Відмінна риса цієї підстави припинення трудового договору від інших, передбачених КЗпП, випливає із самого її формулювання. Трудовий договір може бути припинено в будь-який час після досягнення згоди щодо цього між працівником та роботодавцем. Причому згода має бути досягнута щодо звільнення саме на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП (див. абзац другий п. 8 постанови № 9).
Ініціатором припинення трудового договору за угодою сторін може виступати як працівник підприємства, так і його роботодавець
Угода сторін може бути підставою для припинення як строкових трудових договорів, так і трудових договорів, укладених на певний строк. Водночас на практиці необхідність у припиненні трудового договору на підставі п. 1 ч. 1ст. 36 КЗпП виникає, як правило, у сторін строкового трудового договору для дострокового його припинення. Річ у тім, що з ініціативи працівника строковий трудовий договір може бути припинено достроково тільки за наявності поважних причин, передбачених ст. 39 і ч. 1 ст. 38 КЗпП. З ініціативи власника підприємства дострокове припинення строкового трудового договору також потребує наявності підстав, передбачених КЗпП. Якщо ж жодна зі сторін договору не має достатньо вагомих підстав для дострокового припинення строкового трудового договору, то в цьому випадку вони можуть домовитися про його припинення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП.
Дату припинення трудового договору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП визначають сторони трудового договору за взаємною домовленістю. При цьому для звільнення за угодою сторін характерна відсутність взаємних претензій та обов’язків сторін.
Ще одна особливість припинення трудового договору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП стосується можливості відкликання заяви про звільнення за угодою сторін. Будь-яка зі сторін до настання обумовленої дати розірвання трудового договору може відкликати свою згоду, якщо спеціальне застереження про неможливість зробити це не було включене до тексту угоди. Проте анулювання буде дійсним тільки в тому випадку, якщо друга сторона дасть згоду на це (ухвала ВСУ від 25.02.2004 р.). Тому відкликати свою заяву, зроблену в межах звільнення з обопільної згоди, працівник не може (на відміну від звільнення за власним бажанням). Проте, на наш погляд, анулювання угоди за заявою тільки однієї сторони буде дійсним, якщо відповідну умову буде включено до угоди сторін.
Оформлення угоди сторін може відбуватися двома можливими шляхами:
1) у вигляді окремого документа, підписаного обома сторонами — працівником та роботодавцем. Наведемо приклад такого документа.
2) шляхом подання працівником заяви про бажання розірвати трудовий договір за угодою сторін із зазначенням бажаного для нього строк припинення трудових відносин. Керівник підприємства на підставі такої заяви видає наказ про розірвання трудового договору в зазначений працівником строк.
У трудовій книжці працівника робите запис: «Звільнений за угодою сторін, п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП».
