати. Доходи не відображаються (точніше, дорівнюють нулю) тому, що з 01.09.2013 р. — дати запровадження трансфертного ціноутворення — не діє вимога про застосування звичайних цін, а витрати — тому що немає зв’язку операції з господарською діяльністю.
Податківці ж обстоюють інший підхід — вони вимагають відображення доходів за звичайними цінами і витрат у сумі собівартості (див., наприклад, їх діючу консультацію в категорії 102.06.02 БЗ).
Детальніше про податковий облік безоплатної передачі читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 91, с. 8.
Якщо ж безоплатна передача неліквідів буде прив’язана до якоїсь преференції, то платник зможе відобразити всю (або певну частину) їх собівартості у витратах, без відображення при цьому доходів.
Наприклад, при підпаданні операцій з передачі неліквідів під випадки (і в певних розмірах), перелічені в п.п. 138.10.6 ПКУ, як-от: безоплатна передача неприбутковим організаціям (у межах 4 % оподатковуваного прибутку минулого року) тощо. Передача неліквідів для потреб АТО (якщо вони потраплять до поки що не затвердженого під цю преференцію кабмінівського переліку) теж дозволить уключити їх вартість до витрат для цілей оподаткування — у складі інших витрат звичайної діяльності (див. новий п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ)*. Причому законодавці дозволили таке включення до витрат «заднім числом» — за операціями передачі, здійсненими з дати початку АТО — тобто з 14.04.2014 р.
* Детальніше про застосування цієї норми читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 80, с. 10. Доповнимо тільки, що безоплатно передане для потреб АТО ФОП-загальносистемниками, схоже, у них не потрапить до витрат ☹. Адже п. 177.4 ПКУ дозволяє їм уключати до витрат тільки витрати операційної діяльності, дозволені розділом ІІІ «Податок на прибуток» ПКУ...
Якщо безоплатну передачу неліквідів ви зможете вписати у межі рекламних заходів, то тоді їх собівартість можна буде включити до податкових витрат «під соусом» витрат на проведення реклами (пп. 140.1.5 і 138.10.3 ПКУ). Цей момент можна підтвердити й позицією податківців, викладеною в консультації в БЗ (категорія 102.07.20).
На нашу думку, додатково доходи і витрати від такої, рекламної, безоплатної передачі активів відображати не потрібно
ПДВ. Безоплатна передача товарів відповідає визначенню постачання, тобто об’єкт обкладення ПДВ є. Але водночас база обкладення (якою згідно з п. 188.1 ПКУ є договірна (контрактна) вартість) дорівнює нулю. Тому і ПЗ з ПДВ від таких операцій, якщо вони будуть проведені до 2015 року, не виникає.
З Нового року, як ми вже згадували, усе може стати набагато гірше, оскільки згідно із Законом № 1621 база обкладення ПДВ для будь-яких операцій постачання (уключаючи й безоплатні передачі) буде вже не нижче ціни придбання товарів (послуг)*.
* Або балансової (залишкової) вартості необоротних активів.
Проте при звичайній безоплатній передачі неліквідів у платника виникнуть проблеми через норму п. 198.5 ПКУ. Річ у тім, що операції зі звичної безоплатної передачі завжди розцінюються як такі, що не є господарською діяльністю, — у зв’язку з відсутністю доходу від такої передачі (визначення терміна «господарська діяльність» див. в п.п. 14.1.36 ПКУ). Тому, коли йдеться про звичайну безоплатну передачу, податківці в консультаціях, розміщених у категоріях 101.07 і 101.19 БЗ, стверджують, що такі постачання вимагають нарахування ПЗ згідно з п.п. «г» зазначеного п. 198.5 ПКУ. Причому база обкладення згідно з п. 189.1 ПКУ маєвизначатися виходячи із ціни придбання неліквідів.
Тому такий шлях позбавлення від неліквідного «баласту» не дуже економічний. А з Нового року (через «подвійне» ПЗ) — взагалі доведе вас до зубожіння.
На жаль, формально під ПДВ — згідно із зазначеною нормою п. 198.5 ПКУ — можуть потрапити й безоплатні передачі для потреб АТО товарів, за якими раніше заявлявся ПК (хоча з боку податківців подібні ПДВшні домагання виглядатимуть по-блюзнірськи), і передачі таких товарів на інші благодійні цілі.
Тому і в благодійних, і у звичайних випадках, можливо, буде вигідніше не передавати неліквіди безоплатно, а реалізовувати їх хоча б за 1 грн.
Краще складається ситуація з безоплатними роздачами в рекламних цілях — оскільки зв’язок таких заходів з господарською діяльністю очевидний.
Тобто, на нашу думку, якщо неліквіди роздаються у межах рекламних та інших акцій, спрямованих на розкручування торгової марки і збільшення збуту, то такі операції не підпадають під дію п. 198.5 ПКУ. Схоже, що й самі податківці вважають, що при безоплатних рекламних роздачах ПЗ не нараховуються (див. їх консультації в категорії 101.02 БЗ)**.
** Щоправда, там вони роблять застереження: «якщо вартість товарів/послуг, придбаних для проведення рекламних заходів (у тому числі для створення та безоплатного розповсюдження товарів/послуг рекламного призначення), уключається до вартості товарів/послуг, які використовуються в оподатковуваних операціях, пов’язаних з отриманням доходів». Тому, про всяк випадок, подбайте про докази такого включення. І навіть якщо в бухобліку такі витрати будуть списані вами на витрати обігу, можна стверджувати, що при формуванні продажної ціни на рекламовані товари ви врахували і вартість безоплатно розповсюджених зразків.
А ось з 01.01.2015 р. у частині рекламних роздач обкладення ПДВ стане просто варварським. Адже база обкладення ПДВ для операцій постачання товарів/послуг уже для всіх випадків, уключаючи й безоплатну роздачу, і «продаж за 1 грн.» повинна буде визначатися не нижче ціни придбання (для постачання необактивів — не нижче балансової вартості)… Отже, поспішайте проводити рекламні роздачі до Нового року, бо потім вони дуже сильно «подорожчають».
ПДФО. Безоплатно отримані фізособою активи є її доходом для цілей обкладення ПДФО. Водночас у деяких випадках тут можна використовувати норму п.п. 165.1.39 ПКУ, що дозволяє не включати до доходу вартість негрошових подарунків, якщо їх вартість не перевищує 50 % однієї мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2014 році — 609 грн.). Тобто бажано заздалегідь уцінити неліквіди, що роздаються безоплатно, щоб «обдаровуваний» отримав їх на суму не більше половини мінзарплати.
Ну і якщо безоплатна (неперсоніфікована) роздача йде в межах рекламної акції, то ПДФО не буде (див. консультацію податківців в категорії 103.23 БЗ).
Списання
«Та списати все й не перейматися!» Таке теж досить часто почуєш від керівництва, що бажає «підчиститися». Але, перш ніж приступати до виконання волі начальства, ретельно зважте і розтлумачте йому податкові та інші наслідки.
«Ліквідацію» неліквідів шляхом їх списання слід належно оформити документально. Причина для списання має бути серйозна (зазвичай для цілей списання необхідно встановити повну втрату неліквідними запасами їх споживчих якостей). Ця причина має фігурувати в розпорядженні/наказі про списання (якщо воно не «приурочене» до інвентаризації) і в акті на списання ТМЦ. Такий акт може бути складено в довільній формі та підписано затвердженою керівником спеціальною уповноваженою комісією. На практиці нерідко запозичують у бюджетників (точніше, беруть за основу) типову форму № 3-2 «Акт списання», затверджену наказом Держказначейства України від 18.12.2000 р. № 130.
Після списання слід відповідно подбати про видалення списаних неліквідів з території СПД. І ці операції в деяких випадках теж можуть мати певні податкові наслідки.
До речі, на практиці також цілком реальні ситуації, коли будуть визначені винні в доведенні списуваних активів до «стану неліквідності» і суб’єкт господарювання спробує стягнути з винних у таких діяннях (або бездіяннях) збиток…
Податок на прибуток. Списання неліквідів до особливих наслідків у частині цього податку не призведе — адже їх вартість ще не встигла дійти до податкових витрат*.
* Виняток становить списання в межах норм природного убутку.
А для списання необоротних активів застосовують спеціальні правила (але це — уже поза межами цієї статті). Про списання (ліквідацію) необактивів читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 94, с. 19.
Можливі певні податкові наслідки (як прибуткові, так і збиткові) від інших операцій, викликаних списанням, — операцій, пов’язаних з позбавленням від списаних активів (їх утилізацією тощо).
З податковими наслідками тих ситуацій, коли будуть визначені винні в доведенні активів до «неліквідності» і суб’єкт господарювання спробує стягнути з них збиток, ви можете визначитися, наприклад, прочитавши статтю в «Податки та бухгалтерський облік», 2013, № 90, с. 18.
ПДВ. Якщо за неліквідами, що «ліквідовуються», раніше заявлявся ПК, то при їх списанні від нарахування ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ нікуди не подітися. Адже в результаті не дотримано обидва «ПК-критерії»: не відбулося використання неліквідів ані в госпдіяльності, ані в операціях, що обкладаються ПДВ. Отже, у частині ПДВ — заробите ПЗ, виходячи з цін придбання неліквідів.
На завершення статті — невелика порівняльна таблиця, що резюмує все зазначене нами вище.
Табл. Податкові наслідки операцій з ліквідації неліквідів до 01.01.2015 р.
Податки | Шлях позбавлення | ||||
Продаж | Безоплатна передача | Списання | |||
звичайна | «рекламна» | ||||
прибуток | Дохід | за продажною ціною | — | — | — |
Витрата | у розмірі собівартості | — | у розмірі собівартості | — | |
ПДВ | ПЗ — від договірної вартості | ПЗ — від ціни придбання* | — | ПЗ — від ціни придбання* | |
ПДФО | Небезпека обкладення суми знижки, що перевищує звичайну** | ПДФО з доходу за звичайною ціною*** | —**** | — | |
ЄП | До доходу — за договірною вартістю | Дохід відсутній | Дохід відсутній | — | |
* Згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ, як використаного не в межах госпдіяльності. |
висновки
-
До продажу неліквідів бажано провести їх уцінку. Реалізацію їх без попередньої уцінки краще проводити, наприклад, у межах рекламної акції.
-
При безоплатній передачі неліквідів найцікавішою з податкового боку виглядатиме така їх передача в рекламних цілях. Та все ж краще не передавати неліквіди безоплатно, а продати їх хоча б за «одну гривню».
-
Списання неліквідів слід належно оформити документально. Ця операція зумовлює нарахування ПДВ, виходячи з ціни придбання неліквідів. Видалення списаних неліквідів у деяких випадках теж може мати деякі податкові наслідки.
-
Поспішайте «сплавити» неліквіди (і списати більше активів на рекламні цілі) до 01.01.2015 р., оскільки з цієї дати база обкладення ПДВ уже стане не нижче за ціну придбання.