Якщо йдеться безпосередньо про виписування векселя, тоді не можна. З кількох причин. Перша — відповідно до договору позики у разі, якщо були отримані гроші, то і повертати теж потрібно гроші у тій самій кількості (ст. 1046 ЦКУ).
Натомість вексель — це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю) (ч. 1 ст. 14 Закону про цінні папери). Простіше кажучи, вексель означає відстрочення фактичної сплати грошових коштів.
Далі, і це не менш важливо: видавати векселі (як переказні, так і прості) можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги (ст. 4 Закону про обіг векселів). Інакше кажучи, сама природа векселів виключає можливість застосовувати їх у «зв’язці» з договорами позики.
Отже, слід розуміти, що вексель застосовується для оформлення заборгованості за товари (роботи, послуги), у разі якщо така заборгованість не може бути у встановлені строки погашена грошовими коштами. У випадку ж із договором позики власне факт укладання договору означає оформлення заборгованості, і «переоформити» її на вексель у рамках договору позики неможливо.
Усі ці обставини говорять про те, що позика і виписування векселя є поняттями несумісними. А якщо позичальник має вексель, придбаний у інших осіб або отриманий від них в рахунок оплати товарів (робіт, послуг)? Прямо використати його для погашення позики ми б не рекомендували. Але якщо позикодавець погодиться купити вексель, можна буде згодом здійснити взаємозалік грошових заборгованостей. Тобто зарахувати заборгованість позичальника з повернення позики і заборгованість позикодавця з придбання векселя.
