(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 91
  • № 90
  • № 89
  • № 88
  • № 87
  • № 86
  • № 85
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/18
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2014/№ 92

За послуги — по заслугах, або Приголомшимо безРРОшним

Застосування РРО спричиняє купу різних проблем. Тому СПД всіляко стороняться цього «електронного чудовиська». «Які види послуг можна реалізовувати за готівку без застосування РРО і на яких суб’єктів господарювання поширюється це послаблення?» Останнім часом почастішали такі запитання до редакції. Тому ми вирішили сьогодні надати на них розгорнуті відповіді і дати деякі поради.
розрахунки без РРО

Як ви вже, напевно, здогадалися, шановний читачу, поговоримо сьогодні про норму п. 1 ст. 9 Закону про РРО.

Спочатку ми проаналізуємо її зміст. Після чого спробуємо розібратися з практикою застосування цієї преференції в розрізі різних видів послуг і суб’єктів.

На закінчення розглянемо деякі побічні моменти та викрутаси щодо цієї норми, а також, які фінансові санкції можуть чекати на порушників цього безРРОшного «оазису».

Першоджерело

Отже, згідно з п. 1 ст. 9 Закону про РРО

реєстратори розрахункових операцій і розрахункові книжки не застосовуються:
1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою (за наявності)* у встановленому порядку»

* Застереження щодо наявності печатки, унесене до цієї норми Законом України від 15.04.2014 р. № 1206-VII, вже почало застосовуватися (детальніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 40, с. 16).

Повторимося: ми сьогодні концентруємося тільки на послугах. Тобто «торгівля продукцією власного виробництва» випадає з нашого поля зору. Однак відповіді на запитання, що вважати «продукцією власного виробництва» у цілях звільнення від РРО, ми присвятимо найближчим часом окрему статтю.

Суб’єкти, які підпадають під преференцію. Почнемо з того, що в цій нормі з переліку суб’єктів господарювання, що підпадають під її дію, прямо вилучені підприємства торгівлі та громадського харчування. У зв’язку з цим виникає природне запитання, які саме підприємства не зможуть надавати послуги з розрахунком готівкою без РРО або РК згідно з цією нормою**?

** Хоча їм таку можливість, можливо , відкриють інші норми…

На це запитання податківці надали такий варіант відповіді — див. у категорії 109.01 Бази знань ДФСУ (БЗ). На їх думку, оскільки підприємство (якщо законом не встановлено інше) діє на основі статуту, то на статут тут і слід орієнтуватися. І якщо статутом підприємства визначено основним видом діяльності торгівлю або громадське харчування і проведення діяльності відповідає вимогам постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення» від 15.06.2006 р. № 833, то це підприємство належить до підприємств торгівлі або громадського харчування. При цьому податківці стверджують, що основним вважається вид діяльності юридичної особи, який записаний першим у формі 16 «Реєстраційна картка про включення відомостей про юридичну особу», затвердженій наказом Мін’юсту від 14.10.2011 р. № 3178/5.

Висновок деякою мірою формальний. Адже на практиці слова зі справами часто розходяться, і вид діяльності, який свого часу був у формі 16 зазначений першим, підприємство може вже взагалі не здійснювати (або він може бути далеко не основним).

Проте, ми вважаємо, що суб’єктам краще орієнтуватися на цю думку податківців, і — за необхідності подбати про внесення відповідних змін до статуту і до держреєстру.*

* Крім того, нагадаємо, що «профільних» торгашів та працівників сфери громадського харчування законодавці не зовсім «кинули». На виконання ст. 10 Закону про РРО Кабмін постановою від 23.08.2000 р. № 1336 видав перелік окремих форм і умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО, РК і КОРО. Тому у разі дотримання відповідних грошових обсягів, форм та умов діяльності торгаші та працівники сфери громадського харчування можуть працювати без РРО (РК і КОРО).

Якщо ж торгівля/громадське харчування не є основним («першим») видом діяльності, то СПД цілком може користуватися нормою п. 1 ст. 9 Закону про РРО, надаючи послуги або реалізовуючи продукцію власного виробництва. Проте при здійсненні інших торговельних операцій готівкові розрахунки — тільки через РРО. Цей висновок підтверджено й податківцями (див. консультацію в категорії 109.03 БЗ).

Тепер — про фізосіб. Зверніть увагу, що в переліку суб’єктів, що підпадають під цю преференцію, перелічені тільки підприємства, установи та організації.

Тобто за формальною ознакою під цю норму не підпадають фізичні особи — підприємці (ФОП)

На цьому факті, до речі, наполягають податківці (див. їх консультацію в категорії 109.02 БЗ).

Щоправда, ФОП-єдинникам цей «проліт» згідно з п. 1 ст. 9 Закону про РРО — абсолютно «до стелі». Для них набагато більші вигоди обіцяє п. 6 цієї статті, який узагалі звільняє ФОП-єдинників від застосування РРО і РК при готівкових розрахунках. Причому звільнення стосується як реалізації товарів (будь-яких, а не тільки власного виробництва), так і послуг. І воно не містить жодних вимог до документа — замінника фіскального чеку або РК.

Що ж до ФОП-загальносистемників, то вони теж можуть «ухилитися» від РРО, якщо підпадуть під дію кабмінівського переліку (див. нижче виноску*).

* Крім того, нагадаємо, що «профільних» торгашів та працівників сфери громадського харчування законодавці не зовсім «кинули». На виконання ст. 10 Закону про РРО Кабмін постановою від 23.08.2000 р. № 1336 видав перелік окремих форм і умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО, РК і КОРО. Тому у разі дотримання відповідних грошових обсягів, форм та умов діяльності торгаші та працівники сфери громадського харчування можуть працювати без РРО (РК і КОРО).

Послуги — не лише свої. Поглянувши на те, як сформульована норма п. 1 ст. 9 Закону про РРО, можемо зробити висновок, що фраза про «власне виробництво» стосується тільки продукції і не стосується послуг.

Тому під цю преференцію, крім юросіб, які безпосередньо надають послуги, підпадають також юрособи-посередники, які перепродають чужі послуги (неважливо — від свого чи від чужого імені). Або навіть — просто посередники, які беруть участь у розрахунках. Цей наш висновок підтверджує низка консультацій головних податківців. У декількох консультаціях у категорії 109.03 БЗ, присвячених реалізації туристичних послуг, автори дозволяють не застосовувати РРО і РК не тільки туроператорам, а й турагентам (у принципі, не тільки другі, а й перші часто виступають посередниками — перепродавцями певних «чужих» послуг). Крім того, є також консультація в категорії 109.02 БЗ, що підтверджує право не застосовувати РРО і посередникам у розрахунках за комунальні послуги.

Розрахунки повинні здійснюватися безпосередньо в касі. Власне, цей момент буквально випливає з тексту самої норми, але фіскали регулярно акцентують на ньому увагу юросіб, які претендують на цю преференцію (див., наприклад, консультації податківців у категоріях 109.02 і 109.03 БЗ). Вони наполягають на тому, що при розрахункових операціях за готівкові кошти за межами каси підприємства суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО.

Оформлювальна сторона. Як випливає з обговорюваної нами норми, прийняття готівки оформляється касовими ордерами і видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою (за наявності) в установленому порядку. Ідеться про прибуткові касові ордери (ПКО) за формою № КО-1 і відривну квитанцію до цього ордера, яка повинна видаватися платнику готівки. Порядок оформлення цих документів установлено Положенням № 637.

Отже, оформляйте/заповнюйте ПКО «як належить» і підписує його нехай той, «кому належить».

Роботи = послуги?

Чи може користуватися цим послабленням юрособа, яка отримує до каси готівку не за послуги, а за виконані роботи?

На нашу думку, законодавець не замислював «дискримінувати» у цій нормі роботи

Просто висловився, як завжди, не дуже… До того ж «вододіл» між послугами і роботами часто доволі «розмитий» ☺. Наприклад, житлово-комунальні послуги вбирають у себе достатню кількість «робіт», таких як: прибирання внутрішньобудинкових приміщень і прибудинкових територій, поточний і капітальний ремонт приміщень, будинків, споруд тощо*. При цьому податківці у своїх консультаціях неодноразово підтверджували можливість приймання готівки за такі послуги-роботи безпосередньо до каси підприємств, тобто без застосування РРО і РК.

* Див. ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. № 1875-IV.

Якщо звернутися, наприклад, до переліку побутових послуг, наведеному у п. 291.7 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі  — ПКУ), то ми теж відшукаємо там низку явних «робіт». У ПДВшному розд. V ПКУ взагалі «змішались в купу коні, люди»: там термін «послуги» вбирає в себе й всі види робіт…

Для цілей віднесення тих чи інших видів діяльності до послуг, у тому числі при застосуванні досліджуваної нами норми Закону про РРО, податківці зазвичай використовують Держкласифікатор ДК 016:2010. Цей документ також чимало робіт відносить до послуг. А оскільки законодавці часто не бачать особливої різниці між цими термінами і не відділяють роботи від послуг, то й ми не бачимо підстав (крім суто буквоїдських) для дискримінації «робіт» щодо застосування до них норми п. 1 ст. 9 Закону про РРО.

Узагальнимо зазначене щодо безРРОшних послуг на схемі (див. рис. 1 на с. 13).

 

Рис. 1. Суб’єкти та умови для незастосування рро при оплаті послуг готівкою

Види послуг

Тепер поговоримо про деякі види послуг у призмі цього звільнення від РРО і РК.

Комунальні. Податківці дозволяють оплачувати комунальні послуги на підставі та за дотримання умов п. 1 ст. 9 Закону про РРО. Причому, як ми вже згадали, вони дозволяють користуватися цією преференцією не тільки юрособам, які безпосередньо такі послуги надають споживачам, а й посередникам у розрахунках за такі послуги. Про це можна прочитати в консультації в категорії 109.02 БЗ. До речі, ця консультація може стати в нагоді, у тому числі, орендодавцям, які, крім орендної плати, приймають від орендарів до каси окремим платежем також і готівку у вигляді компенсації за спожиті комунальні послуги (детально про оренду див. нижче).

Турпослуги. Ми вже зазначали, що податківці дозволяють приймати готівку до каси як туроператорам**, так і турагентам (див. «Вісник податкової служби України», 2011, № 48, с. 22). Турпродукт, що реалізовується цими суб’єктами, трактується податківцями як комплекс послуг. Що, відповідно, відкриває їм шлях до застосування п. 1 ст. 9 Закону про РРО.

** Див. із цього приводу лист ДПАУ від 04.10.2005 р. № 19709/7/15-1117.

Продаж «нетур-путівок». На нашу думку, «нетур-путівки» теж не варто прирівнювати до товарів. Тобто тут має йтися про продаж документа, що дає право на отримання послуг. Або ще можна по-простому говорити, що цей документ також підтверджує оплату (точніше, передоплату) за певний(і) вид(и) послуг. І тут цілком доречна аналогія з підходом до турпутівок.

Тому логічно продаж за готівку таких «папірців» теж здійснювати без РРО. Що фіскали (до їх честі) для певних ситуацій і дозволили. Наприклад, за путівки Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (див. консультацію в категорії 109.03 БЗ).

Фінпослуги. Ломбарди. Фінансові послуги теж підпадають під норму, що нами розглядається, і розраховуватися за них можна без РРО. Звичайно, за дотримання зазначених касових формальностей (див. консультацію в категорії 109.03 БЗ). Податківці визнали таке право і за ломбардами (юрособами), але з розумним застереженням — у разі надання ломбардом виключно фінансових послуг, зокрема, надання грошей у позику.

У разі ж продажу ломбардами товарів (у тому числі заставних) при здійсненні розрахунків готівкою вони зобов’язані застосовувати РРО (див. «Вісник податкової служби України», 2006, № 34, с. 52; 2012, № 41, с. 52).

Посередницькі послуги. Підприємства, які надають посередницькі послуги за готівку, теж мають право приймати готівку прямо до каси без застосування РРО.

Водночас тут є нюанс.

Якщо йдеться про посередницькі послуги з торгівлі чужими товарами, то тут посередник може не використовувати РРО, приймаючи готівку тільки за свої послуги

А ось оплату готівкою товарів посередник може приймати тільки через РРО (див. консультацію в категорії 109.02 БЗ). Водночас, якщо посередник перепродає чиїсь чужі послуги, він може приймати за них готівку (як і за свої, посередницькі, послуги) без РРО. На це ми вже звертали вашу увагу вище.

Послуги охорони здоров’я. Готівкові оплати за такі послуги теж можна приймати до каси — без застосування РРО. Тут також головним моментом є той, щоб споживачу надавалися саме медпослуги (а не товари — медпрепарати або медвироби) і надавалися вони підприємством або через нього.

Податківці неодноразово це підтверджували у своїх консультаціях (див. наприклад, щодо послуг з лікування та діагностики — п.п. 2.2.46 листа № 14083, щодо стоматологічних послуг — «Вісник податкової служби України», 2008, № 17, с. 56).

Транспортні та експедиторські послуги. Супутні послуги. На думку фіскалів, розрахунки за надані автотранспортні послуги підприємством, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, можуть проводитися в касі підприємства в установленому порядку («Вісник податкової служби України», 2009, № 30, с. 39). Аналогічно — і за експедиторськими послугами, що надаються юрособами.

За послуги, супутні продажу продукції, товарів, також можна проводити розрахунки в касі. Такі види послуг — це зазвичай послуги зі встановлення, налаштування, доведення (тощо) продукту, що реалізовується підприємством. Причому якщо продукція власного виробництва, то через касу можна проводити всі суми готівки (як на оплату продукції, так і супутніх послуг), якщо ні, то тільки оплату послуг.

Оренда й інші «непослуги». Як відомо, цивільне законодавство дає певні підстави взагалі не відносити оренду до послуг. Водночас для податкових цілей оренда (принаймні, оперативна) вважається послугою. Така ось «подвійність» оренди вплинула й на зміну підходу податківців до аргументації «безРРОшної» оплати готівкою за всяку там оренду.

Спочатку податківці, спираючись на старий Держкласифікатор продукції та послуг ДК 016-97*, робили висновок, що готівкові розрахунки за оренду підпадають під п. 1 ст. 9 Закону про РРО. Цей підхід було викладено в оглядовому листі № 14083, і до недавнього часу консультація з таким же «змістом» красувалася для загального огляду в БЗ.

* А він здавання під найм (в оренду) приміщень відносив до сфери послуг (група 68.2 класу 68.20)

Але на момент написання цього матеріалу її вже «раптово не стало».

І тепер, судячи з усього, для РРО-цілей податківці перестали вважати оренду послугою (категорія 109.02 БЗ), відносячи її до позареалізаційних операцій

Вони підтверджують, що всі готівкові позареалізаційні надходження (тобто надходження, безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг та іншою реалізацією) не вимагають проведення їх через РРО.

При цьому фіскали орієнтуються на перелік позареалізаційних надходжень, що наведений у п. 1.2 Положення № 637. Ось цей перелік: погашення дебіторської заборгованості**, заборгованості за позиками, безоплатно отримані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (відсотки) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження.

** Але, судячи з усього, крім дебіторських заборгованостей за реалізовану продукцію (товари, роботи, послуги) тощо. Водночас сюди цілком може підійти й повернення готівкою передоплати за договором, що не відбувся, яке податківці вимагають проводити через РРО.

На наш погляд, цей підхід є більш коректним, оскільки він спирається на документ, який, як і Закон про РРО, працює у сфері готівкового обігу. До того ж цей підхід і менш фіскальний. Адже, виходячи з такої позиції, тепер без РРО зможуть приймати готівкові платежі за оренду, у тому числі, й підприємства торгівлі та громадського харчування, яким раніше фіскали це забороняли (і в оглядовому листі № 14083, і в БЗ). Крім того, тепер плату за оренду (та інші позареалізаційні надходження), прикриваючись таким підходом фіскалів, можуть приймати без РРО також і ФОП-загальносистемники.

Водночас, зазначимо, що податківці в подібних запитаннях поводяться дуже «легковажно». Тому невідомо, яка в них із цього приводу думка буде завтра. А раптом ця чинна консультації в БЗ так само тихо «зіграє у… смітник», як і її «папєрєднікі»? Адже штрафи «на кону» чималі…☹

Маленькі поради

Шкода, але приписи п. 1 ст. 9 Закону про РРО не поширюються на випадки продажу товарів (інших ТМЦ) не власного виробництва.

Як же це обмеження обійти? Правильно — через послуги. Нещодавно (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 69, с. 19) ми розповідали, як ФОП — єдинникам групи 2 обертати послуги на товари. З тією метою, щоб не порушувати умови ПКУ щодо перебування у групі 2.

У нашій же ситуації — щоб не застосовувати РРО при продажу «чужих» товарів — завдання стоятиме діаметрально протилежне: як перетворити товар, що реалізовується, на послуги? У зв’язку з чим зауважимо, що деякі послуги можуть мати у своїй витратній складовій куповані ТМЦ (або просто надання послуг може супроводжуватися передачею замовнику таких ТМЦ, як ЗІПу, ремкомплекту тощо). Наприклад, ритуальні послуги* можуть уключати, у тому числі, надання предметів ритуальної приналежності ☹.

* Те, що готівкові розрахунки за ритуальні послуги «відповідні» юрособи можуть проводити без РРО, податківці прямо зазначали в листі ДПАУ від 22.06.2006 р. № 6893/6/15-0416.

Тому в еяких випадках можна просто піти шляхом паперового переоформлення договірних відносин таким чином, щоб продаж товарів став наданням послуг

Скажімо, продаж будь-якої запчастини може перетворитися на послуги з ремонту/техобслуговування виробу, для якого отримується запчастина. Продаж дерев/кущів/квітів може бути послугами з озеленення. Продаж меблів, наприклад, може стати складовою частиною певних дизайнерсько-оформлювальних послуг тощо... (див. рис. 2 на с. 16).

 

Рис. 2. «Перекваліфікація» товарів у послуги

 

Крім того, є варіант у такій ситуації обходити РРО, замінивши договір купівлі-продажу на договір комісії (або доручення) «на купівлю». Адже в такому разі продавець, перекваліфікувавшись у посередника (комісіонера, повіреного), придбаватиме для замовника (комітента, довірителя) товари, а не продаватиме йому їх. Тобто він надаватиме замовнику тільки посередницькі послуги. Адже куплений за таким договором товар буде одразу, оминувши посередника, переходити у власність замовника (комітента, довірителя). Можливо, комусь такий варіант маскування торгівлі чужими товарами здасться небезпечним, проте інкримінувати «посереднику» діяльність у сфері торгівлі або громадського харчування за такого оформлення відносин буде вже не просто

Санкції

Штрафи до юросіб. Згідно з п. 7 ст. 17 Закону про РРО в разі порушення встановленого в п. 1 ст. 9 порядку проведення розрахунків через каси до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція в розмірі 10 НМДГ (170 грн.).

Тут ще можливий штраф за ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. № 436/95 — у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми**.

** У разі неоприбутковування, неповного та несвоєчасного оприбутковування в касах готівки (невідображення готівки в повній сумі її фактичних надходжень до касової книги на підставі ПКО).

Адмінштрафи. До посадових осіб — за порушення проведення готівкових розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг(!) може бути застосовано адмінштраф, передбачений ст. 1551 КУпАП. Розмір його — від 5 до 10 НМДГ.

Але це штраф не настільки серйозний, як згідно зі ст. 16315 КУпАП. Відповідно до цієї статті посадові особи, винні в порушенні порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), можуть отримати адмінштраф від 100 до 200 НМДГ (1700 — 3400 грн.). Причому адмінпротоколи на цей штраф і на попередній (за ст. 1551 КУпАП) складаються фіскалами. І якщо за другим адмінштрафом (який у 20 разів більше) рішення приймає начальник податкового органу (або його зам), то за першим — суддя районного суду. Тому, здогадайтеся з трьох разів ☺: який із цих адмінштрафів фіскали застосують до вас, інкримінуючи порушення п. 1 ст. 9 Закону про РРО?..

Тішить тільки, що обидва ціці адмінштрафи за одне порушення точно не зазастосують…

«Патентний» фінал

Насамкінець — невелике «нагадування» для тих, кому можна за готівку без РРО.

Нелюбителям РРО, які діють у межах п. 1 ст9 Закону про РРО (або інших звільнень від РРО), при «грі» у таку преференцію не варто забувати також і про збір за здійснення деяких видів підприємницької діяльності. Або, по-простому, — про плату за патент.

І право на незастосування РРО (згідно із зазначеною нормою або будь-якою іншою) не означає гарантію того, що така особа не повинна придбавати патент для своїх «готівково-господарських» операцій.

Наприклад, деякі операції цілком можуть не потрап­ляти «під РРО», потрапляючи при цьому «під патент». Ось низка побутових послуг підпадають «під патент», , але при цьому юрособи можуть приймати готівку за такі послуги до каси — не використовуючи РРО.

А ось вам один «непослужний», але знайомий багатьом читачам приклад. Раніше податківці дозволяли без РРО продавати за готівку ОЗ та неліквіди, але вимагали придбавати при цьому патент. Щоправда, віднедавна податківці вже не дозволяють (див. їх консультацію в категорії 109.03 БЗ) реалізовувати такі активи без РРО.

Тому не забувайте цей «патентний» момент, а то, користуючись РРОшною преференцією і захистившись від РРО-штрафів, можете розслабитися і втрапити під штрафи «патентні» …

висновки

  • Під норму п. 1 ст. 9 Закону про РРО, крім юрособ, які безпосередньо надають послуги, підпадають також юрособи-посередники, які перепродають чужі послуги, і навіть посередники, які беруть участь у розрахунках. Крім того, під цю норму мають підпадати не тільки послуги, а й роботи.

  • Готівкові розрахунки, що проводяться за межами каси, можуть здійснюватися тільки через РРО.

  • Підприємства, які надають посередницькі послуги, теж мають право приймати готівку за такі послуги прямо до каси без застосування РРО. Але якщо посередник надає послуги з продажу чужих товарів, то готівкову оплату за товари він може прийняти тільки через РРО.

  • Для «готівкових» цілей податківці орендну плату вважають не оплатою послуг, а позареалізаційним доходом, який узагалі не потрібно проводити через РРО.

  • Можна спробувати «піти від РРО», продаючи товари «у складі» послуг, або застосовуючи договір комісії «на купівлю».

Документи статті

  1. ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

  2. Закон про РРО  Закон «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.

  3. Положення № 637 — Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затверджене Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

  4. Лист № 14083 — оглядовий лист ДПАУ від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572.

  5. Держкласифікатор ДК 016:2010 — Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 р. № 457.
надання послуг, РРО додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті