Теми статей
Обрати теми

Зимовий драйв (переводимо авто на зимовий сезон)

Дзюба Наталія, податковий експерт
Сніг, мороз і ожеледь можуть застопорити роботу автомобіля. Щоб цього не допустити, потрібно заздалегідь підготувати транспортний засіб до зимового сезону, здійснивши деякі витрати на це «перетворення». Крім того холодні погодні умови можуть вплинути й на витрату палива. Як правильно з початком холодів спорядити автомобіль та запровадити коефіцієнти, що підвищують нормативну витрату ПММ, і розглянемо прямо зараз.

Відкриваємо зимовий сезон

За календарем зимонька-зима до нас завітає з 1 грудня і має залишити нас останнього дня лютого. Але насправді холоди настають задовго до початку відведеної їм календарної дати і майже завжди затягуються як мінімум на місяць.

При експлуатації авто температурний режим і погодні умови — «важливий» фактор, що впливає на безпеку його роботи.

Ураховуючи це, зимовий сезон для авто розпочинається датою досягнення природних умов, за яких протягом 7 діб тримається температура навколишньго природного середовища нижче + 5° C, але не пізніше 31 листопада, і закінчується датою досягнення природних умов, за яких протягом 7 діб тримається температура більше + 5° C, але не пізніше 31 березня (п.п. 11 п. 6 розд. I Правил № 550).

Дата переведення на зимовий режим експлуатації автомобілів визначається з урахуванням офіційних кліматичних прогнозів

Отже, якщо вже на початку листопада підряд протягом 7 діб маємо денну (максимально високу) температуру не більше + 4, і офіційні кліматичні прогнози (зазирнувши на сайт Укргідрометцентру) не передвіщають потепління, то на 8-у добу можна відкривати зимовий сезон. Чекати 31 листопада не варто.

Відкриття зимового сезону для автотранспорту проводиться за розпорядженням керівника підприємства.

Підготовка авто до зими

У цілях безпечної експлуатації транспортних засобів, нормативними актами* визначено «обслуговуючі» автотранспорт операції, які необхідно провести напередодні зимових холодів.

Проведення таких робіт — прямий обов’язок власників транспортних засобів або осіб, які їх експлуатують (ст. 36 Закону про дорожній рух) **

* Перелік таких документів Мінінфраструктури навело у листі від 03.03.2014 р. № 2296/25/10-14.

** Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.93 р. № 3353-XII.

З початком зимового сезону експлуатації автотранспорту підприємство має поклопотатися про свою матеріально-технічну базу, щоб забезпечити (пп. 1,3 п. 2 розд. V Правил № 550):

1) проведення сезонного ТО згідно з експлуатаційною документацією виробника авто. Сам перелік робіт із сезонного технічного обслуговування автомобіля, який загалом не є вичерпним і може доповнюватися, наведено в додатку В до Положення № 102. Під час його проведення, безумовно, доведеться забезпечити (п. 6 додатка 7 до Правил № 550):

— заміну моторних і трансмісійних масел;

— поставити зимові або всесезоні пневматичні шини відповідно до Правил технічної експлуатації коліс та пневматичних шин колісних транспортних засобів категорій L, M, N, O та спеціальних машин, виконаних на їх шасі, затверджених наказом Мінінфраструктури від 26.07.2013 р. № 549;

— поставити морозостійкі гумотехнічні вироби;

— долити електроліт і дистильовану воду в акумулятори відповідно до Правил експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених наказом Мінтрансзв’язку від 02.07.2008 р. № 795;

— заправити холодогенти для систем кондиціонування пасажирських салонів та (або) спеціальних кузовів з терморегулюванням;

2) безпеку режиму експлуатації автотранспорту водієм. Для цього водія слід забезпечити (п. 6 додатка 7 до Правил № 550):

— засобами полегшення пуску двигуна;

— рідинами для протиобмерзних і скло­змивних пристроїв;

— засобами обробки замків від замерзання.

Проведення підготовки до зимового сезону подамо схематично (див. нижче рис. 1).

 

img 1

Рис. 1. Підготовка автомобіля до експлуатації в зимовий сезон

 

Якщо в підприємства є відповідні фахівці та обладнання, воно може провести підготовку автомобіля до зимового сезону самостійно (ст. 22 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. № 2344-III).

Але можна скористатисяя й послугами СТО. Не забудьте тоді проведення таких робіт підкріпити (ст. 25 Закону про автотранспорт, п. 26 Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених наказом Мінтрансу від 11.11.2002 р. № 792): договором; актом передавання-приймання транспортного засобу (його комплектуючих) після надання послуг; нарядом-замовленням; документом, що підтверджує оплату робіт; податковою накладною (якщо СТО — платник ПДВ).

Облік підготовки авто до зими

Незалежно від способу підготовки авто до зимового сезону в бухгалтерському обліку всі витрати, на ці роботи підприємство включає до складу витрат звітного періоду (п. 15 П(С)БО 7). І залежно від функціонального призначення автомобіля відображає за дебетом рахунків 23, 91, 92, 93, 94.

У податковому обліку витрати на підготовку автотранспорту до зими так само слід відносити до витрат, залежно від напряму використання автомобілів.

Витрати на підготовку автотранспорту до зими, що йдуть до складу виробничої собівартості, потраплять до податкових витрат у періоді визнання доходу від реалізації продукції, робіт чи послуг (п. 138.4 ПКУ). В інших випадках такі витрати відображають у періоді їх здійснення (п. 138.5 ПКУ).

Майте на увазі! Температура за бортом впливає не тільки на експлуатаційні характеристики авто, але й на витрату палива. Як коригувати норми витрати в холодний період, і розглянемо далі.

Зимові норми витрати ПММ

При розрахунку нормативної витрати палива з настанням холодів підприємство може застосувати коригуючі коефіцієнти. Вони перелічені п. 3.1 в розд. 3 Норм № 43 і враховуючи всі фактори зимового сезону «працюють» у холодний період року для того, щоб підвищити базові значення норм витрати палива.

Якщо погодні умови дозволяють застосувати декілька коефіцієнтів, то їх зводять воєдино — розраховують сумарний коефіцієнт коригування (п. 3.3 Норм № 43):

KΣ = K1 + K2 + … + Кn.

Одразу попередимо! Застосовувати всі підвищуючі коефіцієнти з першого дня і на весь період зимового сезону одразу для всіх автомобілів не можна. Кожен коефіцієнт застосовуватиметься залежно від фактичної температури повітря довкілля на певний розрахунковий строк/частину маршруту/визначеного авто.

Які коефіцієнти і коли впливають на норми витрати палива в зимовий період див. на рис. 2 на с. 34.

 

img 2

Рис. 2. Коефіцієнти, що впливають на норми витрати палива для автомобілів
у холодну пору року

 

А тепер детальніше розглянемо порядок використання кожного «зимового» коефіцієнта.

К1 — Надбавка при роботі в холодну пору року

Якщо на вулиці температура опустилася до 0° C, то підприємство норму витрати палива може підвищити на коефіцієнт роботи в холодну пору року (п.п. 3.1.1.1 Норм № 43). Його розмір залежить від фактичної температури повітря довкілля, може зростати з приходом морозів до 12 % (див. табл. 1).

Таблиця 1. Базові надбавки під час роботи в холодну пору року

Діапазон температури

К1, %

0° C …-5° C

до 2

-6° C … -10° C

до 4

-11° C … -15° C

до 6

-16° C … -20° C

до 8

-21° C … -25° C

до 10

-26° C і нижче

до 12

 

У разі частої зміни температури і особливо у разі її частих коливань біля нуля з постійним підвищенням до плюсової відмітки головні транспортники рекомендують (див. лист Міністерства транспорту і зв’язку України від 10.11.2009 р. № 5391-01/07/19-09):

— або взагалі не використовувати надбавку за роботу в зимових умовах;

— або переглядати надбавку щодня залежно від температури повітря і збільшення потреби в паливі.

В умовах плюсової температури встановлення коефіцієнта для роботи в холодну пору року є необґрунтованим

На що слід звернути увагу:

1) надбавка застосовується залежно від фактичної середньої (для звітного періоду експлуатації) температури повітря в межах певного діапазону за даними:

— Укргідрометцентру Державної гідрометеорологічної служби;

— інших достовірних офіційних джерел;

— за результатами власних вимірів, задокументованих належним чином.

Зверніть увагу! Якщо підприємство самостійно не проводило власних вимірів і документально їх не фіксувало, то необхідно надіслати запит до підрозділу Держгідрометеослужби про надання даних про температурні показники за відповідний проміжок часу (див. лист Головного контрольно-ревізійного управління України від 11.08.2010 р. № 02-14/1232).

Як роз’яснювалося в листі Міністерства транспорту і зв’язку України від 10.11.2009 р. № 5391-01/07/19-09, може бути застосовано або фіксоване значення надбавки з першого дня встановлення мінусової температури у відповідному діапазоні, або надбавка за рішенням керівництва підприємства може переглядатися щодня залежно від фактичних потреб.

Для всього автопарку підприємства може бути встановлено єдиний звітний період, за умови що різниця між фактичною середньою температурою повітря довкілля, експлуатації техніки, що припадає на якийсь час, за цей період і температурою, що відповідає початку дозволеного використання зворотного значення надбавки, не перевищує 5° C (наприклад, застосуванням мінімально можливих значень надбавки).

Можуть бути встановлені й індивідуальні звітні періоди для кожного авто.

Розрахунковий період експлуатації обирається за рішенням керівництва підприємства

За нестабільних погодних умов із значними коливаннями температури, транспортники рекомендують значення коефіцієнта коригування встановлювати щоденно (див. лист Державної адміністрації автомобільного транспорту України від 10.03.2009 р. № 1022-09/07/19-09).

Для розрахунку може використовуватися значення середньодобової температури, або, за потреби, середньої температури за певну частину доби (ніч, ранок, день, вечір), або їх комбінації (наприклад, середня температура за ранок-день або ранок-день-вечір), що припадає на час експлуа­тації техніки.

Середнє значення може бути встановлене на підставі температур на час початку та кінця руху згідно із записами в подорожніх листах та інших документах.

Можуть виділятися окремі періоди (час) експлуатації та пробіг, що йому відповідає, з установленням на ці періоди (частина маршруту) індивідуальних значень надбавки (наприклад, рух у нічний час у холодну пору року за температури, значно нижче середньодобової);

Керівник своїм наказом (розпорядженням) установлює конкретний порядок обліку кліматичних умов при розрахунках нормативних витрат палива

2) під час здійснення перевезень в інші кліматичні зони, у тому числі за межі України, коригуючий коефіцієнт установлюється з урахуванням температурних умов початкового та кінцевого (а за необхідності і проміжних) пунктів прямування.

За межами України значення температури повіт­ря визначається за результатами належним чином задокументованих:

— власних вимірів;

— даними Укргідрометцентру, центру Держгідро­метеослужби;

— метеорологічних служб інших країн (наприклад про температуру на дорогах Росії можна дізнатися, зазирнувши на сайт Росметеослужби, а на дорогах Казахстану, зазирнувши на сайт Казахстанської метеослужби — www.kazhydromet.kz);

— інших достовірних офіційних джерел. Тобто температурний звіт може вести водій, який здійснює поїздку за таким маршрутом, записуючи температурні показники в подорожньому листі та звіті;

3) у разі самостійних вимірів температури керівництво підприємства призначає відповідальну особу та організовує ведення на постійній основі Журналу.

Для вимірювання має використовуватися термометр з абсолютною погрішністю виміру температури не більше ±1° C. Вимірювання температури здійснюється в місці, захищеному від дії прямих сонячних променів, на висоті близько 2 метрів від землі.

Допускається використання штатного показника температури довкілля (у разі оснащення ним автомобіля) або переносних термометрів (видані водіям) за умови відсутності істотних розбіжностей у результатах вимірювання між різними автомобілями (а так само щодо стаціонарно встановлених термометрів), що експлуатуються підприємством в однакових кліматичних умовах (у межах одного населеного пункту чи району).

Має бути забезпечена відсутність істотної розбіжності між результатами вимірювання та даними Укргідрометцентру або метеорологічних служб інших країн (у разі здійснення перевезень за межі України).

Істотною вважається розбіжність у 5° C або більше за значенням середньої температури повітря для звітного періоду експлуатації, обраного за рішенням керівництва підприємства;

4) розмір такої надбавки залежить від пройдених автомобілем відстаней. Її максимальне значення рекомендується застосовувати в зимових умовах при поїздках на короткі відстані (менше 5 км) у загальному пробігу автомобіля. Якщо середня довжина їздки в загальному пробігу перевищує 10 км, рекомендується застосовувати мінімально можливе значення надбавки на роботу в зимових умовах. Розглянемо таку градацію на прикладі.

Приклад 1. Припустимо, середнє значення температури в зимовий період установлено на рівні мінус 14° C. Максимальне значення надбавки для такої температури становить — 6 %, а мінімальне — 5 % (див. табл. 1 на с. 33). На підприємстві середня довжина їздки автомобілів у загальному пробігу перевищує 10 км. Тому для таких автомобілів коефіцієнт підвищення норм витрати палива під час роботи в холодний час року повинен братися мінімальний — 5 %.

К2 — Надбавка для «старту» і маленьких відстаней

За рішенням керівництва підприємства додатково до надбавки під час роботи в холодний період року, за необхідності може застосовуватися надбавка на пробіг (п.п. 3.1.1.2 Норм № 43):

— перших 2 км;

— на короткі відстані, довжина яких менше 2 км і між Їздками є перерва з вимкненим двигуном тривалістю не менше 1 години.

Базове значення цього коефіцієнта загальне для першого і другого випадку і так само залежить від фактичної середньої температури повітря (див. табл.2).

Таблиця 2. Базові надбавки на пробіг перших 2 км / пробіг на короткі відстані (менше 2 км)

Діапазон температури

К2, %

-0° C …-5° C

до 2

-6° C … -10° C

до 4

-11° C … -15° C

до 6

-16° C … -20° C

до 8

-21° C … -25° C

до 10

-26° C і нижче

до 12

 

На що тут слід звернути увагу:

1) умови експлуатації, що передбачають перед початком руху перерву з вимкненим двигуном тривалістю не менше 1 години, мають бути належним чином задокументовані записами відповідальних осіб у подорожніх листах та інших звітних документах. А порядок застосування цього коефіцієнта — запроваджений наказом (розпорядженням) керівника підприємства;

2) таку надбавку додають до коефіцієнта підвищення за роботу в холодний період року на частину маршруту, а саме — на пробіг перших 2 км, або на весь маршрут, якщо пробіг становить менше 2 км;

3) порядок застосування цього коефіцієнта такий самий, як і в попереднього. Розглянемо приклад.

Приклад 2. Середнє значення температури встановлено на рівні мінус 16° C. Довжина їздки автомобіля становить 35 км, тому значення надбавки для такої температури беремо мінімальне — 7 % (див. табл. 2). Крім того, ураховуючи, що коефіцієнт надбавки для «старту» (на пробіг перших 2 км) застосовується тільки до відстані 2 км, то до всього пробігу його коефіцієнт становитиме: (2 км : 35 км) х 7 % = 0, 399 %.

К3 — Надбавка при заметах та ожеледі

При роботі автотранспорту на дорогах загального користування в період сезонного бездоріжжя, снігових заметів, сильного снігопаду та ожеледиці допускається підвищення норм витрати палива до 35 % (п.п. 3.1.8 Норм № 43).

Сумарний максимальний період застосування такої надбавки — не більше 30 днів на рік

На що тут важливо звернути увагу?

По-перше, цей коригуючий коефіцієнт застосовується тільки на частину маршруту з такими «нехорошими» умовами руху. Це повинно бути відповідним чином задокументовано (записами в подорожніх листах чи інших звітних документах). Тобто застосувати цей коефіцієнт доведеться не в повному обсязі (35 %), а тільки в частині, пропор­ційній довжині важкого маршруту: припустимо весь маршрут 60 км, а на дорозі 5 км був занос/ожеледь), то коефіцієнт становитиме — (5 км. : 60 км) х 35 % = 2, 916 %.

По-друге, заборонено (!) одночасно з цим кое­фіцієнтом застосовувати надбавочні коефіцієнти витрати палива за роботи, що вимагають зниження швидкостей у задовільних умовах (з п.п. 3.1.6 Норм № 43) і за роботи поза дорогами загального користування (з п.п. 3.1.7 Норм № 43).

К4 — Надбавка за обігрів/обдування салону

При обігріві салону автомобіля для підтримки прийнятних (комфортних) умов, а також для забезпечення належної видимості, можна користуватися надбавкою (п.п. 3.1.13 Норм № 43). Надбавка за обігрів/обдування салону так само залежать від фактичної температури повітря (див. табл. 3).

Таблиця 3. Базові надбавки на обігрів салону

Діапазон температури

К4, %

+ 4° C … - 5° C

до 0,5

- 6° C … - 15° C

до 1

- 16° C … - 25° C

до 1,5

- 26° C і нижче

до 2

 

Майте на увазі! Цей коефіцієнт не застосовується в чис­тому (базовому) вигляді. Його ще слід додатково підкоригувати. До базової надбавки за підтримку температури в салоні слід застосувати умовний коефіцієнт використання потужності двигуна (КВП) залежно від його робочого обсягу. Розраховується він за наступною формулою:

КВП = 2000 : Vр

де Vр — робочий об’єм двигуна в куб. см.

Розрахувавши КВП, множимо його на базове значення коефіцієнта підвищення норм витрати палива за обігрів салону (див. табл. 3).

Зверніть увагу! Коригування підвищуючого коефіцієнта на величину КВП застосовують до всіх автомобілів, крім автобусів. Розглянемо приклад.

Приклад 3. Автомобіль Daewoo Lanos з об’ємом циліндрів двигуна 1598 см3 експлуатується в зимовий період. Середня температура — мінус 15° C. Наказом по підприємству встановлено підвищуючий коефіцієнт за обігрів салону — 1 %.

Розрахуємо КВП : 2000 : 1598 = 1,252

Коефіцієнт підвищення у зв’язку з обігрівом салону автомобіля Daewoo Lanos: 1 % х 1,252 = 1,252 %.

Саме таке значення коефіцієнта за обігрів салону слід застосовувати при розрахунку норми витрати ПММ для автомобіля Daewoo Lanos.

К5 — Надбавка на обігрів автономкою/незалежним обігрівачем

Цей коефіцієнт використовується для автомобілів, на яких є автономний/незалежний обігрівач або система «клімат-контроль», але норм витрати палива для таких обігрівачів немає (п.п. 3.1.13 Норм № 43).

У разі обґрунтованого використання автономних (незалежних) систем обігріву можна використовувати такі надбавки (див. табл. 4).

Таблиця 4. Базові надбавки на обігрів салону незалежними системами обігріву (якщо немає окремих норм витрати палива на роботу цих систем)

Діапазон температури

К5, %

+14° C … + 5° C

до 2

+ 4° C … - 5° C

до 4

- 6° C … - 15° C

до 6

- 16° C … - 25° C

до 8

- 26° C і нижче

до 10

 

Цей коефіцієнт так само не застосовується в чис­тому (базовому) вигляді. Його, як і попередній, слід додатково підкоригувати, застосувавши умовний коефіцієнт використання потужності двигуна (КВП) залежно від його робочого обсягу (див. вище).

Приклад 4. Автомобіль Volkswagen Golf з об’ємом циліндрів двигуна 1598 см3 і 5-ступінчастою механічною коробкою передач експлуатується в зимовий час. Середня температура в період експлуатації тримається на рівні +1 ° C. У салоні авто працює система «клімат-контроль». Наказом по підприємству встановлено підвищуючий коефіцієнт за обігрів салону, для автомобілів з незалежним обігрівачем — 3 %.

Розрахуємо КВП : 2000 : 1598 = 1,252

Коефіцієнт підвищення у зв’язку з обігрівом салону автомобіля Volkswagen Golf: 3 % х 1,252 = 3,756 %

Саме такий значення коефіцієнта за обігрів салону слід застосовувати при розрахунку норми витрати ПММ для автомобіля Volkswagen Golf.

Кт — Надбавка при роботі автономки

Цей коефіцієнт використовується для автомобілів з автономним /незалежним обігрівачем, що має базову норму витрати палива з додатка Г до Норм № 43 або тимчасову норму, встановлену підприємством самостійно згідно з п. 2.2 Норм № 43 (п. 1.8 Норм № 43).

Нормативна витрата палива на роботу обігрівача встановлюється у відсотках від базової (тимчасової) норми витрати на 1 годину роботи обігрівача залежно від температури повітря в холодну пору року (див. табл. 5).

Таблиця 5. Відсоток використання потужності автономки/незалежного обігрівача в холодну пору року

Діапазон температури

Кт, %

+14° C … +5° C

до 20

+4° C … -5° C

до 40

-6° C … -15° C

до 60

-16° C … -25° C

до 80

-26° C і нижче

до 100

 

Зверніть увагу! Тривалість роботи автономного обігрівача та обґрунтування відсотка використання його потужності зазначають у подорожніх листах та інших звітних документах.

Витрата палива на роботу обігрівача обліковується в загальній нормативній витраті палива

Приклад 5. На автомобілі Tatra 815 установлено автономний обігрівач Х7А КР-02-24.1. Базова норма витрати палива для цього обігрівача — 0,8 л/год. Згідно зі звітними документами водія за час роботи на цьому автомобілі автономка працювала 16 год. Середня фактична температура повітря склала +1. Нормативна витрата палива при роботі автомобіля (Qн) склала 348 л.

Таблиця 6. Порядок розрахунку норми витрати палива для автомобіля в умовах зимового періоду та роботи автомномки

Етапи розрахунку

Формула для розрахунку

Пояснення

1 етап — визначаємо максимально можливе значення нормативної витрати палива на роботу обігрівача (Qон), л (п. 4.2 Норм № 43)

Qон = Hон х 0,01 х КT х tон

Hон базова норма витрати палива на роботу незалежного обігрівача, л/год. (див. додаток Г до Норм № 43);
КT — відсоток використання потужності обігрівача залежно від фактичної температури повітря в холодну пору року, % (див. п. 1.8 Норм № 43);
tон
 — обґрунтована і належним чином задокументована тривалість роботи обігрівача, год.
Qн —
нормативна витрата палива для автомобіля, л (розрахований за формулою з п. 4.4 Норм № 43).

0,8 л/год. х 0,01 х 40 % х 16 год. = 5,12, л

2 етап — визначаємо загальне значення нормативної витрати палива на роботу автомобіля (Qнзаг),л

Qнзаг = Qн + Qон

348 л + 5,12 л = 353,12 л

 

Розрахунок норми витрати палива

Визначивши , обґрунтувавши необхідні зимові коефіцієнти і підкріпивши їх наказом керівника, можна розпочинати розрахунок нормативної витрати палива.

Нагадаємо ще раз, у разі застосування одночасно декількох підвищуючих коефіцієнтів, доведеться спершу розрахувати сумарний коефіцієнт коригування.

Не забувайте! Якщо деякі коефіцієнти застосовуються до частини маршруту, розрахувати сумарний коефіцієнт можна двома способами:

1 спосіб — обчислити його окремо для кожної ділянки дороги, на якій діяли певні кліматичні, дорожні та інші умови руху;

2 спосіб — розрахувати його при застосуванні коефіцієнтів, що існували на різних відрізках маршруту не в повному обсязі, а тільки в частині пропорційній довжині цього маршруту. А тепер перейдемо до розрахунків і розглянемо приклад.

Приклад 6. На підприємстві для поїздки адміністративного персоналу використовувався автомобіль Chevrolet Aveo SF69Y, об’єм циліндрів двигуна — 1498 см3. Згідно з даними подорожнього листа пробіг авто — 1200 км. Середня фактична температура під час поїздки — мінус 15 ° C. В авто працювала система «клімат-контроль» — окремої норми витрати палива для неї немає. Базова лінійна норма витрати ПММ: 7,2 л/100 км пробігу. На відрізку дороги 100 км був великий снігопад.

Таблиця 7. Порядок розрахунку норми витрати палива для автомобіля в умовах зимового періоду роботи

Етапи розрахунку

Формула для розрахунку

Пояснення

Підвищуючі коефіцієнти:
К1 — надбавка за роботу в холодний час року — 5 %;
К3 — надбавка при заметах, снігопаді та ожеледі (100 км : 1200 км) х 35 % = 2, 916 %
К5 — надбавка за обігрів салону в автомобілі: 5 % х 2000 : 1498 = 6, 676 %.

1 етап — визначаємо сумарний коефіцієнт KΣ,%

KΣ = К1 +К3 +К5

Qн — нормативна витрата палива, л;
Hs —
базова лінійна норма витрати палива, л/100 км;
S —
пробіг автомобіля, км;
K
— сумарний коригуючий коефіцієнт %.

5 % +2,916 % + 6,676 % = 14,592 %

2 етап — визначаємо максимально можливе значення нормативної витрати палива на роботу автомобіля (Qн), л (п. 4.1 Норм № 43)

Qн = 0,01 · Hs · S · (1 + 0,01 · KΣ )

0,01 х 7,2 л/100 км х 1200 км х (1+ 0,01 х 14,592 %) = 99,01 л

 

Облік зимової витрати ПММ

У бухгалтерському обліку вартість використаних ПММ у межах підвищених норм списують у дебет рахунків 15, 20, 23, 28, 91, 92, 93, 94 залежно від мети використання автотранспорту, а суму перевитрати — у дебет субрахунку 947.

У податковому обліку до складу витрат підприємство зможе включити вартість використаних у госпдіяльності ПММ тільки в межах норм, причому в тому числі й визначених з урахуванням підвищуючих коефіцієнтів.

Отже, правильно і раціонально застосувавши «зимові» підвищуючі коефіцієнти, можна підвищити норму витрати ПММ. А це дасть можливість у податковому обліку списати у витрати, більшу суму, витрачену на ПММ. Отже, під час холодів користуйтеся ними із задоволенням!

 

висновки

  • Дата переведення експлуатації автомобілів на зимовий сезон плаваюча і визначається з урахуванням сталої температури і температурних прогнозів.

  • Витрати на проведення сезонного ТО та заміну коліс в обліку уключаються до витрат залежно від напряму використання автотранспорту.

  • Коефіцієнти, що «працюють» у холодний період роки, не можуть бути встановлені одночасно на всі автомобілі підприємства і на весь зимовою період їх експлуатації.

  • Величини коефіцієнтів і строки їх дії встановлює безпосередньо керівник підприємств і затверджує наказом.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі