Оподатковуємо доходи фізосіб з кримською пропискою

нерезиденти мимоволі

* Читайте про нього в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 80, с. 13.

Новий статус кримчан для ПДФО

Фізичних осіб, які мають податкову адресу (місце проживання) на території вільної економічної зони «Крим» (далі — ВЕЗ «Крим») прирівняли для цілей оподаткування до нерезидентів (див. п. 5.3 Закону № 1636). Порядок оподаткування українських доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь фізосіб-нерезидентів, установлено в п. 170.10 ПКУ. Тепер ним потрібно керуватися в питаннях обкладення ПДФО окремих доходів громадян України, які згідно зі штампом у паспорті зареєстровані на території ВЕЗ «Крим». Про які саме доходи йдеться? Про ті, що були ними отримані не на території ВЕЗ «Крим», а на іншій території України. Для зручності назвемо такі доходи «материковими» доходами.

«Материкові» доходи кримчан обкладаємо ПДФО за загальними правилами і ставками, визначеними для резидентів, але з урахуванням особливостей, установлених окремими нормами розд. IV ПКУ для нерезидентів (п.п. 9 п. 12.3 Закону № 1636). Про ці особливості ми поговоримо нижче. А поки що давайте розглянемо, хто буде податковим агентом кримчанина у разі виплати йому «материкових» доходів (див. рис. 1 на с. 25).

 

Рис. 1. Особа, відповідальна за сплату ПДФО з материкових доходів кримчанина

 

Зверніть увагу: укладаючи договір з кримчанином, обов’язково зазначайте в ньому ставку ПДФО, яка буде застосована до виплачуваних йому «материкових» доходів! Таку вимогу прописано в п. п. 170.10.3 ПКУ. Причому, якщо його доходи оподатковуватимуться за ставками, установленими в п. 167.1 ПКУ, а саме 15 % і 17 %, зазначте в договорі обидві ці ставки. Цим ви себе убезпечите від претензій контролерів (див. лист ДПАУ від 07.02.2011 р. № 2544/6/17-0715 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, № 24, с. 3).

Розібравшись з особливостями сплати ПДФО, поговоримо про те, як обкладати окремі «материкові» доходи кримчан відповідно до положень розд. IV ПКУ. Про оподаткування зарплати працівників з кримською пропискою читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 89, с. 22. Про те, як оподатковувати інші «материкові» доходи, ітиметься далі.

Винагорода за договором про виконання робіт/надання послуг

Суми винагород, нарахованих (виплачених) кримчанину відповідно до умов договору підряду (договору про надання послуг), є для нього оподатковуваним доходом (див. п.п. «є» п.п. 14.1.54, п.п. 164.2.2 ПКУ). ПДФО такі доходи обкладаєте за правилами і ставками, установленими ПКУ для резидентів. Нагадаємо їх.

До бази оподаткування такий дохід включаєте зменшеним на суму ЄСВ, утриманого з нього. ПДФО обкладаєте за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ, а саме: 15 % і 17 %. У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ винагороду за цивільно-правовим договором відображаєте з ознакою доходу «102».

Так-так, ми все правильно написали!

З винагороди кримчанина за договором підряду/договором про надання послуг необхідно справляти ЄСВ

Річ у тім, що платниками ЄСВ є зокрема фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами (п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464). Виняток із цього правила один. І стосується він підприємців, якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців. А це не наш випадок.

На суму винагороди за виконані роботи (надані послуги) нараховуєте ЄСВ за ставкою 34,7 %, утримуєте з неї — за ставкою 2,6 % (абз. п’ятий ч. 5, ч. 8 ст. 8 Закону № 2464).

Інформацію про нараховані суми винагороди за виконані роботи (надані послуги) за ЦПД і сумами ЄСВ, нарахованими (утриманими) з такої винагороди, відображаєте у формі № Д4. Причому, якщо з договору випливає, що кримчанин — громадянин України (є український паспорт), суму доходу відображаєте в графі 6 таблиці 6 звіту за формою № Д4 з кодом «1» — громадянин України. В іншій ситуації — з кодом «0».

Тепер про військовий збір (далі — ВЗ). Платниками цього збору є в тому числі, але не виключно, і фізичні особи — нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні. Із роз’яснень податківців випливає, що винагорода за виконання роботи (надані послуги) за ЦПД уключається до бази обкладення ВЗ (див. лист ДФСУ від 18.09.2014 р. № 3640/6/99-99-17-03-03-15). Як бачите, немає підстав не утримувати ВЗ з винагороди, нарахованої кримчанину за виконані роботи (надані послуги).

Роялті

Якщо ваше підприємство-резидент виплачує кримчанину дохід у вигляді роялті, то суму такого доходу обкладаєте ПДФО на підставі п.п. 164.2.3 ПКУ за правилами, установленими п. 170.3 ПКУ.

З доходу кримчанина у вигляді роялті утримуєте ПДФО за ставками, установленими п. 167.1 ПКУ, а саме: 15 % і 17 %

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ дохід у вигляді роялті відображаєте з ознакою доходу «103».

ЄСВ і ВЗ з доходу нерезидента у вигляді роялті не справляєте.

Дивіденди

Для кримчанина дивіденди, що виплачуються резидентом України, — це оподатковуваний дохід (див. п.п. «а» п.п. 14.1.54 і п.п. 164.2.8 ПКУ).

Дивіденди, прирівняні до заробітної плати, обкладаєте ПДФО за ставками 15 % та 17 % і відображаєте у формі № 1ДФ з ознакою доходу «101» (див. п.п. 170.5.3 ПКУ).

Дивіденди у вигляді акцій (часток, паїв), що не змінюють участь у статутному фонді та нарахування яких збільшує статутний фонд, ПДФО не обкладаєте і відображаєте в Податковому розрахунку з ознакою доходу «142» (п.п. 165.1.18 ПКУ).

Решту дивідендів оподатковуєте за ставкою, передбаченою п. 167.2 ПКУ, — 5 % і відображаєте у формі № 1ДФ з ознакою доходу «109».

ЄСВ дивіденди не обкладають. Що стосується ВЗ, то ним обкладаєте тільки дивіденди, прирівняні до зарплати (див. роз’яснення в категорії 132.02 БЗ).

Дохід від продажу нерухомого майна

Що слід знати, купуючи нерухомість, яка належить кримчанину? Те, що дохід від її продажу, який виплачується вашим підприємством, необхідно обкладати ПДФО відповідно до ст. 172 ПКУ в порядку, установленому для резидентів, але за ставками, визначеними в п. 167.1 ПКУ, тобто 15 % та 17 %* (п. 172.9 ПКУ). Як це працює? Зараз розповімо.

* Зазначимо, що дохід, отриманий від продажу нерухомості резидентом, обкладають ПДФО за ставкою 5 %.

Як і при купівлі нерухомості у резидента, оподаткування доходу кримчанина від продажу української нерухомості залежатиме від двох факторів. Перший із них — вид нерухомості, що продається, другий, — загальна кількість продажів протягом звітного податкового року належних йому об’єктів нерухомості. Для наочності порядок оподаткування нерухомості подамо у вигляді схеми (див. рис. 2).

 

Рис. 2. Особливості оподаткування доходу кримчанина від продажу нерухомості

 

Які об’єкти нерухомості перелічено в п. 172.1 ПКУ? Це жилий будинок, квартира або їх частини, кімнати, садовий (дачний) будинок (уключаючи земельну ділянку, на якій розташовано такі об’єкти, господарчо-побутові споруди і будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельна ділянка, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 ЗКУ.

Черговість продажів установлює безпосередньо фізособа (див. консультацію в підкатегорії 103.21 БЗ). Суму доходу, отриманого платником податків від продажу об’єкта нерухомості, визначаєте виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта (п. 172.3 ПКУ).

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ як оподатковуваний, так і неоподатковуваний дохід кримчанина від продажу нерухомості, відображаєте з ознакою доходу «104».

І на закінчення розділу про нерухомість ще один важливий момент. Стосується він осіб, які продають безпосередньо отримані ними у власність у процесі приватизації земельні ділянки сільськогосподарського призначення, земельні частки (паї) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 ЗКУ залежно від їх призначення. Доходи від продажу таких об’єктів нерухомості не обкладають ПДФО на підставі п.п. 165.1.40 ПКУ і відображають у формі № 1ДФ з ознакою доходу «161» (а не «104»).

ЄСВ з доходу від продажу нерухомого майна не справляють. З роз’яснень податківців випливає, що такі доходи також не потрібно обкладати ВЗ.

Дохід від продажу рухомого майна

Доходи нерезидентів від операцій з продажу об’єктів рухомого майна обкладають ПДФО в порядку, установленому ст. 173 ПКУ для резидентів, але за ставками, визначеними в п. 167.1 ПКУ (п. 173.6 ПКУ).

Інакше кажучи, якщо кримчанин уперше у звітному році продає належний йому легковий автомобіль та/або мотоцикл, та/або мопед, то отриманий ним дохід від продажу не підлягає оподаткуванню (абзац перший п. 173.2 ПКУ). Інформацію про черговість продажів автомобіля кримчанин — продавець має зазначити в договорі купівлі-продажу або окремій заяві.

Якщо протягом звітного податкового року фізична особа продає два і більше легкових автомобілів та/або мотоциклів, та/або мопедів, то оподаткуванню підлягає дохід від другого та подальших продажів (див. роз’яснення фахівця ДФСУ в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 72, с. 38). Так само обкладаєте дохід від продажу іншого об’єкта рухомого майна, ніж перелічені вище.

За якими ставками оподатковувати? За ставками 15 % і 17 %.

Як визначають дохід від продажу? У разі продажу легкового автомобіля, мопеда, мотоцикла — виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче (на вибір платника податку):

— середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу (див. інформацію на офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланням http://new.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice)

або

— оціночної вартості відповідного транспортного засобу, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу інших об’єктів рухомого майна визначають виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче за їх оціночну вартість

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ дохід від продажу рухомого майна (як оподатковуваний ПДФО, так і неоподатковуваний) відображаєте з ознакою доходу «105».

ЄСВ з таких доходів не справляють. З роз’яснень податківців випливає, що такі доходи також не потрібно обкладати ВЗ.

Орендуємо нерухомість кримчанина

Хочете взяти в оренду нерухомість, що знаходиться на території України, яка належить кримчанину? Тоді врахуйте, що здавати її він має право виключно через суб’єкта господарювання — резидента (п.п. 170.1.3 ПКУ). Цих «посередників у здаванні» ПКУ називає уповноваженими особами, а свої представницькі функції вони виконують на підставі письмового договору. Таким договором може бути, зокрема, договір доручення (див. гл. 68 ЦКУ).

Навіщо кримчанину потрібні посередники?

Вони виступатимуть його податковими агентами щодо орендних доходів

Причому зауважте, виступати орендодавцями в договорі оренди можуть власники майна, особи, які мають майнові права (тобто наш кримчанин), а також особи, уповноважені на укладення договору оренди (тобто його представники) (ст. 761 ЦКУ). Проте для цілей реалізації положень п.п. 170.1.3 ПКУ більш прийнятним, на наш погляд, є варіант, коли орендодавцем у договорі оренди виступає представник кримчанина. За такого розвитку подій підприємство-орендар перераховуватиме орендну плату представнику кримчанина. Представник, у свою чергу, будучи податковим агентом кримчанина, нараховуватиме, утримуватиме та сплачуватиме ПДФО до бюджету від імені та за рахунок доходів останнього. Ставки ПДФО — 15 % і 17 %.

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ представник нерезидента — податковий агент повинен відобразити суму доходу кримчанина від здавання нерухомості в оренду з ознакою доходу «106».

ЄСВ з доходу від здавання в оренду нерухомого майна не справляють. З роз’яснень податківців випливає, що такі доходи також не потрібно обкладати ВЗ.

Оренда рухомого майна в нерезидента

Дохід, отриманий фізичною особою-нерезидентом від здавання в оренду рухомого майна, обкладають ПДФО за загальними правилами, установленими для фізичних осіб — резидентів.

Суму орендної плати, нарахованої (виплаченої, наданої) кримчанину згідно з договором оренди, обкладаєте за ставками 15 % і 17 %. У формі № 1ДФ суму доходу від надання в оренду рухомого майна (орендна плата) відображаєте з ознакою доходу «102» як дохід, отриманий відповідно до умов цивільно-правового договору.

Із роз’яснень податківців випливає, що ЄСВ і ВЗ з доходу від здавання в оренду рухомого майна не справляється.

Ми з вами розглянули особливості оподаткування основних «материкових» доходів, які можуть виплачувати кримчанам суб’єкти господарювання. І якщо доходи, які виплачує ваше підприємство, не потрапили до цієї дружної сімейки, — пишіть нам. Ми завжди готові вам допомогти.

висновки

• З 27.09.2014 р. фізичні особи, які мають податкову адресу (місце проживання) на території ВЕЗ «Крим», прирівняні для цілей обкладення ПДФО до нерезидентів.

• Укладаючи з кримчанином договір, що передбачає виплату доходу, зазначте в ньому ставку ПДФО, яка буде застосована до такого доходу.

• «Материкові» доходи кримчан обкладаєте ПДФО за загальними правилами і ставками, визначеними для резидентів, але з урахуванням особливостей, установлених окремими нормами розд. IV ПКУ для нерезидентів.

Документи статті

1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

2. ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

3. ЗКУ — Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III.

4. Закон № 1636 — Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» і про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 р. № 1636-VII.

5. Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страху­вання» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.